6.2. Сигнальниками можуть призначатися тільки працівники з числа атестованих стропальників, особами, відповідальними за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами.
6.3. Установка вантажопідіймальних машин, що пересуваються по надземних рейкових шляхах, повинна виконуватися при дотриманні наступних вимог:
6.4. Установка стрілового самохідного крана повинна виконуватися так, щоб при роботі відстань між поворотною частиною крана при будь-якому його положенні і будівлями, устаткуванням, штабелями вантажів і інших предметів була не менше 1 м.
Відстань від нижніх виступаючих частин вантажопідіймальної машини до розташованого в зоні її дії устаткування повинна бути не менше 0,4 м.
6.5. Установка вантажопідіймальних кранів біля краю укосу, котловану або канави повинна виконуватися з дотриманням відстаней, зазначених у додатку № 3.
При неможливості дотримання цих відстаней укіс повинен бути закріплений для запобігання можливого обвалення ґрунту. Вибір способу тимчасового кріплення ґрунту визначається розрахунком у залежності від глибини виїмки, виду і стану ґрунту, величини і характеру тимчасових навантажень на брівку, величини припливу ґрунтових вод, часу року і кліматичних умов.
6.6. При установці на одному об'єкті і більше вантажопідіймальних кранів роботу їх необхідно організовувати таким чином, щоб небезпечні зони їх дії не перетиналися. Для цього, у необхідних випадках, слід обмежити поворот стріл або роботу кранів організовувати по черзі чи в різні зміни. При установці декількох кранів на одному рейковому крановому шляху, щоб уникнути їх зіткнення, повинні бути встановлені кінцеві вимикачі механізмів пересування, що забезпечують зупинку кранів на безпечній відстані.
6.7. При установці стрілового самохідного чи залізничного крана на виносні опори він повинен встановлюватися на всі наявні в крані виносні опори. Під опори необхідно підкладати міцні і стійкі підкладки, що сприймають максимальний тиск, а на ґрунт – ті, що передають мінімальний тиск, не перевищуючий розрахункового опору ґрунту підстави (у залежності від його виду).
6.8. Переїзд через шляхи козлових і баштових кранів для автомашин і автонавантажувачів допускається у виняткових випадках, коли неможливий об'їзд шляхів. При цьому заходи безпеки розробляються власниками кранів з урахуванням інтенсивності їх роботи і руху транспорту.
6.9. Перетинання рейкових шляхів козлових і баштових кранів із залізничними коліями може бути допущене в окремих випадках за узгодженням з органами Держнаглядохоронпраці після розробки заходів щодо попередження зіткнення працюючих кранів з рухливим складом.
6.10. Рейкові кранові шляхи баштових кранів повинні бути обгороджені сигнальним огородженням.
6.11. Установка і робота вантажопідіймального крана на відстані менше, ніж 30 м від крайнього проводу лінії електропередачі чи повітряної електричної мережі напругою більше 42 В без їх відключення може виконуватися тільки за наявності письмового дозволу організації-власника лінії і наряду-допуску, який оформлений у встановленому порядку і визначає безпечні умови такої роботи.
ЛЕБІДКИ
6.12. Установка вантажопідіймальної лебідки з електричним приводом для підйому (опускання) чи переміщення вантажів повинна виконуватися:
6.13. Місце машиніста (атестованого працівника), що обслуговує лебідки, повинно бути розташоване за межами небезпечної зони і забезпечувати видимість при підйомі і опусканні вантажів. За відсутності достатньої видимості роботи з підйому вантажів між машиністом, що обслуговує лебідки, і працюючими повинен бути встановлений двосторонній радіо- або телефонний зв'язок.
6.14. Кріплення рухомих і нерухомих блоків (однорольних і багаторольних) поліспастів (вантажних, гальмових і т.п.) до конструкцій і вантажів повинно виключати закручування їх під навантаженням. Застосування сталевих канатів для закріплення блоків поліспастів повинно здійснюватися за умов, що кут між кріпильними канатами і подовжньою віссю поліспаста буде не менше 15град., а сумарний - між віткою канатів не менше 30 град.
6.15. При переміщенні вантажів за допомогою необгороджених канатів, не позначених сигнальними огородженнями, відстань, яка відділяє людей від канатів, повинна бути не менше відстаней між переміщуваним вантажем і тяговим засобом.
