г) Чищення, наладка, регулювання та ремонт дозувальних пристроїв під час роботи не дозволяється.

  1. Машини для різання каучуків

а) Конструкції всіх машин для різання каучуків повинні передбачати наскрізне різання кіпи, що виключає необхідність ручного дорізання.

б) На машинах для різання каучуків повинно бути передбачене огородження для ріжучих пристроїв або вимикання, при якому рух ріжучого елемента здійснюється при постійній зайнятості обох рук.

в) Огородження повинно бути зблокованим з пусковим механізмом.

г) Машини для різання талькованих каучуків повинні мати місцеві відсмоктувачі.

ґ) Пристрій для розкочування рулонів синтетичного каучуку повинен мати запірний пристрій, що виключає падіння штанги з рулоном каучуку.

д) Подавання кіп каучуку на стіл машини для нарізання повинно бути механізовано.

  1. Печі вулканізаційні

а)Конструкції печей повинні задовольняти вимоги максимальної автоматизації та механізації технологічного процесу.

б) Механізми керування та обслуговування печей необхідно розміщувати в місцях найменшого впливу температури та шкідливих виділень, що виникають при термообробці.

в) Печі з електропаровим та аеродинамічним нагрівом мають бути обладнані пристроями для аварійного відключення нагріву при підвищенні температури в робочій камері вище допустимої.

г) Зовнішні нагріті поверхні елементів печі повинні мати теплову ізоляцію з температурою поверхні не більше 450С.

ґ) У місцях завантаження виробів в печі та вивантаження їх з печі повинні передбачатися місцеві відсмоктувачі для видалення газо- пароутворень.

д) Підвідні та відвідні канали та повітроводи, а також підлоги та стіни робочої камери печі повинні систематично очищатися згідно з графіком.

е) Не дозволяється під час роботи залишати піч без нагляду, порушувати температурний режим та час термообробки.

є) До печей, що працюють на газовому паливі, має бути підведена пара для їх продувки перед розпалюванням.

ж) Полиці (люльки) конвеєрних печей, на які укладаються вироби, не повинні мати перекосів.

з) При роботі на конвеєрних печах складати й знімати вироби з полиць (люльок) треба тільки в момент розміщення їх в передбачених для цих цілей місцях.

и) Не дозволяється під час руху конвеєра відкривати двері печі, поправляти положення виробів в момент підходу їх до робочої камери.

і) Форсунки для спалювання рідкого та газоподібного палива, а також комунікації, по яких воно подається, повинні виключати можливість пропускання палива.

ї) До форсунок повинен бути забезпечений доступ для їх обслуговування та ремонту.

й) Порядок експлуатації форсунок має виключати можливість їх закупорки.

к) Електрообладнання електричних печей повинно відповідати НПАОП 40.1-1.01-97 та експлуатуватися відповідно до НПАОП 40.1-1.21-98.

л) Усі струмонесучі частини електропечей повинні бути ізольовані (за винятком нагрівальних елементів) та огороджені. Металеві не струмонесучі частини мають бути заземлені не менше ніж в двох-трьох місцях.

м) Електричні печі як безперервної, так і періодичної дії повинні мати блокування для автоматичного відключення напруги з нагрівальних елементів при відкриванні дверей.

н) Піч повинна бути обладнана пристроєм, що виключає можливість самочинного опускання заслінки (дверей) в процесі завантаження та виймання виробів з печі.

о)Печі аеродинамічного нагріву повинні бути споряджені місцевими вентиляційними відсмоктувачами для створення розрідження, що виключає викид газу в виробничі приміщення, і засобами пожежогасіння.

  1. Верстати для механічної обробки фрикційних виробів

а) При роботі на верстатах з абразивним інструментом необхідно дотримуватись вимог ГОСТ 12.3.028-82 “ССБТ. Процессы обработки абразивным и эльборовым инструментом. Требования безопасности”.

б) Установлення шліфувальних кругів на верстат повинно проводитись спеціально навченим працівником або наладчиком.

в) Перед встановленням на верстат інструмент має бути пильно оглянутим. Не дозволяється працювати на кругах, які мають тріщини, вибоїни та глибокі подряпини.

г) Правка кругів повинна проводитись спеціальними правлячими істру- ментами (алмазними олівцями, металевими роликами, металокерамічними дисками). Правка кругів інструментами, не призначеними для цієї мети, не дозволяється. На верстатах та приладах, призначених для обточування абразивних кругів, повинні бути встановлені захисні пристрої, які захищають працівника від відлітаючих частинок абразивного круга та правлячого інструменту.

ґ) Працювати на засаленому крузі для запобігання його розриву від перегрівання не дозволяється.

д) Напрямок обертання шліфувальних кругів повинен відповідати напрямку, вказаному на захисному кожусі.

е) Не дозволяється обробка на верстатах гарячих виробів.

є) В усіх випадках, де це є технічно можливим, подача виробів на шліфувальний круг повинна бути механізованою.

ж) При роботі на верстатах з абразивним інструментом необхідно користуватись захисними окулярами або екранами.

з) Для запобігання загорянню пилу, що виникає при обробці виробів, пил треба своєчасно прибирати з пилозбірника верстата.

и) Під час роботи необхідно оберігати шліфувальний круг від ударів та поштовхів, подавати круг на деталь або деталь на круг треба повільно, без ривків та різкого натискання.

і)Не дозволяється поправляти або виймати на ходу верстата застряглі вироби, обробляти на верстаті сторонні предмети та вироби.

ї) Шліфувальні верстати, а також різальні верстати повинні бути обладнані спеціальними пристроями, які запобігають вилітанню виробів (щитки, екрани, фіксатори).

й) Подавальний барабан різального верстата повинен відповідати типорозміру оброблюваної деталі.

к) При роботі різальними алмазними кругами необхідно дотримуватись вимог ГОСТ 12.3.023-80 “ССБТ. Процессы обработки алмазным инструментом. Требования безопасности”.

л) При встановленні на верстат алмазного круга він має бути оглянутим візуально. При наявності тріщин на поверхні алмазного круга чи його розшаруванні експлуатація круга не дозволяється.

м) Перед початком роботи на різальному верстаті алмазний круг повинен пройти обертання на холостому ходу на робочій швидкості протягом 2 хвилин.

н) Різальні круги при обертанні не повинні мати дотику з подавальним барабаном.

о)Закладання брикетів у подавальний барабан різального верстата повинно проводитись без перекосів, в момент, коли торцеві упори розміщені знизу.

п) У разі зміщення брикету на барабані верстат повинен бути зупинений.

р) При роботі на свердлувальному агрегаті під час повороту планшайби стола не дозволяється вставляти вироби в пневматичний затискач, виймати вироби з нього та притримувати його рукою.

с) При закладанні виробів у свердлувальний агрегат пальці рук не повинні торкатися пневматичного затискача.

т) Якщо виріб не входить вільно в пневматичний затискач свердлувального агрегату, необхідно відкласти його в бік та пропустити затискач без виробу до наступного циклу.

у) Не дозволяється здувати висвердловку, нахилятися близько до шпинделів та ріжучих інструментів верстата.

  1. Верстати для нарізання прокладних матеріалів

а) Гільйотинні ножиці повинні бути обладнані запобіжними пристроями, що виключають можливість потрапляння пальців рук працівника під ножі.

б) Для укладання листів, що розрізаються, на гільйотинних ножицях повинні бути передбачені столи, рольганги, установлені на рівні нерухомого ножа.

в) Педаль ножиць повинна відповідати вимогам підпункту «г» пункту 7 глави 5 розділу V цих Правил.

г) Для запобігання випадковому вимиканню ножиць після кожного натискання на педаль необхідно знімати з неї ногу.

ґ) Ножі дискових ножиць повинні мати огородження, зблоковане з пуском ножиць в роботу.

д) Для негайної зупинки дискових ножиць повинен бути передбачений аварійний зупинник.

е) Експлуатація ножиць не дозволяється за наявності одного з перерахованих дефектів ножів: вм’ятість, вищерблення металу, тріщини в будь-якій частині ножа, затуплення ріжучої кромки.

є) При роботі на верстатах для нарізання не дозволяється: підправляти матеріал, що розрізається, під час руху ножа, проводити різання матеріалу, який не відповідає товщині настроювання верстата.

  1. Преси механічні

а) Механічні преси повинні бути обладнані гальмівним пристроєм, який забезпечує надійне утримання повзуна у верхньому положенні.

б) Преси повинні забезпечуватися запобіжниками, які запобігають виходу з ладу преса при перевантаженні.

в) Кнопки (важелі) керування пресом (ходом повзуна) повинні розміщуватися на висоті 700 - 1200 мм від рівня підлоги. Кнопки „Пуск” системи включення преса із зайнятістю обох рук (дворучне управління) повинні розміщуватися на відстані не менше 300, але не більше 600 мм одна від другої.

г) Опорна поверхня педалі преса повинна бути прямою, неслизькою і на відстані 110 - 130 мм від нього та мати упор для носка взуття. Педаль повинна бути захищена міцним кожухом, відкритим тільки з фронту обслуговування, що виключає можливість випадкового її вмикання. Верхній край кожуха повинен бути закругленим з метою виключення можливості поранення ноги при введенні її на педаль. Зусилля на педаль для вмикання преса повинно бути в межах 2,5 - 3,5 кг/с. Опорна поверхня пускової педалі повинна бути встановлена на висоті 80 - 100 мм від рівня підлоги, вмикання преса на робочий хід повинно відбуватися після притискання педалі відповідно на 45 - 70 мм.

ґ) Для виключення можливості травмування рук в небезпечній зоні преси повинні бути обладнані захисними пристроями (нерухома огорожа). Кнопки дворучного управління повинні бути зблоковані між собою так, щоб вмикання преса могло відбуватися тільки при одночасному натисканні на обидві кнопки і щоб виключалась можливість вмикання преса при заклиненні одної з них.

д) Захисні пристрої повинні виключати можливість попадання рук під повзун, що опускається, не заважати роботі та візуальному контролю робочого простору і виключати випадки травмування під час роботи.

Захисні пристрої повинні враховувати особливості конкретного преса та умови роботи на ньому.

е) Вузол регулювання меж штампового простору преса не повинен допускати самочинних змін заданої відстані між столом і повзуном.

є) Засоби безпеки, передбачувані конструкцією штампа, повинні визначатися залежно від умов та характеру виробництва, габаритних розмірів матеріалу, заготовок та призначення самого штампа.

ж) Кріплення штампів на пресах повинно бути надійним.

з) Штампи з висувними матрицями повинні мати надійні упори, що виключають надмірне їх висування та падіння.

и) Видалення застряглих у штампі деталей та відходів необхідно здійснювати тільки за допомогою відповідного інструменту при увімкненому пресі і повній зупинці маховика.

і)При вирубці деталей з довгих смуг матеріалу необхідно користуватися технологічними підставками та автоподачами для смуг.

ї) Механізми автоматичних подач та інші засоби механізації на пресах, якщо їх дія може бути небезпечною для працівників, повинні бути укриті відповідними огородженнями.

й) Робота преса в автоматичному режимі повинна здійснюватися за наявності необхідних засобів захисту рук від травмування, автоматичної або механізованої подачі заготовки у вигляді смуг або стрічки та автоматичного видалення відходів і готових деталей.

к) Під час роботи на пресі не дозволяється:

укладати, поправляти або пересувати заготовку, знімати готову деталь під час ходу повзуна;

проводити будь-які виправлення біля преса або штампа;

тримати ногу на педалі увімкнення при укладанні заготовки і зніманні деталі із штампа.

  1. Вимоги до санітарного контролю за вмістом азбестомісткого пилу в

повітрі робочої зони

  1. Системи вентиляції, опалення і кондиціонування повітря в комплексі з технологічними заходами зі зменшення шкідливих виробничих викидів, з об’ємно-планувальними рішеннями будинків і приміщень повинні забезпечувати метеорологічні умови і вміст шкідливих речовин в робочій зоні виробничих приміщень відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 “ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны”, СНиП 2.04.05-91 “Отопление, вентиляция и кондиционирование”, СП 5809-91 Санітарні правила при роботі з азбестом, затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 31.07.91, та ДСН 3.3.6.042-99.
  2. Необхідні параметри температури, швидкості руху, відносної вологості повітря робочих зон виробничих приміщень повинні забезпечуватись:

подаванням зовнішнього повітря системами припливної вентиляції - у літній час;

подаванням підігрітого зовнішнього або очищеного до санітарних норм зволоженого та іонізованого повітря системами припливної вентиляції, використанням водяного опалення - в зимовий і перехідні періоди року.

  1. За неможливості повного укриття пилоутворюючого виробничого обладнання повинна бути створена система аспірації, що перешкоджає розповсюдженню пилу. Потужність аспіраційних установок слід розраховувати на одночасну роботу всіх під’єднаних до них місцевих відсмоктувачів.
  2. Усі вентиляційні установки, що вже експлуатуються, так і впроваджувані в експлуатацію після реконструкції або капітального ремонту, повинні пройти випробування з метою визначення їхньої ефективності. За результатами випробувань і налагодження на кожну вентиляційну систему повинен бути складений паспорт.
  3. Порядок випробування, регулювання і налагодження вентиляційних установок повинен відповідати вимогам ДСТУ 3191 -95 “Обладнання для кондиціонування повітря та вентиляції. Загальні вимоги безпеки”.
  4. Опалювальні прилади у виробничих приміщеннях із значним виділенням пилу для зручності очищення повинні мати гладку поверхню.
  5. Вимоги до засобів індивідуального захисту
  6. Усі працівники, що працюють з технічним азбестом, повинні забезпечуватись засобами індивідуального захисту від впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Держгірпромнагляду від 24.03.2008 № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за № 446/15137 (далі - НПАОП 0.00-4.01-08), та НПАОП 25.1-3.01-07.
  7. Спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту виносити за межі підприємства не дозволяється. Їх необхідно зберігати в гардеробних, респіраторних і інших спеціальних приміщеннях, обладнаних відповідно до діючих санітарних норм.
  8. Усі працівники, що працюють з технічним азбестом, а також працівники, що працюють на дільницях, де можливе виділення пилу, повинні щоденно після зміни проводити знепилення спецодягу за допомогою пристроїв, що обладнані пиловловлювачами.
  9. У міру забруднення або зношення спецодяг повинен піддаватися хімічному чищенню, пранню або ремонту за рахунок підприємства.
  10. Не дозволяється обробка і прання забрудненого спецодягу вдома самими працівниками, а також використання для цих цілей вибухопожежо- небезпечних речовин.
  11. Знепилення спецодягу працівників з технічним азбестом повинно проводитись до його транспортування до місць прання і ремонту за допомогою пристроїв з пиловловлювачами.
  12. Транспортування спецодягу, забрудненого азбестомістким пилом, повинно здійснюватись в щільно зав’язаних поліетиленових мішках з попереджувальним написом “Забруднений азбестомістким пилом спецодяг”.
  13. Працівники, що зайняті укладанням, транспортуванням і пранням (чищенням) спецодягу, забрудненого азбестомістким пилом, повинні пройти спеціальний інструктаж про заходи безпеки при роботі з азбестом і бути забезпечені спецодягом і респіраторами.
  14. При вході до робочих приміщень, зон або дільниць робіт, у яких концентрації завислого в повітрі азбестомісткого пилу перевищують або можуть перевищувати встановлені граничнодопустимі концентрації, повинні бути встановлені знаки безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76 “ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности” з пояснювальним написом “Працювати з використанням засобів захисту органів дихання”.
  15. Використання респіраторів є тимчасовим заходом і не повинно заміняти розроблення і здійснення технічних рішень із забезпечення запилення повітря на робочих місцях до рівня, що нижче за ГДК.
  16. Роботодавцем повинні бути визначені типи респіраторів для кожного робочого місця з урахуванням найбільшого рівня концентрації пилу, заміряного на робочому місці, і коефіцієнта затримки пилу, властивого для даного типу респіратора.
  17. При навчанні та інструктажі з охорони праці працівників необхідно зазначати, що на робочих місцях, де концентрація завислого в повітрі азбестомісткого пилу перевищує або може перевищувати встановлені ГДК, носіння респіраторів є обов’язковим.
  18. Респіраторна повинна бути обладнана установками для очищення фільтрів від пилу і контролю їх опору, пристосуванням для миття, сушіння і дезінфекції напівмасок, догляду за обтюраторами.
  19. Перед кожною видачею, але не рідше одного разу на тиждень, повинні проводитися перевірка і очищення респіраторів багаторазового використання.
  20. У кожному пожежо- і вибухонебезпечному цеху повинен бути аварійний запас протигазів або саморятівників відповідних марок в кількості, необхідній для рятування людей з урахуванням найбільш чисельної зміни працівників.
  21. Рівні небезпечних і шкідливих виробничих чинників мають відповідати вимогам Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою головного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 39 (далі - ДСН 3.3.6.039-99); Державних санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою головного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 37 (далі - ДСН 3.3.6.037-99); ГОСТ 12.1.012-90 “ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования”.
  22. У цехах і на дільницях, де рівень шуму перевищує санітарні норми, працівники повинні забезпечуватись засобами індивідуального захисту від шуму відповідно до вимог ГОСТ 12.1.003-83 “ССБТ. Шум. Общие требования безопасности”.
  23. Для захисту очей і обличчя від можливого ураження працівники повинні бути забезпечені індивідуальними захисними пристосуваннями (окуляри, щитки, маски), вибір яких залежить від конкретних умов виробничого процесу.
  24. Допуск працівників до виконання робіт без необхідного за умовами виробництва спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту і захисних пристосувань не дозволяється.
  25. Вимоги безпеки до технологічних процесів і обладнання для отримання технічного вуглецю
  26. При розробці нових технологічних процесів для отримання технічного вуглецю, крім приладів візуального контролю, необхідно передбачати автоматичний запис таких параметрів процесу, як витрати сировини за різновидами первинних матеріалів, граничні регулятори витрат сировини, які не дають змогу форсувати режими понад розрахункові норми.
  27. Обдування повітрям ізоляторів електрофільтрів дозволяється застосовувати при дотриманні рівномірного розподілу за ізоляторними коробками