Технологічний регламент включає схему розміщення трубопровідного транспорту та установку термопар для контролю температури твердіючого бетону. В залежності від температурних умов після закінчення бетонування поверхня бетонної плити тепло ізолюється або зволожується.
К.6 Зведення наземної частини
При досягненні міцності перекриття над першим надземним поверхом не менше 70% Rб здійснюється монтаж самопідйомних кранів, розподільчої стріли бетононасосу та іншого вантажопідйомного обладнання, яке необхідне для організації безперервного технологічного процесу.
Ядро жорсткості зводиться із застосуванням щитової або самопідйомної опалубки. Процеси армування і бетонування здійснюються окремими технологічними потоками шляхом розбивання на захватки із відповідними обсягами робіт та трудовитратами.
Для високоміцних бетонів класу В60 і вище розпалублення конструкцій здійснюється при досягненні бетоном не менше 30% проектної міцності.
Зведення вертикальних і горизонтальних конструкцій (колон і плит перекриттів) здійснюється окремими технологічними потоками за допомогою спеціалізованих бригад робітників. Розбивка на захватки дозволяє суміщати процеси зведення вертикальних і горизонтальних конструкцій із оптимальною продуктивністю. При цьому інтенсивність влаштування зазначених елементів не повинна перевищувати швидкості зведення ядра жорсткості.
Для зведення ядра жорсткості, вертикальних і горизонтальних конструкцій розробляється проект виконання робіт і технологічні регламенти, які включають послідовність робіт, тривалість циклів, технологічний і інструментальний контроль набирання міцності бетону, геодезичне забезпечення точності зведення конструкцій та інші роботи.
Доповнення, зауваження та пропозиції:
Додаток Л
(рекомендований)
СТАТИЧНІ НАТУРНІ ВИПРОБУВАННЯ ПАЛЬ ПІДВИЩЕНОЇ
НЕСУЧОЇ СПРОМОЖНОСТІ
Л.1 Загальні положення
У зв'язку з розвитком нових технологій і влаштуванню нових видів паль та необхідності збільшення їх несучої спроможності, особливо для сегменту висотного будівництва, з'явилася необхідність застосовувати нові методи випробувань паль. Проведення натурних випробувань паль за допомогою гідравлічних домкратів із поділом паль на частини є доцільним для паль із підвищеною несучою спроможністю, коли проведення класичних випробувань, технічно неможливо або необхідно застосування громіздких анкерних конструкцій, що економічно невигідно. Чим вище навантаження і, відповідно, складніше влаштування анкерних конструкцій, тим вигідніше застосування даного виду випробувань у порівнянні із класичними. Проведення випробувань за допомогою гідравлічних домкратів можливо на буронабивних палях, де кріплення гідравлічних домкратів передбачається під час виготовлення паль на заводі. На даний час ця технологія отримала найбільше поширення для буронабивних паль великих діаметрів (> 600мм) і фундаментів типу «барет».
Як і при класичних випробуваннях паль, необхідно влаштовувати дослідні палі за тією ж технологією, що і робочі палі.
Крім того, випробування за допомогою гідравлічних домкратів і поділом палі на частини часто проводяться при спеціальному гідротехнічному будівництві, будівництві портів, мостів тощо, і у тих випадках, коли використання анкерних паль технічно ускладнене або економічно недоцільно.
Доведення палі до відмови по ґрунту при випробуванні і визначення за допомогою рішення зворотного завдання розрахункових характеристик ґрунтів дозволяють створити надійний й економічний проект фундаменту. При цьому можливе точне визначення не тільки загальної несучої спроможності палі в різних шарах ґрунтів, але і диференційоване визначення її складових величин, в тому числі тертя по боковій поверхні й опору під нижнім кінцем палі.
Л.2 Проектування
При проектуванні випробувань паль за допомогою гідравлічних домкратів та поділу її на частини особлива увага повинна приділятися вивченню інженерно-геологічної будови ділянки будівництва.
Перед проведенням випробувань визначаються шари ґрунтів з високою несучою спроможністю, які є характерними для даної ділянки будівництва.
У рамках інженерно-геологічних вишукувань особливо важливо виявити можливі зони неоднорідності в геологічній будові ґрунтів, наприклад, зони вивітрилості, чергування шарів ґрунту й т.д. Ці дані повинні бути враховані при проектуванні випробувань для одержання точних розрахункових характеристик для того або іншого шару ґрунтів.
