2.2. Вимоги до розміщення традиційних, блочних, контейнерних та модульних АЗС

2.2.1. Класифікація традиційних, блочних, контейнерних та модульних АЗС за потужністю та технологічними рішеннями здійснюється відповідно до табл. 7.8* ДБН 360-92**.

2.2.2. Розміщення традиційних, блочних, контейнерних та модульних АЗС у населених пунктах та за їх межами здійснюється відповідно до пункту 7.60* ДБН 360-92** та пункту 3 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442 (із змінами).

2.2.3. Мінімальні відстані між будинками, спорудами та технологічним обладнанням, розташованими на території традиційних та блочних АЗС (типи А, Б), наведено в табл. 1 додатка до Інструкції, а на території модульних та контейнерних АЗС (типи В, Г) — у табл. 2 додатка до Інструкції.

Відстані не нормуються:

між будинками сервісного обслуговування транспортних засобів, якщо стіна більш широкого будинку є протипожежною 2-го типу (вогнестійкістю REI 60);

між будинками для персоналу АЗС за умови, якщо в них відсутні приміщення сервісного обслуговування водіїв, пасажирів і транспортних засобів;

між резервуарами для зберігання палива та ПРК на контейнерній та блочній АЗС.

2.2.4. Резервуари для зберігання палива на модульних АЗС та контейнерні АЗС слід установлювати на окремому майданчику у вигляді суцільної бетонної плити. Поверхня майданчика повинна бути піднята над планувальною відміткою прилеглої території не менше ніж на 0,1 м, мати по периметру водовідвідний лоток, який з’єднаний трубою з очисними спорудами для атмосферних опадів, забруднених нафтопродуктами.

Розмір майданчика повинен забезпечувати місце стоянки автотранспорту, що заправляється. Зона стоянки автотранспорту повинна мати ухил поверхні до водовідвідного лотка величиною не менше 2 %.

2.2.5. Майданчик, на якому встановлено резервуари для зберігання палива модульних АЗС, та контейнерні АЗС слід огороджувати стіною з негорючого матеріалу або земляним обвалуванням, що перешкоджає розтіканню пролитих нафтопродуктів. Висота стіни (обвалування) визначається з розрахунку, щоб у межах огородження утворювався об’єм, який повинен бути не меншим за об’єм одного найбільшого резервуара з паливом. Стіна (обвалування) повинна бути на 0,2 м вищою за рівень імовірно пролитого палива.

У разі використання резервуара підвищеної надійності (двостінного резервуара) влаштовувати огороджувальну стіну або обвалування не обов’язково.

2.2.6. Розміщення модульних АЗС з одностінними наземними резервуарами палива повинно відповідати таким вимогам:

модульні АЗС з наземними резервуарами розміщуються за межами населених пунктів і підприємств;

місткість одного резервуара палива не більше 10 м3;

мінімальні відстані від АЗС до об’єктів, розташованих поза територією АЗС, приймають відповідно до табл. 3 додатка до Інструкції.

У разі розміщення АЗС поруч з лісовими масивами відстані (пункт 9 табл. 3 додатка до Інструкції) до лісового масиву хвойних та змішаних порід дозволяється зменшувати в два рази, якщо вздовж межі лісового масиву та прилеглої території АЗС виконано наземне покриття з матеріалів, які не розповсюджують горіння по поверхні, або зорана смуга землі завширшки не менше ніж 5 м.

Для виробничих та складських будинків категорій за вибухопожежною небезпекою А, Б (згідно з ОНТП 24-86/МВС СРСР “Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности” (далі — НАПБ Б.07.005-86) відстані, зазначені в пункті 6 табл. 3 додатка до Інструкції, збільшуються на 50 %, а категорій за пожежною небезпекою В — на 25 %.

Резервуари зберігання палива повинні бути встановлені в ємності для збору пролитого палива. Місткість зазначеної ємності повинна бути не менше місткості найбільшого з резервуарів зберігання палива.

У разі встановлення декількох резервуарів у загальну ємність для збору пролитого палива ця ємність розділяється перегородками, які розміщені між резервуарами. Перегородки повинні мати висоту не менше половини висоти зазначених ємностей та бути виконані з негорючих матеріалів. Місця з’єднання перегородок з ємністю повинні бути герметичними.

2.3. Вимоги до розміщення ПАЗС

2.3.1. Розміщення ПАЗС здійснюється відповідно до пункту 3 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442 (із змінами).

2.3.2. Розміщення ПАЗС у межах населених пунктів дозволяється лише на території АЗС з рідким моторним паливом під час проведення на них ремонтних робіт, які не пов’язані з використанням відкритого вогню, заповненням та видаванням палива з використанням обладнання цих АЗС. Під час розміщення ПАЗС на території АЗС експлуатація будинків сервісного обслуговування забороняється.

ПАЗС на території АЗС слід розміщувати поруч із заправними острівцями на одному з проїздів таким чином, щоб було забезпечено безпечний під’їзд автотранспорту для заправлення по протилежному проїзду, який відноситься до цього острівця. Попереду та позаду ПАЗС слід установлювати тимчасові огородження з негорючих матеріалів.

2.4. Вимоги до розміщення ПЗП

2.4.1. ПЗП рідкого моторного палива влаштовуються на території автотранспортних підприємств, інших промислових, сільськогосподарських та складських підприємств відповідно до вимог ВСН 01-89/Мінавтотранс СРСР “Предприятия по обслуживанию автомобилей”. Мінімальні відстані від ПЗП рідкого моторного палива до об’єктів, розташованих поза їх територією, слід приймати відповідно до табл. 7.9* та додатка 8.3 ДБН 360-92**.

ПЗП скрапленого вуглеводневого газу (АГЗС, АГЗП-стаціонарного, АГЗП-тимчасового), стисненого природного газу (АГНКС) та БП АЗС (які використовуються як ПЗП) влаштовуються на території автотранспортних підприємств згідно з вимогами Інструкції.

2.5. Вимоги до розміщення АГЗС (АГЗП-стаціонарного, АГЗП-тимчасового)

2.5.1. Розміщення АГЗС (АГЗП-стаціонарних, АГЗП-тимчасових) виконують відповідно до вимог розділу 8 ДБН В.2.5-20-2001 та положень цього розділу.

2.5.2. Планування території АГЗС (АГЗП-стаціонарного) повинно унеможливлювати утворення місць накопичення СВГ — застійних зон.

2.5.3. Навколо території АГЗС слід передбачати вільну від забудови смугу шириною не менше 10 м.

2.5.4. Місткість резервуарів зберігання палива АГЗС, що розташована в сельбищній території, не повинна бути більшою за 100 м3, місткість одного резервуара — не більше 50 м3. Влаштування резервуарів СВГ слід передбачати підземним.

Дозволяється при техніко-економічному обґрунтуванні передбачати резервуари наземно за умов, що їх загальна місткість не перевищує 50 м3 при місткості одного резервуара не більше 5 м3.

2.5.5. Мінімальні відстані від резервуарів зберігання СВГ до будинків (споруд), розташованих поза територією АГЗС (АГЗП-стаціонарних), наведені в табл. 4 додатка до Інструкції.

Мінімальні відстані від резервуарів зберігання СВГ до транспортних мереж наведено в табл. 5 додатка до Інструкції.

2.5.6. Відстань від резервуарів (підземні, наземні) АЗС рідкого моторного палива (пункт 4 табл. 4 додатка до Інструкції) до виробничих та складських будинків категорій за вибухопожежною небезпекою А і Б (згідно з НАПБ Б.07.005-86) збільшується на 50 %, а категорій за пожежною небезпекою В — на 25 %.

2.5.7. Мінімальні відстані від паливороздавальних колонок СВГ до будинків та споруд, розташованих поза територією АГЗС (АГЗП-стаціонарних), приймають не менше 15 м, до огорожі АГЗС — не менше 10 м.

2.5.8. Мінімальні відстані між технологічним обладнанням, будинками та спорудами, розташованими на території АГЗС, наведено в табл. 6 додатка до Інструкції, а розташованими на території АГЗП-стаціонарних, АГЗП-тимчасових — у табл. 7 додатка до Інструкції.

2.5.9. На території АГЗП-стаціонарних, АГЗП-тимчасових розміщення котельні не дозволяється.

2.5.10. Дозволяється встановлювати АГЗП-стаціонарні заводського виготовлення з розміщенням на одній рамі: резервуарів СВГ, насосу та паливороздавальної колонки. У цьому разі відстань від паливороздавальної колонки до резервуара з СВГ визначається згідно з технічними умовами заводу виробника.

2.5.11. Дозволяється зменшувати відстань між наземними резервуарами СВГ та паливороздавальними колонками у випадках, передбачених ДБН В.2.5-20-2001.

2.5.12. Опори, на які встановлені резервуари СВГ, повинні бути з межею вогнестійкості не менше R 120.

2.5.13. Розміщення АГЗС (АГЗП-стаціонарних) на території підприємств не дозволяється, за винятком автотранспортних підприємств, де такі АЗС використовують як паливозаправні пункти.

Мінімальні відстані від технологічного обладнання, будинків і споруд АГЗС (АГЗП-стаціонарних) до будинків, споруд автотранспортного підприємства, на території якого вона розміщується, наведено в табл. 8 додатка до Інструкції.

2.5.14. На території АГЗС та АГЗП-стаціонарних не дозволяється розташовувати:

пункти наповнення побутових балонів;

газорозподільчі пункти природного газу;

будинки і споруди сервісного обслуговування водіїв та пасажирів, за винятком підприємства роздрібної торгівлі супутніми товарами без торговельного залу.

На території АГЗП-тимчасових не дозволяється розташовувати:

пункти наповнення побутових балонів;

газорозподільчі пункти природного газу;

будинки і споруди сервісного обслуговування водіїв та пасажирів.

2.6. Вимоги до розміщення АГНКС

2.6.1. Навколо території АГНКС слід передбачати вільну від забудови смугу шириною не менше 10 м.

