Страница 28: ДБН В.2.5-75:2013. Каналізація зовнішні мережі та споруди основні положення проектування (32611)

100200300400С„. игїди1

1 - Е = 50 %; 2 - Е =60 %

Рисунок В.1 - Залежність показника ступеня ^ від концентрації завислих речовин Сеп у міських стічних

водах при ефекті освітлення 50 % та 60 %

Таблиця В.2 - Коефіцієнти в’язкості води в залежності від її температури

В.1.2 Основні розрахункові параметри відстійників можна визначати за таблицею 21. Величину турбулентної складової, мм/с, в залежності від швидкості робочого потоку, мм/с, можна визначати за таблицею В.3.

Таблиця В.3 - Величина турбулентної складової

••'Х

В.1.3 Продуктивність одного відстійника qset, м3/год, можна визначати за заданими геометричними

розмірами споруди та необхідним ефектом освітлення стічних вод за формулами:

а) для горизонтальних відстійників

(iv-V.fB-3)

б) для відстійників радіальних, вертикальних, зі збірно-розподільним пристроєм, що обертається

в) для відстійників з низхідним - висхідним потоком

г) для відстійників з тонкошаровими блоками при перехресній схемі роботи

Щ(4j^-d!

д)те саме, за протиточною схемою

де Kset - коефіцієнт використання об’єму, що приймається за таблицею 21;

Lset - довжина секції, відділення, м;

L^i - довжина тонкошарового блока (модуля), м;

Bse( - ширина секції, відділення, м;

Bfri - ширина тонкошарового блока, м;

Dset - діаметр відстійника, м;

den - діаметр впускного пристрою, м;

Uq - гідравлічна крупність часток, що затримуються, мм/с, яка визначається за формулою (B.1);

Vfo - турбулентна складова, мм/с, що приймається за таблицею B.3 в залежності від швидкості потоку у відстійнику vw, мм/с;

Н^і - висота тонкошарового блока, м;

htj - висота яруса тонкошарового блока (модуля), м;

K-dis - коефіцієнт знесення виділених часток, який при плоских пластинах дорівнює 1,2, при рифлених

пластинах - 1.

В.2 Дані для розрахунку аеротенків

В.2.1 Тривалість аерації ta(m, год, в аеротенках, що працюють як змішувачі, можна визначати за формулою:

де Len - БСКповн стічних вод, що надходять у аеротенк (з урахуванням зниження БСКповн на спорудах

о

механічного очищення), мг/дм ;

Lex - БСКповн очищених стічних вод, мг/дм3;

о

aj - доза мулу, г/дм , яка визначається техніко-економічним розрахунком з урахуванням роботи вторинних відстійників;

S - зольність мулу, яку можна приймати згідно з таблицею B.4;

p - питома швидкість окиснення, мг БСКповн на 1 г беззольної речовини мулу за 1 год, яку можна визначати за формулою:

де p - максимальна швидкість окиснення, мг/(г • год), яку допускається приймати згідно з таблицею

B.4;

3

Co - концентрація кисню, що розчинився, мг/дм кі - константа, яка залежить від властивостей органічних забруднювальних речовин і яку допускається приймати згідно з таблицею B.4;

о

ко - константа, що характеризує вплив кисню, мг02/дм , і яку допускається приймати згідно з таблицею

B.4;

о

Ф - коефіцієнт, що залежить від процесу інгібірування продуктами розпаду активного мулу, дм3/г, який допускається приймати згідно з таблицею B.4.

Таблиця В.4 -Коефіцієнти р, kj, к> ф, S

Формули (В.8) і (В.9) складено для середньорічної температури стічних вод Tw 15 °С. За іншої середньорічної температури стічних вод Tw тривалість аерації, визначену за формулою (В.8), потрібно

Тривалість аерації у всіх випадках не повинна бути менше ніж 2 год.

За формулою (В.8) можна розраховувати тривалість аерації в аеротенках з подовженою аерацією стічних вод, приймаючи:

р - як середню швидкість окиснення за БСКповн - 6 мг/(г- год);

оо

at - від 3 г/дм до 4 г/дм ;

S -0,35.

В.2.2 Період аерації taV, год, в аеротенках-витиснювачах можна визначати за формулою:

(В.Ю)

{С„ + Кс)(і-,,*:

де Kp - коефіцієнт, що враховує вплив повздовжнього переміщування: Kp = 1,5 при біологічному

3

ex

ex

очищенню до Lex = 15 мг/дм3; Kp = 1,25 при Lex >30 мг/дм3;

L . -БСК

mix

повн, що визначаються з урахуванням розбавлення рекурційною витратою:

fB.11)

11 r;

де R - ступінь рециркуляції активного мулу, що визначаються за формулою (В.12); визначення величин a.

pmax’ Cq, Len, Lex, Kj, Kq, ф, S потрібно приймати за формулами (В.8) і (В.9).

Режим витиснення забезпечується при співвідношенні довжини коридорів і до ширини b понад 30. При l/b < 30 слід передбачити секціювання коридорів з числом секцій п’ять - шість.

В.2.3. Ступінь рециркуляції активного мулу R. в аеротенках можна визначити за формулою:

о

де a. - доза мулу в аеротенку, г/дм3;

о

ji - муловий індекс, см3/г.

оо

Примітка 1. Формула застосовується при< 175 см /г до 5 г/дм.

Примітка 2. Значення R. приймається не менше ніж 0,3 для відстійників з мулососами, 0,4 - з

мулоскребами, 0,6 - при самопливному видалені мулу та з ерліфтами.

В.2.4. Величину мулового індексу необхідно визначити експериментально при розбавлені

Таблиця В.5 Мулові індекси

Навантаження на мул q., мг БСКповн на 1 г беззольної речовини мулу на добу, можна визначати за формулою:

де ta - період аерації, год, для усіх типів аеротенків.

де Rj - слід визначати за формулою (В.12);

В.2.5 При проектуванні аеротенків з регенераторами тривалість окиснення органічних забруднювальних речовин t0, год, можна визначати за формулою:

р - питому швидкість окиснення для аеротенків-змішувачів і аеротенків-витиснювачів можна визначати за формулою (В.9) при дозі мулу ar;

о

аг - доза мулу у регенераторі, г/дм3, яку можна визначати за формулою:

(В.15)

Тривалість обробки води у аеротенку tat, год, можна визначати за формулою:

2 5 L

&

Тривалість регенерації tr, год, можна визначати за формулою:

о

Ємкість аеротенка Wat, м3, можна визначати за формулою:

де qw - розрахункова витрата стічних вод, м3/год.

о

Ємкість регенераторів Wr, м , можна визначати за формулою:

В.2.6 Приріст активного мулу P., мг/дм , в аеротенках можна визначати за формулою:

(В-20)

Р) - O.&Crgjp +Кд Len ,

де Ccdp - концентрація завислих речовин в стічній воді, що надходить в аеротенк, мг/дм3;

K - коефіцієнт приросту; для міських господарсько-побутових стічних вод та близьких до них за складом

§

виробничих стічних вод Kg = 0,3; при очищенні стічних вод в окситенках значення Kg знижується до 0,25.

<Ь<Ь

т-r-Оо

В.2.7 Питому витрату повітря qair, м /м води, яка очищається, при пневматичній системі аерації можна визначати за формулою:

де qQ - питома витрата кисню повітря, мг на 1 мг знятого БСКповн, що приймається при очищенні до

БСКповн 15-20 мг/дм3 - 1,1, при очищенні до БСКповн понад 20 мг/дм3-0,9, при проектуванні аеротенків з подовженою аерацією - 1,25;

Ki - коефіцієнт, що враховує тип аератора і приймається для дрібнобульбашкової аерації в залежності від

співвідношення площі аерованої зони та аеротенка f / f t за таблицею В.6; для середньобульбашкової і

az at

низьконапірної K^ = 0,75;

K2 - коефіцієнт, що залежить від глибини занурення аераторів ha і який приймається за таблицею В.7;

Kj, - коефіцієнт, що враховує температуру стічних вод, який можна визначити за формулою:

(В.22)

Kj - 1t 0.02(7*20).

де Jw - середньомісячна температура води за літній період, °С;

Kj - коефіцієнт якості води, який приймається для стічних вод господарсько-побутової каналізації

населеного пункту - 0,85; за наявності СПАР К3 приймається в залежності від співвідношення f /f згідно з

зazat

таблицею В.8; для виробничих стічних вод - за дослідними даними ( за їх відсутності допускається приймати

К3 = 0,7);

Са - розчинність кисню повітря у воді, мг/дм3, яку можна розрахувати за формулою:

(В.23)

Са -(і + -^|сГг *{20.6I1

де Ст - розчинність кисню повітря у воді в залежності від температури і атмосферного тиску (приймається за довідковими даними);

ha - глибина занурення аератора, м;

Су - середня концентрація кисню в аеротенку, мг/дм3; попередньо Сд допускається приймати 2 мг/дм3 (з

подальшим уточненням на основі техніко-економічних розрахунків з урахуванням формул (В.8) і (В.9).

Площа аерованої зони для пневматичних аераторів включає просвіти між ними до 0,3 м.

о 9

Інтенсивність аерації J м /(м год), можна визначати за формулою:

(В.24)

f _ Qatr ^9Г

де H t - робоча глибина аеротенка,м; ta - період аерації, год.

Якщо обчислена інтенсивність аерації перевищує Ja max для прийнятого значення Rj, необхідно збільшити площу керованої зони; якщо менше ніж Jamin для прийнятого значення R2 - потрібно збільшити витрату повітря, прийнявши Ja min згідно з таблицею В.7.

Таблиця В.6 - Коефіцієнт Rj

Таблиця В.7 - Коефіцієнт R2

Таблиця В.8 - Коефіцієнт R3

В.3 Дані для розрахунку біологічних фільтрів

о 9

В.3.1 При розрахунку краплинних біологічних фільтрів значення гідравлічного навантаження qf м /(м • добу), при заданих значеннях БСКповн стічних вод, що надходять у біофільтр, та БСКповн очищеної води

о

відповідно Len і Lex, мг/дм3, середньозимовій температурі стічних вод Tw, °С, можна визначати за таблицею

В.9, де Кдг т~~".

Ч?х

Таблиця В.9 - Розрахункові дані для краплинних біологічних фільтрів