- вмикати електроустановку, що автоматично вимкнулась, не з'ясувавши і не усунувши причини її вимкнення;

перевантажувати понад номінальні параметри вибухозахищене електрообладнання, проводи і кабелі;

- підключати до джерел живлення іскробезпечних приладів інші апарати і кола, які не входять у комплект цього приладу;

- залишати навстіж відчинені двері приміщень і тамбурів, які відокремлюють енергетичні приміщення від інших приміщень;

- заміняти перегорілі електричні лампи у вибухонебезпечних світильниках іншими видами ламп або лампами більшої потужності, ніж ті, на які розрахований світильник.

- заміняти захист (теплові елементи, запобіжники, розчіплювані) електрообладнання іншими видами захисту або захистом з іншими номінальними параметрами, на які це електрообладнання на розраховане;

- експлуатувати електрообладнання із заниженим рівнем масла.

3.13. Під час роботи на висоті, на стовпах повітряної лінії електропередачі або з драбин чи риштувань, що проводяться з вимкненою напругою, слід переконатись у відсутності напруги на лінії, а також у міцності стовпа. Приступаючи до роботи на стовпі, слід прив'язатись до нього запобіжним поясом і працювати, стоячи на обох ногах. Не дозволяється влізати на опору та злазити з неї без кігтів. Зазначені роботи виконують не менш як двоє електромонтерів.

3.14. Під час роботи на драбинах слід користуватись легкими і міцними переносними драбинами і стрем'янками. Східці мають бути прямокутні, врізні. Не дозволяється застосовувати драбини збиті цвяхами, без врізки східців і без стяжки тятив болтами, а також без гострих металевих шипів (під час роботі на м'яких підлогах) та гумових наконечників (під час роботі на твердих підлогах).

Драбина не може прогинатись під вагою електромонтера. Розсувні драбини мають бути міцно з'єднанні між собою гаками, що не допускають довільного розсування під час роботи.

Драбини, приставлені до трубопроводів, слід використовувати такі, що мають на верхніх кінцях спеціальні ізольовані гаки для захвата за трубу.

3.15. Не дозволяється для підставок використовувати випадкові предмети (ящики, бочки тощо). Необхідно користуватись підставками типової конструкції.

Під час роботі ручним інструментом не можна класти його на електропроводи та обладнання.

3.16. Електрифікований інструмент (дрелі, гайкокрути, шліфувальні машини та ін.) застосовувати за умови повної його справності та з напругою не більш як 220 В, а в приміщеннях з підвищеною небезпекою - не більш як 24 В.

Корпус електроінструменту, що працює з напругою понад 24 В (незалежно від частоти струму), має бути заземлений. При роботі з електроінструментом слід користуватись гумовими рукавицями.

3.17. Електромонтер не повинен вмикати сторонніми предметами рубильники та кнопки пускачів і визначати дотиком руки температуру нагріву електричних машин і трансформаторів.

3.18. Не дозволяється знімати плакати, заземлення та обгородження без дозволу керівника робіт.

3.19. Електричні проводи слід захищати від механічних пошкоджень та від дотику сталевих канатів, гарячих поверхонь, шлангів газополуменевої апаратури, масел та кислот, які руйнівно впливають на ізоляцію. У вогких приміщеннях їх слід підвішувати на підставках.

3.20. Зрощувати живильні кабелі і проводи слід тільки гарячим паянням, зварюванням або з'єднувальними муфтами з ізоляцією місць зрощування, рівноцінною непошкодженій ізоляції кабелів і проводів.

3.21. Світильники з люмінесцентними - лампами при напрузі 220 В дозволяєтеся встановлювати на висоті не менш як 2,5 м. На меншій висоті можна встановлювати тільки за умови недоступності їхніх контактних частин для випадкового дотику.

3.22. Усі монтажні і ремонтні роботи на електричних мережах і пристроях (або поблизу від них), а також роботи по приєднанню і роз'єднанню проводів електромонтери повинні виконувати за умови знятої напруги.

3.23. Заміну перегорілих запобіжників електромонтери повинні виконувати при знятій напрузі.

3.24. Не дозволяється встановлювати або замінювати під напругою електричні лампи.

3.25. Електромонтер під час ремонту і обслуговування електроустаткування повинен застосовувати ручні переносні світильники.

Для переносних світильників при ремонті електрообладнання напруга повинна бути не вище 24 В, а в особливо небезпечних місцях (шахти, колодязі, металеві резервуари, котли) - не перевищувати 12 В.

Не дозволяється використовувати стаціонарні світильники замість ручних переносних.

3.26. Під час ведення робіт на вимкнутій частині електроустановки заземлення накладається на струмоведучі частини фаз з усіх боків, звідки може бути подана напруга, включаючи зворотну трансформацію.

Накладати заземлення слід безпосередньо після перевірки відсутності напруги.

3.27. Під час користування переносними заземленнями перед їх перевіркою на відсутність напруги їх слід розмістити біля місць накладання заземлення і приєднати до затискача «земля».

Затискачі переносного заземлення слід накладати в діелектричних рукавицях на заземлюванні струмоведучі частини за допомогою штанги з ізоляційного матеріалу.

