простору.

Щоб уникнути вибуху від газів, печі, що працюють на рідкому і газовому паливі, а також усі печі, що працюють з контрольованими атмосферами, перед розпалюванням повинні продуватися повітрям або парою.

  1. Димові лежаки полум'яних печей повинні бути постійно справними, чистими і сухими, захищеними від проникнення ґрунтових вод. Оглядові вікна лежаків повинні бути добре забиті цеглою.
  2. Огляд, ремонт і очищення лежаків повинні проводитися з оформленням наряду-допуску на виконання робіт, пов'язаних з підвищеною небезпекою.
  3. Очищення лежаків і ремонт їх повинні виконуватися тільки при повній зупинці печі і при температурі повітря усередині лежака не вище 40 0C. У разі потреби проведення робіт при більше високій температурі приймаються додаткові заходи безпеки (безперервне обдування свіжим повітрям, застосування теплоізолювального костюма і взуття та ін.).
  4. До початку роботи усередині печі і лежаків повинен бути проведений аналіз повітряного середовища і здійснено видалення шкідливих газів за допомогою вентиляційних установок.
  5. Працівники повинні перебувати всередині лежаків періодами тривалістю не більше 20 хвилин з перервами на 15 хвилин для відпочинку поза лежаком (згідно з ДСН 3.3.6.042-99 та ДСН 3.3.1.038-99).
  6. Продукти очищення, видалені з лежаків, до подальшої переробки застосовувати не дозволяється. Вони повинні негайно відправлятися з території організації в місця, погоджені з органами державного санітарно- епідеміологічного нагляду.
  7. У кожній організації повинна бути інструкція, відповідно до якої проводяться огляд і очищення лежаків, що враховує всі місцеві умови роботи печей (погоджена з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду і затверджена роботодавцем).

З інструкцією повинні бути ознайомлені всі працівники, що мають відношення до огляду та очищення лежаків.

  1. До роботи з ремонту, огляду та очищення лежаків можуть допускатися тільки працівники, що мають спеціальну підготовку і пройшли медичний огляд.
  2. Устаткування, призначене для азотування, цементації і нітроцементації, повинно мати автоматичне регулювання температури.
  3. Вимоги безпеки до устаткування з метою проведення контролю твердості (твердомірам і до устаткування для підготовки поверхні деталі) зазначені в ГОСТ 12.2.009-99 «Станки металлообрабатывающие. Общие требования безопасности» (далі - ГОСТ 12.2.009-99) та в технічній документації на це устаткування.
  4. Використання у складі виробничого обладнання та/або контрольно- вимірювальних приладів джерел іонізуючого випромінювання має здійснюватись з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 № 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12. 2002 за № 978/7266 (далі - НП 306.5.05/2.065-2002), Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97), затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.07.97 № 208 (далі - ДГН 6.6.1.-6.5.001-98), Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02.02.2005 № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за № 552/10832 (далі - ДСП 6.177-2005-09-02).
  5. Баки гартівні
  6. Гартівні масляні баки і ванни повинні мати централізовану систему охолодження або індивідуальні пристрої для перемішування та охолодження масла. При загартуванні невеликої кількості дрібних деталей, що не викликають нагрівання масла вище 80 0C, допускається експлуатація баків без маслоохолоджувальних пристроїв.
  7. Гартівні масляні баки повинні мати збірні ємності для повного зливання масла. Діаметр зливальних труб повинний забезпечувати аварійне зливання масла з бака не більше ніж за 10 хвилин.
  8. Маслоохолоджувачі, фільтри, насоси і маслозбірні ємності повинні встановлюватися в ізольованому пожежобезпечному приміщенні. Допускається установка їх у підвалі цеху в ізольованих приміщеннях з установкою пристроїв автоматичного пожежогасіння.
  9. Обсяг маслозбірних ємностей повинний бути на 30 % більше обсягу масла в системі. Обсяг загального маслозбірного резервуара не повинен перевищувати 400 м3.
  10. Баки і ванни повинні бути обладнані пристроями подання води, контролю рівня і температури масла, щоб уникнути його виплесків і загоряння, а також установками пожежогасіння (на базі автоматичних порошкових вогнегасників) і системами вибухозаглушення. Устаткування необхідно оснастити пристроями автоматичного регулювання рівня масла, уключення і вимикання місцевої витяжної вентиляції, автоматичною звуковою і світловою сигналізацією про аварійний стан з одночасним відключенням подавання палива в нагрівальну піч.
  11. Для видалення води, що накопичується в нижній частині баків і маслозбірних ємностей, повинні бути встановлені спускні крани або спеціальні пристосування.
  12. Висота баку з відкритим дзеркалом масла над рівнем підлоги повинна бути не менше 1 м.
  13. Гартівні баки з гасом повинні мати подвійні стінки, простір між якими засипається піском.

Гартівні ванни повинні мати систему охолодження гасу з автоматичним регулюванням.

  1. Баки і ванни з відкритим дзеркалом масла або гасу повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією (з пристроєм кожухів -укриттів) або бортовими відсмоктувачами.

Кожух-укриття повинен мати теплоізоляцію стінок для зменшення тепловипромінювання.

Вентилятори витяжної установки не повинні допускати іскроутворення.

  1. Трубопроводи місцевої витяжної вентиляції від баків і ванн слід робити короткими, без колін, у яких може накопичуватися конденсат. В них також слід установлювати спеціальні заслінки для запобігання поширення вогню у випадку пожежі.
  2. Баки для загартування в рідкому азоті повинні виготовлятися з листового алюмінію або з нержавіючої сталі і мати подвійні стінки для забезпечення надійної теплоізоляції.

Зверху баки повинні закриватися теплоізольованими кришками для зменшення випару азоту. Баки повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією. Під час заливання азотом баки повинні бути сухими і чистими.

  1. Печі вакуумні
  2. Вакуумні печі повинні відповідати вимогам глави 8 цього розділу. Конструкція вакуумних печей повинна відповідати вимогам максимальної герметичності.

Типи і продуктивність насосів, які створюють і підтримують вакуум у робочих камерах печей, визначаються в кожному конкретному випадку, виходячи з необхідного вакууму, обсягу робочої камери і вимог до чистоти робочого середовища.

  1. Рівень вібрації устаткування, що виникає при роботі вакуумного механічного насоса, не повинен перевищувати значень, визначених ГОСТ 12.1.012-90 та Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації, затвердженими наказом головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 39 (ДСН 3.3.6.039-99). Для зниження рівня вібрації, що перевищує допустимі величини, у місці з'єднання вакуумного насоса з вакуум-проводом повинні бути встановлені пристрої гасіння вібрації: гумові або металеві гофровані трубки, сильфони.
  2. Вихлопні патрубки вакуумних механічних насосів печей повинні бути виведені за межі будинку цеху або у вентиляцію.
  3. У вакуумних печах повинно бути передбачене примусове охолодження робочої камери та інших відповідальних місць устаткування, що перебуває під впливом високих температур, для утворення на зовнішніх поверхнях температури не більше 43 0С.

Як холодоагенти можуть використовуватися очищена вода, масло, повітря. Технічну воду без очищення використовувати не дозволяється.

  1. Вакуумні печі повинні бути оснащені контрольною апаратурою, що сигналізує про порушення режиму роботи устаткування.
  2. Вакуумні печі повинні мати аварійне постачання водою на випадок відключення електропостачання водообертальної системи.

Уключення аварійного водопроводу повинно бути автоматичним.

  1. Систему водяного охолодження вакуумних печей слід обладнати блокуванням, що відключає електронагрів печі при різкому зниженні тиску (витрати) охолоджувальної води, і приладами світлової і звукової сигналізації про підвищення температури води більше 50 0C.
  2. Управління вакуумними печами слід здійснювати за допомогою електричної апаратури: автоматично або вручну.
  3. Вакуумні насоси і насоси водообертальної системи повинні мати автоматичне введення резерву електроживлення.
  4. Кожна вакуумна піч повинна бути обладнана запобіжним клапаном (пружинним або з мембраною, що руйнується), який відключає механічний форвакуумний насос при досягненні в камері вакууму вище робочого, і аварійним клапаном, який автоматично перекриває вакуум-провід при зупинці насоса і перешкоджає влученню масла в камеру.
  5. До вакуумних печей, крім вимог безпеки для електроустановок, пред'являється додаткова вимога - вибухозахищеність.
  6. Прокладення проводів до пірометричних приладів і до датчиків приладів виміру вакууму повинно робитися роздільно від проводів силових і контрольних ланцюгів.
  7. Вакуумні електропечі, призначені для загартування в газовому середовищі під надлишковим тиском, повинні мати запобіжні скидні клапани і відповідати вимогам правил технічної експлуатації, затверджених роботодавцем.

Параметри електромагнітних випромінювань на робочих місцях повинні відповідати ДСН 3.3.6.096-2002.

  1. Вузол підготовки робочої газової суміші та очищення її компонентів - одна з основних частин вакуумних печей.

Очищення газових сумішей рекомендується здійснювати із застосуванням адсорбентів і пристосувань для виморожування домішок.

  1. Вакуумні електропечі для загартування у воді повинні бути обладнані системами видалення водяної пари і запобіжними клапанами.
  2. Електропечі для вакуумно-іонної хіміко-термічної обробки, у яких номінальна напруга горіння тліючого розряду може досягати 1500 В, повинні мати блокувальні пристрої, що відключають електроживлення при відкриванні дверцят печі або дверцят електрошафи.
  3. На електропечах вакуумно-іонної обробки для запобігання переходу тліючого розряду в дуговий повинні застосовуватися справні пристрої різного типу для гасіння дуги, принцип дії яких заснований на короткочасному відключенні робочої камери від джерела електроживлення.
  4. На електропечах вакуумно - іонної обробки повинні бути передбачені запобіжні скидні клапани, що спрацьовують при перевищенні допустимого рівня тиску газу в робочих камерах.
  5. Приймання в експлуатацію серійних універсальних вакуумних печей і агрегатів повинно здійснюватися відповідно до паспортів на дане устаткування,

СНиП 3.05.05-84 «Технологическое оборудование и технологические трубопроводы» та акта приймальної комісії підприємства.

  1. Печі-ванни
  2. Печі-ванни повинні відповідати вимогам глави 8 цього розділу.
  3. У печах-ваннах повинна бути передбачена система автоматичного регулювання температури. При несправності приладів цієї системи обов'язкове автоматичне відключення нагрівачів з одночасним уключенням світлової або звукової сигналізації.
  4. Печі-ванни повинні бути закриті кожухами (з дверцятами, що закриваються), приєднаними до місцевої витяжної вентиляції, або обладнані ефективними бортовими відсмоктувачами.
  5. У конструкції печей-ванн не допускається розміщення нагрівальних пристроїв під днищем через можливе скупчення твердих опадів на дні ванни, які створюють теплоізоляцію, що може привести до перегріву і прогоряння днища.
  6. У селітрових печах-ваннах повинні бути передбачені пристрої для попередження місцевого перегріву розплавів: контрольна дублююча термопара і вторинний прилад для відключення нагрівання при перевищенні заданої температури; механічна мішалка.
  7. У свинцевих ваннах або в ваннах з розплавленим силуміном тигель ванни і чохол датчика температури (термопари) повинні бути захищені від роз'їдання.
  8. Печі на газовому паливі
  9. Устаткування та експлуатація печей, що працюють на газовому паливі, повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.20-98.
  10. Труби, устаткування, прилади та арматура, які використовуються в системах газопостачання термічних цехів, а також умови прокладення і способи кріплення газопроводів, улаштування димоходів і вентиляції повинні відповідати вимогам ДБН В.2.5-20-2001 Інженерне обладнання будинків і споруд. Газопостачання (далі - ДБН В.2.5-20-2001) і НПАОП 0.00-1.20-98.
  11. Газопроводи в приміщеннях цеху повинні прокладатися відкрито в місцях, зручних для обслуговування, що унеможливлюють їх ушкодження цеховим транспортом, вантажопідйомними механізмами та ін.

Не допускається прокладання газопроводів у підвалах термічних цехів і через вентиляційні канали.

Газопроводи не повинні розміщуватися в зоні впливу теплового випромінювання печей, у місцях можливого омивання їх гарячими продуктами згоряння або контакту з нагрітими деталями.

  1. У разі потреби допускається прокладення газопроводів у каналах для підведення газу до печей. Канали повинні бути мінімальної довжини, їхні розміри повинні забезпечувати можливість огляду і ремонту газопроводів. Канали повинні бути оштукатурені цементним розчином і перекриватися знімними плитами. Канали необхідно провітрювати. Провітрювання можна не передбачати, якщо канал засипаний піском.
  2. Канали, у яких прокладаються газопроводи, не повинні перетинатися іншими каналами і тунелями.

Якщо цього уникнути неможливо, газопровід у місці перетинання каналів повинний бути укладений у футляр, кінці якого слід виводити на 300 мм в обидва боки від перемичок каналів.

  1. Газопроводи, що прокладаються в каналах, повинні мати мінімальну кількість зварених стиків. Установлення арматури, різьбових і фланцевих з'єднань на газопроводах, які прокладаються в каналах, не допускаються.
  2. Не допускається прокладення газопроводів у каналах на травильній ділянці, а також на інших ділянках, де можуть знаходитися кислоти та інші рідини, що викликають корозію газопроводів.
  3. На вводі газопроводу в приміщення термічного цеху повинні встановлюватися регулятор тиску газу і пристрій припинення подавання газу. До пристрою припинення подавання газу повинний бути забезпечений вільний доступ.
  4. При вологому газі газопроводи укладаються з ухилом. При цьому ухил повинен робитися від газового лічильника або діафрагми до вводу газопроводу і від лічильника або діафрагми - до газових пальників.