А.3 Якщо будівництво об’єкта передбачається у місцевості зі складними інженерно-геологічними умовами то категорія складності збільшується на одиницю.
У відповідності з ДБН В.2.1-10 та ДБН В.1.1-24 складні інженерно-геологічні умови ділянки будівництва обумовлюються наявністю особливих умов території та ґрунтів з особливими властивостями в основі будинків та споруд, а також діями на основи і фундаменти при особливих впливах, умовах та навантаженнях.
Ґрунти з особливими властивостями: просідаючи, набрякливі, елювіальні, засолені, насипні, намивні, здимальні, водонасичені біогенні ґрунти та мули.
Особливі умови території: підземні виробки, закарстовані, зсувонебезпечні, затоплювані та підтоплювані території, території, на яких відбуваються процеси ерозії та розмиву берегів водотоків і водойм, абразійні руйнування морських берегів, суфозії, селеві потоки, снігові лавини, обвали та їх поєднання.
А.4 Якщо будівництво передбачається у районі з сейсмічністю 7 балів та вище за ДБН В.1.1-12, то категорія складності збільшується на одиницю, а у випадках, коли ще мають місце складні інженерно-геологічні умови — на дві одиниці.
А.5 Особливості визначення категорії складності споруд різного функціонального призначення можуть бути регламентовані відповідними будівельними нормами та стандартами.
А.6 До затвердження проектної документації на будівництво розрахована категорія складності будинків, будівель та споруд може бути уточнена або підвищена для забезпечення підвищених вимог їх безпеки та надійності.
Додаток Б
(довідковий)
Приклади розрахунків КЛАСУ НАСЛІДКІВ (Відповідальності) та категорії складності
Б.1 У додатку приведені приклади визначення класу наслідків (відповідальності) і категорій складності різних по функціональному призначенню споруд.
Приклади не є еталонними розрахунками для того або іншого функціонального виду споруди, а розкривають можливий алгоритм визначення класів наслідків (відповідальності) і категорій складності.
Приклад Б.І. Розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності односекційного 16 поверхового 96 квартирного будинку
Тип квартир |
Площа квартир |
Кількість квартир на будинок |
Загальна площа квартир на будинок |
Розселення на квартиру (розрахунковий коефіцієнт на заселення) |
Розселення на будинок |
1 |
40,5 (30+10,5) |
32 |
1296 |
1,43 |
46 |
2 |
52,5 (42+10,5) |
32 |
1680 |
2 |
64 |
3 |
65,5 (55+10,5) |
32 |
2096 |
2,62 |
84 |
Всього |
|
96 |
5072 |
|
194 |
Кількість людей, які постійно перебувають в будинку дорівнює 194. Відповідно до таблиці 1 об’єкт будівництва відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2.
N3 = α x N1 = 1,5 х 194 = 291 (осіб),
α приймається за табл. 2
Відповідно до таблиці 1 об’єкт будівництва відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2.
Розрахункова вартість 1 м2 приймається – 4821 грн. за м2 площі квартири.
Примітка. За основу взято опосередкований показник вартості житла у м. Києві відповідно до наказу Мінрегіонбуду № 56 від 04.02.2009. Зазначений показник вартості 1 м2 загальної площі враховує поза квартирні площі будинку, тому для розрахунку вартості будинку як місткість взята виключно загальна площа його квартир.
Розрахункова вартість будинку складає:
5072 х 4821 = 24452 (тис. грн.)
Прогнозовані збитки визначаються за формулою:
0,225 х 24452 = 5502 (тис. грн.) = 5502 / 0,950 = 5792 (м.р.з.п)
Відповідно до таблиці 1 ДБН В.1.2-14 об’єкт будівництва відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС1.
Висновок: За критеріями таблиці 1, а також наведених розрахунків 16 поверховий 96 квартирний будинок відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2.
За критеріями таблиці А1, а також наведених розрахунків 16 поверховий 96 квартирний будинок відноситься до ІІІ категорії складності.
