Інгредієнти, масова частка яких становить менше ніж 1 %, можна перераховувати в будь-якому
порядку після тих інгредієнтів, масова частка яких більше ніж 1 %.
У списку інгредієнтів треба зазначати назву використаної денатурувальної добавки етилового спирту та інгредієнти згідно з додатком Б цього стандарту.
Суміш запашних речовин дозволяють зазначати як єдиний інгредієнт з використанням слів: «запашка», «ароматична композиція», «парфумерна композиція», «композиція-база» без розкриття її складу.
Барвники можуть бути перераховані в будь-якому порядку після інших інгредієнтів.
Об’ємну частку етилового спирту у парфумерних виробах визначають за масовою часткою етилового спирту методом газової хроматографії згідно з ГОСТ 29188.6 із наступним перерахуванням згідно з «Таблицями для визначання вмісту етилового спирту у водноспиртових розчинах» [11] .
Метод базується на органолептичному оцінюванні запаху.
Чашка випаровувальна № 3 згідно з ГОСТ 9147.
Піпетки 1-2-1-5 згідно з ГОСТ 29227.
Марля згідно з ГОСТ 9412.
Пінцет згідно з ГОСТ 21241.
У випаровувальну чашку наливають (0,5—1,0) см3 парфумерної рідини. У ній змочують шматочок сухої, попередньо випраної в гарячій воді без мила, відбіленої марлі розміром 5 см х 10 см, виймають її пінцетом і, не віджимаючи, просушують у приміщенні за температури повітря (15—20) 0С.
Стійкість запаху парфумерної рідини визначають органолептично через кожні 12 год.
Замість марлі допускається використовувати стандартні випробовувальні смужки.
Метод базується на візуальному оцінюванні прозорості парфумерної рідини у добре освітленому приміщенні.
Лампа електрична потужністю 40 Вт згідно з чинними нормативними документами.
Пробірки згідно з ГОСТ 25336.
Циліндр 1-50 згідно з ГОСТ 1770.
Термометр рідинний скляний з діапазоном вимірювання температури від 0 0С до 100 0С і ціною поділки 1 0С згідно з ГОСТ 28498.
Сіль кухонна згідно з ДСТУ 3583.
Суміш льоду із сіллю (3:1).
У пробірку циліндром наливають (10—20) см3 парфумерної рідини. Пробірку закривають пробкою, у яку вставлений термометр (кульку термометра треба повністю занурити в досліджувану парфумерну рідину). Пробірку з парфумерною рідиною охолоджують сумішшю льоду із сіллю до температури 5 0С під час випробовування одеколонів і запашних вод і до температури 3 0С під час випробовування парфумів, туалетних вод і парфумерних вод. Потім виймають із охолодженої суміші, струшують та проглядають при денному світлі або при світлі електричної лампи.
Суму масової частки запашних речовин у парфумерній рідині визначають гравіметричним методом, об’ємним методом та методом газової хроматографії.
Метод базується на екстракції запашних речовин із парфумерних рідин хлороформом із наступним гравіметричним визначанням масової частки запашних речовин у залишку після відгонки розчинника.
Ваги лабораторні загальної призначеності 2-го класу точності з найбільшою межею зважування 200 г згідно з ГОСТ 24104.
Набір гир Г2-210 згідно з ДСТУ ГОСТ 7328.
Колба К-1-50-14/23 ТС згідно з ГОСТ 25336.
Пробірка П-2-25-14/23 ХС згідно з ГОСТ 1770.
Холодильник ХПТ-2-400-29/23 ХС згідно з ГОСТ 25336.
Алонж АИО-14/23-14/23-60 ТС згідно з ГОСТ 25336.
Насадка Н1-14/23-14/23-14/23 ТС згідно з ГОСТ 25336.
Перехід П10-14/23-14/23 ТС згідно з ГОСТ 25336.
Циліндр 1-50-2 згідно з ГОСТ 1770.
Термометр рідинний скляний з інтервалом температур від 0 0С до 100 0С і ціною поділки 1 0С згідно з ГОСТ 28498 та чинною нормативною документацією.
Вакуумметр ВО, верхня межа вимірювання 0,1 МПа (1 кгс/см2), клас точності 0,25 згідно з ГОСТ 2405.
Лійка ВД 1-50(100) ХС згідно з ГОСТ 25336.
Піпетки 6(7)-1-5(10) згідно з ГОСТ 29227.
Насос вакуумний або водоструминний згідно з ГОСТ 25336.
Склянка СПЖ-250 або СПТ згідно з ГОСТ 25336.
Вода здистильована згідно з ГОСТ 6709.
Натрію хлорид згідно з ГОСТ 4233, насичений розчин.
Хлороформ згідно з ГОСТ 20015 або медичний.
Метанол (отрута) згідно з ГОСТ 6995.
Діетилфталат згідно з чинною нормативною документацією.
Огрівник водяний згідно з чинною нормативною документацією.
Можна застосовувати інші прилади, реактиви і посуд тощо з характеристиками, не гіршими за вказані.
Флакон із парфумерним виробом зважують на вагах.
У ділильну лійку наливають циліндром 18 см3 здистильованої води і додають піпеткою 10 см3 випробовуваної парфумерної рідини, відібраної із попередньо зваженого флакона.
Зважують флакон з парфумерною рідиною, що залишилася, і за різницею зважування визначають масу парфумерної рідини, взятої для випробовування.
Результати зважування в грамах записують з точністю до третього десяткового знака.
Потім у ділильну лійку додають циліндром 10 см3 хлороформу, струшують і залишають відстоюватися за кімнатної температури до повного розділення шарів. У разі утворення емульсії додають кілька крапель насиченого сольового розчину.
У колбу наливають піпеткою (0,5—0,6) см3 діетилфталату, колбу зважують на вагах (результат зважування в грамах записують з точністю до третього десяткового знака), потім зливають у колбу нижній шар із ділильної лійки.
Водний шар двічі екстрагують свіжими порціями по 5 см3 хлороформу, органічні екстракти об’єднують із вмістом колби, додають до колби 5 см3 метанолу, потім отриману суміш струшують.
Збирають прилад, що складається із колби з об’єднаними екстрактами, насадки, термометру для вимірювання температури в парі, прямого холодильника (Лібіха), алонжа, пробірки. На водяному огрівнику за температури (85—90) 0С за атмосферного тиску із колби проводять відгонку розчинників за температури пари (53—59) 0С.
Після закінчення відгонки основної маси розчинників, що фіксується за зниженням температури в парі, колбу за допомогою переходу та забезпечувальної склянки з’єднують з насосом. Встановлюють залишковий тиск (4,0—6,7) кПа або (0,040—0,068) кгс/см2 або (30—50) мм рт. ст. і на водяному огрівнику за температури 40 0С протягом 20 хв проводять відсмоктування залишків розчинників. Охолоджену колбу зважують, прикривають пробкою і занурюють у огрівник за температури (60—70) 0С, повторюють відсмоктування при тому ж розрідженні протягом 5 хв, після чого зважують. Відсмоктування та зважування повторюють доти, доки різниця між зважуваннями буде не більше ніж 0,005 г.
Суму масової частки запашних речовин Х1 у відсотках обчислюють за формулою:
X, = ^1-^2.100, m
де m1 — маса колби із залишком після відгонки розчинників, г ; m2 — маса колби з діетилфталатом, г; m — маса наважки парфумерної рідини, г.
Х1 обчислюють до другого десяткового знака з наступним закругленням до першого десяткового знака.
За остаточний результат приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначань, різниця між якими не повинна перевищувати 0,5 %; допустима сумарна похибка випробовування ± 0,5 % за довірчої ймовірності Р = 0,95.
Ваги лабораторні загальної призначеності 2-го класу точності з найбільшою межею зважування 200 г згідно з ГОСТ 24104.
Набір гир Г2-210 згідно з ДСТУ ГОСТ 7328.
Колба К-1-25-14/23 ТС згідно з ГОСТ 25336.
Пробірка П-2-25-14/23 ХС згідно з ГОСТ 1770.
Холодильник ХПТ-2-400-29/23 ХС згідно з ГОСТ 25336.
Алонж АИО-14/23-14/23-60 ТС згідно з ГОСТ 25336.
Насадка Н1-14/23-14/23-14/23 ТС згідно з ГОСТ 25336.
Перехід П10-14/23-14/23 ТС згідно з ГОСТ 25336.
Піпетки 1-2-1-5(10) згідно з ГОСТ 29227.
Термометр рідинний скляний з інтервалом температур від 0 0С до 100 0С і ціною поділки 1 0С згідно з ГОСТ 28498 та чинною нормативною документацією.
Вакууметр ВО, верхня межа вимірювання 0,1 МПа (1 кгс/см2), клас точності 0,25 згідно з ГОСТ 2405.
Насос вакуумний або водоструминний згідно з ГОСТ 25336.
Секундомір з ціною поділки 0,2 с згідно з чинною нормативною документацією.
Склянка СПЖ-250 або СПТ згідно з ГОСТ 25336.
Вода здистильована згідно з ГОСТ 6709.
Діетилфталат згідно з чинною нормативною документацією.
Циклогексан технічний згідно з ГОСТ 14198.
Огрівник водяний згідно з чинною нормативною документацією.
Можна застосовувати апаратуру і засоби вимірювання іншого типу з аналогічними технічними і метрологічними характеристиками, а також реактиви за якістю не нижче зазначених у цьому стандарті.
У колбу наливають піпеткою 1 см3 діетилфталату, колбу зважують (результат зважування в грамах записують з точністю до третього десяткового знака), додають піпеткою 5 см3 випробовуваного парфумерного виробу, знову зважують (результат зважування в грамах записують з точністю до третього десяткового знака) та додають піпеткою 10 см3 циклогексана.