Допускається розташування людей біля канатів за умов застосування захисних огороджень, що виключають травмування людей при розриві каната.
ДОМКРАТИ
6.16. Установку домкратів здійснюють для вертикального підйому або опускання і горизонтального переміщення вантажів на незначні відстані. Навантаження, що приходить на домкрат, повинне бути прикладене суворо перпендикулярно до горизонтальної поверхні поршня домкрата і по його центру. При переміщенні вантажу навантаження не повинне змінювати свого первісного положення.
6.17. Звільнення домкрата з-під вантажу допускається після надійного закріплення вантажу в проектному чи проміжному положенні.
Кожен гідравлічний домкрат чи батарея домкратів повинні бути оснащені перевірочним опломбованим манометром.
6.18. Конструкція місць обпирання корпуса домкрата на опору і вантажу на корпус домкрата повинна виключати зрушення домкрата щодо його вертикальної осі як у завантаженому, так і незавантаженому стані. При розрахунку необхідно приймати умовну поперечну силу, яка дорівнює 7,5% від максимальної вантажопідіймальності домкрата, прикладеній в рівні площини оголовка поршня і опорної частини корпуса домкрата.
6.19. Гвинтові і рейкові домкрати повинні мати опорні пристосування, що виключають вихід гвинта чи рейки.
6.20. Забороняється висувати поршень гідравлічного домкрата за червону риску на ньому, а також залишати домкрати під навантаженням у неробочий час без проектного чи тимчасового закріплення вантажу.
6.21. Випробування домкратів при їх періодичному технічному огляді повинне виконуватися на статичне навантаження, що перевищує паспортну вантажопідйомність не менше, ніж на 10%. У гідравлічних домкратів до кінця випробування падіння тиску не допускається більше 5%.
6.22. Піскові домкрати, застосовувані при опусканні (розкружалюванні) чи підйомі вантажів, щоб уникнути заклинювання, у своєму складі повинні мати круглу шайбу, що плаває, на 6-10мм менше внутрішнього діаметра корпуса домкрата. Внутрішній корпус домкрата перед засипанням сипучого матеріалу повинен бути перевірений візуально і шаблоном на предмет відсутності в ньому вм'ятин і напливів корозії, які у випадку їх наявності необхідно зачистити шлифмашинкой.
6.23. Використання неексплуатованих пристосувань для закріплення технологічного, монтажного і альпіністського оснащення необхідно погодити з організацією, у веденні якої знаходяться вони, а також з організацією, що проектувала зазначені спорудження.
6.24. Не допускається використання як пристосування для закріплення технологічного, монтажного і альпіністського оснащення експлуатованих технологічних трубопроводів і устаткування.
6.25. При установці механізмів і монтажного оснащення (лебідок, кранів, щогл, порталів і т.п.) на будівельні конструкції (плити перекриттів і покрить, рами, балки і т.д.), а також при необхідності переміщення по них механізмів і монтажного оснащення в складі ПВР повинні бути розроблені інженерні рішення (вжиті заходи), погоджені з проектною організацією і замовником.
7. ВИМОГИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ
ПРАЦЮЮЧИХ І ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ
7.1. При необхідності виконання робіт у межах небезпечної зони повинна бути виключена дія небезпечних і шкідливих виробничих факторів на час виконання робіт або працюючих слід забезпечити відповідними засобами захисту.
7.2. Застосовувані засоби підмащування повинні відповідати вимогам ГОСТ 24258-88 "Засоби підмащування. Загальні технічні умови", горизонтально встановлені страхувальні канати - ГОСТ 12.4.107-82 "Канати страхувальні. Загальні технічні вимоги", запобіжні пояси - ГОСТ 12.4.089-86 "Пояси запобіжні. Загальні технічні умови", каски - ГОСТ 12.4.087-84 "Каски будівельні. Технічні умови". Засоби колективного захисту - проекту виконання робіт.
7.3. Місця закріплення карабіна запобіжного пояса повинні бути визначені з урахуванням довжини стропа (фала), застосовуваного запобіжного пояса, способів кріплення страхувальних канатів і розмірів перетинів конструктивних елементів будинків і споруд, що знаходяться поблизу робітника місця.
7.4. Скоби, що встановлюються на площинах (конструкціях), розташованих під кутом більше 75 град. до краю для підйому і спуску робітників на робочі місця, розташовані на висоті або глибині більше 5 м, повинні бути обладнані дуговими огородженнями або пристроями для закріплення запобіжного пояса (каната з уловлювачами і ін.).
7.5. Начіпні металеві сходи необхідно надійно прикріплювати до конструкцій або устаткування. При цьому сходи довжиною більше 5 м, встановлені з кутом нахилу до краю більше 75град., повинні мати дугове огородження відповідно до ГОСТ 26887-86 "Площадки і сходи для будівельно-монтажних робіт. Загальні технічні умови" чи канати з уловлювачами для прикріплення карабіна запобіжного пояса.
7.6. Приставні сходи довжиною більше 5 м, встановлені під кутом більше 75 град. до краю, повинні мати, починаючи з висоти 2 м від їх кінця, дугове огородження або повинні бути обладнані канатом з уловлювачем для закріплення карабіна запобіжного пояса, а встановлені під кутом від 70 град. до 75 град. до краю - поручневе огородження по обидва боки з висотою по вертикалі від 0,9 до 1,4 м, починаючи з висоти 5 м.
7.7. Верхню частину приставних сходів слід надійно закріплювати до конструкцій, а нижню частину встановлювати на рівну поверхню.
При установці сходів на асфальтову, бетонну чи металеву поверхню нижні її кінці повинні мати башмаки з гуми або іншого нековзного матеріалу; за відсутності башмаків під нижні кінці сходів необхідно встановлювати підкладки з нековзних матеріалів (гуми і ін.).
Закріплення приставних сходів, встановлених кранами, слід робити до їх розстропування.
У процесі закріплення сходів, що встановлюються вручну, повинні брати участь не менше двох робітників, з яких один страхує іншого, утримуючи сходи під час їх закріплення.
7.8. З приставних сходів без робочої площадки забороняється виконувати вогневі роботи (крім електроприхваток), роботи із застосуванням засобів малої механізації, а також будь-які інші роботи, що вимагають застосування від працюючого фізичної сили.
7.9. При користуванні запобіжним поясом зі стропом з капронового каната забороняється виконувати електрозварювальні і газополум’яні роботи, опираючись на пояс.
7.10. Користування запобіжним поясом ферм дозволяється тільки за наявності встановленого страхувального каната діаметром від 0,8 до 11 мм на висоті 1,5 м від поверхні опори для ступенів ніг (площини переміщення), а при переході по підкранових балках - не більше 1,2 м.
7.11. Довжину страхувального каната між точками його закріплення (величину прольоту) слід призначати в залежності від розмірів конструктивних несучих елементів будинків і споруд, на які його встановлюють і закріплюють на зусилля 2200 кгс.
При довжині каната більше 12 м повинні встановлюватися проміжні опори, відстань між якими повинна бути не більше 12м, а опори і вузли їх кріплення повинні бути розраховані на статичні навантаження різні: вертикальне - 500 кгс, горизонтальне - 100кгс, прикладене до верха опори.
7.12. При установці страхувального каната на рівні площини опори для ступенів ніг (на плити перекриття, покриття і ін.) його довжину підбирати таким чином, щоб закріплений на кінцях і натягнутий посередині зусиллям 10 кгс канат не виходив за габаритні розміри конструктивних елементів, на які він установлюється.
7.13. Установку страхувального каната необхідно виконувати відповідно до ГОСТ 12.4.107-82.
7.14. Відповідність встановленого в робоче положення страхувального каната вимогам п. 7.13 цього розділу, а також у процесі експлуатації треба визначати шляхом його статичного навантаження всередині прольоту вантажем масою 400 кг, що прикладається до каната через гнучкі канати (капроновий чи сталевий).
7.15. Перехід по верхніх поясах ферм і балок не допускається. В окремих випадках, коли це необхідно, допускається таке пересування в положенні "сидячи поповзом", прикріпившись запобіжним поясом за верхній пояс ферми чи спеціально встановлений страхувальний канат.
7.16. Маршові сходи типу шахт для виходу (спуска) працюючих на покриття раціонально встановлювати з боку головних фасадів (у крайньої осі) з метою використання їх для прийому перших плит перекриттів і покрить. Установлювати їх необхідно таким чином, щоб можливо було змонтувати стінові панелі, розташовані на цих же осях.
7.17. Стійки лісу зі сталевих труб, що застосовуються для монтажних робіт у стиснутих умовах, а також при реконструкції і ремонті будинків і споруд для розміщення працюючих і матеріалів повинні мати:
