- обладнання, що розроблене й виготовлене для використання в збройних силах. Обладнання подвійного призначення не виключається.
Приклади обладнання, на яке не поширюється дія Технічного регламенту
Дія ТР не поширюється на просту механічну продукція, тому що вона не має власного джерела займання. Наприклад, ручні інструменти: молотки, гайкові ключі, пилки, сходи тощо.
Інші приклади продукції, що не має в більшості випадків власних потенційних джерел займання, наведені нижче:
- частини годинних механізмів;
- механічні (металеві) затвори камер;
- допоміжні клапани тиску, що автоматично зачиняються двері;
- обладнання, що приводиться у дію людиною, наприклад, механізми ручного керування насосом, ручного керування клапанами.
Однак, виготовлювач повинен розглядати кожен тип продукції з погляду потенційної небезпеки займання й індивідуально вирішувати питання про доцільність застосування ТР.
Монтаж
ТР не регулює процес монтажу обладнання, що повинен здійснюватися на підставі інших НД.
Однак часто виникає питання про поділ обов'язків між виготовлювачем, що робить частини обладнання або агрегату, на які поширюється дія ТР, і кінцевим споживачем, що купує ці частини. Справа в тому, що вони вводяться в обіг незалежно одним або більше виготовлювачами, а не однією юридичною особою як єдина функціональна одиниця.
Збірка такого обладнання і його монтаж у приміщенні споживача не вважаються виробництвом й тому на нього не поширюється дія ТР. Споживач повинен гарантувати, що при введенні обладнання в експлуатацію відповідність цих частин збережеться. У цьому зв'язку він повинен неухильно дотримуватися всіх інструкцій виготовлювача з монтажу й установки. Прикладом може служити установка, що складається з датчика, інтерфейсу, бар'єра Зенера й джерела живлення і зібрана під відповідальністю споживача, що поставляються різними виготовлювачами.
Для агрегатів й установок відповідальність бере на себе особа, що вводить їх в обіг, або кінцевий споживач, які повинні укласти документ, що описує, як виконані вимоги ТР.
Підприємство звичайно вважається установником, якщо:
- кінцевий споживач купує частини (включаючи Ex компоненти або обладнання) у різних виготовлювачів, і після проведення повної оцінки ризику встановлює їх під свою відповідальність;
- кінцевий споживач виконує процедури, що вимагаються для інтеграції Ex обладнання й частин, і встановлює їх відповідно до монтажної схеми;
- кінцевий споживач доручає монтаж частин установки, що виконується під його відповідальність, підрядникові;
- випробування або налагодження, необхідні перед уведенням в експлуатацію, здійснюються під відповідальність кінцевого споживача.
6. ЗАСТОСУВАННЯ ДЕКІЛЬКОХ ТЕХНІЧНИХ РЕГЛАМЕНТІВ ( 898-2008-п )
Якщо продукція підпадає під дію декількох ТР, то всі ТР повинні застосовуватися паралельно.
Електромагнітна сумісність
Якщо буде потреба паралельного використання ТР обладнання та захисних систем, призначених для застосування в потенційно вибухонебезпечних середовищах, і ТР на електромагнітну сумісності (ТР ЕМС), перший з них повинен використатися для виконання вимог безпеки, що висуваються до "вибухонебезпечних середовищ", а ТР EMC - для гарантії, що продукція не викликає електромагнітних перешкод або вони не впливають на режим її нормальної експлуатації. Можливий варіант, коли "нормальний" рівень електромагнітної сумісності, забезпечуваний згідно з ТР EMC, не достатній для безпечної роботи продукції відповідної ТР. У цьому випадку виготовлювач зобов'язаний вказувати рівень електромагнітної сумісності, що має продукція згідно з ТР, наприклад, для захисних систем, якщо функції одержання, нагромадження й передачі інформації безпосередньо впливають на вибухобезпеку.
Низьковольтне обладнання
На продукцію, призначену для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах, не поширюється дія ТР на низьковольтне обладнання (ТР НО). Усі "основні цілі ТР НО" повинні досягатися виконанням продукції згідно з ТР. При цьому, у декларації відповідності можуть бути перелічені стандарти, що висуваються до ТР НО.
З області дії ТР НО не виключені пристрої безпеки, керування й регулювання, які згадані в ТР і призначені для використання поза потенційно вибухонебезпечними середовищами, але необхідні або сприяючі безпечному функціонуванню обладнання й захисних систем. У таких випадках повинні застосовуватися обидва ТР.
Дія Технічного регламенту відповідно до транспортування небезпечної продукції
Дія ТР не поширюється на більшість транспортних засобів.
