Страница 6: ДБН В.2.5-74:2013. Водопостачання зовнішні мережі та споруди основні положення проектування (32623)

Таблиця 8 - Забезпеченість мінімальних середньомісячних витрат води поверхневих джерел водопостачання

1. При оцінці використання водних ресурсів як джерела водопостачання та розміщення водозабірних споруд слід враховувати:

• вимоги чинного законодавства [3], [4], [5], регуляторні акти та технічні умови щодо виконання особливих вимог і обмежень з інженерного забезпечення споруд та забудови земельних ділянок;
• водогосподарський баланс району будівництва з урахуванням генеральних планів територій (населених пунктів) та прогнозу його розвитку на наступні 20-25 років;
• розвідані та затверджені для використання запаси підземних вод, умови їх живлення, а також можливе їх трансформування в результаті зміни природних умов та антропогенних факторів (осушення територій або штучного їх поповнення) тощо;
• стійкість ложа водойм та меандрування берегів з прогнозом на 20-25 років (для поверхневих джерел та інфільтрацій водозаборів);
• прогноз можливих змін якості води (хімічного складу, мікробіологічних, гідробіологічних, паразитологічних, токсикологічних, радіологічних показників) і температурних її параметрів;
• можливість ефективного очищення води для споживачів надійними та економічно виправданими методами;
• гідрологічні особливі умови: джерела живлення, можливість промерзання або пересихання, фази водно-льодового режиму (повеней та весняно-літніх паводків для гірських водотоків, льодових заторів, заторів, пятр, весняного скресу), стратифікаційні явища, формування річкових наносів та їх характеристики тощо;
• наявність у районі будівництва складних інженерно-геологічних процесів (просідання, набухання, здимання ґрунтів), підтоплення або підроблювання території, а також виникнення природних стихійних явищ (землетрусів, зсувів, селів, снігових лавин тощо);
• вплив відбору води на екологічний стан та навколишнє природне середовище прилеглих територій (в межах визначених кордонів).

Крім того, для систем централізованого питного водопостачання необхідно враховувати можливість створення та облаштування ЗСО.

1. Оцінку та затвердження експлуатаційних запасів підземних вод слід здійснювати відповідно до [23] та [24] за результатами проведених на родовищі гідрогеологічних розвідувальних робіт та з урахуванням даних експлуатації.
2. При оцінці водних ресурсів з поверхневих джерел та місць розташування водозабірних споруд слід враховувати необхідність забезпечення розрахунковою витратою води водокористувачів, що розташовані нижче за течією, а також санітарних вимог з охорони водних джерел відповідно до [3].
3. У випадку від’ємного водогосподарського балансу поверхневого джерела водопостачання слід розглядати можливість регулювання природного стоку води в межах одного гідрологічного року (сезонне регулювання) або в межах багаторічного періоду чи перекидання води з інших, більш багатоводних поверхневих джерел.

Примітка. Ступінь забезпечення окремих суб’єктів водокористування при недостатності наявних водних ресурсів у джерелі водопостачання та складності або високій вартості їх збільшення визначається згідно з вимогами чинного законодавства [3] та [18].

8 СХЕМИ І СИСТЕМИ ВОДОПОСТАЧАННЯ

1. Вибір схеми водопостачання населеного пункту або суб’єкта водокористання та призначення необхідної кількості систем необхідно виконувати на підставі порівняння можливих варіантів її реалізації з урахуванням: наявних джерел, вимог до якості води та категорії надійності дії або за ступенем забезпеченості, розрахункових витрат, особливих умов та обмежень об’єкта або групи об’єктів водоспоживання тощо.

Згідно з прийнятою класифікацією системи водопостачання слід поділяти:

а)за ступенем централізації на:

• централізовані, що здійснюють постачання питної води у населеному пункті або для більшості його споживачів;
• групові, що здійснюють постачання води для декількох населених пунктів і (або) окремих суб’єктів господарювання, розташованих на значних відстанях один від одного;
• нецентралізовані (локальні чи місцеві), що здійснюють постачання води в окремі райони житлової забудови населених пунктів і (або) окремим суб’єктам господарювання;
• індивідуальні, що забезпечують питною водою окремих споживачів або будинки;

б) за призначенням на:

• комунальні;
• виробничі (у тому числі оборотні);
• протипожежні;
• поливальні;
• сільськогосподарські;

в) за ступенем охоплення потреб споживачів на:

• об’єднані, що забезпечують водою два та більше видів споживачів (населення, підприємства, для благоустрою, пожежогасіння тощо) та різних варіантів їх поєднання;
• роздільні, що забезпечують питні та господарсько-побутові потреби окремо від виробничих потреб, при цьому потреби на пожежогасіння можуть забезпечуватися самостійно або спільно з зазначеними системами.

Системи водопостачання за способом подачі і розподілу води можуть бути самопливними (гравітаційними), з примусовою подачею води насосами та комбіновані.

1. Схеми та системи водопостачання населених пунктів або окремих об’єктів господарювання, як правило, формуються за результатами техніко-економічного порівняння можливих варіантів реалізації об’єкта будівництва, а саме:

а) вибору джерела водопостачання, у тому числі для іншої водогосподарської діяльності (обводнювання водойм і боліт тощо);

б) необхідності та ступеня централізації системи та доцільності утворення нецентралізованих (локальних, місцевих) систем водопостачання для окремих споживачів;

в) зонування системи водопостачання, використання регулюючих ємкостей, застосування пристроїв для регулювання тиску та витрат, насосних станцій чи установок підкачування води для окремих споживачів;

г) виробничого водопостачання з опрацюванням:

• доцільності організації замкнених циклів оборотного водопостачання або створення взагалі замкнених систем водокористування;
• повторного використання відпрацьованих вод (підприємств, цехів, технологічних ліній, обладнання) іншими споживачами з нижчими вимогами до їх якості;
• використання очищених господарсько-побутових, виробничих та поверхневих стічних вод відповідно до вимог чинного законодавства [6] та [13];

д) черговості будівництва та введення в дію елементів системи пусковими комплексами або чергами.

