2.1.28. Налагодження — комплекс операцій чи операція з регулювання приладів і пристроїв безпеки, механізмів, електрообладнання, гідропристроїв тощо вантажопідіймальних кранів і машин, що здійснюються з метою їх підготовлення до використання за призначенням і проводяться як власником вантажопідіймального крана чи машини, так і спеціалізованою організацією.
2.1.29. Небезпечна зона крана (машини) — простір, у якому працівники піддаються ризику щодо свого здоров’я або безпеки внаслідок переміщення вантажозахоплювального органа чи пристрою з вантажем чи без нього або внаслідок падіння вантажу під час його переміщення краном з урахуванням горизонтальної проекції на землю траєкторії переміщення найбільшого зовнішнього габариту вантажу та відстані відлітання вантажу.
2.1.30. Нехитна опора — опора кабельного крана, що не має можливості змінювати кут нахилу до горизонталі в разі зміни навантаження в несучих канатах.
2.1.31. Обмежник вантажопідіймальності (вантажного моменту) -
обмежник, що автоматично вимикає привод механізму підіймання та зміни вильоту в разі перевищення вантажопідіймальності (вантажного моменту).
2.1.32. Однорейковий візок — електричний таль з причіпною кабіною керування, що пересуваються надземною рейковою колією.
2.1.33. Перила — пристрій, що запобігає випадковому падінню або випадковому доступу до небезпечної зони, яким можуть бути оснащені сходи, драбина зі східцями або площадка, а також платформа або прохід. Перила складаються з поручня, стояків, принаймні однієї проміжної перекладини (або аналогічного засобу захисту) і бордюру.
2.1.34. Площадка — горизонтальна поверхня, що призначена для розміщення працівників під час проведення ними технічного обслуговування, ремонту, технічного огляду тощо вантажопідіймального крана чи машини, а також для відпочинку.
2.1.35. Покажчик вантажного моменту — пристрій, що забезпечує візуальний контроль допустимого вантажного моменту (вантажопідіймальності, що відповідає встановленому вильоту).
2.1.36. Поміст — засіб з переважно горизонтальним настилом, призначений для проходу працівників під час виконання ремонтних, монтажних робіт тощо (наприклад, для проходу стрілою тощо).
2.1.37. Посадкова площадка — площадка, що призначена для входу машиніста до кабіни керування або до її тамбура.
2.1.38. Причальний перевантажувач — вантажопідіймальний кран, що спирається на рейкову колію за допомогою порталу і має одну або дві консолі, одна з яких розташована в зоні завантаження-розвантаження суден.
2.1.39. Проступ — відстань по горизонталі між виступними крайками двох сусідніх східців.
2.1.40. Ревізійна швидкість — мала швидкість пересування вантажного візка крана кабельного типу в усталеному режимі руху, яка потрібна для ревізії (огляду) несучих канатів та складових частин крана.
2.1.41. Реєстратор робочих параметрів — прилад, що реєструє, накопичує та зберігає інформацію.
2.1.42. Реконструкція — зміна основних технічних характеристик крана чи машини (вантажопідіймальності, режимів роботи, швидкості механізмів, прогону, вильоту, діапазону підіймання, конструкції вантажозахоплювальних органів, подовження або вкорочення стріли або консолі, башти, зміна типу приводу (ручний або механічний на електричний або гідравлічний тощо), зміна місця і (або) виду керування (з кабіни, з підлоги, зі стаціонарного пульта тощо), а також інші зміни, що спричиняють підвищення, перерозподіл або зміну інтенсивності навантажень, а також зменшення вантажної або власної стійкості.
2.1.43. Ремонт — відновлення пошкоджених, спрацьованих або таких, що стали непридатними з будь-якої причини, складових частин вантажопідіймальних кранів і машин (металевих конструкцій, механізмів, гідроприводу, електроприводу, приладів і пристроїв безпеки тощо) з доведенням вантажопідіймальних кранів і машин до працездатного і справного стану, у тому числі проведене відповідно до системи планово-попереджувальних ремонтів.
2.1.44. Робоча зона крана (машини) — простір, у якому можливе перебування вантажозахоплювального органа під час роботи вантажопідіймального крана чи машини.
2.1.45. Розкривні двері кабіни — двері, що відчиняються поворотом стулки відносно вертикальної осі.
2.1.46. Спеціалізована організація — суб’єкт господарювання, який одержав в установленому порядку дозвіл на виконання роботи підвищеної небезпеки (монтаж, налагодження, ремонт, реконструкція, експлуатація, технічний огляд, випробування вантажопідіймальних кранів і машин).
2.1.47. Спеціалізований перевантажувальний комплекс — вантажопідіймальна машина з розвантажувально-навантажувальним та з таким, що транспортує, обладнанням, з безперервним циклом роботи.
2.1.48. Спредер — вантажозахоплювальний орган, призначений для автоматичного стропування зверху великотоннажних контейнерів з кутовими фітингами під час їх перевантаження.
2.1.49. Тамбур — огороджена площадка перед входом до кабіни машиніста.
2.1.50. Технічний огляд — комплекс робіт з контролю технічного стану, що здійснюється переважно з використанням органолептичних методів і засобів вимірювальної техніки, номенклатуру яких установлено організаційно-методичними документами, та випробування устаткування (повний технічний огляд) або тільки з огляду (частковий технічний огляд), що проводяться у строк, у випадках та в обсязі, визначених нормативно-правовими актами з охорони праці, організаційно-методичними та експлуатаційними документами.
2.1.51. Увідний пристрій — пристрій або сукупність пристроїв (рубильник, автоматичний вимикач тощо), що здійснює подавання напруги на вантажопідіймальний кран або машину від зовнішньої електричної мережі.
2.1.52. Уповноважена організація — визначений спеціально вповноваженим центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці суб’єкт господарювання, діяльність якого не пов’язана з проектуванням, виготовленням, постачанням, придбанням, володінням, користуванням, монтажем, налагоджуванням, технічним обслуговуванням, ремонтом, модернізацією, реконструкцією чи заміною устатковання, який має дозвіл наведеного вище органу на проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) устаткування, а також здійснює науково-технічну підтримку державного нагляду за господарською діяльністю у сфері виробництва і праці, зокрема щодо проведення під час інспектування необхідних контрольних випробувань та огляду устаткування і матеріалів, досліджень шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища тощо.
2.1.53. Установлення — розташування вантажопідіймального крана чи машини відповідно до проекту.
2.1.54. Хитна опора — опора кабельного крана, що має можливість змінювати кут нахилу до горизонталі в разі зміни зусиль у несучих канатах.
3. Небезпека, пов’язана з експлуатацією вантажопідіймальних кранів і машин
3.1. Основні види небезпеки, небезпечних ситуацій та небезпечних випадків, що можуть виникнути під час нормальної експлуатації та в разі порушення умов нормальної експлуатації вантажопідіймальних кранів і машин, вантажозахоплювальних пристроїв, тари і колисок і які становлять небезпеку для обслуговувального і ремонтного персоналу:
1) механічні види небезпеки, пов’язані з підіймальними операціями вантажопідіймальними кранами і машинами, вантажозахоплювальними пристроями, тарою і колисками і спричинені: а) падінням вантажу, зіткненням, перекиданням крана (машини) унаслідок:
недостатньої стійкості крана чи машини;
неконтрольованого завантаження, перевантаження, перевищення перекидного вантажного моменту;
неконтрольованої амплітуди руху механізмів і складових частин крана;
несподіваного або непередбаченого руху вантажу;
невідповідних вантажозахоплювальних органів, пристроїв і тари;
зіткнення декількох кранів чи машин;
б) доступом працівників до вантажозахоплювальних органів, пристроїв, тари і колисок;
в) сходом крана чи машини з рейок;
г) недостатньою механічною міцністю складових частин і деталей;
ґ) невідповідною конструкцією шківів та барабанів;
д) неправильним вибором ланцюгів, канатів, вантажозахоплювальних органів, пристроїв, тари і колисок та їх неправильним установленням (навішуванням) на кран чи машину;
е) неконтрольованим опусканням вантажу механізмом з фрикційним гальмом;
є) невідповідними умовами для установлення, монтажу, демонтажу, налагодження, випробування, експлуатації, ремонту, реконструкції та модернізації;
ж) дією вантажу на працівників (нанесення удару вантажем або противагою);
2) механічні види небезпеки, пов’язані зі складовими частинами вантажопідіймальних кранів і машин, вантажозахоплювальними пристроями, тарою і колисками, з вантажами, що переміщуються, і зумовлені, наприклад формою (гострі крайки, ріжучі елементи, гострокінцеві частини тощо), місцем установлення, масою та стійкістю (потенційна енергія частин, що можуть бути урухомлені під дією сили ваги), масою та швидкістю (кінетична енергія частин під час контрольованого чи неконтрольованого рухів), пришвидшенням, недостатньою механічною міцністю, що може призвести до небезпечних поломок чи до руйнувань, накопиченням енергії усередині вантажопідіймального крана чи машини (у пружних елементах, у рідинах, газах, що перебувають під тиском, в умовах вакууму), порушенням безпечних відстаней:
а) здавлювання;
б) поріз;
в) розітнення чи відсікання;
г) намотування, утягування чи захоплення частин одягу, кінцівок тощо;
ґ) удар;
д) укол або проколювання;
е) розбризкування рідини під високим тиском;
є) утрата стійкості елементів;
ж) ковзання, спотикання або падіння (на крані чи з крана)
працівників;
3) електричні види небезпеки можуть призвести до травм або смерті від електрошоку чи опіків, а також до того, що внаслідок фактора несподіванності, викликаного електричним ударом, працівник упаде (чи упустить інструмент, речі, матеріали тощо) з причини:
а) контакту працівників з частинами, що звичайно перебувають під напругою (прямий контакт);
б) контакту працівників з частинами, що перебувають під напругою через несправність (непрямий контакт);
в) наближення працівників до частин, що перебувають під високою напругою;
г) непридатності ізоляції для передбачених умов використання;
ґ) електростатичних процесів, наприклад контакту працівників з електрично зарядженими частинами;
д) термічного випромінювання або таких процесів, як розбризкування розплавлених речовин, хімічних процесів під час коротких замикань, перевантажень тощо;
е) удару блискавки;
4) термічні види небезпеки, що призводять до опіків, обмороження та інших травм, викликаних:
а) контактом працівників з предметами або матеріалами з дуже високою або низькою температурою;
б) полум’ям або вибухом;
в) випроміненням джерел тепла;
г) роботою в гарячому або холодному виробничому середовищі;
5) небезпека, спричинена шумом, може призвести до:
а) тривалого порушення гостроти слуху;
б) дзвону у вухах;
в) утоми, стресу тощо;
г) інших наслідків, наприклад до порушень рівноваги, послаблення уваги тощо;
ґ) перешкоди мовним комунікаціям, акустичним сигналам тощо;
6) небезпека, спричинена вібрацією, може призвести до значних порушень здоров’я (розлад судинної та нервової систем, порушення кровообігу, хвороби суглобів тощо);
7) небезпека, спричинена матеріалами, речовинами (та їх компонентами), що їх використовує або виділяє кран, що працює, а також вантажами, які він переміщує, унаслідок:
а) їх вдихання, заковтування обслуговувальним і ремонтним персоналом шкідливих для здоров’я рідин, газів, аерозолей, парів та пилу, а також їх контакту зі шкірою, очима і слизовою оболонкою, проникнення через шкіряний покрив;
б) вогне- і вибухонебезпечності;
8) небезпека, спричинена знехтуванням ергономічних вимог і принципів під час розроблення машин:
а) незручна робоча поза або надмірне чи повторюване фізичне навантаження на організм працівника;
б) знехтування засобами індивідуального захисту;
в) недостатнє місцеве освітлення;
г) розумове перевантаження, стрес тощо, що виникають під час робочого процесу, процесу контролю за роботою крана чи машини або технічного обслуговування в межах їх використання за призначенням; ґ) помилки, неправильне поводження працівника;
д) незручна конструкція, розміщення або марковання елементів керування;
е) незручна конструкція або розміщення приладів контролювання;
9) небезпека, спричинена несподіваним пуском, несподіваним перевищенням швидкості тощо, унаслідок:
а) виходу з ладу або порушення в роботі системи керування;
б) припинення подавання енергії і відновлення енергопостачання після перерви;
в) зовнішнього впливу на електрообладнання;
г) інших зовнішніх впливів (сила ваги, вітер тощо);
ґ) помилки в програмному забезпеченні;
д) помилки машиніста крана чи машини (через недостатню відповідність крана чи машини здібностям та навикам машиніста);
10) небезпека, спричинена помилками (дефектами) під час складання або монтажу крана чи машини;
11) небезпека, спричинена поломками під час роботи, унаслідок:
а) утомного руйнування;
б) неприпустимої величини деформації;
в) критичного спрацювання;
г) корозії;
12) небезпека, спричинена предметами, що падають (інструменту, деталей крана, речей обслуговувального і ремонтного персоналу тощо);
13) небезпека, спричинена поступальним рухом крана, машини, вантажних візків:
а) рух під час запускання двигуна;
б) рух за відсутності машиніста на своєму місці;
в) рух за відсутності надійного закріплення всіх складових частин, деталей;
г) занадто висока швидкість крана, машини, вантажного візка, керованих з підлоги;
