Страница 14: ДСТУ Б В.2.6-156:2010. Бетонні та залізобетонні конструкції з важкого бетону гіравила проектування (34083)

^bd ~ а 1а 2 а 3 а 4 а 5 ^b,rqd - ^b, min 1(7-4)

де а 1а2а3а4 і а5-коефіцієнти, наведені у таблиці 7.2:

а 1- вплив форми стрижнів за умови необхідного захисного шару;

а 2 - вплив мінімального захисного шару бетону; а з - стримуючий вплив поперечної арматури;

а 4- вплив одного або більше приварених поперечних стрижнів (0f > 0,60) вдовж

розрахункової довжини анкерування lbd; а 5- вплив поперечного тиску на площину розколювання вдовж розрахункової довжини

анкерування.

(а 2 'а з -а 5) - 0,7.(7.5)

lb rqd - приймається за виразом (7.3)

lb mjn - мінімальна довжина анкерування, якщо не застосовуються інші обмеження:

-для анкерування при розтягу:

Zb min > max{O,3/brQd;1O0;1OO мм};(7.6)

(7.7)

/й тіп > max {0,6lbrqd 100; 100 мм}

cd = min (a/2, ch с)cd(a^>c0Cic

абв

а - прямі стрижні; б - стрижні з гаком або гнуттям; в - стрижні з петлею Рисунок 7.3 - Величини cd для балок і плит

1. У якості спрощеної альтернативи до 7.2.4.1 анкерування при розтягу певних видів, показаних на рисунку 7.1, можуть бути забезпеченими через еквівалентну довжину зони анкерування lbeq. Еквівалентна довжина зони анкерування lbeq показана на рисунку 7.1 і може бути визначена, як:1

ai hrqd -ДЛЯ видів, показаних на рисунку 7.1в - 7.1г (величини а 1 див. у таблиці 7.2); aAhrqd ~ДЛЯ видів, показаних на рисунку 7.1 д (величини ос4 див. у таблиці 7.2);

a

і а 4 - визначені у 7.2.4.1;

lb rqd - визначається за виразом (7.3).

Таблиця 7.2- Величини коефіцієнтіва1,а2,а3,а4і а5

де XAsf- площа поперечного перерізу поперечної арматури вдовж розрахункової довжини

зони анкерування lbd

XA* min- площа поперечного перерізу мінімальної поперечної арматури 0,25 As - для балок і 0 - для плит;

As- площа одного заанкерованого стрижня при максимальномудіаметрістрижня;

К- величини, що показані на рисунку 7.4;

р- поперечний тиск при граничному стані вдовж lbd.

, 0,Аі

...А 0,, А,

St

.0,,А

-1-

К =0,1К=0,05К=0

Рисунок 7.4 - Значення величини К для балок і плит

1. Анкерування з’єднань і поперечної арматури
2. Анкерування з’єднань і поперечної арматури повинно, як правило, забезпечуватись шляхом загинів і гаків або через приварену поперечну арматуру. В середині загину або гака повинен попадати один стрижень.
3. Б.2 Анкерування повинно відповідати рисунку 7.5. Зварювання повинно виконуватись відповідно до ГОСТ 14098-91 і мати несучу здатність згідно з 7.2.6.2.

і

г

>10 мм

> 1,40

>0,70

0

0

б

в

50, але > 50 мм

100, але > 70 мм

>20 > 20 мм < 50 мм

>10мм

і.

т

Рисунок 7.5 - Анкерування з’єднань Примітка. Для з’єднань в і г захисний шар повинен бути не менше 30 або 50 мм.

1. Анкерування за допомогою приварених стрижнів
2. На додаток до 7.2.4 і 7.2.5 анкерування може виконуватись приварюванням поперечних стрижнів (рисунок 7.6), що обпираються у бетон. Приварювання з’єднань повинно виконуватись з відповідною якістю.

С

т

гптттттт

ОТІ

<Тг

Рисунок 7.6 - Приварений поперечний стрижень у якості анкерного пристрою

1. Анкерувальна здатність одного привареного поперечного стрижня (0 14 мм - 32 мм), привареного до внутрішньої сторони основного стрижня, - Fbtd. У виразі (7.3) osd може зменшуватись через Fbtd I As, де As - площа перерізу стрижня.

Величину Fbtd рекомендується визначати за виразом:

Fbtd =ltd0tatd, але не більше ніж Fwd,(7.8)

де Fwd - розрахунковий опір зсуву зварювання (визначається як множник для As fyd; наприклад, 0,5 As fyd:

As- площа перерізу заанкерованого стрижня;

fyd- розрахунковий опір на границі текучості;

ltd- розрахункова довжина поперечного стрижня ltd =1,160f (fyd /ош)0,5 <lt;

lt- довжина поперечного стрижня, не більша за крок стрижнів,що повинні

заанкеровуватись;

0t- діаметр поперечного стрижня;

ош- напруження у бетоні a td = (fctd + аcm) І у < 3 fcd;

ocm- стиск у бетоні перпендикулярно до обох стрижнів (середнявеличина, додатна при

стиску);

у -функція у =0,015 + 0,14е(~°'18х); х-функція, що враховує геометрію, х = 2(с /0() +1;

с- захисний шар бетону перпендикулярно до обох стрижнів.

1. Якщо два стрижні приварені з однієї сторони з мінімальним кроком 30, то несуча здатність повинна збільшуватись на множник 1,41.
2. Для стрижнів номінальним діаметром 12 мм і менше несуча здатність заанкерування привареного поперечного стрижня в основному залежить від розрахункової міцності зварного з’єднання. Вона може обчислюватись за виразом:

Fbtd =Fwd < 16AS fcd 0t 10t ,(7.9)

де Fwd - розрахунковий опір зсуву зварювання (7.2.6.2);

0t-номінальний діаметр поперечного стрижня 0t < 12 мм;

0,-номінальний діаметр стрижня, що анкерується, 0, < 12 мм.

Якщо застосовуються два зварених стрижні, що пересікаються, з мінімальним кроком 0(, несуча здатність заанкерування, визначена за виразом (7.9), повинна збільшуватись в 1,41 раза.

1. Передача зусиль через напуски та механічні з’єднання
2. З'єднання внапуск
3. Зусилля з одного стрижня на інший передаються за допомогою:

• напуску стрижнів із загинами або гаками, або без таких;

-зварюванням;

• механічними пристроями, що забезпечують передачу навантаження при розтягу-стиску або тільки при стиску.

1. Передача зусилля за допомогою напуску:

• з'єднання стрижнів внапуск повинно виконуватись, як правило, в різних перерізах і не розміщатись у зонах максимальних моментів/сил, за винятком вказаного нижче;

-у будь-якому перерізі, як правило, напуски повинні розміщатись симетрично.

1. Розташування стрижнів з напуском повинно відповідати рисунку 7.7:

• відстань у чистоті між стрижнями, з’єднаними внапуск, повинна бути не більше ніж 40 або 50 мм, у іншому разі довжина напуску повинна збільшуватись на величину перевищення відстані 40 або 50 мм у чистоті;

-поздовжня відстань між двома прилеглими місцями напуску повинна бути не менше ніж 0,3 від довжини напуску /0;

• у випадку суміжних напусків (розміщених поряд), як правило, відстань у чистоті між прилеглими стрижнями' повинна бути не менше ніж 20, або 20 мм.?

< 50 мм

<40

і

> 0.3/о L

т

> 20 ^ 20 мм

X

і

т

Fs

Fs

Рисунок 7.7 - Прилеглі з’єднання внапуск

1. При виконанні умови (7.3.1.3), якщо всі стрижні розміщені одним шаром, допускається застосовувати стрижні з напуском до 100 %. Якщо стрижні розташовані у декілька шарів, то відсоток допустимих стрижнів напуску необхідно зменшити до 50 %.

Всі стиснуті стрижні та допоміжна арматура (розподільна) можуть напускатись у одному перерізі.

1. Розрахункова довжина напуску визначається за виразом:

/0 =a1a2a3a5a6/b>f4d >/0 тіп ,,(7.10)

де lbrqd - визначається за виразом (7.3);

^о,min > max {0,3a 6/b rqd; 150; 200 мм}.(7.11)

Величини a 1, а 2, а з і a 5 можна прийняти за таблицею 7.2; однак, для обчислення a 3 YAsm min необхідно приймати як1,0/43 (asd / fyd), приЛ5, що дорівнює площі стрижня внапуск.

а6 = (р1 /25)0,5, але не перевищує 1,5 і не менше ніж 1,0, де р1 - відсоток арматури внапуск у межах 0,65 /0 від центра довжини напуску, що розглядається (рисунок 7.8). Величини а 6 наведені у таблиці 7.3.

_в

0

0

0

0,65 L

і 0,65 /0

А

- переріз, що розглядається

- стрижень І [с] - стрижень II D - стрижень III [Т] - стрижень IV

Рисунок 7.8 Відсоток стрижнів, які з’єднані внапуск в одному перерізі

J

Таблиця 7.3 - Величини коефіцієнта а 6

1. Поперечна арматура у зоні напуску
2. Поперечна арматура у зоні напуску необхідна для сприйняття поперечних зусиль розтягу.
3. Якщо діаметр розтягнутих стрижнів, що напускаються, менший ніж 20 мм, або відсоток стрижнів внапуск у будь-якому перерізі менше ніж 25 %, то будь-яке наявне поперечне армування або з'єднання, що необхідне з інших причин, може розглядатись як достатнє для сприйняття поперечних зусиль розтягу без подальшого обґрунтування.
4. Якщо діаметр розтягнутих стрижнів унапуск більший або дорівнює 20 мм, то загальна площа поперечної арматури повинна становити Z/4sf (сума всіх хомутів, паралельних шару арматури внапуск) не менше ніж площа As одного стрижня внапуск CLAst > 1,0AS). Поперечний стрижень повинен розміщуватись перпендикулярно до напрямку арматури, внапуск і мііж цією арматурою та поверхнею бетону.

Приклад. Стрижні II і III (рисунок 7.8) знаходяться за межами перерізу, що розглядається: відсоток стрижнів внапуск дорівнює 50, а а6 = 1,4.

Якщо в одному місці напускається більше ніж 50 % арматури і якщо відстань а між прилеглими напусками в перерізі в межах <100 (рисунок 7.7), поперечна арматура повинна об’єднуватись з’єднанням або стрижнями U-подібної форми, заанкерованими у тіло бетону.

1. Поперечне армування, що встановлюється згідно з 7.3.2.3, повинно розміщуватись вдовж зовнішнього контуру перерізів напуску, як показано на рисунку 7.9а.
2. Поперечну арматуру для постійно стиснутих стрижнів, на додаток до правил для розтягнутих стрижнів, необхідно встановлювати так: один поперечний стрижень за межами з'єднання на кожному кінці напуску і в межах 40 від кінця напуску (рисунок 7.96).

IAJ2 IAJ2 /0/3_Jo/3_

1II іГ мМ150мм fs

jo

а

а - розтягнуті стрижні; б - стиснуті стрижні Рисунок 7.9 - Поперечне армування для з’єднань внапуск

1. Напуски для зварних сіток із дротів періодичного профілю
2. Напуски можуть виконуватись шляхом перехідного армування чарунок або нашаруванням сіток (рисунок 7.10).

/о

а

F

.s »••11«І,F

— *== ,!£ • • 75

Jo І

б

а - перехідне армування (поздовжній переріз); б - нашаруванням сіток Рисунок 7.10 - Напуски зварних сіток

1. За наявності навантажень втоми необхідно приймати перехідне армування.
2. При перехідному армуванні розташування напусків для стрижнів основної арматури повинно відповідати 7.3.1. Будь-які сприятливі впливи поперечних стрижнів не повинні враховуватись, і тому приймається а 3 = 1,0.
3. Для сіток, розміщених рядами, напуск основної арматури, як правило, необхідно розташовувати у зонах, де обчислені напруження в арматурі при граничному стані не перевищують 80 %

розрахункового опору.

1. Якщо умова 7.3.3.4 не виконується, то фактична висота перерізу арматури для визначення опору при згині згідно з 4.1 - 4.5 повинна застосовуватись для ряду, наступного за віддаленістю від розтягнутої грані. У разі виконання перевірки на розкриття тріщин у перерізах, що йдуть за кінцем напуску, напруження у сталі, що наведені у таблицях 5.2 і 5.3, повинні збільшуватись на 25 % у зв’язку з наявністю розривності на кінцях напусків.
2. Відсоток основної арматури, яка може напускатись у будь-якому перерізі, повинен відповідати наступному:

-для сіток з перехідним армуванням застосовуються величини коефіцієнтів, наведені у таблиці

7.3;

• для сіток, розташованих рядами, допустимий відсоток з’єднання основної арматури напуском у будь-якому перерізі залежить від конкретної площі поперечного перерізу зварної сітки при забезпечені / s) , де s - крок дротів:

100 %, якщоГ/4. Is) < 1200 мм2/м;

V 6'prov

60 %, якщо (A. Is) > 1200 мм2/м.

V */prov

З’єднання при багатьох рядах повинні розподілятись щонайменше через 1,3 Z0 (/0 визначається за 7.3.1.5).

1. Додаткове поперечне армування у зоні напуску сіток не обов’язкове.,
2. Додаткові вимоги для стрижнів великих діаметрів
3. Для стрижнів діаметром більше ніж 0/afge =032 мм необхідно дотримуватись додаткових правил до наведених у 7.2 і 7.3.
4. При застосуванні стрижнів такого великого діаметра обмеження тріщиноутворення може досягатись використанням поверхневого армування (8.2.8) або через розрахунки (5.3.4).
5. При застосуванні стрижнів великого діаметра зусилля розколювання вищі і нагельний ефект є більшим. Такі стрижні повинні заанкеровуватись за допомогою механічних пристроїв. У якості альтернативи вони можуть заанкеровуватись як прямі стрижні, але при цьому повинні забезпечуватись з’єднання, що працюють як розподільна арматура.
6. Як правило, стрижні великого діаметра не повинні з’єднуватись напуском. Винятком є перерізи з мінімальним розміром 1,0 м, або якщо напруження в стрижні не'перевищують 80 % розрахункового граничного опору арматури.
7. Поперечна арматура, на додаток до армування на зсув, повинна бути встановлена у зонах анкерування, де відсутній поперечний стиск.
8. При заанкеруванні прямолінійних стрижнів (рисунок 7.11) додаткова арматура відповідно до 7.3.4.5 повинна бути не меншою ніж: