Страница 7: НПАОП 01.2-1.10-05. Правила охорони праці у тваринництві. велика рогата худоба (32446)

кормороздавачів необхідно проводити при вимкненому рубильнику і знятих запобіжниках електричного щита. На щит потрібно вивісити плакат з написом „Не вмикати! Працюють люди”.

1. Для роз’єднання і з’єднання тягових ланцюгів необхідно мати пристрої, які виключають зривання та викидання інструменту під час ремонту.
2. 1. До роботи намобільних кормороздавачах допускаються

працівники, які мають посвідчення водія відповідного транспортного засобу.

1. На мобільних кормороздавачах слід поновлювати написи і знаки, передбачені заводом-виробником.
2. 1. Біля робочих органів кормороздавачів мають бути нанесені написи, що забороняють очищення, технічне обслуговування та ремонт при працюючому двигуні трактора.
   2. 1. Після монтажу або ремонту підвісна дорога випробовується на дію статичних і динамічних навантажень відповідно до вимог експлуатаційної документації.
      2. Переміщеннявагонетки необхідно здійснювати тільки

штовханням її від себе, прицьому перебування людей на шляху руху

вагонетки не дозволяється. Забороняється їзда людей на вагонетці. Під час розвантажування вагонетки з кузовом, що перекидається, працівник має бути в торці кузова, а його руки не повинні потрапити у зону між рухомими та нерухомими частинами.

1. На вагонетці роблять напис про допустиму вантажопідйомність. Не допускається перевантаження вагонетки.
2. 1. Забороняється експлуатація підвісної дороги із зношеними підвісками, кріпленнями, підіймачами, запірними пристроями кузова і підіймача, звареними котками, а також погнутими рейками та розходженням їх у місцях стиків.

13.4. Догляд за великою рогатою худобою

Напування тварин

1. Напування ВРХ повинні проводиться із індивідуальних або групових автонапувалок, приєднаних до водопроводу або резервуару, або з пересувних напувалок. Напувалки повинні забезпечувати вільне напування тварин у будь-який час.
2. Під час напування тварин пересувними напувалками в місцях водопою напувалки повинні бути загальмовані.
3. Місце забору води з водойм повинне бути достатньо широким для під’їзду та розвороту транспортного засобу, що агрегатується з водороздавачем. Під’їзд до води повинен бути рівним, пологим, з кутом ухилу не більше 12о; берег водойми повинен бути захищений від обвалу.

Обігрів тварин

1. Безпека виробничих процесів під час обігріву молодняку ВРХ джерелами інфрачервоного випромінювання повинна забезпечуватись із дотриманням вимог державного стандарту ’’Пожарная безопасность. Общие

требования” із змінами 1995 року (ГОСТ 12.1.004-91).

1. У процесі обігріву молодняку джерелами інфрачервоного випромінювання можливі дії таких небезпечних і шкідливих факторів:

підвищений рівень інфрачервоної радіації;

небезпечний рівень струму в електричній мережі;

підвищена температура поверхні матеріалів.

1. Монтаж інфрачервоних опромінювачів повинен проводитися згідно з вимогами ПУЭ та ДНАОП 0.00-1.21-98.
2. Перед уведенням в експлуатацію інфрачервоних опромінювачів електрообладнання повинно пройти випробування у присутності представника пожежної охорони підприємства та особи, відповідальної за безпеку експлуатації опромінювачів.
3. Тваринницькі приміщення, в яких експлуатуються інфрачервоні опромінювачі, відносяться до приміщень із підвищеною загрозою ураження електричним струмом.
4. Усі опромінювачі з інфрачервоними джерелами повинні експлуатуватись із захисною сіткою з підвіскою на відстані) не менше 1 м по вертикалі та горизонталі від вікна випромінювання до поверхні легкозаймистих матеріалів (соломи, дерева, пластмаси тощо).
5. Інфрачервоні опромінювачі та установки стаціонарного і пересувного типів необхідно встановлювати і експлуатувати згідно з експлуатаційною документацією.
6. Технічне обслуговування, ремонт, очищення опромінювачів і випромінювальних установок та зміну висоти підвісу опромінювачів потрібно проводити тільки після їх повного відключення від електромережі та охолодження.
7. На кожному об’ єкті, обладнаному випромінювальними установками, повинна бути експлуатаційна документація, інструкції з безпеки праці, з надання першої допомоги при ураженні електричним струмом, а також захисні окуляри із світлофільтрами відповідно до державного стандарту ”Очки защитные. Общие технические условия” (ГОСТ 12.4.013-85Е, СТ СЭВ 4564-84) або щитки захисні відповідно до державного стандарту ’Щитки защитные лицевые. Общие технические требования и методы контроля” із змінами 1987 року (ГОСТ 12.4.023-84).
8. Не дозволяється використовувати опромінювальні установки з відкритими струмопровідними частинами.
9. Штепсельні розетки для включення опромінювальної установки у мережу повинні мати третій заземлювальний контакт. При відсутності таких розеток необхідно застосовувати апарати захисного відключення. В запилених і вологих приміщеннях (вологість понад 90%, запиленість800 мг/м3) потрібно влаштовувати герметичні штепсельні розетки із спеціальним гніздом для приєднання до захисного нульового проводу та ручками з діелектричного матеріалу.
10. Обслуговування опромінювальних та іонізуючих установок повинен здійснювати електромонтер із кваліфікаційною групою з електробезпеки не нижче III.
11. Вмикання і вимикання установок дозволяється працівникам, які обслуговують тварин і мають I групу з електробезпеки.
12. Рівні ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях повинні відповідати ’’Санитарным нормам ультрафиолетового излучения в производственных помещениях” № 4557-88, затверджених Міністерством охорони здоров’я СРСР 1988 року (ДНАОП 0.03-3.17-88).
13. Для захисту від надмірного ультрафіолетового випромінювання застосовують захисні екрани: хімічні (хімічні речовини, креми, що поглинають випромінювання) та фізичні (перешкоди, що випромінюють, поглинають або розсіюють промені). Очі слід захищати окулярами із захисним склом. Повний захист від ультрафіолетового випромінювання усіх хвиль забезпечує флінтглас (скло, що вміщує окис свинцю) товщиною 2 мм.
14. Підлога з електрообігрівом у тваринницьких приміщеннях повинна виконуватися згідно з проектною документацією та відповідати вимогам ПУЭ.

Догляд за бугаями та взяття сперми

1. Прив’язувати бугаїв-плідників у стійлах необхідно міцною двосторонньою прив’яззю - ланцюгом із катаного дроту діаметром 8 мм або інших рівноміцних матеріалів. Прив’язь має бути достатньо вільною, щоб вона не заважала тварині лягати. Під металевий ланцюг ошийника необхідно підкладати ремінь.
2. Ланцюговий елемент прив’язі потрібно з’єднувати з ошийником за допомогою карабіна з автоматичною заскочкою.
3. Кожний бугай, призначений для відтворення стада, повинен мати металеве кільце, встановлене у 9-11-місячному віці в носову перегородку. Кільце фіксується у верхньому положенні до налобного ременя.
4. На прогулянку бугаїв виводять на поводу і обов’язково за допомогою палиці-водила довжиною не менше 2 м із карабіном, яким їх чіпляють за носове кільце. Не допускається одночасне виведення на прогулянку бугаїв і корів.
5. Для бугаїв необхідно обладнувати майданчики з механічними пристроями для примусового водіння.
6. У бугаїв-плідників у молодому віці необхідно проводити видалення рогів. Бугаям із злим норовом необхідно надівати наочники прямокутної форми, виготовлені із шкіри розміром 30х40 см, а при наявності рогів - прикріплювати на них дерев’яні пластинки. Виводити таких бугаїв необхідно на розв’язках двом скотарям.
7. На вигульних двориках дозволяється вигулювати на прив’язі лише одного бугая. Для виведення бугая з індивідуального дворика скотар повинен не заходячи у дворик зачепити бугая палицею-водилом за носове кільце і тільки після цього відчепити карабін прив’язі та відчинити випускні двері.
8. Чистити та мити бугаїв можна лише після фіксації їх на короткій прив’язі. При цьому тваринам дають невелику кількість корму та уважно спостерігають за їх поведінкою під час чищення.
9. Під час чищення годівниць і роздавання корму голову бугая необхідно фіксувати ланцюгом із карабіном (скотар при цьому повинен знаходитися у кормовому проході).
10. Перед привчанням бугая до нових працівників його потрібно кілька днів утримувати на зменшеному раціоні.
11. У разі виявлення у бугая негативної реакції щодо скотаря, який його доглядає, скотар повинен замінити свій спеціальний одяг. Якщо це не допомагає, необхідно доручити доглядати цього бугая іншому скотарю з цього приміщення і при цьому додатково вивчити характер поведінки бугая.

Усі плідники виявляють негативну реакцію на різкі запахи (наприклад алкоголю) та одяг червоного, білого або яскравого кольору.

1. Для усунення розвинутої буйної поведінки бугая необхідно перевести його на нове місце. У нових умовах розвинутий рефлекс затухає.
2. Технікам штучного осіменіння та працівникам, що постійно доглядають бугаїв, не дозволяється бути присутніми під час проведення болісних для бугая профілактичних і лікувальних процедур, а також під час розчищення ратиць, обрізування рогів, вставлення носових кілець тощо.
3. Сперму від бугаїв беруть у спеціальному приміщенні (манежі) із станком, який захищає працівників від травмування.

