За угодою сторін верхні межі температур можуть бути збільшені на 5 °С, із зазначенням про це в акті відбирання проб.
ВІДБИРАННЯ ПРОБ ІЗ ГОРИЗОНТАЛЬНИХ ВМІСТИЩ ІЗ КРУГЛИМ І ЕЛІПТИЧНИМ ПОПЕРЕЧНИМ ПЕРЕРІЗОМ (ЦИСТЕРН)
З метою отримання представницької проби необхідно відбирати проби з урахуванням пропорційної частини, займаною олією на різних рівнях поперечного перерізу. При цьому дозволено використовувати два засоби утворення пропорційних частинок.
Г.1 Засіб рівних висот шарів
Поперечний переріз вмістища з олією умовно розбивають на сегменти однакової висоти відповідно до рисунка Г.1. Кількість олії, що знаходиться в кожному шарі, пропорційна площі відповідного сегмента в перерізі. Питомий внесок кожного сегмента в площу перерізу під час розбиття на n шарів (2 < n < 10) наведено в таблиці Г1. Наведені дані можуть бути використані як для вмістищ із круглим, так і еліптичним поперечним перерізом.
Таблиця Г.1 — Питомий внесок сегмента у площу перерізу для різної кількості шарів
|
Кількість шарів |
Питомий внесок сегмента |
|||||||||
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
2 |
0,5 |
0,5 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
3 |
0,292 |
0,416 |
0,292 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
4 |
0,196 |
0,304 |
0,304 |
0,196 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
6 |
0,11 |
0,182 |
0,208 |
0,208 |
0,182 |
0,11 |
- |
- |
- |
- |
|
8 |
0,072 |
0,123 |
0,147 |
0,157 |
0,157 |
0,147 |
0,123 |
0,072 |
- |
- |
|
10 |
0,052 |
0,09 |
0,11 |
0,121 |
0,126 |
0,126 |
0,121 |
0,11 |
0,09 |
0,052 |
Для визначання відносних об’ємів проб із кожного шару найбільший питомий внесок прирівнюють об’єму пробовідбірника. Для інших шарів відносний об’єм знаходять пропорційним перерахунком даних таблиці Г1 (поточне значення питомого внеска сегмента ділять на найбільше значення при цьому числі шарів). У таблиці Г.2 наведено, яку частину точкової проби (об’єму пробовідбірника) від кожного шару треба використовувати під час формування об’єднаної проби.
Таблиця Г.2 — Відносний об’єм проби для кожного шару
|
Кількість шарів |
Відносний об’єм проби |
|||||||||
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
2 |
1,0 |
1,0 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
3 |
0,702 |
1,0 |
0,702 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
4 |
0,642 |
1,0 |
1,0 |
0,642 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
6 |
0,526 |
0,875 |
1,0 |
1,0 |
0,875 |
0,526 |
- |
- |
- |
- |
|
8 |
0,458 |
0,783 |
0,934 |
1,0 |
1,0 |
0,934 |
0,783 |
0,458 |
- |
- |
|
10 |
0,412 |
0,714 |
0,869 |
0,958 |
1,0 |
1,0 |
0,958 |
0,869 |
0,714 |
0,412 |
У таблиці Г3 наведено чисельні значення об’єму проби для зонального пробовідбірника місткістю 500 мл.
Таблиця Г.3 — Об’єм проб із кожного шару цистерни для пробовідбірника місткістю 500 мл
Кількість
шарів
Об’єм залишків проби з шару, мл
4
351
500
500
351
залишилось
відлито
149
0
0
149
6
263
438
500
500
438
263
залишилось
відлито
237
62
0
0
62
237
8
229
392
467
500
500
467
392
229
залишилось
відлито
271
108
33
0
0
33
108
271
10
206
357
435
479
500
500
479
435
357
206
залишилось
відлито
294
143
65
21
0
0
21
65
143
294
Необхідну кількість олії від кожної точкової проби за допомогою мірного кухля відливають у накопичувальне вмістище.
Для відбирання точкових проб виміряють рівень олії в цистерні і визначають число і висоту шарів. Розраховують глибину занурення пробовідбірника до середини кожного з шарів з урахуванням конструкції пробовідбірника. Проводять розрахунок числа та розмірів точкових проб із кожного шару, виходячи з розміру об’єднаної проби та містища пробовідбірника.
Г.2 Засіб рівних вмістищ шарів
Поперечний переріз умовно розбивають на сегменти однакової площі, при цьому кількість олії у кожному з цих шарів однакова, а висота шарів різна. З середини кожного шару відбирають точкові проби однакової місткості, яка дорівнює об’єму пробовідбірника. З цистерни відбирають не менше ніж 5 точкових проб. У разі розбіжностей у визначанні якості олії формування об’єднаної проби повторюють із подвоєною кількістю точкових проб (не менше ніж 10). Глибину, на якій потрібно відбирати проби, і кількість проб встановлюють відповідно до таблиці Г.4. З кожного шару відбирають одну пробу, за винятком випадку шести шарів, де розбиття виконано так, що з третього і четвертого шарів пробу відбирають двічі.
