3.6.3 Не допускається встановлення ППК:
а) у горючих та пожежонебезпечних шафах;
б) на відстані менше 1м від опалювальних систем;
в) у запилених та особо вологих приміщеннях, а також там, де містяться пари кислот і агресивні гази.
3.6.4 ППК встановлюють також відкрито на стінах, колонах, стовпах, негорючих шафах тощо, за умов виконання вищезазначених умов та умов 5.2.
3.6.5 При розміщенні декількох ППК відстань між ними не повинна перевищувати:
3.6.6 Порядок проведення монтажних робіт під час встановлення ППК:
3.6.7 З´єднання ППК з ПЦС здійснюється за допомогою виділених та задіяних ліній зв’язку.
З´єднання радіоканальних ППК з ПЦС здійснюється за допомогою виділених каналів зв´язку.
3.6.8 ППК середньої і великої місткості складаються, як правило, із базових і лінійних блоків, що дозволяють, залежно від потреби, збільшувати кількість контрольованих шлейфів сигналізації (напрямків). Вимоги до монтажу та встановлення базових і лінійних блоків аналогічні вимогам для ППК.
3.7 ВИМОГИ ДО МОНТАЖУ ОПОВІЩУВАЧІВ
3.7.1 Світлові, звукові та скомбіновані світлозвукові оповіщувачі встановлюються, як зсередини, так і ззовні приміщень обладнаних засобами ОС.
На об’єктах , що підключені або підлягають підключенню на ПЦС, встановлюються світлові оповіщувачі, які розміщуються як зсередини, так і ззовні приміщень.
На об’єктах, обладнаних автономною охоронною сигналізацією встановлюються світлозвукові або звукові оповіщувачі, які розміщуються ззовні.
3.7.2 Світлові оповіщувачі повинні встановлюватися в місцях, зручних для візуального контролю (міжвітринні і міжвіконні простори, тамбури вхідних дверей тощо) та на зовнішніх фасадах будинків на висоті, не менше 2,5 м від рівня землі.
3.7.3 Звукові та світлозвукові оповіщувачі зовнішнього та внутрішнього виконання встановлюються на висоті не менше 2,5 м від рівня землі.
3.7.4 Світлові, звукові та світлозвукові оповіщувачі встановлюються відповідно до групи виконання згідно з ГОСТ 12997 за стійкістю щодо дії факторів навколишнього середовища, механічних факторів та оболонок. Проводи силової мережі (220 В), що підводяться до оповіщувачів, прокладають у металорукавах або металевих трубах згідно з ПУЕ. Прокладання проводів живлення до клемної колодки оповіщувачів зовнішнього виконання слід виконувати через сальникове запровадження.
3.7.5 Для орієнтування осіб, які реагують на сигнали “Тривога”, кожний рубіж об'єкту ОС або блок-ділянка периметральної ОС повинні обладнуватись світловими оповіщувачами (сигнальними лампами (світлодіодами), виносними табло та іншими пристроями). Допускається світлові оповіщувачі не встановлювати, якщо змонтована на об’єкті система охоронної сигналізації має можливість отримувати на ПЦС інформацію стосовно стану кожного із шлейфів ОС.
3.7.6 При обладнанні об’єкта світловими та звуковими оповіщувачами допускається встановлювати на декілька світлових оповіщувачів один звуковий оповіщувач, який спрацьовує при порушенні будь-якого шлейфа ОС.
3.8 ВИМОГИ ДО МОНТАЖУ ОХОРОННОГО ОСВІТЛЕННЯ
3.8.1 Охоронне електроосвітлення передбачене для забезпечення необхідних умов видимості меж периметра і території підохоронної зони або об'єкта. Охоронне електроосвітлення містить у собі освітлювальні прилади, апаратуру керування освітленням та кабельні мережі.
Охоронне електроосвітлення об'єкта повинно задовольняти вимоги СНіП ІІ- 4.
3.8.2 Електромережа охоронного електроосвітлення периметра і території повинна виконуватись окремо від мережі зовнішнього освітлення.
3.8.3 Під час порушення підохоронної зони одночасно повинні спрацьовувати охоронна сигналізація та автоматичне вмикання охоронного електроосвітлення.
Забезпечення електропостачання технічних засобів сигналізації має відповідати вимогам ПУЕ та ВСН 59.
3.8.4 За джерела світла необхідно використовувати підвісні світильники консольного типу, лампи освітлення та прожектори напругою 380/220 В.
Монтаж пристроїв охоронного електроосвітлення
3.8.5 Під час монтажу освітлювальних установок необхідно, щоб тип світильників, їхнє розміщення і схема керування освітленням відповідали проекту, будь-які відступи від нього потрібно узгоджувати з проектною організацією.
3.8.6 Підохоронні об'єкти повинні мати дві роздільні незалежні мережі електроосвітлення: робочу й аварійну. Світильники аварійного електроосвітлення слід відрізняти від світильників робочого електроосвітлення.
3.8.7 При живленні від акумуляторних батарей аварійне електроосвітлення повинно включатися автоматично при відключенні робочого електроосвітлення.
3.8.8 Нормальний стан мережі охоронного електроосвітлення - “виключене”.
Постійно вночі повинно працювати чергове електроосвітлення, а охоронне електроосвітлення включається тільки при порушенні підохоронних зон (ділянок), що охороняються у нічний час і в денний час при складній видимості через погодні умови.
3.8.9 Світильники охоронного електроосвітлення повинні розташовуватися вздовж периметра підохоронного об'єкта таким чином, щоб створювалася рівномірна освітленість по всій ширині підохоронної зони.
3.8.10 Світильники охоронного електроосвітлення повинні встановлюватися в безпосередній близькості до лінії огородження периметра або всередині території, у місцях зручних і безпечних для обслуговування.
3.8.11 Усі металеві частини світильників, щитків і конструкцій для кріплення повинні мати захист від корозії (фарбування тощо).
3.8.12 Для керування охоронним електроосвітленням застосовується пульт, що встановлюється на посту охорони.
3.8.13 Електричні мережі охоронного освітлення повинні мати захист від короткого замикання з найменшим часом відключення освітлення. Апарати захисту від короткого замикання повинні спрацьовувати при струмі КЗ на початку ділянки електромережі, що захищається. Апарати захисту слід розташовувати в доступних для обслуговування місцях таким чином, щоб була виключена можливість їхніх механічних ушкоджень. У мережах охоронного електроосвітлення, якщо захисний апарат обслуговує 20 світильників на фазу, відгалуження до світильників повинні захищатися індивідуальними запобіжниками або автоматами.
3.8.14 Живлення електроенергією щита охоронного освітлення передбачається, як правило, від двох джерел: робочого і резервного.
Охоронне електроосвітлення повинно забезпечувати:
а) необхідне рівномірне освітлення підохоронних зон таким чином, щоб світлові плями від світильників перекривались і утворювали суцільну смугу завширшки від 3м до 4 м;
б) можливість автоматичного вмикання електроосвітлення на одній підохоронній ділянці (зоні) усієї підохоронної території (периметру) у разі спрацювання периметральної ОС;
в) можливість керування електроосвітленням з поста охорони або з підохоронної зони на маршруті слідування наряду (вмикання будь-якої ділянки або всього периметра);
3.8.15 Аварійне електроосвітлення повинно забезпечувати не менше 5 % освітленості відповідно до норм робочого електроосвітлення.
3.8.16 З метою створення рівномірної освітленості за всією шириною охоронної зони світильники слід розташовувати на огородженні об'єкта, дахах сусідніх будинків і споруджень на кронштейнах до опор або підвішуватися на тросах, натягнутих між опорами. По периметру світильник слід встановлювати не вище огороджень.
3.8.17 Освітлювальні лампи світильників повинні загороджуватися металевими сітками.
3.8.18 Світильники встановлюють на кронштейнах, закріплених на огородженні в напрямку підохоронної смуги.
3.8.19 З'єднання провідників усередині кронштейнів або труб, за допомогою яких встановлюється арматура, забороняється.
3.8.20 Світильники необхідно встановлювати на стінах, колонах і фермах за допомогою кронштейнів, закріплюючи дюбелями або зварюванням.
3.8.21 До металевих і залізобетонних конструкцій, а також до огороджень світильники слід закріплювати за допомогою підвісів різноманітної довжини з різьбленням або трубчастих кронштейнів, а також стійками, закріпленими за допомогою стельових кріплень, що ввертаються в освітлювальні коробки.
3.8.22 Кріплення світильників також можливе на тросових підвісках з обоймами, на гаку, привареному до металевої пластини з розподільної коробки. Загнуті краї пластини слід затиснути навколо троса.
3.8.23 Світильники повинні бути закріплені нерухомо, щоб зберігати належне положення. Світильники рухливої конструкції мають надійно фіксуватися в робочому положенні без застосування інструмента.
3.8.24 Світильники, що встановлюються в місцях можливої вібрації і струсів, повинні мати конструкцію, що не припускає самовідкручування або випадання ламп.
3.8.25 Гвинтові струмоведучі гільзи патронів для ламп розжарювання в мережах із глухо заземленою нейтралю повинні бути приєднані до нульового, а не до фазного провідника.
3.8.26 Якщо патрон має не токоведучу гвинтову гільзу, нульовий робочий провідник може приєднатися до будь-якого контакту патрона.
3.8.27 Провідники слід вводити в освітлювальну арматуру так, щоб у місці вводу була виключена можливість механічних ушкоджень.
3.8.28 Запобіжники або автомати потрібно встановлювати на відгалуженнях від кабельного вводу до світильників у цоколі кожної опори. Становлення одного запобіжника, автомата, вмикача одним проводом або різними (нульовими) робочими проводами забороняється. На відгалуженнях від кабельного запровадження до світильників у цоколі кожної опори слід встановлювати запобіжники або автомати, конструктивне виконання котрих повинно забезпечувати безпеку їхнього обслуговування.
3.8.29 Монтаж світильників слід виконувати за допомогою драбин, приставних східців або східців - платформ.
3.8.30 При виконанні охоронного електроосвітлення прожекторами опори слід встановлювати на лінії огородження, а промені прожектора спрямовувати вздовж огорожі в одному напрямку. При застосуванні систем ТВС та ТВК повинно виключатися пряме попадання променів прожектора в об'єктиви телекамер.
3.8.31 Прожектори мають встановлювати за допомогою кронштейну на опорній плиті, закріпленій на болтах або гвинтах. Під час фокусування прожекторів слід навести його проміні з відстані від 30 м до 40 м на екран (побілена ділянка стіни) і за допомогою лампи, що фокусує, вивести на екран рівномірно освітлену пляму.
3.8.32 Апаратура автоматичного і дистанційного керування охоронним електроосвітленням, виконавчі пристрої (реле, кнопки тощо) слід розміщувати в шафах керування і сигналізації. Охоронне електроосвітлення повинно автоматично включатися під керуванням ППК ОС за допомогою електромагнітного пускача або іншого виконавчого пристрою.
3.8.33 Магістральну і розподільну мережі охоронного електроосвітлення периметра підохоронного об'єкта потрібно розташовувати вздовж периметра і прокладати під землею. Повітряні мережі повинні бути достатньо віддалені від периметра підохоронного об'єкта, щоб виключити можливість навмисного їх пошкодження.
3.8.34 Для захисту мережі охоронного електроосвітлення від заносу снігом проводи слід закладати в сталеві водогазопровідні труби, що закріплюються на паркані скобами, мережу прокладати на гаках з ізоляторами, які встановлюють на відстані від 2,5 до 3 м зсередини підохоронного периметра.
3.8.35 Для переходу електромережі охоронного освітлення через автошляхи передбачається встановлення опор із залізобетону, інколи заліза або дерева, що забезпечують термін експлуатації не менше 5 років; для переходу через залізницю - тільки із залізобетону або заліза.
3.9 ВИМОГИ ДО МОНТАЖУ ЗАСОБІВ ЗВ'ЯЗКУ
Монтаж пристроїв постового зв’язку на підохоронних об'єктах
3.9.1 Засоби постового зв'язку й оповіщення призначені для оперативного повідомлення про проникнення в під охоронні зони і об’єкти та віддавання розпоряджень.
Гучномовний і телефонний зв'язок
3.9.2 У приміщеннях охорони встановлюються гучномовці потужністю не менше 0,25Вт.
Для виконання радіооповіщення слід застосовувати підсилювачі, для посилення потужності звукового сигналу під час роботи мікрофонів, окремого звукознімача або радіоприймача.
3.9.3 З метою забезпечення двостороннього зв’язку персоналу охорони, що знаходиться на периметрі з постом охорони, застосовують пристрій телефонного зв'язку за допомогою телефонних концентраторів або міні АТС, залежно від необхідної місткості.
3.9.4 Рупорні гучномовці повинні встановлюватися на опорах освітлення, стінах будинків тощо. Розташування і кількість гучномовців на об'єкті визначаються розрахунком і уточнюються експериментальним шляхом, але не менше одного гучномовця потужністю не менше 10 Вт на кожну підохоронну блок-ділянку.
3.9.5 Мережа виконується проводами згідно з 3.3, які кріпляться до сталевого дроту діаметром не менше 3 мм, що підвішується по зовнішньому огородженню або по опорах огородження (якщо їхня висота від рівня грунту становить від 2,5 до 5 м).
3.9.6 Абонентська мережа всередині будинків виконується проводом ПТПЖ-2×0,6, який прокладається відкрито по стінах.