При проектуванні випробувань, для максимально точної попередньої оцінки тертя по боковій поверхні й несучій спроможності під нижнім кінцем палі для несучих шарів ґрунту, необхідно розроблення обґрунтованої програми вивчення шарів грунту за допомогою лабораторних і натурних випробувань, а також аналізу технічної літератури і досвіду будівництва в аналогічних ґрунтових умовах.
Доцільно також використання результатів статичного зондування для оцінки шарів ґрунту з наближеною несучою спроможністю. Для попередньої оцінки несучої спроможності паль рекомендується використовувати дані, наведені в нормативній літературі, особливо якщо дані враховують досвід будівництва в даному регіоні.
За результатами оцінки несучої спроможності ґрунтів повинні бути визначені розміри частин дослідної палі. Необхідно враховувати, що частини залежно від схеми випробувань (кожна окремо або кілька частин спільно), повинні працювати як дослідна, так і анкерна конструкція.
Для проектування подібних випробувань паль особливо важливим є залучення експертних організацій з відповідним досвідом.
З урахуванням несучої спроможності визначається несуча спроможність за матеріалом для частин палі, а також потужність і кількість гідравлічних домкратів.
При проектуванні випробувань необхідно враховувати, що для його успішного проведення розрахункова несуча спроможність матеріалу частини палі повинна бути вище, ніж максимальна передбачувана несуча спроможність частини палі по ґрунту.
Л.3 Методика проведення випробувань
Методика випробувань зводиться до того, що одна частина вдавлюється домкратом, інша є анкерною конструкцією. При цьому застосування іншої анкерної палі як при класичному статичному випробуванні палі не потрібно.
Проведення випробувань може бути доцільно за наступними схемами:
1а схема - застосовується один рівень домкратів, за допомогою яких визначається опір під нижнім кінцем і тертя по боковій поверхні для верхньої частини (рис.И.1). При цьому конструкція дослідної палі складається із двох частин. При невеликій несучій спроможності під нижнім кінцем палі є можливість визначити довжину нижнього сегмента так, щоб він працював спільно по несучій спроможності під нижнім кінцем палі і по боковій поверхні. Диференційоване визначення складових величин несучої спроможності палі, тобто тертя по боковій поверхні і опору під нижнім кінцем палі дає можливість виконати за допомогою наступного аналізу результатів. При визначеному співвідношенні тертя по боковій поверхні і несучій спроможності під нижнім кінцем палі верхній сегмент може по довжині приблизно дорівнювати довжині запроектованої палі.
2а схема - застосовується два рівні домкратів (дворівневе випробування, рис. 1), тобто верхній сегмент виштовхується домкратами вверх, а анкерною конструкцією є два нижніх сегменти. Після завершення першої фази випробування домкрати залишаються відкритими і середній сегмент виштовхується вверх, а анкерною конструкцією є нижній сегмент, що працює переважно по несучій спроможності під нижнім кінцем палі. При розробленні проекту випробувань за такою схемою необхідно врахувати можливі деформації середнього сегмента палі й закласти в проект відповідний вільний хід домкрата, щоб запобігти небажану на другій фазі випробування передачу навантаження на верхній сегмент палі. Третя фаза проводиться за аналогією з однорівневим випробуванням, при цьому при закритті верхніх домкратів анкерною конструкцією є середній і верхній сегмент. За аналогією із дворівневим випробуванням є можливим проведення випробувань на більше ніж двох рівнях.
При проведенні випробувань особлива увага повинна приділятися контролю за деформаціями. Для зменшення впливу температури на вимірювальні інструменти місце проведення випробування повинне бути захищене від кліматичного впливу.
У кожній із частин палі по всій його довжині встановлюються тензометри, які передають дані на поверхню. В результаті комп'ютерної обробки даних визначається деформація бетону, що відповідно враховується при розрахунку несучої спроможності ґрунтів. Для контролю загальних деформацій у конструкції дослідної палі встановлюється екстензометр. На рівнях установки домкратів також передбачаються прилади для виміру переміщень.
Дані цих приладів також передаються на поверхню й підлягають комп'ютерній обробці. Таким чином є можливе визначення деформації по всій довжині сегмента, що працює на тертя по боковій поверхні і забезпечує диференційований розрахунок цього параметра залежно від глибини сегмента палі.
