Страница 2: ДБН 6.2.3-26:2010. Мости і труби сталеві конструкції (32643)

Кінець таблиці Н. 1

Таблиця Н.2 - Значення коефіцієнта т j

Розташування розрахункового перерізу А-А, що перевіряється на витривалість за основним металом

у перерізі нетто за з’єднувальними болтами складових елементів, а також біля вільного отвору

Схеми вузлів

-FA-

"Ы"

гін-t±

~±. zan f-й

Д

ІД

ІД

у перерізі нетто в отворі з вставленим у нього високоміцним болтом, затягнутим нормативним зусиллям

ІД

+'+ + + + + +1+ + +_+_+ +[+ + +V+

у перерізі брутто за першим рядом високоміцних болтів у прикріпленні фасонки до нестикованих у даному вузлі пояса суцільних балок і елементів решітчастих ферм

у перерізі брутто за першим рядом високоміцних болтів у прикріпленні до вузла або в стику двостінчастих елементів

д,

А

у перерізі брутто за першим рядом високоміцних болтів у прикріпленні до вузла або в стику двостінчастих елементів з однобічними накладками

у перерізі брутто за першим рядом високоміцних болтів із прикріпленням до вузла або в стику одностінчастих елементів з однобічними накладками

ОРТОТРОПНІПЛИТИ П.1 Ортотропні плити авто проїзду П.1.1 Загальні положення

Цей додаток розповсюджується на конструювання деталей ортотропних плит мостів.

1 2

У додатку наведено правила проектування, які мають забезпечити надійність сталевих конструкцій плит і покриття проїзду (рисунок П.1).

1 - лист настилу; 2 - зварне з’єднання поздовжнього ребра до листа настилу; 3 - зварне з’єднання поздовжнього ребра до стінки поперечної балки; 4 - деталь вирізу у стінці поперечної балки; 5 - зварне з’єднання поздовжнього ребра; 6 - зварне з’єднання поперечної балки до стінки головної балки (ферми); 7 - зварне з’єднання пояса поперечної балки до стінки головної балки (ферми); 8 - зварне з’єднання стінки поперечної балки до листа настилу.

Рисунок П.1 - Приклади конструкції сталевих плит автодорожніх мостів

Замість зварних з’єднань допускається застосування з’єднань на високоміцних болтах для:

• поздовжніх ребер між собою;
• стінок і поясів поперечних балок між собою;
• стінок і поясів поперечних балок до головних балок.

Тріщини втомленості найбільш імовірні в місці однобічного зварного з’єднання замкненого поздовжнього ребра до листа настилу. Механізм появи тріщин втомленості у цих місцях наведено на рисунку П.2.

а - поява тріщини з внутрішнього боку в корені шва; б - поява тріщини з зовнішнього боку в п’яті шва

Рисунок П.2 - Місця появи тріщин утомленості в односторонніх швах зварювання ребер

При застосуванні литого асфальту (мастикасфальту або гусасфальту) або епоксиасфальту допускається при розрахунках витривалості враховувати його роботу сумісно з листом настилу плити.

Рекомендації щодо геометричних параметрів плити розповсюджуються на наступне (познаки надаються на рисунку П.З):

а) товщина листа настилу t плити проїзду під важкий транспорт:

t > 14 мм для асфальту завтовшки > 70 мм;

t > 16 мм для асфальту завтовшки > 40 мм;

б) відстань між стінками поздовжніх ребер е:

• при е It <25 рекомендується приймати е < 300 мм;
• місцеве збільшення е може становити 5 % для мостів, що розташовані на кривих;

в) товщина листа настилу t плити пішохідних мостів (з навантаженнями від машин експлуатації):

t > 8мм при е It <40, але є < 600мм;

г) товщина ребер жорсткості - ts > 6 мм.

Примітка. Перевірка на вигин листа настилу над ребрами не виконується, якщо наведені вище умови витримані.

Рисунок П.З - Познаки елементів ортотропної плити

Мінімальну згинальну жорсткість поздовжніх ребер рекомендується приймати на основі графіка (рисунок П.4).

Момент інерції поздовжнього ребра Іь, см4 >1.20 мі

T7"U W

тг

ч2

у///////////л

V7 V7 V7 V7 V7 V7

Крива А приймається для всіх ребер, що не охоплені кривою В; крива В приймається для ребер, що розміщені під найбільш важкими лініями транспорту без обмеження відстані на 1,20 м від стінки головної балки; 1 - смуга руху для важкого транспорту; 2 - стінка головної або поздовжньої балок

Рисунок П.4 - Мінімальна жорсткість поздовжніх ребер

Незалежно від отриманої жорсткості поздовжніх ребер не допускається зміщення ребра відносно прилеглих ребер або прилеглої стінки більше ніж на 2,5 мм.

Зварювання листів настилу. Стики листа настилу, поздовжні та поперечні, мають бути виконані з V-подібною обробкою кромки за допомогою автоматичного зварювання під флюсом на підкладці, що знімається.

Допускається застосовувати ручне дугове або механізоване зварювання на сталевій підкладці, що залишається, але тільки у випадках, коли зварювання не може бути виконано за П.5.

П.1.3 Поздовжні ребра

Типи поздовжніх ребер для плит проїзду представлені на рисунку П.5. Вимоги до точності виготовлення та зварювання надані в таблицях П.6 - П.11.

Герметичність замкнутих ребер плит має бути гарантована виготовленням і монтажем.

Є

1Г

Рисунок П.5 - Відкриті ребра (штабові, Т-подібні, Г-подібні)

гее

Рисунок П.6 - Замкнуті ребра (трапецієподібні, V-подібні, U-подібні)

Рекомендована товщина ребер: штабових - 12 мм - 20 мм; замкнутих - 6 мм - 8 мм.

П.1.4 Поперечні балки

Відстань між поперечними балками приймають у межах:

• для відкритих ребер - 2,5 м - 3,0 м;
• для замкнутих ребер - 4,0 м - 5,0 м.

Вирізи в поперечних балках для пропускання поздовжніх ребер зображені на рисунку П.10. Рекомендуються конструкції вузла перетину замкнутого ребра із стінкою поперечної балки, що надані на рисунку П.7.

а - конструкція вузла без діафрагми; 6 - конструкція вузла з діафрагмою в ребрі в площині стінки поперечної балки hr - висота ребра;

hh - висота вільної від шва зони; hh > 0,14йг; b - зазор у вільному вирізі; b > tw cb > 25 мм; d - зазор між діафрагмою і настилом; d <25 мм; с - зона обробки кромки стінки; с = 4-tw ь (рисунок П.8); tw cb - товщина стінки поперечної балки не менше ніж 12 мм; fw,d ~ товщина діафрагми; tw_d > 0,751wtcb.

Рисунок П.7 - Вузол перетину ребра зі стінкою поперечної балки

Конструкцію з діафрагмою приймають у випадках, коли цього вимагають розрахунки стінки за П.2.2.

Шви приварки стінки поперечної балки до ребра мають переріз не менше ніж 0,4 товщини стінки. Мінімальний катет шва становить 7 мм. Кінці швів біля вільного вирізу виконуються з обробкою кромок відповідно до рисунка П.8 для утворення повного проплавлення кінця.

tw cb - товщина стінки поперечної балки; s - притуплення дорівнює 2 мм.

Рисунок П.8 - Кінці швів біля вільного вирізу з обробкою кромок

Шви приварки діафрагми мають катети не менше ніж 1/2 товщини діафрагми.

Вирізи в стінках для пропускання штабових ребер можуть бути різної форми.

Рекомендовані форми і розміри вирізів наведені на рисунку П.9 а.

Форми вирізів б, в, і г слід застосовувати за спеціального обґрунтування. Відстань 15 мм від низу ребра до верхньої кромки вирізу за можливості має бути збільшена.

абвг

Рисунок П.9 - Форми і розміри вирізів для штабових ребер

Рекомендовані форми та розміри вирізів для Г- та Т-подібних поздовжніх ребер надані на рисунку П.10 а і в. Форми вирізів б і г слід застосовувати тільки за спеціального обґрунтування.

Рисунок П.10 - Форми і розміри вирізів для Г- та Т-подібних поздовжніх ребер П.2 Розрахунки міцності ортотропної плити автопроїзду

Місця визначення напружень в ортотропній плиті автопроїзду рекомендується виконувати для точок, зображених на рисунку П.11.

Рисунок П.11 - Характерні точки на ортотропній плиті

На рисунку П.11 наведені характерні точки, що рекомендуються для розрахунку поздовжніх ребер (точки С,) і точки для розрахунку поперечних балок (В,).

Cj - точка з найбільшим від’ємним моментом у ребрі. Рекомендується приймати 1/3 прогону поперечної балки;

С2 - точка в місці стику поздовжнього ребра;

С3 - точка з найбільшим позитивним моментом у ребрі. Рекомендується приймати в середині прогону поздовжнього ребра між головними балками;

Bj - точка з найбільшим від’ємним моментом та найбільшою поперечною силою в поперечній балці. Як правило, біля головної балки;

В2 - точка в місці стику поперечної балки;

В3 - точка з найбільшим позитивним моментом у поперечній балці. Як правило, в середині прогону балки.

Таблиця П.1 - Характерні точки для розрахунків ортотропної плити

П.2.1 Поздовжні ребра

Перевірку міцності листа настилу ортотропної плити в будь-якій точці виконують за формулою

j ~І~Ву ' УУІ

X ~ а Xа у + а у + Зі ху - >(ПЛ)

Уг

де а* та ст - нормальні напруження від сумарної дії глобальних та локальних навантажень вздовж осі х та у,

тху - зрізні напруження від сумарної дії глобальних та локальних навантажень; m - коефіцієнт умов роботи згідно з таблицею 6.2;