Страница 31: ДБН В.2.5-67:2013. Опалення, вентиляція та кондиціонування (32609)

1. Питомі витрати вентиляційного повітря, що надані в одиницях виміру [дм3/(с■ м2)] і [год-1], відповідають одна одній при висоті стелі 2,5 м.
2. Кількість мешканців у місці проживання може бути розрахована за кількістю спальних кімнат.

Х.3 Виробничі приміщення/будівлі

Мінімальну питому витрату вентиляційного повітря на людину для виробничих приміщень слід приймати згідно з таблицею X.5.

Таблиця Х.5 - Мінімальна питома витрата вентиляційного повітря для виробничих приміщень

Х.4 Черговий режим роботи системи вентиляції

Х.4.1 Норми витрат зовнішнього повітря можуть бути встановлені відповідно до одиниці площі приміщення при проектуванні системи вентиляції приміщень, які не призначені для постійного перебування людей і для яких відсутні чітко визначені умови використання (наприклад, складські приміщення та інші за відсутності окремих спеціальних вимог), або для чергового режиму роботи системи вентиляції.

Х.4.2 У період коли будівля/приміщення не використовується, доцільно застосовувати черговий режим роботи системи вентиляції замість попереднього включення системи вентиляції до початку використання будівлі/приміщення (режим вентиляції з меншою кратністю повітрообміну ніж у період використання будівлі/приміщення). Наприклад, у приміщення перед початком його використання треба подати об’єм повітря, що дорівнює двом об’ємам вентильованого повітря приміщення (якщо норма повітрообміну дорівнює 2 год-1, то вентиляцію слід розпочинати за одну годину до використання приміщення).

Х.4.3 Мінімальну витрату повітря для чергового режиму роботи системи вентиляції слід встановлювати, базуючись на типі будівлі/приміщення та рівні виділення забруднюючих речовин.

У разі, якщо інше не регламентовано окремими вимогами, для чергового режиму роботи системи вентиляції нежитлових приміщень рекомендується обирати мінімальне значення витрати зовнішнього повітря від 0,1 дм3/(с ■ м2) до0,2дм3/(с ■ м2).

Для житлових приміщень, у період, коли вони не використовуються, мінімальну витрату зовнішнього повітря рекомендується обирати від 0,05дм3/(с ■ м2) до 0,1 дм3/(с ■ м2).

МЕТАЛЕВІ ПОВІТРОВОДИ ТА ВИМОГИ ДО ТОВЩИНИ МЕТАЛУ

Ц.1 Співвідношення сторін для повітроводів прямокутних перерізів повинно бути не більше ніж 6,3. Розміри повітроводів слід уточнювати за даними заводів-виробників.

Ц.2 Товщину листової сталі для повітроводів, уздовж яких переміщується повітря з температурою не вище ніж 80 °С, слід приймати не більше:

а) для повітроводів круглого перерізу діаметром, мм:

до 200 включ.0,5

від 250 до 450 включ.0,6

"500" 800"0,7

"900" 1250"1,0

"1400" 1600"1,2

"1800"2000"1,4

б) для повітроводів прямокутного перерізу з розміром більшої сторони, мм:

до 250 включ.0,5

від 300 до 1000 включ0,7

" 1250 " 2000"0,9

в) для повітроводів прямокутного перерізу, що мають одну з сторін більше за 2000 мм, товщину сталі слід обґрунтовувати розрахунком.

Для зварних повітроводів товщина сталі визначається відповідно до умов виконання зварювальних робіт.

Ц.3 Для повітроводів, уздовж яких передбачається переміщення повітря з температурою більше ніж 80 °С, або повітря з механічними домішками чи абразивним пилом, товщину сталі слід обгрунтовувати розрахунком.

КЛАС ВОГНЕСТІЙКОСТІ ТРАНЗИТНИХ ПОВІТРОВОДІВ ТА КОЛЕКТОРІВ

Таблиця Ш.1 - Клас вогнестійкості транзитних повітроводів та колекторів

* EI 15 - у будівлях іііа), IV, IVe) та V ступеня вогнестійкості.

** Не допускається прокладання повітроводів через склади категорій А та Б і комори горючих матеріалів. *** Не допускається прокладання повітроводів із приміщень категорій А та Б.

Примітка 1. НД - не допускається прокладання транзитних повітроводів. Примітка 2. НН - не нормується клас вогнестійкості транзитних повітроводів. Примітка 3. Значення класу вогнестійкості надані в таблиці у вигляді дробу: у чисельнику - у межах поверху, який обслуговується; у знаменнику - за межами поверху, який обслуговується.

ВИЗНАЧЕННЯ КОНЦЕНТРАЦІЇ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН У АТМОСФЕРІ ВІД ВЕНТИЛЯЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ МАЛОЇ ПОТУЖНОСТІ

Ю.1 Вентиляційним джерелом малої потужності належить визнавати одне джерело або умовне джерело, що замінює групу джерел, які знаходяться на покрівлі будівлі у межах площі круга діаметром 20 м, із загальними витратами пилогазоповітряної суміші L < 10 м3/с, концентрацією для одного або умовного джерела С, мг/м3.

Ю.2 За основу розрахунку потрібно визначити речовину, яка відноситься до найвищого класу небезпечності, що міститься у викидах джерел малої потужності.

Ю.3 Концентрація пріоритетної шкідливої речовини Сі безпосередньо в точці контролю не повинна перевищувати ГДК:

• у місцях, де людина перебуває більше двох годин, - ГДКсд. (середньодобова граничнодопустима концентрація);
• у місцях, де людина перебуває менше двох годин, - ГДКм.р (максимально разова граничнодопустима концентрація)

С

• 1.(Ю.1)

ГДКк 1

Ю.4 Коефіцієнт розбавлення для пріоритетної шкідливої речовини визначають за формулою:

с

K = -с^~ ,(Ю.2)

C - ссv '

де K- коефіцієнт розбавлення;

С0- концентрація шкідливої речовиниу вентиляційномуканалі, мг/м3;

Сі- концентрація шкідливої речовинибезпосередньо в точці заміру, мг/м3;

Сс- концентрація шкідливої речовинив навколишньомусередовищі, мг/м3 (фон).

Ю.5 Оскільки для заданої речовини коефіцієнт розбавлення забезпечує умови розсіювання, за яких концентрація у даній точці менше ГДК, то і для інших речовин, що входять до складу викиду, концентрації повинні відповідати вимозі:

С

• 1.(Ю.3)

ГДКк 1

КЛАСИФІКАЦІЯ ТЕПЛОУТИЛІЗАТОРІВ

Класифікація поширюється на такі категорії теплоутилізаційного обладнання, як їх визначено в ДСТУ EN 308:

Категорія I-рекуператори;

Категорія II-з проміжним теплоносієм:

категорія II a - без фазової зміни;

категорія II b - з фазовоюзміною(теплова труба);

Категорія III-регенератори (що містятьакумулювальну масу):

категорія III a - негігроскопічні; категорія III b - гігроскопічні.

Мінімальна ефективність утилізації сухої теплоти (при відношенні масової витрати 1:1) та максимальна втрата тиску базуються на кількості відпрацьованих годин упродовж року та максимальній витраті зовнішнього повітря при експлуатації системи у холодний період року (таблиця Я.1).

Таблиця Я.1 - Показники теплоутилізації, повітряна сторона

У таблиці Я.1 наведено показники теплоутилізації для класу H3, який відповідає типовим умовам використання обладнання. Для інших класів значення коефіцієнта ефективності теплоутилізації та втрати тиску відносно до значень для класу Н3 надано у таблиці Я.2.

Таблиця Я.2 - Класи ефективності теплоутилізації та втрата тиску, що базуються на значеннях таблиці Я.1

Примітка. Для вибору оптимальних значень коефіцієнта ефективності теплоутилізації та втрати тиску рекомендується враховувати середній строк служби обладнання згідно таблиці П.1.

Робочі характеристики теплоутилізаторів повинні підтверджуватися згідно з ДСТУ EN 308. Втрати тиску віднесені як до припливного, так і до витяжного повітря. Для більш високого фактичного значення коефіцієнта ефективності теплоутилізації допускаються більш високі значення втрати тиску, які розраховують за наступною формулою:

Apmax = ДРи 'Лфакт/Лн ,(Я.1)

де Apmax- максимально допустима втрата тиску;

Дри - максимальна втрата тиску для даного класу;

Лфакт- фактичний коефіцієнт ефективності теплоутилізації;

Ли- мінімальний коефіцієнт ефективності теплоутилізації для даного класу.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Технічний регламент будівельних виробів, будівель і споруд, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1764 від 20.12.2006 р.
2. Методичні рекомендації "Санітарно-гігієнічні вимоги щодо використання променевого опалення у виробничих приміщеннях", затверджені Наказом МОЗ України № 576 від 05.08.2009 р.
3. ОНД 86. Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий (Методика розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, які містяться у викидах підприємств).
4. МСН 4.02-01:(проект) Межгосударственные строительные нормы. Отопление, вентиляция и кондиционирование (Міждержавні будівельні норми. Опалення, вентиляція та кондиціонування).
5. Directive 2010/31/EU on the energy perfomanse of buildings (recast, EPBD). (Директива 2010/31/ЄС з енергоефективності будівель (нова актуалізована редакція Директиви 2002/91/ЄС).
6. Energy Saving Ordinance EnEV 2009 (Постанова з економії енергії EnEV 2009).
7. EN ISO 12241:2008, Thermal insulation for building equipment and industrial installations - Calculation rules (Теплоізоляція устаткування будівель та технічних систем. Правила розрахунку).
8. EN 12828:2012, Heating systems in buildings - Design for water-based heating systems (Системи опалення будівель. Проектування систем водяного опалення).
9. EN 12831:2003 Heating system in buildings - Method for calculation of the design heat load (Системи опалення будівель. Метод визначення проектного теплового навантаження)
10. EN 13053:2006, Ventilation for buildings - Air handling units - Rating and performance for units, components and sections (Вентиляція будівель. Блоки обробки повітря. Номінальні та робочі характеристики складових частин і секцій).
11. EN 14336:2004, Heating systems in buildings - Installation and commissioning of water-based heating systems (Системи опалення будівель. Монтаж та налагодження систем водяного опалення).
12. EN 15459:2007, Energy performance of buildings-Economic evaluation procedure for energy systems in buildings (Енергоефективність будівель. Оцінювання економічних показників систем енергоспоживання будівель).
13. Кіотський протокол до Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату. Редакція від 17.11.2006 р.
14. DIN EN 12831 Bbl 1:2008 Heating systems in buildings - Method for calculation of the design heat load - National Annex NA (Системи опалення будівель. Метод розрахунку теплового навантаження. Національний додаток NA).