Рис. Л.1 ?? Схема випробувань, один рівень домкратів (ліворуч) і два рівні домкратів (праворуч)
Проведення випробувань палі за вищеописаними схемами вимагає науково-технічного супроводу.
У більшості випадків не рекомендується використовувати дослідну палю як елемент фундаментної конструкції. Після проведення випробувань частин палі можуть розглядатися як елементи фундаментної конструкції лише в тому випадку, якщо верхній сегмент палі дорівнює довжині палі й передбачається проведення додаткових заходів, наприклад, ін'єктування цементним розчином в області розташування домкратів. При цьому потрібно враховувати, що несуча спроможність палі по ґрунту зменшується. Для контролю цілісності матеріалу палі необхідно провести випробування бетону неруйнівним способом.
Л.4 Обробка результатів випробувань
Результатом випробувань палі є наступні графіки: графік залежності деформацій і навантажень для кожної частини, графік деформації частини палі залежно від часу й графік прикладання навантаження залежно від часу. На основі цих графіків є можливість визначення максимального тертя по боковій поверхні для шарів ґрунтів і максимальної несучої спроможності під нижнім кінцем палі. На основі результатів таких випробувань можливий новий варіант розрахунку фундаменту, коли в результаті натурних випробувань стає відома не загальна несуча спроможність палі із заздалегідь визначеними розмірами, а точне розуміння окремих її складових для визначених шарів ґрунту. Для побудови графіка загальної несучої спроможності частин палі і деформацій, що відповідають прикладеному навантаженню, необхідно підсумувати загальну несучу спроможність під нижнім кінцем палі й тертя по всій бічній поверхні сегмента.
Отримані в результаті випробувань величини тертя по боковій поверхні й опору під нижнім кінцем палі можуть застосовуватися замість табличних. При цьому коефіцієнт надійності за ґрунтом може прийматися відповідно до проведених випробувань.
Доповнення, зауваження та пропозиції:
Додаток М
(рекомендований)
МОНІТОРИНГ БУДІВНИЦТВА ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ВИСОТНИХ БУДИНКІВ ЖИТЛОВО-ГРОМАДСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
М.1 Призначення, мета та завдання моніторингу
М.1.1 Моніторинг та спостереження за технічним станом багатофункціональних будинків і споруд житлово-громадського призначення є обов’язковою складовою частиною забезпечення умов безпеки при їх будівництві та експлуатації.
М.1.2Метою моніторингу є оцінка впливу природних, техногенних, антропогенних та інших факторів на будівельний об’єкт та оточуюче середовище в період його будівництва та експлуатації, розробка прогнозу змін їх стану, своєчасне виявлення дефектів, попередження та усунення негативних процесів, уточнення результатів прогнозу і корегування проектних рішень.
М.1.3Завданням моніторингу є розробка заходів по забезпеченню надійності будівель та споруд в період їх будівництва та експлуатації, а також недопущення негативних змін навколишнього середовища, попередження й усунення дефектів конструкцій, здійснення контролю за виконанням розроблених та ухвалених заходів.
М.2 Склад моніторингу
М.2.1 За функціональним призначенням моніторинг поділяється на геолого-гідрологічний, об’єктний, еколого-біологічний, _______________ та науковий аналіз отриманих результатів.
Геолого-гідрологічний моніторинг включає системи режимних спостережень за зміною стану ґрунтів, рівнів і складу підземних вод і за розвитком деструктивних процесів: ерозії, зсувів, карстово-суфозійних явищ, осідання земної поверхні й ін.
Об'єктний моніторинг включає всі види спостережень за станом основ, фундаментів, конструкцій підземної і наземної частин об'єкта нового будівництва та будинків, підземних споруд і об'єктів інфраструктури що його оточують.
Еколого-біологічний моніторинг включає системи спостережень за зміною навколишнього природного середовища, радіаційної обстановки й ін.;
Науковий аналіз отриманих результатів включає оцінку результатів спостережень, виконання розрахункових прогнозів, порівняння прогнозованих величин параметрів з результатами вимірів, розробку заходів щодо попередження або усунення негативних наслідків шкідливих впливів і недопущення збільшення інтенсивності цих впливів.
Гідро-геологічний моніторинг передбачає контроль стану навколишнього середовища, а саме:
