9.2.2.10Поздовжній похил другорядної дороги, яка примикає до головної, на відстані 20 м від крайки проїзної частини головної дороги не повинен перевищувати 40 ‰.

9.2.3Розв'язки доріг у різних рівнях

  1. Розв'язки доріг у різних рівнях залежно від сумарної інтенсивності руху автомобільного транспорту, розподілу транспортних потоків за різними напрямками можуть проектуватися у двох або декількох рівнях.
  2. Схеми розв'язок доріг залежно від сукупності місцевих умов необхідно приймати в кожному конкретному випадку індивідуально.

Остаточний вибір конфігурації розв'язки доріг необхідно приймати на основі техніко-економічного порівняння варіантів.

9.2.3.3Параметри плану та поздовжніх профілів лівоповоротних та правоповоротних з'їздів необхідно приймати такими, які б забезпечували розрахункові швидкості, наведені в таблиці 9.4.

Таблиця 9.4 – Розрахункові швидкості на з'їздах розв'язок

Клас розв'язки

Розрахункова швидкість, км/год, при кількості автомобілів на з'їздах, %

Правоповоротних

Лівоповоротних

до 15

15-30

понад 30

до 15

15-30

понад 30

I

60

65

70

40

45

50

II

50

50

60

30

40

45

Примітка. Кількість автомобілів на з’їздах прийнята у % від інтенсивності автомобілів, що в'їжджають на розв'язку з одного напрямку.

9.2.3.4В ускладнених умовах (забудова, наявність комунікацій, цінні земельні угіддя) при відповідному техніко-економічному обґрунтуванні допускається проектувати розв'язки з радіусами правоповоротних та лівоповоротних з'їздів 30 м, якщо вони забезпечують пропускну спроможність,

  1. Лівоповоротні з'їзди слід максимально наближати до центру перехрестя, дотримуючись допустимих параметрів плану і профілю. Влаштування прямих вставок на цих з'їздах не рекомендується.
  2. Правоповоротні і лівоповоротні з'їзди сполучаються з дорогами, що перехрещуються або примикаються, за допомогою перехідних кривих.
  3. Між кінцем і початком суміжних лівоповоротних з'їздів необхідно влаштовувати додаткову смугу руху завдовжки не менше ніж 50 м, яка призначається для можливості переїзду автомобілів з перехідно-швидкісної смуги на крайню праву смугу руху основного проїзду.
  4. Ширину проїзної частини односмугових з'їздів слід призначати 6,0 м та укріплених смуг узбіч по 0,5 м без додаткового розширення на кривих.
  5. За інтенсивності руху автотранспорту на з'їздах більшій, ніж розрахункова пропускна спроможність однієї смуги, слід проектувати двосмугові з'їзди з шириною проїзної частини не менше ніж 7,5 м з укріпленими смугами по 0,5 м плюс додаткові розширення на криволінійних ділянках згідно з таблицею 5.4.

9.2.3.10Ширина узбіччя з внутрішнього боку заокруглень повинна бути не менше ніж 1,5 м, із зовнішнього – 3,0 м. Узбіччя на всю ширину необхідно влаштовувати з щільних щебеневих або гравійних сумішей, а при відповідному обґрунтуванні – з кам'яних матеріалів, що оброблені в'яжучими, асфальтобетону або бетонних плит.

Ширину узбіччя на прямолінійних ділянках з'їздів з обох боків слід призначати по 2,5 м. Перехід від однієї ширини узбіччя до іншої на заокругленнях слід здійснювати в межах довжини перехідної кривої.

  1. На всіх з'їздах у межах кривих залежно від радіуса кривої та кліматичних умов необхідно влаштовувати віраж з похилом від 20 ‰ до 60 ‰. Величина додаткового поздовжнього похилу зовнішньої крайки проїзної частини на ділянці відгону віражу не повинна перевищувати 10 ‰.
  2. Найменші радіуси кривих у поздовжньому профілі необхідно призначати відповідно до розрахункових швидкостей за таблицею 9.5.
  3. При проектуванні розв'язок доріг у різних рівнях необхідно передбачати заходи для забезпечення бокової видимості на кривих і в зонах в'їздів та з'їздів з дороги. Найменшу відстань бокової видимості від крайки проїзної частини необхідно призначати 25 м для доріг I-а, І-б і II категорій і 15 м – для доріг III, IV, V категорій.
  4. У зоні розв'язок доріг допускається улаштування стоянок автомобілів, автобусних зупинок та інших споруд за умови забезпечення як бокової, так і поздовжньої видимості.

9.2.4Перехідно-швидкісні смуги

  1. Перехідно-швидкісні смуги необхідно влаштовувати як додатковий елемент проїзної частини для гальмування або розгону транспортних засобів на дорогах I-а, І-б, II, III категорій біля споруд дорожнього сервісу, на з'їздах та в'їздах до розв'язок доріг згідно з таблицею 9.1.
  2. Довжину перехідно-швидкісних смуг залежно від поздовжнього похилу доріг необхідно призначати згідно з таблицею 9.5, а в горбистій та гірській місцевостях – за розрахунками.

Таблиця 9.5 – Довжина перехідно-швидкісних смуг

Категорія дороги

Поздовжній похил, ‰

Довжина смуги повної ширини, м

Довжина відгону смуги розгону і гальмування, м

для розгону

для гальмування

I-а, І-б

-40

110

110

80

-20

130

105

0

150

100

+20

170

95

+40

190

90

II – III

-40

80

85

60

-20

90

80

0

100

75

+20

120

70

+40

150

65

  1. Перехідно-швидкісні смуги для лівоповоротних з'їздів на дорогах I-а, І-б і II категорій транспортних розв'язок типу "лист конюшини" необхідно проектувати як єдину смугу для суміжних з'їздів.
  2. Розширення гальмівних смуг на відгоні необхідно починати з уступу завширшки 0,5 м. При виході зі з'їзду повинна бути забезпечена видимість кінця перехідно-швидкісної смуги.
  3. Перехідно-швидкісні смуги і основні смуги руху в зонах перехрещень і примикань (в межах заокруглень) та в місцях автобусних зупинок на дорогах I-а, І-б, II категорій за межами зупинкових майданчиків на довжині 20 м необхідно відокремлювати розділювальною смугою завширшки 0,75 м і 0,5 м на дорогах III категорії і виділяти розміткою з переходом до ширини основної смуги руху на довжині 16 м і 9 м відповідно.
  4. Ширину перехідно-швидкісних смуг призначають такою ж, як і основних смуг проїзної частини для проектованої категорії дороги. При встановленні бортового каменю по крайці перехідно-швидкісної смуги останню необхідно розширювати на подвоєне значення його підвищення над проїзною частиною дороги.
  5. Сполучення перехідно-швидкісних смуг з узбіччям здійснюється за рахунок укріпленої смуги завширшки 0,75 м на дорогах I-а, І-б та II категорій і 0,5 м на дорогах III категорії.

9.3Снігозахисні споруди

9.3.1На ділянках доріг, що заносяться снігом, захист від снігових заносів слід передбачати:

  • на дорогах I-а, І-б, II та III категорій – снігозахисними лісонасадженнями, переносними щитами, сітками або постійними огорожами;
  • на дорогах IV і V категорій – снігозахисними лісонасадженнями або тимчасовими захисними пристроями (сніговими валами, траншеями).

Облаштування доріг снігозахисними лісонасадженнями або тимчасовими захисними засобами обґрунтовується техніко-економічними розрахунками.

9.3.2Ширину снігозахисних лісонасаджень, а також відстані від брівки земляного полотна до насаджень слід приймати згідно з таблицею 9.6.

Таблиця 9.6 – Ширина снігозахисних лісонасаджень вздовж доріг

Розрахункове річне снігове принесення, м3/м

Ширина снігозахисних лісонасаджень, м

Відстань від брівки земляного полотна до лісонасадження, м

Від 10 до 25

4

15/25

Від 25 до 50

9

30

Від 50 до 75

12

40

Від 75 Д0100

14

50

Примітка 1. В чисельнику наведено значення для доріг IV і V категорій, у знаменнику – значення для доріг I-а, I-б, II, III категорій.

Примітка 2. Ширина снігозахисних лісонасаджень та їх конструкція при снігопринесенні понад 100 м3/м призначається за індивідуальними розрахунками.

9.3.3Постійну снігову огорожу слід розташовувати на відстані від 15 до 25-кратних висот огорожі від брівки зовнішнього укосу виїмки в місці її найбільшої глибини, а при розташуванні дороги в насипу – від брівки земляного полотна.

Додаткові ряди огорож необхідно влаштовувати при відповідному обґрунтуванні. Відстань між рядами огорож приймається рівною 30-кратній висоті огорожі.

Постійні огорожі слід споруджувати з розривами для проїзду транспортних засобів та сільськогосподарських машин у місцях, визначених землекористувачами.

  1. Захист від взаємного впливу автомобільних доріг, ярів, зсувів, розмивів водними потоками слід здійснювати за допомогою спеціальних комплексних заходів, що передбачаються при проектуванні земляного полотна з урахуванням місцевих умов.
  2. Для захисту гірських доріг від снігових лавин та обвалів слід передбачати:
  • улаштування галерей та навісів, лавинорізів, відбійних та лавинонапрямних дамб;
  • затримання снігу на схилі за допомогою різних споруд, що запобігають його пересуванню та зміщенню;
  • установлення снігозахисних щитів, постійних огорож або підпірних стінок перед лавино зборами для зменшення накопичення в них снігу.

