а)від опори до підошви насипу дороги або до зовнішнього краю бічної канави, виїмки:

  • для доріг I-а, І-б та II категорій при напрузі до 220 кВ – 5 м;
  • для доріг I-а, І-б та II категорій при напрузі від 330 кВ до 500 кВ – 10 м;
  • для доріг III, IV, V категорій при напрузі до 20 кВ – 1,5 м, від 35 кВ до 220 кВ – 2,5 м;
  • для доріг IIІ, IV, V категорій при напрузі від 330 кВ до 500 кВ – 5 м;

б)при паралельному розташуванні відстань між брівкою земляного полотна дороги та найближчим проводом з напругою до 20 кВ – 2 м, 35-110 кВ – 4м, 150 кВ – 5 м, 220 кВ – 8 м, 330 кВ – 8 м і 500 кВ – 10 м, але опора високовольтної лінії повинна розташовуватись понад 1,0 м від підошви насипу чи зовнішнього краю водовідвідної канави.

11.9 Охоронні зони електричних мереж з напругою понад 1,0 кВ вздовж повітряних ліній електропередачі встановлюються у вигляді земляної ділянки, обмеженої вертикальними площинами з обох боків від крайніх проводів при невідхиленому їх положенні згідно з ДБН 360.

  1. Охоронні зони підземних кабельних ліній електропередачі визначаються земельною ділянкою, обмеженою вертикальними площинами з обох боків, на відстані 1 м від крайніх кабелів.
  2. Охоронні зони трубопроводів визначаються вимогами нормативних документів.
  3. В охоронних зонах проектна документація на нове будівництво узгоджується з підприємствами (організаціями), яким належать ці комунікації.
  4. На автомобільних дорогах у місцях перехрещення повітряними лініями електропередачі напругою 330 кВ і більше та у місцях перехрещення магістральними газопроводами необхідно встановлювати дорожні знаки, що вказують на заборону зупинок транспортних засобів в охоронних зонах цих комунікацій.

12ВЕЛОСИПЕДНІ І ПІШОХІДНІ ДОРІЖКИ ТА ПІШОХІДНІ ПЕРЕХОДИ

12.1Велосипедні доріжки

12.1.1Велосипедні доріжки слід проектувати вздовж автомобільних доріг на ділянках, де розрахункова пікова інтенсивність руху велосипедів і мопедів за перші п'ять років в одному напрямку руху складає 50 од/год, або якщо приведена інтенсивність руху автомобілів становить 4000 авт./добу, а загальна інтенсивність руху велосипедів та мопедів складає 400 од/добу.

За меншої інтенсивності руху допускається проектувати вело-пішохідні доріжки за параметрами велосипедних доріжок.

Для розрахунку міцності дорожнього одягу велосипедних і пішохідних доріжок завширшки 3 м і більше необхідно приймати такі навантаження:

  • мінімальна статичне навантаження на вісь – 60 кН;
  • мінімальне статичне навантаження на колесо – 30 кН.
  1. Кількість смуг руху на велосипедних доріжках необхідно приймати з розрахунку пропускної спроможності однієї смуги 300 велосипедів та мопедів за годину.
  2. Ширину велосипедної доріжки необхідно приймати у відповідності з таблицею 12.1

Таблиця 12.1 – Рекомендована ширина велосипедної доріжки і смуги руху

Тип велосипедних доріжок

Ширина велосипедної доріжки, м

У вільних умовах

У стислих умовах

Велосипедні доріжки:

- одностороннього руху

2,5

1,5

- двостороннього руху

3,0

2,5

Примітка. До стислих відносяться умови прокладання велосипедних доріжок у місцях забудови капітальними спорудами або складного рельєфу.

  1. Велосипедні доріжки необхідно проектувати на відокремленому земляному полотні, за межами укосів насипів та виїмок, а також на спеціально влаштованих бермах.
  2. Вздовж автомагістралей велосипедні доріжки слід проектувати за сітчастою огорожею на відокремленому земляному полотні, як правило, з обох боків дороги. У разі влаштування велосипедних доріжок з одного боку дороги їх слід розміщувати з навітряного боку щодо пануючих вітрів теплого періоду року.
  3. На підходах до штучних споруд велосипедні доріжки можна розміщувати на узбіччях та відокремлювати їх від проїзної частини дорожньою огорожею першої групи згідно з ДСТУ 2735.
  4. Велосипедні доріжки необхідно проектувати з поздовжнім похилом не більше ніж 30 ‰ та поперечним похилом від 15 ‰ до 25 ‰ . В умовах складного рельєфу поздовжній похил можна збільшувати до 40 ‰ на ділянках завдовжки до 300 м та 60 ‰ на ділянках завдовжки 100 м. На ділянках протяжністю більше ніж 100 м необхідно передбачати відрізки завдовжки понад 20 м з похилом не більше ніж 30 ‰ .

12.1.8Радіуси кривих у плані повинні бути не менше 50 м. Радіуси вертикальних кривих не менше:

  • 500 м для опуклих кривих;
  • 150 м для увігнутих кривих.

12.1.9Проїзну частину автомобільних доріг І-б, II, III, IV та V категорій велосипедні доріжки повинні перетинати під кутом від 80° до 100°. При цьому велосипедна доріжка на відстані 5,0 м з кожного боку від крайки проїзної частини повинна бути прямою у плані.

12.2Пішохідні доріжки

  1. Пішохідні доріжки вздовж автомобільних доріг, що проходять по населених пунктах, слід проектувати незалежно від інтенсивності руху пішоходів відповідно до ДБН В.2.3-5. За межами населених пунктів пішохідні доріжки необхідно влаштовувати за інтенсивності руху пішоходів понад 200 осіб на добу.
  2. Вздовж автомобільних доріг I-а категорії пішохідні доріжки слід влаштовувати за сітчастою огорожею на відокремленому земляному полотні.
  3. Пропускну здатність однієї пішохідної смуги необхідно приймати рівною 1000 пішоходів на годину. Ширина пішохідної доріжки повинна бути кратною 0,75 м. Мінімальна ширина односмугової пішохідної доріжки повинна бути не меншою ніж 1,0 м.
  4. Поздовжні похили пішохідних доріжок слід призначати не більше ніж 60 ‰. В районах із частою ожеледицею – не більше ніж 40 ‰, а в гірській місцевості – не більше ніж 80 ‰ при довжині ділянки з цим похилом не більше ніж 300 м.

За більших похилів чи більшої протяжності ділянок через кожні 12 м слід передбачати, горизонтальні ділянки завдовжки не менше ніж 5,0 м. При поздовжніх похилах понад 60 ‰ тротуари та пішохідні доріжки необхідно облаштовувати поручнями.

  1. Пішохідні доріжки слід проектувати з поперечним похилом від 10 ‰ до 15 ‰.
  2. Між бічними канавами, підошвами укосів насипів та виїмок, низовими підпірними стінками заввишки понад 1 м слід улаштовувати берми завширшки не менше ніж 0,5 м.

Вздовж пішохідних доріжок, що примикають до укосів насипів висотою понад 2 м, та низових підпірних стінок слід передбачати огорожі перильного типу.

Між пішохідними доріжками, що розміщені на узбіччі, та проїзною частиною необхідно влаштовувати дорожню огорожу першого типу відповідно до ДСТУ 2735.

12.2.7Пішохідні доріжки для руху інвалідів та інших маломобільних верств населення необхідно проектувати відповідно до ДБН 360 та ДБН В.22-17.

12.3Пішохідні переходи

  1. Пішохідні переходи в різних рівнях слід передбачати через дороги I-а категорії, а через дороги І-б та II категорій – при інтенсивності пішохідного руху понад 200 пішоходів за годину за відповідного техніко-економічного обґрунтування.
  2. Пішохідні переходи в населених пунктах слід проектувати у відповідності з ДБН В.2.3-5.
  3. Поза населеними пунктами пішохідні переходи необхідно передбачати у місцях, де пішоходи найчастіше перетинають дорогу, але не ближче ніж через 300 м один від одного за інтенсивності пішохідного руху в години "пік" 300 пішоходів та інтенсивності руху транспортних засобів понад 200 автомобілів за годину.
  4. Місця пішохідних переходів в одному рівні повинні бути обладнані відповідними технічними засобами організації дорожнього руху. На пішохідному переході повинна бути забезпечена бокова видимість відповідно до ДСТУ 3587.

13ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

13.1Технічні засоби організації дорожнього руху включають дорожні знаки, інформаційні табло, дорожню розмітку, напрямні пристрої, транспортні та пішохідні огорожі різних типів, світлофорне обладнання тощо.

  1. Облаштування автомобільних доріг технічними засобами організації дорожнього руху необхідно виконувати відповідно до ДСТУ 2587, ДСТУ 2734, ДСТУ 2735, ДСТУ 3587, ДСТУ 4100, ДСТУ 4123, ГОСТ 26804.
  2. У разі застосування в експериментальному порядку технічних засобів організації дорожнього руху, що не передбачені чинними стандартами, за узгодженням з Департаментом Державтоінспекції МВС України допускається їх використання зі своєчасним інформуванням учасників руху та встановленням транспарантів на експериментальній ділянці, які б пояснювали зміст та значення експерименту, що проводиться.
  3. Обладнання засобами зв'язку об'єктів автомобільного сервісу, що споруджуються на автомобільних дорогах для виклику аварійних служб, погоджують в установленому порядку відповідно до [13].

14СПОРУДИ ДОРОЖНЬОЇ СЛУЖБИ

14.1Для виконання робіт з утримання та ремонту автомобільних доріг у разі необхідності слід передбачати будівництво: адміністративно-побутових корпусів та виробничих корпусів з ремонту та технічного обслуговування дорожніх машин, механізмів та автомобілів; місця для зберігання рухомого складу парку машин (холодні та теплі); цехи з ремонту технічних засобів організації дорожнього руху; бази для приготування та зберігання протиожеледних матеріалів.

Будівлі та споруди дорожньої служби необхідно проектувати з урахуванням організаційної структури служби ремонту та утримання доріг (лінійна, територіальна, лінійно-територіальна), яку необхідно приймати залежно від місцевих умов.

14.2Будівлі та споруди ланок дорожньої служби, як правило, необхідно розташовувати в населених пунктах на спільних для усього комплексу або близько розташованих майданчиках.

Для комплексів будівель та споруд слід передбачати спільне енергетичне постачання, водопровід, каналізацію, опалення, зв'язок тощо.

14.3Довжину ділянок доріг, що обслуговують підрозділи дорожньої служби, залежно від категорії дороги та типів дорожнього одягу необхідно визначати згідно з таблицею 14.1.

Таблиця 14.1 – Рекомендована довжина ділянок обслуговування доріг

Підрозділи дорожньої служби

Категорія дороги

I-а, I-б, II

III – IV

IV –V

Переважні типи дорожнього одягу

капітальні

капітальні/полегшені

перехідні

Основні ланки служби утримання доріг:

- лінійним принципом, км;

від 100 до 170

від 170 до 260

від 210 до 260

- територіальним принципом, км;

від 250 до 300

від 250 до 300

від 250 до 300

- ланка служби утримання доріг, км

від 30 до 40

від 40 до 55

від 70 до 90

Примітка 1. Менші значення показників слід призначати: для ділянок доріг з інтенсивністю руху близько до верхньої межі; у гірській місцевості; в районах із сніговими заносами; у місцях, схильних до розмивів, зсувів або осідань, із складними інженерними спорудами (тунелі, галереї, підпірні стіни, берегоукріплювальні, протизсувні та інші конструкції).

Примітка 2. Довжина ділянок подана для доріг І категорії з 4 смугами руху. У випадку коли на дорозі 6 або 8 смуг руху, довжина ділянок розраховується з коефіцієнтами відповідно 0,7 або 0,5.

14.4Влаштування пунктів обслуговування та охорони мостів, тунелів, галерей, поромних переправ, технологічного і аварійного зв'язку та пунктів вагового контролю автотранспортних засобів вирішується індивідуально в кожному конкретному випадку.

15ОБ'ЄКТИ ДОРОЖНЬОГО СЕРВІСУ

15.1Загальні вимоги

  1. Визначення виду об'єктів сервісу та місце розташування їх на автомобільній дорозі, а також споруд спеціального призначення, які входять до складу об'єкта, необхідно здійснювати на основі техніко-економічного обґрунтування та соціальної доцільності.
  2. В складі проектної документації на будівництво і реконструкцію автомобільних доріг слід передбачати, в разі необхідності, відведення земельних ділянок для розміщення наступних об'єктів сервісу: майданчиків для відпочинку учасників руху, кемпінгів, туристських баз, готелів, мотелів, автозаправних станцій (АЗС), автозаправних газових накопичувальних станцій (АГНС), станцій технічного обслуговування (СТО).

Обладнання об'єктів сервісу, розташування їх та рекламоносіїв повинні відповідати ДСТУ 3587 та [13].

  1. Розміщення об'єктів сервісу та рекламоносіїв погоджується з місцевими органами самоврядування відповідно до місцевих правил, органом з охорони навколишнього середовища, власником доріг та Державтоінспекцією МВС України.
  2. Ділянки автомобільних доріг у місці розташування об'єктів дорожнього сервісу повинні бути обладнані технічними засобами організації дорожнього руху відповідно до розділу 13 цього нормативного документа.
  3. Освітлення об'єктів сервісу і перехідно-швидкісних смуг на під'їздах до них необхідно виконувати відповідно до ДСТУ 3587.
  4. В зоні транспортних розв'язок доріг у різних рівнях допускається розміщення об'єктів сервісу за умови обов'язкового влаштування перехідно-швидкісних смуг, зовнішнього освітлення, забезпечення безпеки руху транспортних засобів та бокової і поздовжньої видимості та виконання вимог п. 15.1.7.
  5. Забороняється розміщувати об'єкти дорожнього сервісу:
  • ближче ніж 150 м від дорожніх розв'язок в одному рівні;
  • ближче ніж 100 м від шляхопроводів та мостів, які не є елементами транспортної розв'язки в різних рівнях;
  • ближче ніж 100 м від залізничних переїздів;
  • на перехідно-швидкісних смугах;
  • на пішохідних і велосипедних доріжках;
  • на зупинках пасажирського транспорту;
  • на штучних спорудах;
  • на ділянках доріг з ухилом більше 40 ‰;
  • в місцях, де коефіцієнт безпеки менше 0,8 або коефіцієнт аварійності більше 20.