3.13.28 Усі інші технічні засоби охорони (крім ПЦС) повинні забезпечуватися герметичними або герметизованими акумуляторними батареями, що не потребують обслуговування, які розміщені всередині апаратури, до складу якої вони входять.

3.14 ПУСКОНАЛАГОДЖУВАЛЬНІ РОБОТИ

3.14.1 Пусконалагоджувальні роботи систем сигналізації проводяться монтажно-налагоджувальною організацією відповідно до вимог СНіП 3.05.06.

3.14.2 Пусконалагоджувальні роботи виконують у термін, передбачений замовником у договорі на виконання робіт. Будь-які функціональні зміни ССОП слід закінчувати пусконалагоджувальними роботами і експлуатаційними випробуваннями, що забезпечують стійку та стабільну роботу системи сигналізації (без відмов і хибних сигналів тривоги).

3.14.3 Після закінчення монтажу ССОП проводяться пусконалагоджувальні роботи, про що вноситься відповідний запис в акт прийняття системи сигналізації в експлуатацію.

3.14.4 Перед початком проведення пусконалагоджувальних робіт замовник повинен забезпечити :

  • наявність джерел електроживлення;
  • загальні умови безпеки праці.

3.14.5 До початку пусконалагоджувальних робіт слід провести такі роботи, як настроювання, регулювання, юстировка складових частин (сповіщувачів, приладів приймально-контрольних, сигнально-пускових пристроїв тощо) відповідно до технічних описів, інструкцій з експлуатації тощо.

3.14.6 Пусконалагоджувальні роботи виконують за чотирма етапами:

  1. підготовчі роботи;
  2. регулювальні роботи;
  3. налагоджувальні роботи;
  4. комплексне налагодження ССОП.

До підготовчих робіт належать:

  • вивчення експлуатаційної документації на складові частини ССОП;
  • добирання інвентарю, інструментів та допоміжних технічних засобів;
  • обладнання робочого місця наладчиків.

На ІІ етапі проводиться регулювання і юстирування складових частин ССОП.

На етапах налагоджувальних робіт і комплексне налагодження ССОП коригують раніше проведене регулювання систем сигналізації. Доводять параметри настроювання до значень, що наведені в експлуатаційній та НД на складові частини ССОП.

Комплексне налагодження системи сигналізації полягає у перевірці складових частин ССОП в режимах “Черговому”, "Тривога", "Пожежа", "Несправність”, передачі сповіщень з каналами зв’язку та отриманні сигналу на ПЦС тощо.

3.14.7 Пусконалагоджувальні роботи вважаються завершеними після отримання параметрів і режимів, що забезпечують стійку і стабільну роботу систем сигналізації (без хибних сигналів тривоги), передбачених проектом і технічною документацією.

3.15 МАРКУВАННЯ І ПЛОМБУВАННЯ

3.15.1 Технічні засоби сигналізації (ППК, сповіщувачі, телекамери та ін. пристрої, з’єднувальні та розподільні коробки після закінчення монтажно-налагоджувальних робіт повинні бути промарковані згідно з проектною документацією або актом обстеження якщо це передбачено останнім.

3.15.2 Маркування здійснюється шляхом нанесення відповідних позначень, за допомогою фарби, прикріплення табличок, бирок тощо.

3.15.3 Маркування наноситься на поверхню виробу в зручному для цього місці фарбою або маркером стійким до води. Для виробів зовнішнього виконання – стійкими до атмосферних опадів. Нанесене маркування не повинно впливати на технічні характеристики виробу та погіршувати його дизайн. Маркування не рекомендується наносити на передній поверхні виробу та оптичні лінзи сповіщувачів.

3.15.4 Після прийняття систем сигналізації в експлуатацію монтажно-налагоджувальна організація повинна опломбувати ті прилади, пристрої і сповіщувачі, з якими працював спеціаліст під час монтажу, регулювання та налагодження, перевірити наявність і цілісність пломб підприємств-виробників на обладнанні та доопломбувати їх.

3.15.5 Маркування монтажних проводів проводиться відповідно до вимог, зазначених у розділі 3.4.

3.15.6. Маркування та пломбування з’єднувальних і розподільних коробок та пристроїв проводиться згідно з проектною документацією.

3.15.7. Якщо на об’єкті здійснене маркування, то дані про це вносяться у відомість змонтованих складових частин ССОП (форма 12, додаток В).

4 ПРИЙНЯТТЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ

4.1 Для прийняття в експлуатацію змонтованих ССОП, наказом керівника організації (підприємства) замовника призначається робоча комісія.

Порядок і тривалість роботи робочої комісії визначається замовником згідно з договором та відповідно до ДБН А.3.1-3.

4.2 До складу робочої комісії включаються представники:

  • замовника (голова комісії);
  • генпідрядника;
  • монтажної організації;
  • експлуатаційної організації;
  • проектувальника;
  • пожежного нагляду;
  • Державної служби охорони (для підохоронних ДСО об’єктів).

У разі необхідності можливе залучення інших спеціалістів.

4.3 Робоча комісія створюється у п'ятиденний термін після одержання письмового підтвердження монтажної (пусконалагоджувальної) організації щодо готовності систем сигналізації до прийняття в експлуатацію.

4.4 Під час прийняття в експлуатацію систем сигналізації монтажна (пусконалагоджувальна) організація повинна надати робочій комісії:

  • комплект робочих креслень, на основі яких здійснювався монтаж систем сигналізації, з усіма змінами, що виникали при будівництві об’єкта;
  • технічну документацію підприємств-виробників;
  • оригінали або копії сертифікатів відповідності;
  • технічні паспорти або інші документи, що засвідчують якість матеріалів, виробів і устаткування, які використовувались під час монтажних робіт;
  • акт обстеження об´єкта, що береться під охорону (форма 1, додаток В) або проектна документація;
  • акт передавання устаткування, виробів і матеріалів для монтажу (форма 2, додаток В);
  • акт про проведення вхідного контролю технічних засобів (форма 5, додаток В);
  • акт випробування захисних трубопроводів із розділювальними ущільненнями на герметичність (форма 7, додаток В);
  • карта нагляду за проведенням монтажних робіт (форма 8, додаток В);
  • акт огляду прихованих робіт (форма 4, додаток В);
  • акт про виявлені дефекти (додаток Д);
  • акт виміру опору ізоляції електропроводок (форма 9, додаток В);
  • акт про закінчення монтажних робіт (форма 10, додаток В);
  • акт про закінчення пусконалагоджувальних робіт (форма 11, додаток В);
  • протокол прогріву кабелів на барабанах (форма 6, додаток В);
  • відомість змонтованого обладнання (форма 12, додаток В);
  • акт про прийняття системи сигналізації в експлуатацію (додаток Г).

4.5 Випробування ТЗ ССОП повинні проводитись відповідно до технічної документації підприємств-виробників.

4.6 Працездатність змонтованих ССОП під час здачі їх в експлуатацію визначається приймальною комісією відповідно до технічної документації підприємств-виробників.

4.7 Робоча комісія перевіряє відповідність виконаних монтажно-налгоджувальних робіт:

  • проектній документації або (акта обстеження);
  • технічній документації заводів-виробників;
  • діючій нормативній документації;
  • наявність сертифікатів відповідності на устаткування;
  • якість виконаних монтажно-налагоджувальних робіт та оцінює їх;
  • перевіряє працездатність технічних засобів ССОП;
  • робить контрольні виміри основних параметрів шлейфів сигналізації, сигнальних ліній тощо.

Робоча комісія приймає в експлуатацію ССОП у триденний термін з дня пред'явлення її монтажно-налагоджувальною організацією.

4.8 Встановлені ССОП вважаються прийнятими в експлуатацію, якщо комісією підтверджено, що виконані вимоги, зазначені у 4.7, та представлені документи (акти) - 4.4.

4.9 У разі виявлення дефектів складається протокол недоліків, у якому зазначають термін їх усунення та відповідальних.

5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

5.1 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС МОНТАЖУ

СИСТЕМ СИГНАЛІЗАЦІЇ

5.1.1 Під час проведення робіт із монтажу ССОП слід керуватися вимогами:

СНіП ІІІ-4, СНіП 3.05.06, ПУЕ, ПТЕ, ПТБ, ДНАОП 0.00-1.21, НАПБ А.01.001, ДНАОП 0.00-1.31.

5.1.2 Під час монтажу, транспортуванні, збереженні, списанні і похованні радіоізотопних сповіщувачів слід дотримуватись вимог: ОСП-72/89, а також СанПіН № 1946-78.

5.1.3 При роботі з ручними електроінструментами необхідно додержуватися вимог ГОСТ 12.2.013.0.

5.1.4 При роботі з клеями слід додержуватися запобіжних заходів і правил безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.1.007.

5.1.5 При роботі з будівельно-монтажним пістолетом типу ПЦ-52-1 необхідно додержуватися вимог РТМУ 36-31-94.

5.1.6 Кваліфікація персоналу, що залучається до монтажу повинна відповідати вимогам та методиці встановлення кваліфікації, які розроблено на основі моделі, передбаченої ДСТУ ISO 9001.

5.2 ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ПРИ МОНТАЖІ ССОП У ПОЖЕЖОНЕБЕЗПЕЧНИХ ЗОНАХ

5.2.1 ППК і сповіщувачі, що працюють від мережі змінного струму, як правило, повинні встановлюватися поза пожежонебезпечними зонами.

5.2.2 При установці ППК відкрито на негорючих вертикальних будівельних основах і в шафі, що не горить, слід забезпечити природний теплообмін. Вентиляційні отвори виконуються у вигляді жалюзі.

5.2.3 Під час монтажу ППК, сповіщувачів або їхніх окремих блоків на горючих основах (дерев'яні стіни, монтажний щит із дерева або ДСП завтовшки 10 мм) необхідно застосовувати вогнезахисний листовий матеріал (метал – завтовшки не менше 1 мм, азбоцемент, гетинакс, текстоліт, склопластик - завтовшки не менше 3 мм), що закриває монтажну поверхню під приладом, який повинен виступати за контури не менше ніж на 50 мм або металевий щиток відповідно до вимог ГОСТ 9413, ГОСТ 8709.

5.2.4 У разі встановлення декількох ППК у ряд слід дотримуватися таких відстаней:

а) між ППК у ряду - понад 50 мм;

б) між рядами ППК - понад 200 мм.

5.2.5 Відстань від відкрито змонтованих ППК і сповіщувачів, що працюють від мережі змінного струму, до розташованих у безпосередній близькості горючих матеріалів або речовин (за винятком монтажної поверхні) - повинна бути понад 600 мм.

5.2.6 Конструктивне виконання стаціонарних світлових і звукових оповіщувачів повинно відповідати вимогам ГОСТ 14254.

5.2.7 Встановлення світлових і звукових сповіщувачів, що працюють від мережі змінного струму, допускається тільки на негорючій стандартній арматурі.

5.2.8 Під час установки світлових оповіщувачів, що працюють від мережі змінного струму, всередині приміщення, місце установки вибирається згідно з 5.2.5. При цьому відстань від колби лампи до дерев'яної стелі, стіни і віконної рами має бути не менше 50 мм.

5.2.9 При установці одного або кількох світлових оповіщувачів у безпосередній близькості від ППК, а також між самими оповіщувачами, відстань повинна бути не менше 50мм.

5.2.10 У разі установлення світлових оповіщувачів усередині приміщення не допускається використання лампи накалювання потужністю більше 60 ВТ.

5.2.11 У пожежноебезпечних зонах будь-якого класу повинні застосовуватись кабелі і проводи, що мають ізоляцію і оболонку з негорючих матеріалів, із горючою поліетиленовою ізоляцією - не допускаються.

5.2.12 Через пожежонебезпечні зони будь-якого класу, а також на відстанях менше 1 м по горизонталі і вертикалі від пожежонебезпечної зони не допускається прокладання транзитної електропроводки і кабельних ліній всіх напруг.

5.2.13 У пожежонебезпечних зонах будь-якого класу допускаються усі види прокладання кабелів і проводів. Відстань від кабелів і ізольованих проводів при відкритому прокладанні безпосередньо по конструкціях, на ізоляторах, лотках, тросах до місць збережених (розміщуваних) пальних речовин повинно бути не менше 1 м.

Прокладання незахищених ізольованих проводів з алюмінієвими жилами в пожежонебезпечних зонах будь-якого класу повинно проводитись у трубах і коробах.

5.2.14 Сталеві труби електропроводки, сталеві труби і короби з неброньованими і броньованими кабелями слід прокладати на відстані, не менше 0,5 м від трубопроводів, бажано з боку трубопроводів із негорючих речовин.

5.2.15 З’єднувальні розподільні коробки, які застосовують в електропроводках у пожежнонебезпечних зонах будь-якого класу, повинні мати ступінь захисту оболонки не менше IР 43 згідно з ПУЕ. Застосування сполучних кабельних муфт у пожежонебезпечних зонах не допускається.

5.2.16 При проходженні проводів або одножильних кабелів крізь стіни з одного пожежонебезпечного приміщення в інше, а також назовні провід або кабель необхідно прокладати в окремому відрізку сталевої тонкостінної труби, за умов, що напруга у провідниках не перевищуватиме 25 А.

Зазори між проводами або кабелями і трубою в місці проходу повинні бути щільно забиті складом, що легко пробивається із неспалахуючих матеріалів.

5.3 ВИМОГИ ДО МОНТАЖУ ССОП У ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ЗОНАХ

5.3.1 Монтаж ССОП у вибухонебезпечних зонах повинен проводитися згідно з проектом, виконаним спеціалізованою монтажною організацією та вимогами ПУЕ.

5.3.2 ССОП (за винятком сповіщувачів, що включаються в іскронебезпечні ланцюги), призначені для монтажу у вибухонебезпечних зонах, повинні, залежно від класів вибухонебезпечних зон, мати виконання, що відповідає вимогам ПУЕ. За таких умов вибухонебезпечні системи сигналізації повинні за вибухозахистом відповідати категорії і групі вибухонебезпечних сумішей, що можуть утворитися в зоні, і мати відповідне маркування за вибухозахистом.

Допускається встановлення ССОП у вибухонебезпечних зонах будь-якого класу за умов, що рівень їхнього вибухозахисту або ступінь захисту є вищим.

5.3.3 Перед початком монтажу ССОП, призначених для встановлення у вибухонебезпечних зонах, інші ССОП, іскронебезпечні ланцюги яких заходять до вибухонебезпечних зон, слід перевірити згідно з маркування за вибухозахистом, на наявність попереджувальних написів, пломб, що заземлюють пристрої, відсутність ушкодження оболонок.

Не допускається встановлення ССОП з виявленими дефектами.