3.7 Поверх підземний, поверх підвальний, поверх цокольний, поверх перший – визначення згідно з ДБН В.2.2-9.
3.8 Пожежна безпека – визначення згідно з ДСТУ 2272.
3.9 Пожежний ліфт – визначення згідно з ДСТУ 2272.
3.10 Суди загальної юрисдикції – визначення згідно з Законом України «Про судоустрій України».
3.11 Сходово-ліфтовий вузол – визначення згідно з ДБН В.2.2-9.
3.12 Технічні засоби охорони – апаратні засоби та комунікації, що використовуються охороною будинку суду під час виконання своїх функцій і забезпечують контроль доступу, сигналізацію, нагляд, постовий зв’язок, документування та архівацію подій.
3.13 Технічне зміцнення об’єкта – сукупність оснащення будинку суду захисними засобами та інженерними спорудами.
4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
4.1 Розрахунковим показником для будинків судів є кількість суддів.
4.2 Площу та склад приміщень будинку суду слід визначати залежно від форм судочинства установи суду, виходячи із штатної чисельності суддів, визначеної згідно з чинним розпорядчим документом.
4.3 При проектуванні, будівництві нових і реконструкції будинків судів належить дотримуватись вимог щодо їх доступності для МГН, викладених у ДБН В.2.2-17 та ДБН В.2.2-9. Повинна бути забезпечена доступність місць цільового відвідування та обслуговування як на земельній ділянці, так і в середині будинку суду; безпека шляхів руху (у тому числі й евакуаційних) і місць обслуговування; своєчасне отримання МГН повноцінної та якісної інформації, яка дозволяє орієнтуватися в будинку, використовувати обладнання (у тому числі для самообслуговування), отримувати необхідні послуги; зручність і комфортність середовища перебування й обслуговування в будинку суду. Проектні рішення, пристрої та заходи, призначені для МГН не повинні знижувати ефективності експлуатації будинків судів, а також зручності одержання послуг і роботи іншими категоріями населення.
5 ВИМОГИ ДО ЗАБУДОВИ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ
5.1 Будинки судів доцільно розміщувати на території громадського центру населеного пункту. Головний фасад з центральним входом слід орієнтувати на міську площу чи магістраль.
Розташування будинків судів на земельних ділянках повинно відповідати містобудівним, екологічним, протипожежним, санітарним нормам і здійснюватись згідно з ДБН В.2.2-9, ДБН Б.2.4-1, ДСП 173, ДСанПіН 239, СанПиН 2605, СН-3077, ДБН 360, ДБН А.2.2-2.
5.2 Розміри земельних ділянок визначаються згідно з ДБН 360 з урахуванням ДСП 173. При цьому враховуються особливості забудови району, де передбачається розміщення будинку суду, зонування ділянки та особливості планування кожної функціональної зони, об’ємно-планувальне рішення та поверховість будинку, необхідність забезпечення технічного обслуговування будинку по периметру та забезпечення проїзду пожежних, аварійних машин, а також розворот і маневри спеціальних автомобілів. Необхідно враховувати орієнтацію будинку відносно сторін світу для того, щоб забезпечити приміщення необхідним рівнем інсоляції та організувати озеленення прилеглої території.
5.3 Земельна ділянка будинку суду повинна поділятися на такі зони:
- зона (площа) забудови;
- громадська зона;
- службова зона.
5.4 Площа забудови повинна складати, як правило, не менше ніж 25% від загальної площі ділянки.
5.5 Громадська зона повинна примикати до головного входу будинку суду та включати в себе такі підзони: майданчик перед головним входом, майданчик для встановлення державної символіки та символіки судової влади (рекомендовано), спеціально обладнані майданчики для відпочинку працівників і очікування відвідувачів суду (у тому числі із захисним навісом від опадів), майданчик для куріння, місця для стоянки автотранспорту відвідувачів і працівників суду, зони зелених насаджень і благоустрою. Громадська зона повинна примикати до міської вулиці (магістралі, проїзду).
Площу та конфігурацію майданчика перед головним входом визначають завданням на проектування залежно від містобудівної ситуації. Пішохідні доріжки повинні відповідати напрямку потоків відвідувачів і працівників суду, мати ширину, ухили та матеріали шляхового покриття, що забезпечують безпечне пересування та доступність території та будинку суду МГН (в тому числі з ураженням опорно-рухового апарату, органів зору та слуху).
Озеленення ділянки та розроблення проекту ландшафтного дизайну виконується з урахуванням особливостей місцевості та природно-кліматичних умов регіону. Ділянка повинна мати, як правило, захисну декоративну огорожу по периметру (паркан, кущі та ін.). Висадження дерев ближче ніж за від будівлі є неприпустимим, оскільки в подальшому перешкоджатиме природному освітленню приміщень.
При розробленні проекту благоустрою території необхідно враховувати використання малих архітектурних форм (скульптур, фонтанів), садово-паркової фурнітури (квітників, лавок, урн), топіарного мистецтва з дотримання вимоги виконання всіх складових елементів в єдиному стилі з архітектурою будинку суду. Крім того, на території необхідно передбачити, у разі потреби, розміщення інформаційно-довідкових стендів і знаків.
Майданчики для куріння слід розташовувати неподалік від головного входу та устатковувати додатковими урнами.
5.6 Розмір майданчика для стоянки особистого автотранспорту працівників суду визначається виходячи із завдання на проектування. Кількість машино-місць для відвідувачів визначається згідно з ДБН 360. Площі майданчиків для короткочасних стоянок повинні бути розраховані на одночасне розміщення не менше 5 автомобілів. Площа відкритих автостоянок, які не охороняються, до площі ділянки суду не включається.
5.7 Десять відсотків (10%) від загального числа місць на автостоянці (але не менше одного місця) повинно бути передбачено для транспортних засобів МГН. Ці місця повинні позначатися візуальними засобами інформації, прийнятими в міжнародній практиці. Місця для транспортних засобів слід розташовувати поблизу головного входу до будинку суду, але не далі ніж за . Ширина зони для паркування транспортного засобу повинна бути не менше ніж .
Шлях руху МГН від автостоянки до дверей центрального входу в будинок обладнати спеціальними пристроями (поручнями, доріжками, пандусами або підйомними пристроями), контрастними за кольором та тактильною фактурою, які полегшують пересування та орієнтацію людям з обмеженими можливостями руху та вадами зору. Тактильні засоби, що виконують попереджувальну функцію на покритті шляху руху інвалідів з вадами зору до будинку, слід розміщувати не менше ніж за до об’єкта інформації, початку небезпечної ділянки, зміни напрямку руху, входу тощо.
Сходи повинні дублюватися пандусами. Поздовжній ухил шляху руху, по якому можливий проїзд інвалідів на кріслах-колясках, не повинен перевищувати 5%, поперечний ухил слід приймати в межах 1-2%.
Ширина шляху руху на ділянці при можливому зустрічному русі інвалідів на кріслах-колясках повинна бути не менше ніж , що достатньо і для руху інвалідів зору з супроводжуючим чи з собакою-провідником.
Висоту бордюрів по краях пішохідних шляхів приймати не більше ніж . Висота бортового каменю в місцях перетину тротуарів із проїзною частиною, перепад висот бордюрів, бортових каменів уздовж експлуатованих газонів і озеленених майданчиків, що прилягають до шляхів пішохідного руху, не повинні перевищувати .
5.8 У найбільших і великих містах, крім відкритих стоянок особистого автотранспорту співробітників і тимчасових стоянок автотранспорту відвідувачів суду, допускається передбачати підземні або надземні вбудовано-прибудовані гаражі згідно з вимогами ДБН 360 та ДБН В.2.3-15.
5.9 При спільному розміщенні в будинку органів судової влади різних форм судочинства (загальних, адміністративних, господарських судів) і рангу (судів першої інстанції та апеляційних судів), нотаріальних і адвокатських контор, допускається, за взаємним погодженням установ, коопероване використання відкритих стоянок особистого автотранспорту співробітників і тимчасових стоянок автотранспорту відвідувачів.
5.10 Внутрішні наскрізні проїзди, під’їзди до головного та інших входів проектують згідно з вимогами ДБН 360.
У разі влаштування в будинку суду відкритих світлових або функціональних двориків з габаритами х і більше, проїзди до них слід приймати згідно з ДБН В.2.2-9.
5.11 Службова зона повинна примикати до фасаду (фасадів), де розміщено службові входи та виходи спеціального призначення.
Площа службової зони та її конфігурація визначається завданням на проектування та містобудівною ситуацією, проте вона повинна задовольняти вимогам щодо проїзду та маневрування спеціального транспорту.
На території службової зони необхідно передбачити зону для розміщення гаражів або стоянок службового транспорту. Їх кількість слід визначати за завданням на проектування. За завданням на проектування, на території службової зони судів допускається розміщення стоянки особистого автотранспорту співробітників суду.
На території службової зони загальних судів слід передбачити відокремлену зону обмеженого доступу - місце для стоянки конвойних автомобілів у кількості до трьох одиниць транспорту.
Безпосередньо до службового входу будинку загального суду, через який передбачено доставляти підсудних і підозрюваних, повинен прилягати бокс для заїзду спеціального конвойного автомобіля й висаджування осіб, що перебувають під вартою.
На території службової зони всіх судів передбачається влаштування майданчика для встановлення сміттєзбірників. Розмір майданчика слід визначати залежно від кількості сміттєзбірників і прийнятого способу видалення сміття. Майданчик для встановлення сміттєзбірників повинен мати бетонне або асфальтоване покриття, обмежене бордюром і зеленими насадженнями чи суцільною стіною висотою по периметру. До нього повинен бути забезпечений зручний під’їзд для спеціального автотранспорту.
6 ОБ’ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ВИРІШЕННЯ
6.1 Загальні вимоги до будинків та їх окремих елементів
6.1.1 Об’ємно-планувальне рішення будинку суду, склад приміщень, їх функціонально-планувальне групування та взаємозв'язок визначаються функціонально-організаційною структурою суду, яка, у свою чергу, залежить від адміністративного рівня та спеціалізації установи, штатної чисельності суддівського корпусу, специфіки організації роботи в установах судової влади.
6.1.2 Приміщення будинків судів, виходячи з функціональної специфіки їх діяльності, поділяють на такі функціональні групи:
6.1.3 За ступенем доступності для відвідувачів і співробітників суду приміщення будинку суду класифікуються на:
Приміщення службового призначення повинні мати окремі сходово-ліфтові вузли та шляхи евакуації.
6.1.4 Об’ємно-планувальним рішенням будинку суду забезпечити функціональний взаємозв’язок, компактне розташування та планувальне розмежування за ступенями доступності функціональних груп приміщень.
Об’ємно-планувальне та конструктивне рішення будинку суду повинно забезпечувати можливість, у разі необхідності, в майбутньому здійснювати перепланування залежно від змін у процесуальному законодавстві та складі апарату суду.
6.1.5 При розробленні об’ємно-планувальних і конструктивних рішень будинків судів для будівництва в різних природно-кліматичних і інженерно-геологічних умовах необхідно враховувати вимоги ДБН В.1.1-5, ДБН В.1.1-12, ДБН В.2.6-31, ДБН В.1.2-2, СНиП 2.01.01.
6.1.6 При розміщенні установи суду в частині адміністративного будинку необхідно забезпечити ізоляцію та автономне функціонування суду.
Розміщення судових установ у житлових будинках забороняється.
При спільному розміщенні в будинку органів судової влади різних форм судочинства (загальних, адміністративних, господарських судів) і рангу (судів першої інстанції та апеляційних судів), нотаріальних і адвокатських контор, допускається, за взаємним узгодженням установ, коопероване використання однорідних за функціональним призначенням груп приміщень (залів судових засідань різної наповнюваності та спеціалізації, приміщень громадського харчування, залу Президії, конференц-залу, технічних та інженерних приміщень, вбудованих автостоянок). Входи та вестибюльні групи приміщень кожної з установ повинні бути окремими.
6.1.7 Основні потоки відвідувачів у будинку суду проходять за такими маршрутами:
