5.3.5. Системи пожежної сигналізації та пожежогасіння повинні утримуватися в робочому стані.
5.3.6. Пожежні сповіщувачі необхідно розташовувати як у приміщенні молитовного залу, так і у приміщенні вівтаря, над хорами та в інших приміщеннях, що мають спільний вільний простір із молитовним залом.
5.3.7. Для виявлення пожежі в культових спорудах можуть використовуватися димові, теплові, лінійні або комбіновані (спрацьовують у разі виникнення однієї з двох або більше ознак горіння: наявність у повітрі часток продуктів згорання, підвищення температури, випромінювання полум’я тощо) пожежні сповіщувачі.
Під час вибору димових пожежних сповіщувачів необхідно враховувати вплив застосування пристроїв, у яких використовується відкритий вогонь, та свічок.
Біля евакуаційних виходів із культових споруд необхідно влаштовувати ручні пожежні сповіщувачі.
5.3.8. Під час вибору типу пожежних сповіщувачів необхідно враховувати можливу висоту приміщень культових споруд та ефективне використання пожежних сповіщувачів при такій висоті.
5.3.9. Системи автоматичної пожежної сигналізації повинні відповідати вимогам чинних нормативних документів щодо систем пожежної сигналізації.
5.4. Система оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей
5.4.1. Необхідність обладнання культових споруд системами оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей визначається за ДБН В.1.1-7-2002. Тип системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей (далі — СО) приймається залежно від кількості віруючих та відвідувачів, що перебувають у культових спорудах, за ДБН В.1.1-7-2002.
У культових спорудах, що вміщують понад 1000 осіб, повинні встановлюватися СО 3-го типу.
5.4.2. СО повинні подавати звуковий сигнал (дзвінок, тонований сигнал тощо) та вмикати світловий покажчик “Вихід”. Необхідність улаштування світлового покажчика “Вихід” для 1-го типу СО визначається вимогами підпункту 5.7.4 цих Правил.
5.4.3. СО 3-го типу повинні передбачати трансляцію мовних повідомлень про надзвичайну ситуацію для зниження ймовірності виникнення паніки.
5.4.4. У підвальних, підземних поверхах (приміщеннях) та підземних печерах СО повинні мати світлові та (або) фотолюмінесцентні покажчики напрямку руху та виходу незалежно від типу СО.
5.4.5. Порядок використання СО необхідно визначати в інструкціях з експлуатації цих систем.
5.5. Опалення
5.5.1. Системи опалення в культових спорудах повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91. Улаштування газового обладнання проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-20-2001 “Газопостачання”, СНиП II-35-76 “Котельные установки”.
5.5.2. Котли, опалювальні прилади та печі в культових спорудах повинні перевірятися щороку (перед початком опалювального періоду) на придатність до експлуатації.
5.5.3. Котли системи автономного опалення культових споруд необхідно розміщувати в окремих будинках або окремих приміщеннях, розташованих біля зовнішніх стін та відокремлених протипожежними перешкодами, згідно з чинними державними будівельними нормами.
5.5.4. Забороняється:
застосування для опалення приміщень культових споруд нестандартного (саморобного) обладнання або ламп розжарювання;
сушіння будь-яких горючих матеріалів на котлах, печах та трубопроводах систем опалення, димоходах тощо;
використання в культових спорудах газового обладнання, в тому числі для теплопостачання.
Вимоги до пічного опалення
5.5.5. Використання пічного опалення дозволяється в культових спорудах, що розраховані на перебування в них не більше 50 віруючих та відвідувачів.
5.5.6. Топка в печах повинна здійснюватися під наглядом відповідальної за опалення особи і повинна завершуватися не пізніше ніж за дві години до закінчення богослужіння або проведення масових заходів у культових спорудах.
5.5.7. Печі повинні мати протипожежні розділки (відступки)
від горючих конструкцій, що відповідають вимогам будівельних норм.
5.5.8. Підлога з горючих матеріалів повинна захищатися під топковими дверцятами (топковим отвором) металевим листом розміром не менше 0,5 х , що розташовується своїм довгим боком уздовж печі.
5.5.9. Димові труби печей та котлів, що працюють на твердому паливі, в культових спорудах із горючою покрівлею повинні бути обладнані іскрогасниками.
5.5.10. Золу і шлак необхідно заливати водою та виносити у спеціально відведені для цього місця.
5.5.11. Тверде паливо повинно зберігатися в окремих будинках або на спеціально обладнаних майданчиках, які знаходяться поза територією культових споруд, на відстані не менше від культових споруд.
5.5.12. Необхідно проводити перед початком опалювального сезону та не рідше одного разу на три місяці впродовж опалювального сезону чищення димоходів та печей від сажі.
5.5.13. Забороняється:
поєднувати димоходи з вентиляційними шахтами та каналами;
влаштовувати в культових спорудах тимчасові печі;
розташовувати паливо та інші горючі речовини та матеріали поблизу печей та безпосередньо перед топковим отвором;
застосовувати для розпалювання печей легкозаймисті та горючі рідини;
залишати печі, які топляться, без нагляду;
зберігати незагашене вугілля та золу в металевому посуді, встановленому на горючій підлозі або підставці, та виносити його на подвір’я;
прокладати димоходи печей поверхнею горючих основ;
використовувати як димоходи азбестоцементні й металеві труби.
5.6. Електропостачання
5.6.1. Електрообладнання культових споруд повинно здійснюватися з урахуванням вимог ДБН В.2.5-23-2003* “Проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення”, ДБН В.2.5-24-2003 “Електрична кабельна система опалення”, ДБН В.2.5-27-2006 “Захисні заходи електробезпеки в електроустановках будинків і споруд”, НПАОП 40.1-1.32- 01 “Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок”, Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), ДБН В.2.2-9-99 та інших відповідних нормативних документів.
5.6.2. Розподільчі електричні пристрої повинні розташовуватися в електричних шафах, які необхідно влаштовувати згідно з вимогами ДБН В.2.5-23-2003*. При цьому шафи повинні розташовуватися на негорючій стіні (основі). Електричні шафи, що розташовуються на шляхах евакуації, повинні бути постійно замкненими. Усі електричні шафи необхідно оснащувати схемою підключення споживачів з пояснювальними написами.
5.6.3. Схема електропостачання культових споруд з молитовними залами з кількістю віруючих та відвідувачів 300 осіб і більше повинна передбачати живлення електроприймачів від двох незалежних джерел живлення.
5.6.4. Електрична проводка в культових спорудах повинна бути зроблена з мідними жилами. В існуючих культових спорудах, де використовується електрична проводка з алюмінієвими жилами, така проводка повинна бути прокладена в металевих трубах або коробах.
5.6.5. Електрична проводка по горючих конструкціях культових споруд повинна прокладатися в металевих трубах.
5.6.6. Відстані від світильників з лампами розжарювання до горючих будівельних конструкцій та оздоблювальних матеріалів не повинна бути меншою значень, наведених у таблиці 4.
Таблиця 4. Мінімальні відстані від ламп розжарювання до горючих будівельних конструкцій
------------------------------------------------------------------
| Номінальна потужність Р, Вт | Мінімальна відстань, м |
|----------------------------------+-----------------------------|
| 100 | 0,5 |
|----------------------------------+-----------------------------|
| 300 | 0,8 |
|----------------------------------+-----------------------------|
| 500 | 1,0 |
------------------------------------------------------------------
5.6.7. Штепсельні розетки повинні мати заземлення та захисні кришки.
5.6.8. Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні пристрої можуть встановлюватися на горючі основи (конструкції) за умови підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити пристрою не менше ніж на .
5.6.9. З’єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо).
З’єднувальні коробки повинні мати ступінь захисту не менше ніж ІР 43.
5.6.10. Під час капітального ремонту або реконструкції електропроводки необхідно використовувати проводи і кабелі класів згідно з ДСТУ 4809:2007 “Ізольовані проводи та кабелі. Вимоги пожежної безпеки та методи випробування”, стійкі до поширення полум’я за умови прокладання поодиноко та в пучках (категорії С і D), Тк3 за токсичністю продуктів згорання, ДПк1 і ДТк1 за димоутворювальною здатністю та Кк1 за корозійною активністю продуктів згорання.
5.6.11. Для загального відключення електропостачання культових споруд необхідно передбачати встановлення апаратів відключення електропостачання. Такі апарати в дерев’яних культових спорудах повинні розташовуватися поза межами споруди на негорючих опорах. Апарати відключення електропостачання повинні розташовуватися в ящиках з негорючих матеріалів або в нішах, які мають пристрої для пломбування та замикання на замок.
5.6.12. У культових спорудах не рідше одного разу на два роки повинен проводитися замір опору ізоляції електричних мереж та установок, якщо інше не обумовлено правилами технічної експлуатації електричного устаткування.