Зберігання та перевезення сперми

1. Пункти штучного осіменіння (приміщення, де зберігається заморожена сперма, ведеться технологічна робота з нею та штучне осіменіння корів і телиць) будують за типовими або індивідуальними проектами, погодженими в установленому законодавством порядку. Допускається організація пунктів у переобладнаних приміщеннях, які відповідають установленим ветеринарно-санітарним вимогам, з обов'язковим технічним оснащенням:електричним освітленням, опаленням, водопроводом, вентиляцією (примусовою або природною), бактерицидними лампами і дезбар'єром.
2. Усі приміщення пункту штучного осіменіння, обладнання і територію біля пункту необхідно утримувати в чистоті та належному порядку. У приміщенні не повинно бути мух. Не дозволяється вхід до пункту стороннім особам.
3. Щоденно після закінчення роботи необхідно прибирати всі приміщення, мити станки та підлогу.
4. Під час роботи з посудинами Дьюара необхідно виконувати вимоги експлуатаційної документації та Інструкції із штучного осіменіння корів і телиць, затвердженої Міністерством аграрної політики України 01.08.2001 за № 230, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02.10.2001 за № 852/6043.
5. При роботі з кріогенним обладнанням слід виконувати такі вимоги:

посудини Дьюара встановлювати не ближче 1 м від нагрівальних приладів;

не допускати падіння посудин Дьюара, а також ударів по них;

горловини посудин повинні бути постійно закриті тільки пінопластовими кришками, які входять до комплекту посудин;

проводити контроль за накопичуванням кисню в рідині, що знаходиться в посудині, і своєчасно її видаляти при досягненні концентрації кисню 15%;

не видаляти збагачену киснем рідину з посудини Дьюара випаровуванням;

не заливати рідкий азот з домішками повітря і рідкого кисню; під час транспортування цистерн і посудин Дьюара з рідким азотом на автомобілях та інших видах транспорту необхідно закріплювати їх для запобігання падіння та переміщення опорною поверхнею;

при появі на поверхні посудини інею, „снігової шуби” або при різкому підвищенні випаровування, що є наслідком втрати вакууму, слід рідкий азот вилити з посудини, а посудину поставити на відігрівання протягом 3-х діб у приміщення, куди заборонений доступ людей.

1. Під час роботи із замороженою спермою необхідно виконувати правила з безпеки праці відповідно до Інструкції із штучного осіменіння корів і телиць.
2. Під час розморожування сперми в скляних ампулах слід працювати в захисних окулярах або із запобіжним щитком.
3. Персонал, який працює з посудинами Дьюара і рідким азотом, повинен бути в халатах, захисних окулярах або щитках із органічного скла та рукавицях. Одяг має бути без кишень, штани - без манжет і закривати верх взуття, рукавиці - сухими та вільно одягатися на руки. Одяг слід підбирати за зростом і розміром, повністю заправляти та застібати.
4. Заливати рідкий азот у посудину Дьюара (коли температура всередині її відповідає температурі навколишнього середовища) слід повільно. Якщо азот заливають через гнучкий шланг діаметром 20 мм, тиск у транспортному резервуарі не повинен перевищувати 0,05 МПа (0,5 атмосфери). При цьому кінець гнучкого шланга повинен бути опущений до дна.
5. Заправляти посудини рідким азотом одному працівнику не дозволяється.
6. При втраті вакууму посудиною Дьюара (поява шару наморозі) рідкий азот виливають два працівника. Посудини необхідно відігрівати в ізольованих приміщеннях не менше, ніж 3 доби.
7. Під час роботи в приміщенні, де можлива небезпека підвищеного вмісту азоту, працівників слід забезпечити справними ізолюючими протигазами.

У разі запаморочення внаслідок вдихання парів азоту потерпілого необхідно вивести з приміщення на свіже повітря.

1. У приміщенні, де заправляють і зберігають рідкий азот, використовувати відкритий вогонь не дозволяється.

Осіменіння корів і телиць

1. Безпека технологічних операцій, пов’язаних з процесом штучного осіменіння корів і телиць, повинна бути забезпечена відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004, державногостандарту’Процессы

производственные. Общие требования безопасности” (ГОСТ 12.3.002-75, СТ СЭВ 1728-89) та Інструкції із штучного осіменіння корів і телиць.

1. Відбирати тварин, які підлягають осіменінню, повинен персонал, навчений правилам безпеки праці.
2. Для відбору тварин для осіменіння при безприв’язному утриманні потрібно використовувати розколи.
3. Осіменіння тварин слід проводити на пунктах штучного осіменіння у спеціальних станках, обладнаних пристроєм для надійної фіксації тварини.
4. Для осіменіння корів і телиць на відгінних пасовищах потрібно мати для кожної череди пересувний пункт штучного осіменіння.
5. При мано- або ректоцервікальному способі осіменіння технік повинен працювати у спеціальних поліетиленових або гумових рукавичках.
6. Ректальне дослідження тварин слід проводити у станках з надійною фіксацією. Не допускається проведення ректальних досліджень через перегородки в станках, денниках та на прив’язі.