Таблиця Г.4 — Глибина занурення пробовідбірника в цистерну, віднесена до її радіуса (круглої) або піввисоти (для еліптичної)
|
Номер шару |
Кількість шарів та проб |
|||||
|
|
6 |
8 |
10 |
|||
|
|
Глибина |
Проба |
Глибина |
Проба |
Глибина |
Проба |
|
1 |
1,87 |
1 |
1,91 |
1 |
1,921 |
1 |
|
2 |
1,57 |
1 |
1,706 |
1 |
1,761 |
1 |
|
3 |
1,203 |
2 |
1,464 |
1 |
1,594 |
1 |
|
4 |
0,797 |
2 |
1,168 |
1 |
1,411 |
1 |
|
5 |
0,43 |
1 |
0,817 |
1 |
1,157 |
1 |
|
6 |
0,133 |
1 |
0,519 |
1 |
0,844 |
1 |
|
7 |
- |
- |
0,301 |
1 |
0,59 |
1 |
|
8 |
- |
- |
0,1 |
1 |
0,406 |
1 |
|
9 |
- |
- |
- |
- |
0,239 |
1 |
|
10 |
- |
- |
- |
- |
0,08 |
1 |
Визначають число і висоту відбирання точкових проб у цистерні відповідно до таблиці Г.4, де приведено відносні значення висоти відбирання проб (значення з таблиці необхідно множити на радіус для круглої і піввисоту для еліптичної цистерн, щоб знайти глибину занурення пробовідбірника в цистерну від верхнього краю, не рахуючи горловини). У таблиці Г.5 для цистерни діаметром 3 м приведено чисельні значення глибини занурення пробовідбірника в метрах.
Розраховують число та розміри точкових проб із кожного шару, виходячи з розміру об’єднаної проби та місткості пробовідбірника.
Таблиця Г.5 — Глибина занурення пробовідбірника в цистерну діаметром 3 м (у метрах від дна)
|
Номер шару |
Кількість шарів та проб |
|||||
|
|
6 |
8 |
10 |
|||
|
|
Глибина |
Проба |
Глибина |
Проба |
Глибина |
Проба |
|
1 |
2,8 |
1 |
2,87 |
1 |
2,88 |
1 |
|
2 |
2,36 |
1 |
2,56 |
1 |
2,63 |
1 |
|
3 |
1,8 |
2 |
2,2 |
1 |
2,39 |
1 |
|
4 |
1,2 |
2 |
1,75 |
1 |
2,12 |
1 |
|
5 |
0,65 |
1 |
1,23 |
1 |
1,74 |
1 |
|
6 |
0,2 |
1 |
0,78 |
1 |
1,27 |
1 |
|
7 |
- |
- |
0,45 |
1 |
0,89 |
1 |
|
8 |
- |
- |
0,15 |
1 |
0,61 |
1 |
|
9 |
- |
- |
- |
- |
0,36 |
1 |
|
10 |
- |
- |
- |
- |
0,12 |
1 |
Рисунок Г.1 — Схема умовного розбивання поперечного перерізу цистерни на шари рівної висоти (А) та рівної площі (Б)
ГРАФІЧНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧАННЯ ПИТОМИХ ОБ’ЄМІВ ШАРІВ У ВМІСТИЩАХ ДОВІЛЬНОЇ ФОРМИ
Поперечний переріз вмістища умовно розбивають прямокутною сіткою із таким розрахунком, щоб висота шару була кратною висоті клітини сітки (рисунок Д.1). Знаходять площу сегмента для кожного шару підрахунком числа клітин у ньому. Від числа клітин, які не повністю входять у площу сегмента, беруть половину. Наприклад, площа шару 1 дорівнює 25 клітинам (17 повних та 16 неповних). Для розрахунку питомої площі кожного шару площу кожного сегмента ділять на сумарну площу перерізу.
Рисунок Д.1 — Схема визначання питомої площі сегментів прямокутною сіткою
Послідовність розрахунку:
Площа вічка — s = a х b
Число клітин у шарі 1 — 25,площа шару 1—Si=25s
Число клітин у шарі 2 — 40,площа шару 2—S2=40s
Число клітин у шарі 3 — 45,площа шару 3—S3=45s
Число клітин у шарі 4 — 40,площа шару 4—S4=40s
Число клітин у шарі 5 — 25,площа шару 5—S5=25s.
Загальна кількість клітин у перерізі (еліпсі) — 175, загальна площа перерізу — S = 175s
Питомий внесок сегмента:
шар 1 — S1/S = 0,143
шар 2 — S2/S = 0,229
шар 3 — S3/S = 0,257
шар 4 — S4/S = 0,229
шар 5 — S5/S = 0,143.
Від точкових проб із різних шарів беруть частини пропорційно питомих внесків відповідних сегментів.
УКНД 67.200.10
Ключові слова: олії, методи відбирання проб, пробовідбірники, визначання шару води.
Редактор С. Мельниченко Технічний редактор О. Касіч Коректор Г. Верьовкіна Верстальник В. Перехрест
Підписано до друку 12.07.2005. Формат 60x84 1/8. Ум.друк.арк. 2,79. Зам.. Ціна договірна.
Науково-редакційний відділ ДП «УкрНДНЦ» 01150, Київ, вул. Святошинська, 2