5.6.13. Культові споруди повинні бути обов’язково захищені від потрапляння блискавки. Блискавкозахист культових споруд необхідно виконувати згідно з вимогами ДСТУ Б В.2.5-38:2008 “Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд (ІЕС 62305:2006 NEQ)”. Замість блискавкоприймачів допускаються металеві елементи чи церковні символи (хрести та півмісяці тощо) на покриттях культових споруд.
5.6.14. Забороняється:
експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією;
відкрите прокладання проводів і кабелів на відстані, меншій ніж від іконостасу, що виконаний із горючих матеріалів;
користуватися пошкодженими розетками, відгалужувальними та з’єднувальними коробами, вимикачами та іншими електровиробами;
підвішувати світильники безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортати електролампи і світильники будь-яким горючим матеріалом, експлуатація їх із знятими ковпаками;
застосовувати саморобні подовжувачі, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред’являються до переносних (пересувних) електропроводок;
застосовувати саморобні некалібровані плавкі вставки та запобіжники;
проходження повітряних ліній електропередач та зовнішніх електропроводок над дерев’яними культовими спорудами;
використовувати в культових спорудах побутові електричні прилади не заводського виконання.
5.7. Освітлення
5.7.1. Природне та штучне освітлення, у тому числі аварійне (освітлення безпеки та евакуаційне освітлення), у культових спорудах повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-28-2006 “Природне і штучне освітлення”.
5.7.2. Молитовні зали та приміщення з постійним перебуванням людей повинні мати штучне освітлення.
5.7.3. До штучного освітлення культових споруд, крім електричного, належить також освітлення від лампад, свічок та інших світильників.
5.7.4. Культові споруди з молитовними залами, що розраховані на кількість віруючих та відвідувачів понад 50 осіб, повинні обладнуватися системами евакуаційного освітлення. Евакуаційне освітлення повинно передбачати встановлення над евакуаційними виходами із молитовних залів світлових покажчиків “Вихід”.
5.7.5. Евакуаційні сходові клітки, сходи та інші шляхи евакуації повинні забезпечуватися евакуаційним освітленням відповідно до вимог будівельних норм та правил улаштування електроустановок. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінок у разі перебування в культовій споруді віруючих та відвідувачів. Шляхи евакуації, що не мають природного освітлення, під час проведення у культовій споруді богослужінь повинні освітлюватися електричним освітленням.
5.7.6. Під час проведення богослужінь та інших масових заходів у підвальних, підземних приміщеннях, підземних печерах повинно бути включене евакуаційне освітлення цих приміщень та шляхів евакуації.
5.7.7. Необхідно передбачати освітлення безпеки в приміщеннях, де встановлюються розподільчі електричні пристрої.
5.7.8. У разі відключення електроенергії обслуговуючий персонал культових споруд (служителі культових споруд) повинен мати електричні ліхтарі. Необхідна кількість ліхтарів визначається відповідальною за дотримання протипожежного режиму споруди особою.
6. Вимоги пожежної безпеки під час проведення богослужінь та інших релігійних заходів
6.1. Перед проведенням богослужінь напередодні великих релігійних свят служителі культових споруд повинні пройти цільовий інструктаж з питань пожежної безпеки під підпис у відповідному журналі. Такі інструктажі повинна проводити відповідальна за дотримання протипожежного режиму особа.
6.2. Перед проведенням богослужінь напередодні релігійних свят відповідальна за дотримання протипожежного режиму особа повинна додатково перевіряти протипожежний режим території навколо культової споруди, приміщень культової споруди в цілому щодо забезпечення їх первинними засобами пожежогасіння та справний стан інженерних систем протипожежного захисту.
6.3. Відповідальна за дотримання протипожежного режиму особа повинна перевірити місця використання відкритого вогню відповідно до вимог розділу 4 цих Правил.
6.4. Під час проведення богослужінь у темний час доби територія навколо культових споруд повинна освітлюватися.
6.5. Двері евакуаційних виходів під час проведення богослужінь не повинні зачинятися на запори, що важко відчиняються або відчиняються тільки за допомогою ключів.
6.6. На шляхах евакуації повинно бути включено систему евакуаційного освітлення.
6.7. Після проведення богослужінь та інших масових заходів відповідальна за дотримання протипожежного режиму особа повинна перевірити всі приміщення культової споруди щодо їх протипожежного режиму.
