Страница 3: ДБН В.2.6-162:2010. Кам’яні та армокам’яні конструкції (32650)

на стиск;

fvl,граничне значення величини fvk;

fxdрозрахункова міцність на вигин у площині вигинання;

fxdlрозрахункова міцність кладки на вигин, площа руйнування якої паралельна

горизонтальним швам кладки;

fxdi, аррумовна розрахункова міцність кладки на вигин, площа руйнування якої паралельна

горизонтальним швам кладки;

fxkxхарактеристична міцність кладки на вигин, площа руйнування якої паралельна

горизонтальним швам кладки;

fxd2розрахункова міцність кладки на вигин, площина руйнування якої перпендикулярна

до горизонтальних швів кладки;

fxd2, аррумовна розрахункова міцність кладки на вигин, площина руйнування якої

перпендикулярна до горизонтальних швів кладки;

fxkiхарактеристична міцність кладки на вигин, площина руйнування якої перпендикулярна

до горизонтальних швів кладки

fydрозрахункова міцність сталевої арматури;

fykхарактеристична міцність сталевої арматури;

Fjрозрахункова міцність анкерного елемента стіни на стиск або розтяг;

gсумарна ширина всіх швів будівельного розчину;

Gмодуль зсуву кам’яної кладки;

hгабаритна висота цегляної стіни;

hjгабаритна висота цегляної стіни і;

hejефективна висота стіни;

htotзагальна висота конструкції (стіни або ядра);

hcвисота стіни до рівня прикладання навантаження;

Ijмомент інерції площі поперечного перерізу елемента j;

квідношення гранично-допустимої величини поперечного навантаження на вертикально

перекриваючу стіну до гранично-допустимої величини поперечного навантаження на дійсну площу стіни, узяте з урахуванням можливих затискань по краю;

ктвідношення жорсткості плити до жорсткості стіни;

кгкрутильна жорсткість защемлення;

Кконстанта при розрахунку міцності кладки на стиск;

довжина стіни (між іншими стінами, між стіною і отвором або між отворами);

довжина анкерування арматури;

довжина стиснутої частини перерізу стіни;

1С1довжина просвіту між опорами;

ефективна довжина обпирання будівельної конструкції;

фгефективна довжина опори на середині висоти стіни;

відстань між опорами (просвіт);

довжина або висота стіни між опорами, що сприймають розпір арки;

Majдодатковий розрахунковий момент;

Mjрозрахунковий момент вигину;

момент у вузловому елементі і;

Mjd розрахункова величина моменту вигину у верхньому краї або знизу стіни;

MRdрозрахункова величина моменту, що сприймається;

MEdрозрахункова величина діючого моменту;

MEduрозрахункова величина моменту над перекриттям;

MEdfрозрахункова величина моменту під перекриттям;

пкількість поверхів;

П{коефіцієнт жорсткості елементів конструкції;

ntкількість анкерних елементів стіни або елементів з’єднання на квадратний метр площі

стіни;

”fminмінімальна кількість анкерних елементів стіни або елементів з’єднання на квадратний

метр площі стіни;

Nсума розрахункових вертикальних дій на будівлю;

Nadмаксимальний розрахунковий розпір арки на одиницю висоти стіни;

Njdрозрахункова величина вертикального навантаження зверху або знизу стіни або

колони;

Nmdрозрахункова величина вертикального навантаження на середині висоти стіни або

колони;

NRdрозрахункова величина вертикального опору цегляної стіни або колони;

NRdcрозрахункова величина опору стіни вертикальному зосередженому навантаженню;

NEdрозрахункова величина вертикального навантаження;

NEdfрозрахункова величина навантаження під перекриттям;

NEduрозрахункова величина навантаження над перекриттям;

Neiнавантаження з боку підлоги;

^Edcрозрахункова величина вертикального зосередженого навантаження;

Чш dрозрахункова міцність у поперечному напрямі на одиницю площі стіни;

Qdрозрахункова величина сумарного вертикального навантаження в тій частині будівлі,

яка стабілізується ядром;

Rпідйом арки;

Reмежа текучості сталі;

sінтервал укладання арматури, що працює проти зсуву;

Edрозрахункова величина навантаження, прикладеного до елемента армованої кам’яної

конструкції;

tтовщина стіни;

tcE унайбільша висота перерізу отвору по товщині стіни, яка приймається без розрахунку;

tcE /,максимальна висота перерізу горизонтального або похилого каналу;

tjтовщина стіни /;

ЇП1ІПмінімальна товщина стіни;

tejефективна товщина стіни;

tjтовщина полиці перерізу;

trjтовщина полиці і;

VEdрозрахункова величина навантаження зсуву;

УRdрозрахункова величина несучої здатності на зсув;

WEdрозрахункове поперечне навантаження на одиницю площі;

хвідстань до нейтральної осі;

zплече важеля;

Zпружний момент опору перерізу на одиницю висоти або довжини стіни;

Грецькі літери

акут закладання арматури, що працює проти зсуву, до осі балки;

а(коефіцієнт теплового розширення кам’яної кладки;

а і 2коефіцієнти моменту вигину;

Ркоефіцієнт збільшення зосереджених навантажень;

укоефіцієнт збільшення несучої здатності стін;

8коефіцієнт, який використовується для визначення приведеної середньої міцності

на стиск елементів кам’яної кладки;

£С(Югранична деформація повзучості кам’яної кладки;

гс1пружна деформація кам’яної кладки;

є„шгранична деформація стиску кам’яної кладки;

csyпластична деформація арматури;

Фефективна величина діаметра сталевої арматури;

фграничне значення повзучості кам’яної кладки;

Фкоефіцієнт зменшення;

Фркоефіцієнт зменшення з урахуванням міцності на вигин;

Ф,коефіцієнт зменшення зверху або знизу стіни;

Фткоефіцієнт зменшення в середині висоти стіни;

умкоефіцієнти надійності за матеріалами, включаючи невизначеності, що вносяться

геометричним чинником і моделюванням;

г]коефіцієнт, який використовується при розрахунках позаплощинного ексцентриситету

навантажень, прикладених до стін;

Ххглибина зони стиску в балці при використанні блока напруги прямокутної форми;

Хсвеличина коефіцієнта гнучкості, до якої ексцентриситетом, викликаним повзучістю,

можна нехтувати;

цкоефіцієнт поперечної деформації кам’яної кладки при вигині;

Е,коефіцієнт збільшення жорсткості защемлення елемента конструкції, що розглядається;

рсщільність сухого матеріалу;

р„коефіцієнт, який застосовується при розрахунках стійкості;

р(коефіцієнт жорсткості при визначенні дійсної товщини стіни;

adрозрахункове напруження на стиск ;

икут нахилу до вертикалі конструкції.

7 ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ

1. Основні вимоги
2. Загальні положення
3. Проектування кам’яних конструкцій здійснюється відповідно до загальних правил, наведених у цих Нормах.
4. Основні положення, що стосуються кам’яних конструкцій, наведені в даному розділі.
5. Основні вимоги розділу 7 вважаються виконаними для кам’яних конструкцій у разі застосування до них наступних положень:

• проектування граничного стану у поєднанні з методом застосування коефіцієнта надійності;
• дії, наведені в чинних нормативних документах;
• правила комбінування, наведені в чинних нормативних документах;
• правила застосування, наведені в цих Нормах.

1. Надійність

Надійність, що потрібна для кам’яних конструкцій, досягається при здійсненні проектування відповідно до цих Норм.

1. Розрахунковий строк служби і довговічності

Розгляд питань довговічності здійснюється з посиланнями на положення розділу 9.

1. Принципи проектування граничних станів
2. Граничні стани можуть відноситися тільки до кам’яної кладки або до інших матеріалів, що використовуються як складові частини конструкції.
3. Для кам’яних конструкцій граничні стани і граничні терміни експлуатації розглядаються у всіх аспектах, що стосуються конструкції і допоміжний компонентів, що використані в кладці.
4. Для кам’яних конструкцій розглядаються всі відповідні проектні рішення і відповідні етапи будівництва в тій послідовності, в якій відбувається їх реалізація.
5. Основні змінні величини
6. Дії на будівельні конструкції
7. Дії на будівельні конструкції вказані у відповідних частинах цих Норм.
8. Проектні величини дій на будівельні конструкції
9. Коефіцієнти безпеки щодо дії на будівельні конструкції визначені відповідними нормативними документами.
10. Коефіцієнти безпеки щодо повзучості і осідання бетонних елементів, застосованих в кам’яних конструкціях, визначені ДБН В.2.6-98.
11. Для граничного стану щодо придатності до експлуатації деформації, що виникають, повинні вводитися у вигляді усереднених величин.
12. Властивості матеріалів і виробів

Властивості матеріалів і виробів, а також необхідні в проектуванні геометричні дані повинні бути взяті з відповідних нормативних документів.

1. Розрахункові величини властивостей матеріалів

Розрахункова величина, що характеризує властивість матеріалу, розраховується шляхом ділення її характеристичного значення на відповідний коефіцієнт надійності для даного матеріалу у м.

1. Комбінації дій

Комбінації дій повинні відповідати положенням загальних правил проектування несучих конструкцій, наведених в ДБН В.1.2-2 та ДБН В.1.2 -14.

Примітка 1. У житлових і адміністративних будівлях зазвичай надається можливість спростити комбінації навантажень.

Примітка 2. У житлових і адміністративних будівлях всі навантаження, що діють, як це вказано у відповідних діючих нормативних документах, можуть розглядатися як єдина дія (тобто рівні або нульові навантаження на всі перекриття залежно від ситуації), коефіцієнти зменшення яких наведені в комплекті відповідних норм.

1. Граничні стани щодо втрати несучої здатності

Відповідні величини коефіцієнтів щодо матеріалів ум застосовуються для розрахунку граничного стану як у звичайних, так і у непередбачених ситуаціях. При проведенні аналізу поведінки конструкції при непередбачених діях необхідно враховувати вірогідність виникнення такої дії.

1. Граничні стани щодо придатності до експлуатації

У тих випадках, де до відповідних розділів застосовані спрощені правила, які розглядають граничні стани щодо придатності до експлуатації, в ретельних розрахунках із використанням комбінованих дій на будівельні конструкції немає необхідності. У тих випадках, де це необхідно, коефіцієнти безпеки щодо матеріалів, які використовуються для розрахунку граничних станів придатності до експлуатації, дорівнюють у м.

Примітка. Значення, які задаються для символу у м для застосування, наведені у додатку Р. Значення

у м, що рекомендується для всіх матеріалів, в розрахунках граничних станів за придатністю до експлуатації складає 1,0.

1. Проектування з проведенням випробувань

Міцність кам’яної кладки може бути визначена шляхом проведення випробувань.

8 МАТЕРІАЛИ

1. Елементи кам’яної кладки
2. Типи і групи елементів кам’яної кладки
3. Елементи кам’яної кладки відповідають одному з наступних типів:

• глиняна цегла відповідно до ДСТУ Б В.2.7 -61;
• силікатна цегла відповідно до ДСТУ Б В.2.7-80;
• бетонні вироби (з важкими і легкими заповнювачами) відповідно до ДСТУ Б В.2.7-7;
• блоки з ніздрюватого бетону автоклавного тверднення відповідно до ДСТУ Б В.2.7-137;
• бетонні камені і блоки з штучного каменю відповідно до ГОСТ 6133, ГОСТ 13579;
• будівельні елементи з обробленого природного каменю відповідно до ГОСТ 4001.

1. Елементи кам’яної кладки можуть відноситися до категорії І або категорії II, які визначені у ДСТУ Б В.2.7-7 та ДСТУ Б В.2.7-61.
2. Елементи кам’яної кладки розділені на наступні групи: група 1, група 2, група 3, група 4 в цілях застосування до них рівнянь і числових характеристик, наведених у 8.6.1.2.2, 8.6.1.2.3, 8.6.1.2.4,8.6.1.2.5,8.6.1.2.6,8.6.1.3, і для можливості використання посилань на них в інших розділах.

Примітка. Як правило, виробники елементів кладки повинні вказувати для своєї продукції групу, до якої вона належить.

1. Блоки з ніздрюватого бетону автоклавного тверднення, будівельні елементи з штучного каменю і з обробленого природного каменю відносяться до групи 1. Геометричні вимоги для визначення групи кладки з глиняної, силікатної цегли та бетонних блоків наведені в таблиці 8.1.

Таблиця 8.1 - Вимоги до геометричних характеристик груп елементів кам’яної кладки