Закріплювати затискачі дозволяється цією ж штангою або безпосередньо руками, але при цьому слід обов'язково користуватись діелектричними рукавицями.

3.28. Зняття переносного заземлення із застосуванням штанг та діелектричних рукавиць слід проводити зворотним порядком, тобто спочатку зняти його з струмоведучих частин, а потім від'єднати від заземлюючого пристрою.

Накладення і зняття переносних заземлень в установках вище 1000 В слід

проводити двом електромонтерам з кваліфікаційною групою не нижче IV, які ознайомлені із схемою електроустановки

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1 .По закінченні роботи електромонтер повинен:

- прибрати інструмент, прилади, пристрої;

вимкнути технологічне електрифіковане обладнання, верстати, вентиляцію;

- зняти спецодяг, захисні та запобіжні засоби і пристрої, очистити від пилу та іншого бруду і віднести у відведене для зберігання місце та переодягтися.

- під час передачі зміни повідомити змінника, керівника робіт про всі помічені несправності та зробити про це відповідний запис у журналі.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ.

5.1. Електромонтер повинен негайно вимкнути струм уразі:

- пожежі в зоні роботи;

- виявлення замикання на землю не дозволяється наближатись до місця замикання на відстань менш як 4-5 м у закритих і менш як 8-9 м у відкритих розподільних пристроях;

- виявлення несправностей в електричних пристроях (іскріння, спалахів, пошкодження ізоляції електропроводів, кабелів та ін.), а також про залишені необгородженими струмоведучі частини електромонтеру слід повідомити керівника робіт;

- травми, що трапилась з обслуговуючим персоналом;

- ураження електричним струмом.

5.2. Помітивши загорання, електромонтеру слід негайно приступити до гасіння пожежі наявними засобами і повідом йти старшого по зміні.

Старший по зміні визначає місце пожежі, можливі шляхи її поширення і потребу у відключенні електрообладнання в зоні пожежі.

Для цього відключається комутаційна апаратура, зливається масло з маслонаповненого обладнання, витісняється водень із системи водневого охолодження.

Обладнання вимикається без розпорядження, але з наступним повідомленням чергового по організації.

Для гасіння пожежі в електроустановках електромонтеру слід застосовувати вуглекислотні вогнегасники, сухий пісок, азбестову або грубошерстну тканин.

5.3. Якщо погасити пожежу своїми силами неможливо, електромонтер або старший по зміні повинен негайно викликати найближчу пожежну команду по телефону, радіо чи будь-якими засобами зв'язку.

5.4. У разі нещасних випадках електромонтеру слід надати потерпілому першу медичну допомогу, у разі необхідності викликати швидку медичну

допомогу.

5.4.1. Надання першої допомоги у разі ураження електричним струмом.

У разі ураження електричним струмом слід негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, вимкнути електроустановку від джерела живлення, а у випадку неможливості вимкнення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

Під час відсутності у потерпілого дихання і пульсу слід робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. У такому випадку оживлення слід починати негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу.

5.4.2. Перша допомога у разі поранення.

Для надання першої допомоги у разі поранення слід розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому на рану і зав'язати її бинтом.

Якщо індивідуального пакету не буде, то для перев'язки слід використовувати чисту (якщо можливо свіжовипрасовану) носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т.ін. На те місце пов'язки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану.

5.4.3. Перша допомога у разі переломів, вивихів, ударів.

У разі переломів і вивихів кінцівок слід пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

У разі переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух - або роту) слід прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.

У разі перелому хребта потерпілого слід покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку.

У разі перелому ребер, ознакою якого є біль під час дихання, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.4.4. Надання першої допомоги у разі опіків кислотами і лугами.

У разі попадання кислоти або лугу на шкіру, ушкоджені ділянки слід ретельно промити водою на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом -3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.

У разі попадання на слизову оболонку очей кислоти або лугу очі необхідно ретельно промити водою протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при поражені очей лугом - 2%-ним розчином борної кислоти.

У разі опіків порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, у разі опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди.

У разі попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти.

5.4.5. Надання першої допомоги у разі теплових опіків.

У разі опіків вогнем, парою, гарячими предметами не слід змочувати обпечене місце водою, ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бінтом.

У разі опіків першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.

У разі опіків другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%)-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.

У разі опіків третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.

У разі опіку очей електричною дугою слід робити холодні примочування розчином борної кислоти.

5.4.6. Перша допомога у разі кровотечі. Для того, щоб зупинити кровотечу, слід:

- підняти поранену кінцівку вверх;

- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, - то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);.

- при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, за допомогою згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; у разі великої кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

5.5. Виконувати вказівки керівника робіт по усуненню аварійної ситуації.

5.6. Під час роботи у небезпечних щодо пожежі приміщеннях усіх класів слід впевнитись що:

- електропроводка у захищеному виконанні (наприклад, проводом марки ВРГ, кабелем або проводом ПР та ПВ у стальних трубках);

- переносні світильники у закритому виконанні. Скляний ковпак захищений сталевою сіткою.