10ПЕРЕХРЕЩЕННЯ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ ІЗ ЗАЛІЗНИЧНИМИ КОЛІЯМИ

  1. Перехрещення автомобільних доріг із залізничними коліями рекомендується проектувати за межами станцій і колій маневрового руху, переважно на прямих ділянках доріг, які перетинаються. При перехрещенні доріг в одному рівні гострий кут повинен бути більше 60°.
  2. Перехрещення автомобільних доріг I-а, І-б, II, III категорій із залізничними коліями слід проектувати в різних рівнях.
  3. Перехрещення автомобільних доріг IV і V категорій із залізничними коліями в різних рівнях необхідно проектувати у таких випадках:
  • при перехрещенні трьох і більше головних колій;
  • при перехрещенні із залізничними коліями, на яких швидкість руху становить понад 80 км/год;
  • за інтенсивності руху на даній ділянці залізничної колії понад 16 потягів за добу;
  • при перехрещенні залізничних колій у виїмках або у випадках, коли не забезпечена необхідна видимість.

В усіх інших випадках перехрещення (переїзди) проектуються в одному рівні за погодженням з начальниками залізниць.

  1. При перехрещенні залізничних колій з автомобільними дорогами в різних рівнях габарити шляхопроводів через залізничні колії необхідно призначати згідно з ДБН В 2.3-14.
  2. На пересіченнях залізничних колій в одному рівні без чергового необхідно забезпечувати видимість згідно з ДСТУ 3587.
  3. Ширина проїзної частини автомобільних доріг перед переїздом повинна відповідати ширині проїзної частини дороги, але не менше ніж 6,0 м та завдовжки по 200 м в обидва боки від крайніх рейок залізничної колії.
  4. На підходах до переїздів необхідно проектувати односторонню пішохідну доріжку завширшки 1,5 м та завдовжки по 20 м в обидва боки від крайніх рейок залізничної колії.
  5. Ділянка автомобільної дороги завдовжки не менше 20 м в обидва боки від крайніх рейок повинна проектуватися горизонтальною або з похилом, зумовленим підвищенням однієї рейки над другою, якщо перехрещення розташоване на кривій ділянці залізничної колії.

Перед горизонтальною ділянкою вздовж 50 м поздовжній похил дороги не повинен бути більше 10 ‰. У складних умовах (гірські райони, міські вулиці тощо) похил при обґрунтуванні може бути збільшений до 20 ‰ .

10.9Напрямні тумби і стовпи шлагбаумів на переїздах розміщують на відстані не менше ніж 0,75 м, а стояки габаритних воріт – на відстані не менше 1,75 м від крайки проїзної частини.

10.10На підходах до переїздів на автомобільних дорогах необхідно встановлювати дорожні знаки згідно з ДСТУ 4100.

11ПЕРЕХРЕЩЕННЯ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ З ІНЖЕНЕРНИМИ КОМУНІКАЦІЯМИ

11.1Перехрещення автомобільних доріг з трубопроводами (водопровід, каналізація, газопровід, нафтопровід, теплофікаційні трубопроводи тощо) треба виконувати згідно зі СНиП 2.04.02, СНиП 2.04.03, ДБН В.2.5-20, СНиП 2.05.06, СНиП 2.04.07.

Перехрещення необхідно погоджувати з власником комунікації.

11.2Прокладання трубопроводів (крім місць перехрещень) у земляному полотні автомобільних доріг забороняється. При паралельному розміщенні автомобільних доріг та трубопроводів відстань між ними визначається чинними нормативними документами з урахуванням перспективи реконструкції автомобільних доріг.

  1. Перехрещення автомобільних доріг повітряними телефонними і телеграфними лініями визначається згідно з [15].
  2. Перехрещення автомобільних доріг повітряними лініями електромереж визначається згідно з [26].
  3. У місцях перехрещення автомобільних доріг повітряними телефонними і телеграфними лініями, а також лініями електропередач відстань від брівки земляного полотна до основи опори повинна бути не менше висоти опори.
  4. При проходженні високовольтних ліній електромереж паралельно автомобільним дорогам найменша відстань від брівки земляного полотна до опор призначається рівною висоті опори плюс 5м.
  5. Опори ліній електропередачі, телеграфних та телефонних ліній повинні розміщуватись за смугою відведення дороги.
  6. При прокладанні повітряних ліній електромереж, телефонних та телеграфних ліній поряд з автомобільними дорогами в обмежених умовах, на забудованих територіях, в ущелинах тощо відстань по горизонталі повинна становити не менше: