в) здійснювати віджимання білизни при відкритій кришці центрифуги;
г) залишати центрифугу, що працює без догляду;
ґ) різко натискати на гальмо для зупинення кошика;
д) зупиняти обертання кошика руками або будь-якими предметами;
е) здійснювати вивантаження білизни до повного зупинення центрифуги.
14.5.8. У пральні мають бути вивішені інструкції з охорони праці під час обслуговування встановлених у ній машин.
14.5.9. Під час обслуговування механізмів пральні необхідно користуватись спецодягом, передбаченим розділом 2.1 Норм безплатної видачі спеціального одягу. Працювати в майках, кофточках, колодках, калошах, взутті, що спадає з ніг, або черевиках на високих підборах не допускається.
14.5.10. У разі виявлення несправності устаткування, захисних пристроїв і огороджень робота має бути припинена, несправний механізм зупинений і повідомлено про це вахтовому механіку.
14.5.11. Змащення, налагодження й ремонт механізмів пральні допускається проводити тільки механіку (електромеханіку).
14.5.12. Білизна перед вивантаженням з пральної машини має бути охолоджена.
14.5.13. Прасувальне приміщення повинно бути відокремлене від пральні і сушильні й обладнане засобами діелектричного захисту.
14.5.14. Необхідно, щоб кожна з наявних у прасувальному приміщенні електричних прасок мала гнучке кріплення, яке не давало б змогу виносити її в інше приміщення, а також блокування з світловою сигналізацією (червоне світло) біля вхідних дверей у прасувальне приміщення. Світлова сигналізація повинна вмикатись одночасно з поданням електроживлення на праску.
14.5.15. Кількість засобів для прання і сушіння білизни й одягу повинні відповідати чисельності екіпажу і звичайній тривалості плавання.
14.5.16. Сушіння білизни слід здійснювати у відсіку, відокремленому від кают і їдалень, з достатньою вентиляцією й опаленням, у якому наявні пристосування для розвішування білизни.
14.6. Прибирання приміщень
14.6.1. Прибирання сміття і відходів необхідно виконувати спеціально призначеними для цього засобами.
14.6.2. Для прибирання палуб поблизу трапів і прорізів працівники мають розташовуватися так, щоб трапи і прорізи перебували в полі зору працівника.
14.6.3. Під час миття й протирання підволоків, розташованих високо світильників, ілюмінаторів, а також верхньої частини переборок працівники повинні використовувати спеціальні затискачі для ганчірок, губок, щіток тощо.
Не допускається під час миття і протирання розташованих високо об’єктів ставати на будь-які предмети, високі табуретки, опалювальні прилади, унітази тощо.
14.6.4. Під час миття поверхонь внутрішніх приміщень судна працівники мають використовувати нейтральні мийні засоби, що не роз’їдають шкіру рук, або виконувати цю роботу в гумових рукавичках.
14.6.5. Миття устатковання і палуби харчоблоку за допомогою шланга допускається виконувати при відключеному електроустаткованні і так, щоб на електроплити не потрапляла вода.
14.6.6. Не допускається торкатись електроприладів, вимикачів і електропроводки мокрими руками.
14.6.7. Протирання електропроводки, електроприладів, освітлювальної арматури тощо допускається здійснювати тільки при знятій напрузі.
14.6.8. Під час прибирання у суднових приміщеннях не допускається смикати за висячі предмети невідомого призначення, особливо мотузки, пояси тощо.
14.6.9. Чистити електроприлади допускається тільки після відключення їх від електромережі. Електроприлади (пилососи, натирачі підлоги, підлогомийні прилади тощо) слід умикати в мережу сухими руками.
15. Вимоги до приміщень на риболовних суднах
15.1 Виробничі і службові приміщення
15.1.1. Мікроклімат у виробничих і службових приміщеннях повинен відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень.
15.1.2. Концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинна перевищувати гранично допустимих концентрацій (ГДК) для конкретних речовин.
15.1.3. Рівень шуму на робочих місцях виробничих приміщень має відповідати вимогам Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку і становити не більше 80 дБ.
15.1.4. Освітлення робочих поверхонь на робочих місцях має відповідати цільовому призначенню приміщень згідно з СНиП II-4-79 “Природне і штучне освітлення”.
Робочі місця, на яких може виникнути небезпека для працівників у разі пошкодження штучного освітлення, повинні бути забезпечені аварійним освітленням, яке має постійно підтримуватись у готовому до використання стані і регулярно перевірятись.
15.1.5. Підлога виробничих приміщень, розташованих над неопалюваними чи штучно охолоджуваними приміщеннями, повинна бути утеплена, щоб різниця температур у приміщенні та на поверхні підлоги не перевищувала 2,5 град. С, а також мати повітряний прошарок, що вентилюється.
15.1.6. Якщо за умовами технологічного процесу підлога є постійно зволоженою, робочі місця мають бути обладнані підніжними решітками.
15.1.7. Не допускаються протяги й різке охолодження повітря на робочих місцях у разі природної вентиляції виробничих приміщень.
Якщо передбачається виконання робіт із значним виділенням тепла або перебуванням у південних районах, слід передбачати кондиціювання повітря.
15.1.8. Рівень вібрації у службових приміщеннях повинен відповідати вимогам Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації.
15.2. Житлові приміщення
15.2.1. Системи опалення і вентиляції кают і їдалень повинні забезпечувати відповідність повітря вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень за будь-яких погодних і кліматичних умов, у тому числі й у разі плавання судна в тропіках.
Опалювальні і вентиляційні пристрої мають бути забезпечені енергією на протязі всього часу перебування екіпажу на судні.
15.2.2. Підлоги приміщень для екіпажу повинні мати водонепроникну поверхню, бути зручними для підтримання чистоти.
15.2.3. Мінімальна норма природного освітлення в каютах має бути такою, щоб людина з нормальним зором могла читати в ясний день газету в будь-якій частині каюти, доступній для вільного пересування. За неможливості забезпечити достатнє природне освітлення слід забезпечити загальне штучне освітлення, що відповідало б зазначеним вимогам.
15.2.4. Додатково до загального освітлення біля головної частини кожного ліжка має бути забезпечене додаткове місцеве освітлення для читання.
15.2.5. Ілюмінатори кают повинні мати фіранки.
15.2.6. Необхідно вжити заходів для запобігання проникненню в приміщення для екіпажу мух та комах.
15.2.7. Каюта має бути обладнана дзеркалом, скринькою для туалетних речей, поличкою для книжок і достатньою кількістю гачків для верхнього одягу.
15.2.8. Спальні місця для членів екіпажу слід розподіляти таким чином, щоб вахти були розділені і жодна особа, що працює тільки вдень, не розміщувалась у каюті разом з особами, що несуть вахту вночі.
16. Вимоги до шляхів пересування
16.1. Захисні перила, поручні і запобіжні леєри, рятівні канати та інші засоби, що забезпечують безпеку працівників під час руху шляхами пересування на судні, мають бути справними.
16.2. Якщо існує загроза падіння працівників в отвори в палубі або з однієї палуби на іншу, там, де це необхідно, слід передбачити відповідний захист.
Якщо цей захист забезпечують захисні поручні, вони повинні мати висоту не менше 1 м.
16.3. На кормі суден з похилими завантажувальними платформами верхня частина такої платформи повинна бути обладнана затвором або іншими запобіжними засобами такої самої висоти, як фальшборти чи інші подібні пристосування, для захисту працівників від падіння на платформу.
16.4. Шляхи і виходи, які можуть бути використані як аварійні, не повинні бути захаращені сторонніми предметами. Вони мають бути легкодоступні і вести, якщо змога, прямо на відкриту палубу або в безпечне місце, а звідти — до рятувальних транспортних засобів таким чином, щоб працівники могли максимально швидко і безпечно евакуюватись зі своїх робочих місць або житлових приміщень.
16.5. Необхідно, щоб зачинені виходи, які можуть бути використані як аварійні, могли бути легко і швидко відчинені будь-яким працівником або рятівною командою у разі надзвичайної ситуації.
16.6. Необхідно забезпечити, щоб двері завжди могли відчинятись зсередини без застосування спеціальних пристосувань.
Двері, що ведуть до робочих місць, повинні відчинятись з будь-якого боку.
16.7. Аварійні шляхи і виходи повинні мати позначення відповідно до ОСТ 15259-81 “Кольори сигнальні і знаки безпеки на суднах флоту рибної промисловості”.
17. Вимоги пожежної безпеки
17.1. Пожежна безпека суден повинна забезпечуватись відповідно до вимог Правил пожежної безпеки на суднах флоту рибного господарства України.
17.2. Устаткування для боротьби з вогнем повинно завжди зберігатись у постійному місці, підтримуватись у справному стані і бути готовим до негайного використання.
Працівники повинні знати, де розміщене це устаткування, як воно діє і як ним користуватись.
17.3. Тренування з боротьби з пожежами повинні проводитись щомісяця.
18. Санітарно-гігієнічні вимоги
18.1. Кожне новозбудоване судно повинно бути забезпечене санітарно-технічним паспортом, у якому завод-будівельник має зазначити результати лабораторних вимірювань наявних (виявлених) виробничих шкідливих факторів.