Перед виконанням наступного етапу розвитку схеми та системи водопостачання слід оцінювати стан існуючих споруд, водоводів і мереж та визначати можливість їх подальшого використання з урахуванням витрат на реконструкцію та технічне переоснащення.

1. Централізована система питного водопостачання населеного пункту, залежно від місцевих умов і прийнятої схеми водопостачання, повинна відповідати вимогам [2] та забезпечувати його жителів водою якістю згідно з ДСанПіН 2.2.4-171 для задоволення питних та господарсько-побутових потреб у нормативно-обґрунтованих об’ємах [14] та [16].

У разі доцільності об’єднання окремих систем водопостачання з системою питного водопостачання населеного пункту (в залежності від прийнятих варіантів об’єднання) вона повинна додатково забезпечувати водою:

• під’єднані до неї підприємства виробничого, аграрно-промислового комплексу та складського призначення, а також інші організації та установи (незалежно від форм власності та відомчої належності);
• потреби в пожежогасінні;
• поточні витрати на підприємствах житлово-комунального господарства та з благоустрою територій.

1. Категорію централізованої системи питного водопостачання щодо надійності дії або за ступенем забезпеченості подачі води та з урахуванням вимог щодо ліквідації аварійних ситуацій (виключення пошкоджених та включення резервних елементів системи) слід визначати за таблицею 9.

Таблиця 9 - Категорія централізованої системи водопостачання за надійністю дії або за ступенем забезпеченості подачі води

Об’єднані системи централізованого питного, протипожежного та виробничого водопостачання в населених пунктах при кількості жителів, що в них постійно проживають, слід відносити:

• більше ніж 50 тис. - до I категорії;
• від 5 тис. до 50 тис. включ. - до II категорії;
• менше ніж 5 тис. жителів - до III категорії.

Примітка 1. Водопроводи нецентралізованого питного водопостачання, які забезпечують індивідуальних споживачів питною водою з джерел питного водопостачання за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних) або з застосуванням установок (пристроїв) підготовки питної води, відносяться до III категорії.

Примітка 2. Категорії систем водопостачання підприємств виробничого, аграрно-промислового комплексу та складського призначення встановлюють відповідно до галузевих будівельних норм технологічного проектування цих об’єктів.

Примітка 3. Споруди або елементи протипожежних водопроводів населених пунктів і виробничих підприємств відносяться до об’єктів I категорії.

Примітка 4. У системах групового централізованого питного та протипожежного водопостачання магістральний водовід, який укладається в одну нитку, відноситься до III категорії. Споруди, що здійснюють водопостачання безпосередньо в самих населених пунктах (насосні станції, вузли підключення, резервуари чистої води тощо) відносяться: при чисельності жителів: до 50 тис. включ. - до II категорії; більше ніж 50 тис. - до I категорії.

Категорію централізованої системи водопостачання згідно з таблицею 9 допускається збільшувати або зменшувати, якщо це рішення передбачено у генеральному плані населеного пункту.

Категорію окремих елементів систем централізованого водопостачання необхідно встановлювати в залежності від їх функціонального значення в загальній системі.

Елементи систем централізованого питного та протипожежного водопостачання II категорії, ушкодження яких можуть порушити подачу води на пожежогасіння, слід відносити до I категорії.

За необхідності підвищення категорії забезпеченості подачі води на виробничі потреби підприємств виробничого, аграрно-промислового комплексу та складського призначення або окремих виробництв, цехів, установок тощо рекомендується передбачати локальні (автономні) системи їх водопостачання.

1. Системи, що забезпечують протипожежне водопостачання, слід проектувати відповідно до вимог розділу 6.2.
2. Системи для виробничого водопостачання підприємств, у тому числі оборотні, слід проектувати за галузевими будівельними нормами технологічного проектування цих об’єктів.
3. При виборі оптимального варіанту систем виробничого водопостачання рекомендується розглядати можливість та доцільність заміни існуючого технологічного обладнання або процесів зі зниженням об’ємів водоспоживання або вимог до якості води.
4. Водозабірні споруди, водоводи, станції водопідготовки, як правило, слід розраховувати на середньогодинну витрату в добу максимального водоспоживання з урахуванням витрат для поповнення протипожежного запасу води.
5. Розрахунки спільної роботи водоводів, водопровідних мереж, регулюючих ємкостей, насосних станцій та установок слід виконувати для кожної черги будівництва в обсязі, достатньому для виконання техніко-економічного аналізу системи подачі та розподілу води на розрахунковий строк, встановлення черговості будівництва споруд, підбору насосного устаткування, а також визначення необхідних об’ємів регулюючих ємкостей і місця їх розташування.
6. Для систем водопостачання населених пунктів розрахунки спільної роботи водоводів, водопровідних мереж, насосних станцій, установок та регулюючих ємкостей, як правило, рекомендується виконувати для наступних характерних режимів подачі води:

• для доби максимального за рік водоспоживання - у період подачі максимальної, середньої та мінімальної годинних витрат, а також пожежогасіння під час максимального водоспоживання;
• для доби середнього за рік водоспоживання - середньої годинної витрати;

-для доби мінімального за рік водоспоживання - мінімальної годинної витрати.

Проведення розрахунків для інших режимів водоспоживання, у тому числі населених пунктів

курортно-рекреаційної зони, або відмова від проведення розрахунків для одного чи декількох із зазначених режимів повинно бути обумовленно в завданні на проектування.