7.3.16 Зазори між стіною споруди і робочим настилом риштовань, які встановлюються біля неї, не повинні перевищувати у разі кам'яного мурування та у разі виконання опоряджувальних та ремонтних робіт.
Під час виконання теплоізоляційних робіт зазор між поверхнею, що ізолюється, і робочим настилом не повинен перевищувати двох товщин ізоляції плюс . Зазори розміром більше ніж у разі, коли роботи не виконуються, необхідно закривати знімними елементами.
7.3.17 Керівник робіт повинен не рідше ніж через кожних 10 днів оглядати засоби підмощування в процесі експлуатації та результати огляду фіксувати у журналі виконання робіт.
Засоби підмощування, з яких впродовж місяця та більше робота не виконувалась, перед поновленням робіт необхідно приймати в експлуатацію у порядку, що передбачений 7.3.13 цих Норм.
Додатковому огляду підлягають засоби підмощування після дощу, вітру, грози, відлиги, землетрусу, що можуть негативно позначитися на несучій здатності основи під ними, якщо вони деформувались. Ці несправності та порушення повинні бути ліквідовані, а засоби підмощування повторно прийняті в експлуатацію відповідно до 7.3.13.
7.3.18 Під час розбирання риштовань, що прилягають до споруд, усі дверні прорізи першого поверху та виходи на балкони всіх поверхів (у межах ділянки, що розбирається) необхідно закрити.
7.3.19 Під час застосування пересувних риштовань необхідно забезпечити виконання таких вимог:
- уклон поверхні, по якій здійснюється переміщення в поперченому і поздовжньому напрямках, не повинен перевищувати зазначеного у паспорті та інструкції заводу-виробника;
- пересування засобів підмощування під час вітру зі швидкістю більше ніж 10 м/с не допускається;
- перед пересуванням засоби підмощування необхідно звільнити від матеріалів і тари; з них необхідно вивести людей;
- двері в огорожах засобів підмощування повинні відчинятися усередину і бути обладнані фіксуючим пристроєм, що перешкоджає їх самовільному відчиненню.
7.3.20 Підвісні риштовання і помости після їх монтажу можуть бути введені в експлуатацію тільки після випробування статичним навантаженням, що перевищує нормативне на 20 %.
Підіймальні помости (колиски), крім того, повинні бути випробувані на динамічне навантаження, що перевищує нормативне на 10 %.
Після випробувань таких риштовань (помостів) повинен бути складений акт приймання, а також зроблено запис у журналі виконання робіт відповідно до НПАОП 0.00-1.30. У разі багаторазового використання підвісних риштовань або помостів їх можна експлуатувати без випробування за умови, що конструкція, на яку підвішуються риштовання або помости, перевірена навантаженням, що перевищує розрахункове не менше ніж у два рази, а закріплення риштовань здійснене типовими вузлами (пристроями), що витримали необхідне випробування.
7.3.21 Навісні сходи та площадки, що використовуються для роботи на конструкціях, повинні бути оснащені спеціальними захватами-гаками, що забезпечують надійне закріплення до конструкції. Установлювати та закріплювати їх на конструкціях, що монтуються, необхідно до піднімання останніх.
7.3.22 Конструкція риштовань або помостів (колисок), що піднімаються під час виконання будівельно-монтажних робіт, повинні відповідати вимогам нормативних актів з охорони праці, а під час їх застосування повинні бути дотримані вимоги технічного паспорта заводу-виробника.
7.3.23 Піднімальні помости на час перерви у роботі необхідно опустити на землю. Перехід з піднімальних помостів у будівлю або споруду та навпаки не допускається.
7.3.24 Засоби підмощування (драбини, драбинки, трапи та містки) повинні бути виготовлені з металу або пиломатеріалів хвойних порід першого та другого сортів.
7.3.25 Довжина приставних дерев'яних драбин повинна бути не більше ніж . Конструкція приставних сходнів повинна відповідати вимогам ГОСТ 26887.
7.3.26 Нахил драбин для виходу працюючих на риштовання не повинен перевищувати 60°.
7.3.27 До початку застосування драбин необхідно випробувати їх статичним навантаженням 1200 Н (120 кгс), прикладеним у середині прогону драбини, що перебуває в експлуатаційному положенні.
Під час експлуатації дерев'яні драбини повинні бути випробувані кожних шість місяців, металеві - один раз на рік.
7.3.28 Приставні драбини без робочих площадок дозволяється використовувати тільки для переходу між окремими ярусами будівлі, що будується, і для виконання робіт, що не потребують від виконавця упору в конструкції будівлі.
Приставні драбини та драбинки необхідно забезпечити засобами, що запобігають їх зсуву та перекиданню під час роботи. На нижніх кінцях приставних драбин та драбинок повинні бути оковки з гострими наконечниками для установлення на ґрунті, а під час використання драбин на гладеньких поверхнях (паркет, метал, плитка, бетон тощо) на них повинні бути башмаки з нековзкого матеріалу. Вони повинні бути установлені у робоче положення під кутом 70° - 75° до горизонтальної площини.
7.3.29 Розміри приставних драбин повинні забезпечувати працівнику можливість виконувати роботу стоячи на сходинці, що знаходиться на відстані не менше ніж від верхнього кінця сходів.
Під час роботи з приставних драбин на висоті більше ніж необхідно використовувати запобіжний пояс, що прикріплюється до конструкції споруди або до драбин за умови їх закріплення до будівельної конструкції.
7.3.30 Місця встановлення приставних драбин на дільницях руху транспортних засобів або людей на час виконання робіт необхідно огороджувати або охороняти.
7.3.31 Не допускається виконувати роботи на переносних драбинах:
- поблизу і над працюючими машинами, деталі яких обертаються, транспортерами; - з використанням ручних машин;
- з використанням порохового інструменту;
- газо- та електрозварювальні;
- натягування дротів та підтримання на висоті важких деталей.
Під час виконання таких робіт необхідно використовувати риштовання, підмощування та драбини з площадками, що огороджені перилами.
7.3.32 Під час установлення та знімання засобів колективного захисту необхідно використовувати запобіжний пояс, прикріплений до надійно закріплених конструкцій будівлі. Установлення та знімання огорож повинні виконувати спеціально навчені працівники зі складу бригади згідно з експлуатаційною документацією заводу-виробника.
7.3.33 Ручний електричний інструмент повинен відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21, НПАОП 40.1-1.32, ДСТУ Б В.2.8-10.
Відповідно до правил охорони праці під час експлуатації електроустановок споживачів особи, які допускаються до роботи з ручними електричними машинами, повинні мати І групу з електробезпеки, яка підтверджується щорічно, та ІІ групу для роботи з ручними електричними машинами класу 1 у приміщеннях з підвищеною небезпекою.
7.3.34 Використання електроінструменту та ручних електричних машин різних класів здійснюється згідно з правилами охорони праці під час експлуатації електроустановок споживачів та з вимогами НПАОП 0.00-1.29, НПАОП 40.1-1.01, НПАОП 40.1-1.07, НПАОП 40.1-1.21, НПАОП 0.00-1.30, НПАОП 40.1-1.32 зокрема.
7.3.35 Експлуатація ручного електроінструменту дозволяється у разі дотримання таких вимог:
- перед кожною видачею інструменту в роботу повинна бути перевірена його комплектність та надійність кріплення деталей, справність захисного кожуху, кабелю (рукава);
- перед початком роботи повинна бути перевірена справність вимикача та машини на холостому ходу;
- під час перерв у роботі, після закінчення роботи, під час змащування, очищення, заміни робочого елемента інструменту ручні машини необхідно вимкнути та від'єднати від електричної мережі;
- ручні машини, маса яких із розрахунку на руки працюючого, перевищує , повинні мати пристрій для підвішування;
- під час роботи з ручними машинами на висоті необхідно використовувати засоби підмощування (помости);
- нагляд за експлуатацією ручних машин необхідно доручати спеціально призначеній для цього особі.
7.3.36 Ручні пневматичні машини повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.07, а їх експлуатація - НПАОП 0.00-1.30. Під час роботи з пневматичними машинами необхідно:
- забезпечити працівників рукавицями, взуттям на віброізолювальній основі та засобами захисту від виробничого шуму;
- не допускати роботу машини на холостому ходу (крім випадків апробації);
- не рідше одного разу на 10 днів ручні пневматичні машини та інструмент необхідно піддавати технічному огляду;
- у разі виявлення несправностей терміново припинити роботу та здати машину в ремонт.
7.3.37 Лебідки відповідно до НПАОП 0.00-1.01, що застосовуються для переміщення риштовань і встановлені на землі, повинні бути завантажені баластом вагою, що не менше ніж у два рази перевищує тягове зусилля лебідки. Баласт необхідно закріпити на рамі лебідки. Лебідки, що встановлені на землі, можуть використовуватись для підіймання вантажів на висоту не більше ніж .
7.3.38 Домкрати для підіймання вантажів відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.01 повинні бути випробувані перед початком експлуатації, а також через кожних 12 місяців та після кожного ремонту.
Випробування необхідно проводити статичним навантаженням, що перевищує вантажопідіймальність на 25 %. Під час випробовування домкратів їх гвинти (рейки, штоки) необхідно висунути в крайнє верхнє положення, що відповідає підійманню вантажу на максимальну висоту за експлуатаційною документацією.
7.3.39 Стропи, траверси, тара в процесі експлуатації підлягають технічному огляду призначеними особами у строки, визначені НПАОП 0.00-1.01, ГОСТ 25032, ДСТУ Б В.2.8-10, ДСТУ 2890:
- траверси, кліщі, захвати тощо, а також тара - кожного місяця;
- стропи - кожних 10 днів;
- знімні вантажозахоплювальні пристрої, що рідко використовуються, - перед кожним видаванням у роботу;
- огляд колисок для піднімання людей - щоденно перед початком роботи. Результати огляду заносяться до журналу згідно з НПАОП 0.00-1.01.
7.3.40 Інструмент у процесі експлуатації підлягає огляду не рідше одного разу на 10 днів, а також безпосередньо перед застосуванням. Несправний інструмент, що не відповідає вимогам безпеки, необхідно вилучити.
7.3.41 Під час перенесення та перевезення інструменту його гострі частини повинні бути закриті чохлами.
7.3.42 Рукоятки сокир, молотів, кирок та іншого ударного інструмента повинні бути виконані з дерева твердих та в'язких порід (дуб, граб, клен, бук, горобина, кизил тощо) без сучків та косошарів із потовщенням до вільного кінця, а у перерізі мати форму овалу. Кінець рукоятки, на який насаджується ударний елемент, повинен бути розклинений, а протилежний кінець мати металеве бандажне кільце.
8 ТРАНСПОРТНІ, ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНІ РОБОТИ НА БУДІВЕЛЬНОМУ МАЙДАНЧИКУ
8.1 Загальні вимоги
8.1.1 У ПВР на виконання транспортних і вантажно-розвантажувальних робіт повинні бути передбачені організаційні заходи та технічні засоби для запобігання негативному впливу на робітників таких небезпечних та шкідливих виробничих факторів:
- переміщення транспортних засобів та їх рухомих частин;
- переміщення вантажів вантажно-підіймальними механізмами над зонами виконання робіт;
- порушення вимог транспортування і складування вибухопожежонебезпечних речовин і матеріалів;
- недотримання нормативних вимог складування конструкцій, недостатнє штучне освітлення площадок складування матеріалів і конструкцій;
- несприятливі метеорологічні умови виробничого середовища.
8.1.2 Під час виконання транспортних і вантажно-розвантажувальних робіт необхідно дотримуватися вимог ДБН А.3.1-5, НПАОП 0.00-1.01, НАПБ А.01.001, ДБН В.1.1-7, ДБН В.1.2-7, НПАОП 60.2-1.28.
8.1.3 Роботодавець - власник транспортних засобів - зобов'язаний забезпечити їх своєчасне технічне обслуговування та ремонт згідно з нормативними вимогами та інструкцією заводу- виробника.
8.1.4 Рух автомобілів на виробничих територіях, будівельних майданчиках, вантажно-розвантажувальних майданчиках і під'їзних коліях до них необхідно регулювати чинними дорожніми знаками і покажчиками.
8.1.5 Транспортні засоби й устаткування, що застосовуються для вантажно-розвантажувальних робіт, повинні відповідати габаритам майданчика і характеру вантажу.
8.1.6 Перевезення вибухових, радіоактивних, отруйних і легкозаймистих речовин і матеріалів необхідно виконувати транспортними засобами, які обладнані відповідно до НПАОП 60.24-1.19.
8.1.7 Транспортні та вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати механізованим способом. Дотримання порядку і способу транспортування, навантаження і розвантаження вантажів та відповідних вимог безпеки покладається на керівника робіт.
8.1.8 Майданчики для навантажувальних і розвантажувальних робіт повинні мати уклон не більше ніж 5°, розміри та покриття повинні відповідати проекту виконання робіт і бути розміщені в монтажних зонах вантажно-підіймальних кранів.
8.1.9 На майданчиках для навантаження і розвантаження тарних вантажів (тюків, бочок, рулонів тощо), що зберігаються на складах і в пакгаузах, повинні бути облаштовані платформи, естакади, рампи висотою, що дорівнює висоті підлоги кузова автомобіля або залізничної платформи чи вагона.
Естакади, з яких розвантажуються сипкі вантажі, повинні бути розраховані на приймання повного навантаження від вантажного автомобіля визначеної марки, обладнані покажчиками допустимої вантажопідіймальності, огороджені з боків та обладнані колесовідбивними брусами.
8.1.10 Під час вантажно-розвантажувальних робіт необхідно дотримуватися вимог нормативно-правових актів про граничні норми підіймання і переміщення вантажу і допуску працівників до виконання таких робіт. Як виняток чоловікам дозволяється переносити вантажі до на ношах по горизонтальному шляху і на відстань не більше ніж .
8.1.11 У разі розміщення автомобілів на вантажно-розвантажувальних майданчиках відстань між автомобілями, що стоять один за одним, має бути не менше ніж , а між автомобілями, що стоять поряд, не менше ніж .