Приклад Б.2. Розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності 12 поверхового 192 квартирного будинку
Тип квартир |
Площа квартир |
Кількість квартир на дві секції |
Загальна площа квартир у двох секціях |
Розселення на квартиру (розрахунковий коефіцієнт на заселення) |
Розселення на дві секції
|
1 |
40,5 (30+10,5) |
24 |
972 |
1,43 |
34 |
2 |
52,5 (42+10,5) |
48 |
2520 |
2 |
96 |
3 |
65,5 (55+10,5) |
24 |
1572 |
2,62 |
63 |
Всього |
|
96 |
5062 |
|
183 |
Кількість людей, які постійно перебувають в будинку дорівнює 183. Кількість осіб, які перебувають поза об’єктом (для спального району), визначаємо за формулою:
N3 = α x N1 = 1,3 х 183 = 238 (осіб),
α приймається за табл. 2
Тимчасове перебування людей у житлових будинках не нормоване і в будь-якому випадку не повинно перевищувати у двох секціях 500 осіб.
Розрахункова вартість 1 м2 приймається – 4821 грн. за м2 площі квартири.
Примітка. За основу взято опосередкований показник вартості житла у м. Києві відповідно до наказу Мінрегіонбуду № 56 від 04.02.2009. Зазначений показник вартості 1 м2 загальної площі враховує позаквартирні площі будинку, тому для розрахунку вартості будинку як місткість взята виключно загальна площа його квартир.
Розрахункова вартість складає:
5062 х 4821 = 24414 (тис. грн.)
Прогнозовані збитки визначаються за формулою:
0,225 х 24414 = 5493 (тис. грн.)
5493 000 (грн.) : 950 (грн.) = 5782 (м.р.з.п.)
Висновок: За критеріями таблиці 1, а також наведених розрахунків 12 поверховий 192 квартирний будинок відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2.
За критеріями таблиці А1, а також наведених розрахунків 12 поверховий 192 квартирний будинок відноситься до ІІІ категорії складності.
Приклад Б.3: Розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності окремо розташованого резервуару
Збитки оцінюються за Методикою оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, що затверджена [Постановою Кабінету Міністрів України 15.02.2002 № 175] (далі — Методика).
є
У випадку, що розглядається:
Тоді маємо
Рс/г = НП,
де
Н - норматив збитків для різних видів сільськогосподарських угідь по областях і Автономній Республіці Крим (таблиця 3 Методики);
П - площа у гектарах сільськогосподарських угідь відповідного виду, які вилучаються з користування;
Розлив дизельного палива підрахуємо виходячи з товщини рідини у зоні розливу, яку можна умовно прийняти такою, що дорівнює 1 см. Тоді
П = 5000 / 0,01 = 500000 м2 = 50 га.
Збитки дорівнюють Рс/г = 228,350 = 11415 (тис. грн) = 11415 / 0,950 = 12016 м.р.з.п.
З = 2132 + 33664+12016 = 47812 м.р.з.п.
Висновок. За критерієм «Обсяг можливого економічного збитку» резервуар необхідно віднести до класу наслідків (відповідальності) СС2 та ІV категорії складності.
Примітка. У випадку ідентифікації резервуару як об'єкту підвищеної небезпеки згідно із законодавством [Закон України від 18.01.2001 № 2245-III «Про об'єкти підвищеної небезпеки»], його необхідно віднести до класу наслідків (відповідальності) СС3 та V категорії складності.
Приклад Б.4: Розрахунок класу відповідальності щоглової опори за табл. Г.1-3
Висновок (першого наближення): За табл. Г.3 призначаємо клас відповідальності опори – СС1.
Примітка. Остаточно, при наявності повних даних, клас наслідків (відповідальності) щоглової опори слід уточнювати відповідно до характеристик Таблиці 1 з урахуванням положень до неї.
Категорія складності щоглової опори визначається відповідно до характеристик Таблиці А.1 з урахуванням положень до неї.
Приклад Б.5: Розрахунок класу відповідальності баштової опори за табл. Г. 1-3
Висновок (першого наближення): за табл. Г.3 встановлюємо клас відповідальності баштовоі опори – СС2.
Примітка. Остаточно, при наявності повних даних, клас наслідків (відповідальності) баштової опори слід уточнювати відповідно до характеристик Таблиці 1 з урахуванням положень до неї.
Категорія складності баштової опори визначається відповідно до характеристик Таблиці А.1 з урахуванням положень до неї.
Приклад Б.6. Розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності закритого спортивного залу з місцями для глядачів