ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.1 С.6
Таблиця 4
Деформація |
Коефіцієнти умов роботи m |
|||
|
позначення |
при довжині будинку (споруди) l, м |
||
|
|
до 15 |
15-30 |
понад 30 |
Відносна гори-зонтальна є |
me |
1,0 |
0,8 |
0,7 |
Нахил і |
m; |
1,0 |
0,8 |
0,7 |
Кривизна р |
mp |
1,0 |
0,7 |
0,5 |
Примітки:
2 Для круглого у плані будинку (споруди) за l слід приймати його зовнішній діаметр.
|
Розрахунки виконуються як для будівництва в звичайних умовах і одночасно з урахуванням нерівномірних деформацій (викривлення) основи, що підроблюється, види яких вказані в 2.1 та таблицях 1-4 (2.4 - 2.6).
При цьому проектування повинно виконуватись з урахуванням задоволення розрахункових параметрів умов
S = Su ( S'u),
де S =S0+Sn - розрахункові величини сумарних сумісних деформацій будівлі з основою (максимальна або середня осадка, крен, різниця осадок суміжних фундаментів) в реальних інженерно-геологічних умовах та гірничо-геологічних умовах в залежності від: So - величина сумісних деформацій для звичайних інженерно-геологічних умов; Sn - те саме додаткових сумісних деформацій з урахуванням параметрів викривлення основи при підробці;
Su та S'u - значення граничних сумісних деформацій в залежності від конструктивної схеми будинку або споруди для випадків, коли конструкції об'єкта не розраховані (Su) або розраховані (S'u) на зусилля, що виникають в них при взаємодії з основою (таблиця 2.1 додатка 2).
ДБН В. 1.1 -5-2000 Ч.1 С.7
Таблиця 5
Групи складності умов будівництва на території забудови |
Деформації будинку або споруди сумісно з основою при підробці, So + Sn |
А (важкі) |
So + Sn > S'n |
Б (середні) |
CO c~ II CO о + CO 3 V CO с |
В (легкі) |
So + n £ Su |
Примітка. So + Sn містить сумарні відповідно до звичайних інженерно-геологічних умов та при підробці: відносну різницю осадок so та sn суміжних фундаментів, відстань між якими l , що визначається як Ds/l = D( so + sn) /l; крен будинку і = іо = іп ; середню максимальну осадку s = s. +£«. |
Будівництво на територіях цієї групи складності допускається за наявності висновку спеціалізованої організації, який містить рекомендації щодо вибору інженерних рішень для забезпечення надійної експлуатації будинків і споруд або відновлення їх експлуатаційної придатності у випадку виникнення недопустимих деформацій.
Проектування будинків та споруд повинно здійснюватися з урахуванням можливості прояву та усунення наднормативних кренів, які перевищують граничні значення для конструкцій будинку чи споруди та наявного у ньому інженерного обладнання (ліфтів, підйомників, високоточного технологічного обладнання тощо).
ДБН В. 1.1 -5-2000 Ч.1 С.8
Забороняється проектування і будівництво населених пунктів, промислових комплексів та інших об'єктів без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, які підлягають забудові.
При цьому повинні передбачатись будівельні та інші заходи, що забезпечують можливість видобування з надр корисних копалин.
Під забудову перш за все слід використовувати території, під якими:
Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, які не зв'язані з видобутком корисних копалин, допускається в виключних випадках лише за узгодженням з відповідними територіальними геологічними підприємствами і органами державного гірничого нагляду. При цьому повинні вживатись заходи, які забезпечують можливість видобутку із надр корисних копалин.
Порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Забудова площ залягання корисних копалин місцевого значення, а також розміщення на ділянках їх залягання підземних споруд, які не зв'язані з видобутком корисних копалин, допускається за узгодженням з відповідними місцевими радами народних депутатів.
При забудові площ залягання корисних копалин необхідно проводити розрахунки економічної ефективності можливих варіантів розташування будинків і споруд з урахуванням затрат:
викопіювання з геологічних розрізів і гіпсометричних планів пластів із зазначенням вийнятих та запланованих до виймання корисних копалин.
На картографічних матеріалах повинні бути вказані:
- механічні захисні та санітарні зони від проектних меж породних відвалів шахт, що не підлягають забудові;
Картографічні матеріали, як правило, слід представляти в одному масштабі, але не менше
1:25000, а для об'єктів великої протяжності - не менше 1:50000.
В окремих випадках (за наявності старих гірничих виробок на невеликій глибині і тектонічних порушень) необхідно картографічні матеріали представляти у відповідності з діючими у гірничовидобувних областях масштабами (1:1000; 1:2000; 1:5000).
На майданчиках з різним сполученням груп територій, як правило, слід враховувати розміщення функціональних зон та окремих будинків чи споруд, будівництво яких може бути забезпечене із застосуванням будівельних заходів захисту.
Житлові та громадські будинки змінної поверховості, складної конфігурації в плані слід розташовувати, в основному, на територіях 1 і 2 категорій за умовами будівництва (додаток 3).
При плануванні та забудові територій 1 та 2 категорій допускається зменшувати сумарну площу зелених насаджень, але не більше ніж на 30%, відповідно підвищуючи щільність населення за умови компенсації браку озеленення на прилеглих територіях з великими значеннями деформацій земної поверхні.
Щільність населення на території мікрорайону слід приймати у відповідності з ДБН 360-92*, розглядаючи непідроблювані ділянки територій 1 категорії як зони високої містобудівної цінності; підроблювані ділянки територій 2 категорії, придатні для забудови, - середньої містобудівної цінності; підроблювані ділянки територій З категорії, обмежено придатні для забудови, - низької містобудівної цінності.
При забудові підроблюваних ділянок територій 2 і 3 категорій, придатних чи обмежено придатних для будівництва, розташованих у центральній зоні міста або уздовж основних архітектурно-планувальних осей, ступінь містобудівної цінності території може бути прийнятий високим при відповідному, техніко-економічному обгрунтуванні.
На майданчиках, де очікується утворення уступів, будинки доцільно розташовувати між уступами, якщо відоме розташування лінії уступу. При цьому майданчики повинні обмежуватися захисними смугами завширшки не менше 5 м від зазначених ліній.
Якщо неможливе розташування між уступами, будинки з поперечними несучими стінами доцільно розташувати довгою стороною за простяганням, а будинки з поздовжніми несучими стінами - навхрест простяганню пластів.
На ділянках виходів геологічних порушень поздовжні осі будинків слід орієнтувати у напрямку падіння змішувача.
ДБН В. 1.1-5-2000 4.1 С.10
4 ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПРОЕКТУВАННЯ БУДИНКІВ І
СПОРУД
Загальні вказівки