від осілої фарби та не рідше одного разу за зміну - від фарби, що

плаває на поверхні води.

Огляд форсунок гідрофільтрів слід здійснювати регулярно один

раз на добу і за необхідності очищати їх.

8.2.17. При застосуванні фарбування методом безповітряного

розпилення забороняється включати в роботу електронагрівник

установки з підігрівом до повного заповнення гідросистеми.

Фарборозпилювач, який перебуває під високим тиском лакофарбового

матеріалу, повинен мати на робочому місці попереджувальний напис

"Вогненебезпечно! Високий тиск". Сіткові фільтри установок

безповітряного розпилення слід вилучати та промивати не рідше

одного разу на тиждень.

8.2.18. У разі фарбування виробів у електростатичному полі

високої напруги роботи мають проводитись у спеціальній

обгородженій електрофарбувальній камері. Відкриті отвори в огорожі

камери можуть влаштовуватися лише для проходження транспортних

засобів з виробами, що фарбуються.

Конструкція підвісок для виробів на конвейєрі має бути такою,

щоб вироби, які фарбуються, під час роботи не розгойдувалися.

В електрофарбувальних установках необхідно мати захисне

блокування, що виключає можливість увімкнення розпилюючих

пристроїв, коли вимкнена вентиляція або конвейєр нерухомий, а

також яке відключає електростатичне поле в разі припинення роботи

вентиляції.

8.2.19. Для аварійного відключення електрофарбувальної камери

і конвейєра поблизу камери слід встановлювати кнопки "Стоп". Місце

розміщення аварійних кнопок повинно бути відоме усьому персоналу,

який обслуговує дільницю електростатичного фарбування.

8.2.20. Підвіски для деталей у разі конвейєрного виробництва

слід очищати в міру забруднення, але не рідше двох разів на

тиждень. Очищення всередині електрофарбувальної камери повинне

проводитися після кожної зміни, коли працює вентиляція.

8.2.21. Робота з ручною електростатичною установкою має

здійснюватися відповідно до вказівок та інструкції з експлуатації

цієї установки. Після закінчення роботи слід проводити промивання

системи відповідним розчинником, коли відключена висока напруга.

8.2.22. У разі фарбування виробів засобом занурення ванни

місткістю до 0,5 куб. м обладнуються бортовими відсмоктувачами та

кришками, які закривають ванну на період перерви в роботі.

Ванни місткістю понад 0,5 куб. м (як конвейєрні, так і

неконвейєрні) повинні мати спеціальне укриття, обладнане витяжною

вентиляцією, що забезпечує розведення парів розчинника, які

виділяються, до концентрацій, що не перевищують 20% нижньої межі

вибуховості.

8.2.23. Ванни занурення місткістю понад 1 куб. м повинні мати

аварійне зливання лакофарбового матеріалу до підземного

резервуара, який розміщається за межами цеху на відстані

не менше 1 м від глухої стіни будівлі і не менше 5 м - за

наявності в стіні отворів. Діаметр зливної труби та похил її в бік

резервуара має бути таким, щоб зливання всього лакофарбового

матеріалу з ванни відбувалося за 3-5 хвилин.

8.2.24. У разі конвеєрного занурення витяжна вентиляція

повинна блокуватися з конвеєром таким чином, щоб при відключенні

вентиляції конвеєр зупинявся.

8.2.25. В установках струминного обливання за великих витрат

за зміну лакофарбового матеріалу слід передбачати також підземні

резервуари для аварійного зливання всього лакофарбового матеріалу

з системи (коли місткість бака перевищує 1 куб. м). Пульт (щит)

управління установкою струминного обливання повинен розміщатися на

відстані не ближче 5 м від її отворів. У разі вимкнення вентиляції

обливання виробів повинне припинятися. Щоб уникнути

іскроутворення, коли виріб упаде, дно "парового" тунелю установки

необхідно викладати кольоровим металом (алюмінієм тощо).

8.2.26. У фарбувальних цехах (дільницях) можуть

застосовуватися конвекційні та терморадіаційні сушильні камери, а

також камери з комбінованим обігріванням з використанням як

джерела тепла пари, електроенергії та газу. Застосовування

пальників інфрачервоного випромінення (безполум'яного горіння

газу) у сушильних камерах не дозволяється.

У конвекційних і терморадіаційних сушильних камерах повинне

передбачатися захисне блокування для припинення подачі теплоносія

та зупинення конвейєра в разі відключення вентиляції.

8.2.27. Сушильні камери слід теплоізолювати негорючими

матеріалами (температура зовнішньої поверхні стінок не повинна

перевищувати 45 град. C). Нагрівні прилади повинні бути захищені

від потрапляння на них крапель лакофарбового матеріалу.

8.2.28. Конвейєри, що застосовуються на фарбувальних

дільницях, необхідно забезпечувати сигналізацією пуску й зупинки,

а біля вихідних дверей з приміщення та біля пультів керування слід

встановлювати кнопки термінового зупинення конвейєрів.

8.2.29. Приміщення для проведення фарбувальних робіт

забезпечуються автоматичними сигналізаторами, які попереджають про

виникнення в повітрі небезпечних концентрацій розчинників.

8.2.30. Не дозволяється:

проводити у фарбоприготувальному відділенні будь-які роботи,

крім приготування фарби;

об'єднувати між собою спільною витяжною системою місцеві

відсмоктувачі повітря від фарбувальних камер, ванн занурення та

іншого технологічного фарбувального устаткування, а також

вентиляційні системи фарбувальних приміщень та фарбоприготувальних

відділень (між собою та з вентиляційними системами інших

виробництв);

захаращувати фарбоприготувальні відділення та фарбувальні

камери бідонами, відрами з фарбою та розчинниками, обтиральним

ганчір'ям тощо;

залишати працюючі фарбувальні установки без нагляду;

готувати фарби і лаки безпосередньо на робочому місці;

застосовувати лакофарбові матеріали та розчинники невідомого

складу, а також речовини й матеріали, на які відсутні

характеристики їх пожежної небезпеки.

8.3. Робота з мастиками, клеями та іншими подібними горючими

речовинами й матеріалами

8.3.1. Наносити горючі покриття на підлогу слід, як правило,

за природного освітлення. Роботи необхідно починати з місць,

найбільш віддалених від виходів з приміщень, а в коридорах - після

завершення робіт у приміщеннях.

8.3.2. Наносити епоксидні смоли, клеї, мастики, у тому числі

лакофарбові на основі синтетичних смол, наклеювати плиточні й

рулонні полімерні матеріали слід після закінчення всіх

будівельно-монтажних і санітарно-технічних робіт перед остаточним

пофарбуванням приміщень.

8.3.3. При приготуванні бітумної мастики розігрів розчинників

не дозволяється.

Під час змішування розігрітий бітум слід уливати в розчинник

(бензин, скипидар тощо), перемішуючи його дерев'яною кописткою.

Температура бітуму в момент приготування суміші не повинна

перевищувати 70 град. С.

Забороняється користуватися відкритим вогнем у радіусі

менше 20 м від місця змішування смоли з розчинниками (бензином,

скипидаром тощо).

8.3.4. У разі використання імпортних речовин і матеріалів

необхідно суворо дотримуватися вказівок та інструкцій, що

додаються, на виконання робіт.

Не дозволяється використовувати речовини, матеріали та

вироби, які не мають характеристик пожежної небезпеки, а також

вказівок або інструкцій з безпечного виконання робіт.

8.3.5. Для виконання робіт з використанням мастик, клеїв та

інших горючих речовин (далі - горючих речовин) повинен

застосовуватись інструмент, виготовлений з матеріалів, які не

дають іскор (алюміній, мідь, пластмаса, бронза тощо). Промивати

інструмент і обладнання, що застосовується під час виконання робіт

з горючими речовинами, необхідно на відкритому майданчику або в

приміщенні, що має вентиляцію.

8.3.6. У разі використання горючих речовин їх кількість на

робочому місці не повинна перевищувати змінної потреби. Ємкості з

горючими речовинами треба відкривати лише перед використанням, не

тримати їх відкритими і після закінчення роботи здавати на склад.

Тара з-під цих речовин повинна зберігатися в спеціально

відведеному місці поза приміщеннями.

8.3.7. Приміщення та робочі зони, в яких працюють з горючими

речовинами (приготування суміші, нанесення її на вироби), що

виділяють вибухопожежонебезпечні пари, мають бути забезпечені

природною або примусовою припливно-витяжною вентиляцією. Кратність

повітрообміну для безпечного ведення робіт повинна визначатися

проектом виконання робіт згідно з розрахунком. У цих приміщеннях

не повинні виконуватися роботи, пов'язані з використанням вогню,

або що викликають іскроутворення, не допускається перебування

осіб, які не беруть участі в безпосередньому виконанні робіт.

Перед входом у такі приміщення повинні вивішуватися

попереджувальні знаки й написи. Приміщення мають бути забезпечені

первинними засобами пожежогасіння з розрахунку: два вогнегасники

та покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті

на кожні 100 кв. м приміщення.

8.3.8. Доступ людей до закритих резервуарів або приміщень

одразу ж після закінчення робіт з ґрунтування чи фарбування ГР не

дозволяється, про що повинні вивішуватися попереджувальні написи.

Відновлення робіт у цих апаратах (приміщеннях) можливе лише після

одержання дозволу керівника робіт.

8.3.9. До роботи з горючими речовинами та матеріалами

(рулонними, плитковими, епоксидними смолами, мастиками, що містять

вогненебезпечні речовини тощо) допускаються особи, які пройшли

спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум).

8.4. Будівельно-монтажні роботи

8.4.1. Відповідальною особою за пожежну безпеку об'єктів, що

будуються, реконструюються, технічно переоснащуються та

будівельних майданчиків, своєчасне виконання протипожежних

заходів, забезпечення засобами пожежогасіння, організацію пожежної

охорони та роботу добровільних протипожежних формувань є керівник

робіт від генпідрядної будівельної організації (або особа, яка

його заміняє).

Відповідальними за пожежну безпеку окремих ділянок

будівництва, наявність та справне утримання засобів пожежогасіння,

своєчасне виконання передбачених проектом протипожежних заходів є

(призначаються наказом) керівники робіт на цих ділянках.

8.4.2. При виконанні робіт субпідрядними організаціями

відповідальними особами за дотриманням заходів пожежної безпеки є

керівники робіт цих організацій та керівники окремих дільниць.

Відповідальними за пожежну безпеку побутових, допоміжних та

підсобних приміщень є посадові особи, яким підпорядковані вказані

приміщення.

8.4.3. Відповідальними за повноту та якість розробки вимог

пожежної безпеки в проектах організації будівництва та виконання

робіт є автори-розробники.

Проектні організації зобов'язані також здійснювати авторський

нагляд за дотриманням проектних рішень з пожежної безпеки під час

будівництва, реконструкції, технічного переоснащення

запроектованих ними об'єктів.

При узгодженні містобудівної проектної документації, яка

містить обґрунтовані відхилення від протипожежних вимог державних

будівельних норм, необхідно керуватися чинними

нормативно-правовими актами.

8.4.4. Керівники робіт зобов'язані:

організувати вивчення та забезпечити контроль за виконанням

на споруджуваних об'єктах цих Правил, а також протипожежних

заходів проектів організації та виконання робіт працівниками,

зайнятими на будівництві;

забезпечити проведення з працюючими на будівництві

спеціального навчання, інструктажів та перевірки знань з питань

пожежної безпеки;

встановити на об'єктах, що споруджуються, режим паління,

проведення вогневих та інших пожежонебезпечних робіт, порядок

прибирання, вивезення, утилізації горючих будівельних відходів;

організувати ознайомлення працюючих на будівництві з пожежною

небезпекою кожного виду будівельно-монтажних робіт, а також

речовин, матеріалів, конструкцій та обладнання, що застосовуються

на цих роботах;

згідно з існуючим порядком своєчасно організувати на

будівництві пожежну охорону, здійснювати заходи щодо забезпечення

об'єктів пожежною технікою та обладнанням, засобами зв'язку,

протипожежним водопостачанням, наочною агітацією, знаками пожежної

безпеки, а також первинними засобами пожежогасіння згідно з

додатком 2;

утримувати у справному стані і постійній готовності до

застосування засоби пожежогасіння, сигналізації та зв'язку;

не допускати ведення будівельно-монтажних робіт, якщо

відсутні протипожежне водопостачання, дороги, під'їзди та зв'язок;

призначити осіб, відповідальних за протипожежний стан окремих

ділянок будівництва, за справність інженерних протипожежних систем

та установок;

не приступати до проведення будівельно-монтажних робіт за

проектно-кошторисною документацією, яка не пройшла попередньої

експертизи на відповідність нормативним актам з питань пожежної

безпеки.

8.4.5. Особи, відповідальні за пожежну безпеку окремих

ділянок будівництва, зобов'язані:

забезпечити дотримання на підпорядкованих їм ділянках

встановленого протипожежного режиму всіма працівниками;