Барабан розчиномішалки необхідно закривати захисною сіткою з вічками розміром не більше 70 х 70 мм.

Під час роботи розчиномішалки просувати руки у барабан, а також розвантажувати його на ходу заборонено.

Очищати приямок для завантажувального ковша розчиномішалки дозволяється тільки після фіксації ковша у піднятому положенні.

Не дозволяється працівникам перебувати під піднятим і незафіксованим ковшем.

  1. Під час продування і чищення розчинопроводу необхідно працювати у захисних окулярах.

Під час продування розчинопроводу стисненим повітрям необхідно вивести із зони продувки на відстань понад 10 м усіх працівників, крім тих, хто безпосередньо виконує цю роботу.

  1. Під час нанесення ізоляції на обладнання напилюванням слід вживати заходів, що унеможливлюють забруднення розміщеного поруч обладнання.
  2. Експлуатацію і ремонт компресорних установок і повітропроводів слід проводити відповідно до вимог «Правил устройства и безопасной эксплуатации стационарных компрессорных установок, воздухопроводов и газопроводов», затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 07.12.71, та Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
  3. Відповідальним за надійну і безпечну експлуатацію компресорної установки і повітропроводів повинен призначатись працівник зі складу спеціалістів.
  4. До самостійної роботи з обслуговування компресорних установок слід допускати працівників віком не молодше 18 років, які пройшли навчання за відповідною програмою і мають право обслуговувати компресорні установки.
  5. Не дозволяється залишати без нагляду діючі компресори, — крім повністю автоматизованих.
  6. Входити у приміщення компресорної установки стороннім особам заборонено.

Ззовні біля вхідних дверей компресорної установки необхідно установити сигналізацію — для виклику працівників, які обслуговують установку, а також вивісити заборонний плакат «Вхід стороннім заборонено».

4.15. Земляні роботи

  1. Земляні роботи на території енергопідприємств, а також в охоронних зонах підземних комунікацій (електрокабелів, газопроводів тощо) слід проводити згідно з вимогами цих Правил, Правил безпечної експлуатації електроустановок, з використанням плану (схеми) із зазначенням розміщення і глибини закладання комунікацій.

Перед початком проведення земляних робіт слід установити знаки або зробити написи, що показують розташування підземних комунікацій на місцевості.

  1. Земляні роботи у зоні діючих підземних комунікацій необхідно проводити під безпосереднім наглядом керівника робіт за нарядом, а в охоронній зоні кабеля, що перебуває під напругою, діючого газопроводу, теплотраси, крім того, — під наглядом представника організації, що здійснює експлуатацію цього кабелю, газопроводу або теплотраси.
  2. Розробляти ґрунт у безпосередній близькості (до 0,3 м) від діючих підземних комунікацій дозволяється тільки лопатами — без різких ударів.
  3. У разі виявлення на місці проведення земляних робіт вибухонебезпечних матеріалів або боєприпасів роботу необхідно негайно припинити, працівників вивести у безпечну зону, вжити заходів щодо запобігання проникненню сторонніх осіб у небезпечну зону.

Роботу дозволяється відновлювати тільки після отримання дозволу відповідних організацій.

  1. У разі виявлення у траншеях або котлованах шкідливого газу земляні роботи в них слід негайно припинити, а працівників вивести з небезпечної зони.

Роботу дозволяється відновити тільки після припинення надходження газу у зону проведення робіт і видалення з неї наявного газу.

У разі необхідності проведення робіт у загазованій зоні слід дотримуватись вимог підрозділу 4.10 цих Правил.

  1. Використовувати відкритий вогонь і палити у траншеях на відстані до 50 м від газопроводу або місця можливого накопичення газу заборонено.
  2. Котловани і траншеї, що розробляються у місцях пересування людей або транспорту, необхідно обгородити і на огородженні установити застережні знаки безпеки, а вночі — сигнальне освітлення.
  3. Дозволяється рити котловани і траншеї з вертикальними стінками без кріплень у нескельних і незамерзаючих ґрунтах вище рівня ґрунтових вод і за відсутності поблизу підземних споруд на глибину до:

1 м — в насипних, піщаних та великоуламкових ґрунтах;

1,25 м — в супісках;

1,5 м — в суглинках та глинах.

  1. Дозволяється рити котловани і траншеї із схилами без кріплень в нескельних ґрунтах вище рівня ґрунтових вод (з урахуванням капілярного підняття) або в ґрунтах, що осушені за допомогою штучного водозниження, у разі глибини виймання і крутості схилів згідно з табл. 4.6.

Таблиця 4.6

Вид ґрунту

Крутість схилу (відношення його висоти до закладання) у разі глибини виймання, м, не більше

1,5

3

5

Насипні неущільнені

1:0,67

1:1

1:1,25

Піщані і гравійні

1:0,5

1:1

1:1

Супісок

1:0,25

1:0,67

1:0,85

Суглинок

1:0

1:0,5

1:0,75

Глина

1:0

1:0,25

1:0,5

Лес і лесовидні

1:0

1:0,5

1:0,5

У разі нашарування різних видів ґрунту крутість схилів для всіх пластів слід визначати за найслабкішим видом ґрунту.

  1. За ППР слід визначати крутість схилів виїмок завглибшки: понад 5 м — в усіх випадках; до 5 м — за гідрологічними умовами і видами ґрунтів, що не передбачені пунктом 4.15.9 цих Правил і табл. 4.6.
  2. Під час проведення земляних робіт слід застосовувати інвентарні кріплення стінок котлованів або траншей, а у разі неможливості використання таких кріплень — кріплення, виготовлені за затвердженими в установленому порядку індивідуальними проектами.
  3. Установлювати кріплення стінок котлованів або траншей необхідно у напрямку зверху вниз — у міру розробки ґрунту поступово на глибину до 0,5 м, а розбирати — у напрямку знизу вгору — у міру зворотного засипання ґрунту.
  4. Під час установлення кріплень стінок котлованів або траншей верхня частина кріплень повинна виступати над бровкою виїмки понад 15 см.
  5. Ґрунт, що виймають із котлована або траншеї, слід розміщувати на відстані понад 0,5 м від бровок виїмки.
  6. Не дозволяється розробляти ґрунт у котлованах і траншеях «підкопом».
  7. Валуни та каміння, а також відшарування ґрунту, виявлені на схилах, необхідно видалити.
  8. Дозволяється розробляти роторними і траншейними екскаваторами у зв’язаних ґрунтах (суглинках, глинах) траншеї з вертикальними стінками без кріплення на глибину до 3 м. Місця, що потребують перебування в них працівників, необхідно облаштовувати кріпленнями траншей або схилів.
  9. Проводити роботи в котлованах і траншеях із схилами, що зазнали зволоження, дозволяється тільки після ретельного огляду керівником і виконавцем робіт стану ґрунту цих схилів і обвалення нестійкого ґрунту у місцях, де виявлені «козирки» або тріщини (відшарування).
  10. Перед допуском працівників у котлован або траншеї завглибшки понад 1,3 м необхідно перевірити надійність схилів або кріплень стін.
  11. Спускатись у котловани і траншеї слід тільки по драбинах з поручнями або по приставних драбинах, що відповідають вимогам Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями і пункту 4.2.4 цих Правил.
  12. Взимку з настанням відлиги котловани і траншеї, що розробляються, слід оглядати і за результатами огляду вживати заходів щодо забезпечення надійності їхніх схилів або кріплень.
  13. У разі виймання ґрунту з виїмок за допомогою бадді слід влаштувати захисні навіси-козирки — для захисту працівників, які виконують роботу у виїмці.
  14. Під час розроблювання виїмок у ґрунті екскаватором з прямою лопатою висоту вибою слід визначати з таким розрахунком, щоб у процесі роботи не утворювались «козирки» з ґрунту.
  15. