Накладення і зняття переносних заземлень необхідно виконувати в діелектричних рукавичках, стоячи на гумовому килимку.

3.6. Робити виміри ізоляції мегаомметром необхідно вдвох і тільки за спеціальним наказом. При цьому один із працюючих повинен мати групу по електробезпечності не нижче третьої.

Випробування ізоляції лінії, що може одержати напругу з двох сторін, необхідно робити, переконавшись, що подача напруги з іншої сторони виключена і вивішений плакат: «Не включати - працюють люди».

Не допускається доторкатися до струмоведучих частин, до яких приєднаний мегаомметр.

Після закінчення роботи необхідно зняти залишковий заряд з перевіряємого устаткування за допомогою його короткочасного заземлення.

3.7. Величина опору ізоляції для знову змонтованих силових і освітлювальних електропроводок і електроустаткування повинна бути не менш 1,0 Мом, а для тих, що знаходяться в експлуатації - не менш 0,5 Мом.

Виміри необхідно робити мегаомметром на напругу 1000 В, а мереж напругою 36 В и нижче - мегаомметром на напругу 500 В.

3.8. При перекочуванні барабана з кабелем необхідно прийняти міри проти захвату його виступаючими частинами одягу, закріпити кінці кабелю, видалити цвяхи, що стирчать з барабана.

3.9. Розмотувати кабель з барабана варто тільки при наявності гальмового пристосування.

При прокладці кабелю необхідно працювати в брезентових рукавицях, не стояти усередині кутів повороту кабелю, не підтримувати його вручну на поворотах траси.

3.10. Перекладання кабелю слід робити після відключення його від напруги. Допускається робити перекладку кабелю, що знаходиться під напругою,

робітником із групою по електробезпечності не нижче 1У в установках до 1000 В при температурі кабелю не нижче плюс 5°С, попередньо надівши діелектричні рукавички, а поверх їх брезентові рукавиці для захисту від механічних ушкоджень.

3.11. При ремонті і технічному обслуговуванні електроустаткування, що знаходиться під напругою, необхідно користуватися засобами захисту (інструментом з ізольованими ручками, діелектричними рукавичками, покажчиком напруги), що повинні бути справні і випробувані в електротехнічній лабораторії.

3.12. Робота по ремонту і технічному обслуговуванню електроустаткування, що знаходиться під напругою, повинна виконуватися двома робітниками, що мають групу по електробезпечності не нижче третьої.

3.13. Перед пуском тимчасово відключеного електроустаткування необхідно оглянути його, переконатися в готовності до прийому напруги і попередити працюючий персонал про майбутнє включення.

3.14. Установка і зняття плавких запобіжників повинні виконуватися при знятій напрузі.

3.15. Застосування некаліброваних плавких запобіжників не допускається.

3.16. При ремонті або монтажі електроустаткування на висоті 1,5 м і більше необхідно використовувати помости, риштування.

При виконанні робіт з риштувань необхідно попередньо перевірити їх справність; настили повинні бути обгороджені поручнями висотою не менш 1,2 м, що складаються з поручня, одного проміжного горизонтального елемента і бортової дошки висотою не менш 150 мм, закріплених із внутрішньої сторони стійок лісів.

3.17. На місці провадження робіт люки, горловини, зняті листи повинні мати огороджувальні пристрої.

3.18. Роботи в замкнутих приміщеннях повинні виконуватися по наряду-допуску після аналізу повітряного середовища й установки приточно-витяжної вентиляції.

3.19. Роботи на висоті 1,5 м і більше від поверхні палуби або перекриття відносяться до робіт, виконуваних на висоті. При виконанні цих робіт у випадку відсутності огородження необхідно користуватися випробуваними запобіжними поясами.

3.20. При роботі з приставних драбин дозволяється працювати зі сходинок, що знаходяться нижче верхнього кінця драбин не менш чим на 1,0 м. Сходинки дерев'яних драбин повинні бути врізані в тятиви і через кожні 2 м скріплені металевими стрижнями і, у залежності від матеріалу підлоги, мати на нижніх кінцях наконечники, що перешкоджають ковзанню.

Довжина драбин не повинна перевищувати 5,0 м.

3.21. Не дозволяється працювати з приставних драбин на суднах, що знаходяться на плаву.

3.22. Добудовувати і розбирати риштування можна з дозволу керівника робіт. Перевантажувати їх зайвим вантажем не допускається.

3.23. При роботі на висоті не допускається:

- виконувати роботу з предметами, що знаходяться у висячому положенні;

- складувати деталі й інструмент над головою працюючих.

По закінченні роботи на висоті необхідно прибрати інструмент, деталі, залишки матеріалів.

3.24. Не дозволяється працювати на висоті на відкритому повітрі при ожеледі або вітрі силою більш 6 балів.

3.25. Виконуючи роботу на висоті, не можна кидати нічого вниз, необхідно стежити, щоб під робочою площадкою не знаходилися люди, якщо немає спеціальної захисної площадки.

3.26. Огляд колодязів і роботу в них дозволяється робити тільки вдвох.

3.27. При роботах у колодязі не допускається розпалювати паяльні лампи, установлювати балони з пропан-бутаном, розігрівати мастику і припій.

3.28. Не дозволяється курити в колодязях і поблизу відкритих люків.

3.29. Переносні світильники допускається використовувати на судах тільки інвентарні напругою не вище 12 В із справним кабелем і ковпаком із захисною сіткою.

3.30. Електроінструмент і ручні електричні машини допускаються до використання тільки інвентарні.

Перед використанням електроінструмента необхідно перевірити комплектність, надійність деталей заземлення, справність кабелю, штепсельної вилки, цілісність корпуса, рукоятки, перевірити чіткість роботи вмикача і роботу на холостому ходу.

3.31. При роботі з електроінструментом і електричними машинками не дозволяється:

- триматися за привод, торкатися обертового ріжучого інструмента;

- працювати з приставних сход;

- залишати без нагляду, включеними в електричну мережу;

- робити самостійно який-небудь ремонт;

- передавати іншим особам без дозволу майстра;

- застосовувати для зниження напруги автотрансформатори і додаткові опори;

- вносити усередину відсіків суден, котлів, металевих резервуарів переносні трансформатори і перетворювачі частоти.

3.32. Заміну ламп у світильниках, крім світильників, що мають електричне блокування, необхідно робити при знятій напрузі.

3.33. Не дозволяється використовувати світильники загального освітлення як переносні світильники.

3.34. Переносити окремі світильники гірлянди загального освітлення або гірлянди в цілому дозволяється тільки в знеструмленому стані.

3.35. При роботі з електричними кліщами не дозволяється нагинатися до амперметра для відліку показань, торкатися приладів, проводів і вимірювальних трансформаторів. Виміри необхідно робити тільки там, де конструктивне виконання і відстань між струмоведучими частинами різних фаз і між ними і заземленими частинами виключає можливість електричного пробою між фазами або на землю через зменшення ізоляційних відстаней за рахунок робочої частини кліщів.

3.36. Пайку і лудіння необхідно робити при включеній вентиляції. Припій і флюси варто зберігати в спеціальних кюветах.

3.37. При роботі з електротиглем, при застосуванні металевих щіток для підготовки поверхонь до пайки або гарячого лудіння необхідно користуватися захисними окулярами. Не дозволяється підніматися на риштування з гарячим електротиглем, а також

поверхні підлоги.

3.38. Не допускається прокладати кабель напругою 380 В по палубі. Кабель повинен бути

підвішений або проведений у захисних трубах..

3.39. У вибухонебезпечних установках не допускається:

- ремонтувати електроустаткування, що знаходиться під напругою;

- включати електроустановку, що автоматично виключається, без виявлення й усунення причин її відключення;

- перевантажувати понад номінальних параметрів вибухозахищене електроустаткування, проводи і кабелі.

3.40. Не дозволяється доторкатися до оголених струмоведучих частин, користуватися кабелем (проводами) з ушкодженою ізоляцією, а також залишати під напругою неізольовані кінці проводів.

3.41. При роботі на наждаковому верстаті необхідно використовувати захисний екран, а при його відсутності слід працювати в захисних окулярах.

Зазор між підручником і наждачним кругом повинен бути менш половини товщини оброблюваного предмета, але не більш 3 мм. Підручники повинні бути міцно закріплені.

3.42. Не допускається заточувати інструмент або обробляти деталі на бічних гранях круга, а також застосовувати важіль для притиснення виробу до круга - круг може розірватися і травмувати працюючого.

3.43. При роботі на заточувальному верстаті не дозволяється класти руки на підручник під інструмент, що заточується. Стояти необхідно збоку від круга, а не в площині його обертання.

3.44. Не дозволяється самому працюючому робити установку або заміну круга (це має робити призначена особа).

3.45. На свердлильних верстатах слід працювати без рукавиць. Перед початком свердління необхідно надійно закріпити свердло у патроні. При свердленні отворів у дрібних заготовках слід використовувати для їх закріплення лещата. При заїданні свердла або обертанні деталі необхідно негайно зупинити верстат. Не дозволяється затримувати деталь рукою, слід остерігатися поломки свердла і вильоту оброблюваного предмета.