Область застосування транспортних засобів, на які поширюється дія ТР, як правило, обмежується межами виробничих об'єктів споживача. Наприклад, це рейкові транспортні засоби, що використовуються в шахтах (рудниках), небезпечних по газу й пилу, вантажопідйомники й інші машини, в яких електродвигуни, двигун внутрішнього згоряння, гальмові системи й електричні кола можуть бути потенційними джерелами займання.
ТР повинен застосовуватися, якщо транспортний засіб:
- класифікований згідно з ТР як обладнання, захисна система або пристрій безпеки;
- має власне потенційне джерело займання;
- призначений для експлуатації в потенційно вибухонебезпечному середовищі.
Якщо виготовлювач проектує й виготовляє транспортний засіб для перевезення вибухонебезпечної продукції, як по дорогах загального користування, так і у вибухонебезпечних зонах, то паралельно можуть застосовуватися два ТР.
Термін "транспортний засіб" звичайно інтерпретується як засіб, призначений для робіт на дорогах загального користування, включаючи місця для виконання навантаження - розвантаження. Тому воно може також підпадати під дію обох ТР.
Однак це не поширюється на випадок, якщо виникнення вибухонебезпечного середовища можливо винятково в результаті операцій навантаження - розвантаження. Приклад тому - бензовоз, для якого ділянка навантаження - розвантаження така, що в її межах споконвічно відсутнє потенційно вибухонебезпечне середовище. Якщо воно з'являється в результаті операції навантаження - розвантаження, то повинен застосовуватися тільки ТР, що стосується транспортних засобів. Слід зазначити, що іноді бензовозу може знадобитися перебувати, наприклад, у зоні 1. У цьому випадку, виготовлювачі пристроїв внутрішнього контролю або інших пристроїв, що застосовуються у транспортних засобах, аналогічних бензовозу, повинні виконувати вимоги ТР і привласнювати їм маркування національним знаком відповідності.
7. ВІДНОВЛЕНА, МОДИФІКОВАНА І УЖИВАНА ПРОДУКЦІЯ ТА ЗАПЧАСТИНИ
Якщо продукція вперше вводиться в обіг або передається в експлуатацію, або настільки модифікована, що при уведенні в обіг її потрібно розглядати як нову, то на неї поширюються вимоги ТР. В інших випадках ТР не застосовується і відповідальна особа повинна гарантувати, що продукція відповідає вимогам інших відповідних нормативних документів.
Використовувана та уживана продукція - продукція, уведена в обіг і передана в експлуатацію до вступу в силу ТР. На цю продукцію ТР не поширюється, тому що вона була продана та експлуатувалася згідно з національними законодавчими актами, що діяли на той час.
ТР поширюється на імпортовану використовувану продукцію, що стала вперше доступна в Україні з метою поширення й/або використання після вступу в силу ТР.
Відремонтована продукція - продукція, що перебувала тривалий час в обігу або в експлуатації, перетерпіла в результаті цього старіння, зношування й т.д. і піддалася зміні з метою відновлення.
Якщо це відбувається без істотної модифікації продукції, то ТР не застосовується.
Переконфігурирована продукція - використовувана продукція, що перебувала в обігу та в експлуатації, конфігурація якої була змінена доповненням (модернізацією) або видалення однієї або більше частин (компонентів, програмного забезпечення або модулів і т.д.).
Якщо це відбувається без істотної модифікації, то на таку продукцію ТР не поширюється.
Істотно модифікована продукція - основний принцип полягає у тому, що ТР повторно звертається до модифікованої продукції, якщо модифікація є істотною і якщо ця продукція призначена для повторного уведення в обіг, поширення й/або експлуатації.
Відновлена продукція - це продукція, функціональні можливості якої після ушкодження були відновлені без додавання нових характеристик або без здійснення якої-небудь модифікації. Оскільки це відбувається після того, як продукція була уведена в обіг, то вона не розглядається як нова і ТР на неї не поширюється.
Випадок, коли продукція піддається зовнішній, "косметичній", зміні з естетичних міркувань після того, як вона була розміщена на ринку й уведена в експлуатацію, є специфічною формою відновлення, спрямованою на реставрацію зовнішнього вигляду продукції.
Запасні частини - частини, призначені для заміни ушкодженої або спрацьованої частини продукції, раніше уведеної в обіг і взятої до експлуатації. Типова операція ремонту - заміна запасною частиною.
Виготовлювач запасної частини не зобов'язаний виконувати вимоги ТР, якщо запасна частина не є обладнанням або компонентом. Якщо запасна частина все-таки є обладнанням або компонентом у розумінні ТР, то повинні виконуватися всі встановлені ним вимоги.
Якщо виготовлювач запасної частини пропонує новий варіант, відмінний від колишнього (у результаті технічного прогресу, припинення виробництва старої частини й т.д.), і вона використовується для відновлення, то відновлена продукція не повинна відповідати ТР (якщо відсутня її істотна модифікація).
8. ПРОЦЕДУРИ ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ
Оцінка відповідності обладнання, автономних захисних систем, пристроїв безпеки обладнання або систем, компонентів обладнання, систем або пристроїв проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 р. N 1585 "Про затвердження Технічного регламенту про модулі процедур оцінки відповідності й принципи маркування національним знаком відповідності, які повинні використовуватися в технічних регламентах по підтвердженню відповідності" з урахуванням його групи та категорії.
8.1. Продукція, що відповідає Технічному регламенту
Для обладнання, автономних захисних систем, пристроїв безпеки обладнання або систем, компонентів обладнання, систем або пристроїв, віднесених до груп I і II та категорій M1 і 1, використовуються такі процедури:
а) випробування типу відповідно до модуля B на відповідність офіційно опублікованим стандартам у поєднанні з:
- перевіркою якості виробництва відповідно до модуля D або,
- перевіркою продукції відповідно до модуля F;
б) перевірка одиничної продукції відповідно до модуля G.
Для обладнання, автономних захисних систем, пристроїв безпеки обладнання або систем, компонентів обладнання, систем або пристроїв, віднесених до груп I і II та категоріям M2 і 2, використовуються такі процедури.
Для електрообладнання й двигунів внутрішнього згоряння категорій M2 і 2:
а) випробування типу відповідно до модуля B на відповідність офіційно опублікованим стандартам у поєднанні з:
- підтвердженням відповідності типу відповідно до модуля C, при виконанні пп. 3.4.4.1, 3.4.4.2 ТР модулів оцінки; або,
- перевіркою якості продукції відповідно до модуля E;
б) перевірка одиничної продукції відповідно до модуля G.
Для іншого обладнання категорій M2 і 2:
а) внутрішній контроль виробництва відповідно до модуля A і коректування технічної документації вповноваженим органом; або,
б) перевірка одиничної продукції відповідно до модуля G.
Для обладнання, пристроїв безпеки обладнання, компонентів такого обладнання або пристроїв, віднесених до груп I і II та категорій M3 і 3, використовуються такі процедури:
а) внутрішній контроль виробництва відповідно до модуля A; або,
б) перевірка одиничної продукції відповідно до модуля G.
Для пристроїв безпеки, регулювання та керування описані вище процедури оцінки відповідності застосовуються відповідно до групи обладнання і категорії системи, що складається з пристрою безпеки та керування обладнанням.
Як ілюстрація в додатку 2 наведений алгоритм процесу підтвердження відповідності для електрообладнання.
У деяких випадках оцінку відповідності необхідно проводити в цілому для комбінації різних видів обладнання. Наприклад, двигун, живлений від перетворювача.
Як правило, оцінка відповідності для обладнання та відповідних пристроїв безпеки може проводитися роздільно (наприклад, двигун з видом вибухозахисту "e").
Приклад:
Двигун з видом вибухозахистом "e" категорії 2 захищається від перевантажень пристроєм, розташованим у вибухобезпечному середовищі.
У цьому випадку для пристрою безпеки використовується процедура оцінки, що відповідає групі II і категорії 2.
Існують різні модулі оцінки відповідності.
8.2. Внутрішній контроль виробництва ( Модуль A)
Цей модуль описує процедури, за допомогою яких виготовлювач перевіряє та декларує, що продукція відповідає вимогам ТР, які до неї висуваються.
На додаток до цього необхідно виконати такі вимоги:
- виготовлювач під відповідальність обраного ним уповноваженого органу, повинен провести самостійно одне або більше випробувань окремих аспектів вибухозахисту кожного виготовленого виробу; або
- уповноважений орган через довільні проміжки часу повинен проводити перевірки продукції. Для цього зразок кінцевої продукції, відібраний уповноваженим органом на місці виробництва, повинен бути ним досліджений і випробуваний відповідно до вимог офіційно опублікованих стандартів або повинні бути проведені рівноцінні випробування.
Оцінка системи якості і продукції виконується виготовлювачем, а внесення коректив у документацію - вповноваженим органом.
8.3. Випробування типу ( Модуль B)
Цей модуль описує частину процедури, за допомогою якої уповноважений орган визначає та підтверджує, що зразок, що представляє виробництво, відповідає вимогам ТР.