Для суден, що перебувають в експлуатації, складання санітарно-технічного паспорта забезпечує судновласник (роботодавець). Судновласник (роботодавець) повинен періодично, але не рідше одного разу за п’ять років, організовувати лабораторні вимірювання шкідливих виробничих факторів і вживати заходів для їх усунення. Результати вимірювань заносять у санітарно-технічний паспорт, за ведення і зберігання якого відповідає старший помічник капітана. Другий примірник такого паспорта зберігається в службі охорони праці підприємства.
18.2. Рівні шуму і вібрації у приміщеннях судна і на робочих місцях повинні відповідати вимогам Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації та Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.
18.3. Освітленість усіх приміщень судна, робочих місць, відкритих палуб, трапів тощо повинна відповідати вимогам СНиП II-4-79 “Природне та штучне освітлення”.
18.4. Аварійне освітлення має забезпечувати:
- на робочих поверхнях, що обслуговуються під час аварійного режиму, освітленість не менше 25% норм, установлених для робочого освітлення цих поверхонь лампами розжарювання;
- на лінії проходів та на східцях трапів — не нижче 5 лк.
18.5. На всіх суднах має бути передбачена система вентиляції, що має забезпечити виконання вимог Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень. Усі судна водотоннажем 1000 регістрових тонн і більше повинні бути обладнані установками кондиціювання повітря у приміщеннях поста центрального керування машинного відділення відповідно до Рекомендації Міжнародної Організації Праці N 140 “Про кондиціювання повітря у приміщеннях для екіпажу і деяких інших приміщеннях на борту судна”.
18.6. Якщо на риболовному судні здійснюються також переробка і виготовлення продукції з риби та інших водних живих ресурсів, необхідно дотримуватись вимог Державних санітарних правил і норм для підприємств і суден, що виробляють продукцію з риби та інших водних живих ресурсів.
18.7. На суднах, що мають житлові приміщення, повинні бути передбачені душові з гарячою і холодною проточною водою. Умивальні раковини і туалети повинні бути встановлені в належних місцях, відповідно обладнані і оснащені належною вентиляцією.
18.8. Санітарне обладнання для всіх членів команди, які не мають окремих кают з санітарними вузлами, має надаватись за наявності практичної можливості, з розрахунку
- один душ (або ванна) на кожні вісім осіб або менше;
- одна вбиральня на кожні вісім осіб або менше;
- одна вмивальна раковина на кожні шість осіб або менше.
18.9. У загальних умивальнях має бути забезпечена холодна і гаряча прісна вода, або засоби для підігрівання води.
18.10. Умивальні раковини і ванни мають бути достатніх розмірів і виготовлені з матеріалу з гладенькою поверхнею, яка стійка до утворення тріщин, розшарування чи корозії.
18.11. Туалети повинні мати зовнішню вентиляцію, не залежну від будь-яких інших приміщень.
18.12. Санітарне обладнання, розміщуване в туалетах, повинно мати пристрій для змивання струменем води в будь-який час.
18.13. Каналізаційні і стічні труби повинні бути таких розмірів і такої конструкції, щоб звести до мінімуму небезпеку їх засмічення і забезпечити зручність їх очищення. Ці труби не повинні проходити через резервуари з прісною і питною водою, а також, якщо це практично можливо, під стелями їдалень і житлових приміщень.
18.14. Приміщення для санітарних пристроїв, призначені для користування більш ніж однією людиною, повинні відповідати таким вимогам:
а) підлоги мають бути з міцного, легко очищуваного і водонепроникного матеріалу, має бути забезпечена можливість стікання води;
б) стінки мають бути зі сталі або іншого міцного матеріалу і бути водонепроникними принаймні на висоту 23 см від рівня підлоги; в) приміщення повинні мати належне освітлення, опалення і вентиляцію;
г) туалети мають бути розміщені поблизу кают, але відокремлено від них і від умивалень, без прямого доступу з кают або з проходу між каютами і туалетами, до якого нема іншого доступу (ця вимога не застосовується, якщо туалет розміщений у приміщенні між двома каютами, у яких розміщено загалом не більше чотирьох осіб);
ґ) якщо в одному приміщенні більше однієї кабіни, вони мають бути розгороджені, щоб забезпечити індивідуальне користування ними.
18.15. Поза каютами, але недалеко від них, має бути достатніх розмірів належним чином вентильоване приміщення для розвішування непромокальних плащів.
18.16. На всіх суднах має бути обладнання для надання першої медичної допомоги.