3.46. Установку ріжучого інструмента і його зміну необхідно робити після повної зупинки свердлильного верстата.

3.47. Не дозволяється зупиняти включений верстат натиском руки на шпиндель.

3.48. Слід остерігатися намотування стружки на оброблюваний предмет. Стружку з верстата необхідно видаляти спеціальним гачком або щітками-змітками.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

По закінченні роботи електромонтажник зобов'язаний:

4.1. Виключити устаткування й електроінструмент, упорядкувати робоче місце, очистити його від бруду, сміття.

4.2. Прибрати інструмент, пристосування, захисні запобіжні засоби у відведене для них місце або здати в комору.

4.3. Повідомити керівнику робіт і зміннику про всі замічені недоліки, виявлені під час роботи, закінчення робіт і свій відхід.

4.4. Зняти спецодяг, спецвзуття, засоби індивідуального захисту і прибрати у відведене місце для збереження, окреме від місця збереження повсякденного одягу й особистих речей. Прийняти душ і надягти повсякденний одяг.

4.5. При одержанні під час роботи навіть незначних травм або при нездужанні звернутися в медпункт із метою запобігання можливих захворювань або ускладнень.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. У процесі виконання роботи важливо запобігти виникнення аварійної ситуації.

Ознаками можливих аварійних ситуацій можуть служити:

- займання, виникнення пожежі при виконанні вогневих робіт (електро- і газозварювання, газорізання) поблизу легкозаймистих або горючих матеріалів;

- загазованість приміщень (поява стороннього запаху, різі в очах, погіршення видимості, посилення серцебиття);

- відключення електроенергії (обрив проводів живлення, несправності заземлення й інші ушкодження електроустаткування);

- раптова поява в корпусі устаткування відчутного електричного струму;

- мимовільна зупинка устаткування або поломка;

- раптове падіння вантажів, удар предметів, що рухаються, та інше.

5.2. При виникненні пожежі на місці виконання робіт електромонтажнику слід ліквідувати її в початковій стадії, використовуючи первинні засоби пожежегасіння (ПЗП): вогнегасники, внутрішні пожежні крани, бочки з водою, шухляди з піском, стаціонарні установки пожежегасіння й інші.

Якщо ліквідувати пожежу власними силами і наявними ПЗП не вдається, необхідно:

- повідомити по телефону про пожежу в пожежну охорону. При цьому повідомити місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, про наявність людей у районі пожежі і своє прізвище;

- повідомити про пожежу чергового або вахтового, керівника робіт;

- по можливості до прибуття пожежних вжити заходів по локалізації вогнища пожежі й евакуації людей і організувати зустріч пожежної команди.

5.3. При появі стороннього запаху, різі в очах, погіршення видимості електромонтажнику слід виявити, чи працює приточно-витяжна вентиляція і при її працездатності прийняти міри по ліквідації ушкоджень.

У випадку неможливості відновлення роботи вентиляції слід припинити роботу, довести до відома керівника робіт і діяти відповідно його вказівкам.

При виявленні високої загазованості приміщень слід вивести з приміщень людей, надати потерпілим першу допомогу і викликати швидку допомогу. Сповістити про це керівнику робіт і залишити приміщення у відповідності зі схемою евакуації.

5.4. При раптовому вимиканні електроенергії та електроосвітлення не можна пересуватися в темряві до включення аварійного або основного освітлення. Після включення аварійного освітлення електромонтажнику слід виявити причину порушення (обрив проводів живлення, несправності заземлення та інші ушкодження), довести до відома керівника робіт.

При несправності електроустаткування не можна намагатися самому усунути несправність. Необхідно викликати електромонтера.

5.5. При раптовій появі в корпусі устаткування відчутного електричного струму електромонтажнику слід припинити роботу, виключити устаткування і довести до відома керівника робіт.

При виникненні короткого замикання слід відключити штатну електроапаратуру і повідомити черговому електрику і керівнику робіт. Не дозволяється самостійно виконувати роботу по ремонту електроустаткування.

5.6. При поломці чи мимовільній зупинці устаткування електромонтажнику слід виключити устаткування, припинити роботу, повідомити керівника робіт і діяти відповідно до його вказівок, керуючись знаннями, отриманими при спеціальному навчанні по пожежно-технічному мінімумі.

5.7. При виході з ладу контрольно-вимірювальних приладів, засобів автоматики блокувальних пристроїв необхідно припинити роботу, відключити устаткування і викликати наладчика по ремонту засобів автоматики. Про це повідомити керівника робіт.