2.6.2. Мінімальні відстані від технологічного обладнання, будинків та споруд АГНКС до об’єктів, розташованих поза територією АГНКС, наведено в табл. 9 додатка до Інструкції.

Мінімальні відстані між технологічним обладнанням, будинками та спорудами, розташованими на території АГНКС, наведено в табл. 10 додатка до Інструкції.

2.6.3. Відстані від будинків, зазначених у пункті 2 табл. 9 додатка до Інструкції, до виробничих та складських будинків категорій за вибухопожежною небезпекою А, Б (згідно з НАПБ Б.07.005-86) збільшуються на 50 %, а категорій за пожежною небезпекою В — на 25 %.

2.6.4. Відстані від підземного, технологічного обладнання зі СПГ до будинків і споруд сервісного обслуговування водіїв і пасажирів повинні бути не менше як 10 м, а до об’єктів, зазначених у табл. 10 додатка до Інструкції,— не менше як 4 м.

2.6.5. Розміщення АГНКС на території підприємств не дозволяється, за винятком автотранспортних підприємств, де такі АЗС використовуються як паливозаправні пункти.

Мінімальні відстані від технологічного обладнання, будинків та споруд АГНКС до будинків, споруд автотранспортного підприємства, на території якого вона розміщується, наведено в табл. 8 додатка до Інструкції.

2.7. Вимоги до розміщення БП АЗС

2.7.1. На території БП АЗС не дозволяється розташовувати:

пересувні АЗС;

пункти наповнення побутових балонів;

будинки та споруди сервісного обслуговування водіїв та пасажирів, за винятком: підприємства роздрібної торгівлі з продажу супутніх товарів без торговельного залу; підприємства роздрібної торгівлі з продажу супутніх товарів з торговельним залом площею не більше 50 м2, якщо на АЗС рідкого моторного палива, що мають у складі АГЗП-стаціонарну, влаштовано наземні резервуари СВГ загальною ємністю не більше 10 м3 або підземні резервуари СВГ загальною ємністю не більше 20 м3;

наземні резервуари для зберігання рідкого моторного палива та СВГ, за винятком АГЗП-стаціонарних з наземними резервуарами СВГ загальною ємністю не більше 10 м3 на АЗС рідкого моторного палива типів А, Б малої та середньої потужності (крім території автотранспортних підприємств);

АГЗП-тимчасовий.

2.7.2. Навколо території БП АЗС слід передбачати вільну від забудови смугу шириною не менше 10 м.

2.7.3. Майданчик, на якому розташовані будинки, споруди та обладнання для приймання, підготовки та зберігання СПГ, а також майданчик для зберігання СВГ у резервуарах повинні мати самостійну огорожу, яка визначає їх територію, що закрита для сторонніх осіб. Огорожа повинна бути провітрюваною та виконаною з негорючих матеріалів.

Дозволяється для АГЗП-стаціонарного не влаштовувати самостійної огорожі.

2.7.4. Мінімальні відстані від технологічного обладнання, будинків та споруд БП АЗС до об’єктів, розташованих поза територією БП АЗС, наведено в табл. 9 додатка до Інструкції.

2.7.5. Мінімальні відстані між технологічним обладнанням, будинками та спорудами, розташованими на території БП АЗС, наведено в табл. 10 додатка до Інструкції.

2.7.6. Дозволяється за погодженням з центральним органом державного пожежного нагляду застосовувати суміщені в одному корпусі паливороздавальні колонки СВГ та рідкого моторного палива. Відстані від паливороздавальних колонок до об’єктів, зазначених у табл. 10 додатка до Інструкції, слід визначати за найвищим показником для колонок СВГ та рідкого моторного палива.

2.7.7. Розміщення БП АЗС на території підприємств не дозволяється, за винятком автотранспортних підприємств, де такі АЗС використовуються як паливозаправні пункти.

Мінімальні відстані від технологічного обладнання, будинків та споруд БП АЗС до будинків, споруд автотранспортного підприємства, на території якого вона розміщується, наведено в табл. 8 додатка до Інструкції.

2.7.8. До обладнання БП АЗС, у якому обертається паливо та/або його пари, слід передбачити під’їзні шляхи для пожежних автомобілів таким чином, щоб забезпечити можливість їх установлення на відстані не менш як 5 і не більш як 25 м від зазначеного обладнання.

3. Вимоги пожежної безпеки до будинків та споруд АЗС

3.1. Загальні вимоги

3.1.1. На території АЗС дозволяється розміщувати будинки і приміщення: операторської, адміністрації, котельні, приймання їжі, служби охорони, санітарних вузлів, комор для спецодягу, інструменту, запасних деталей, приладів та обладнання.

Крім зазначених вище будинків і приміщень, на території автозаправних комплексів дозволяється розміщувати будинки, приміщення сервісного обслуговування пасажирів, водіїв і їх транспортних засобів: підприємства роздрібної торгівлі з продажу супутніх товарів, кафе (без літніх майданчиків), санітарні вузли, пости технічного обслуговування і мийки автомобілів.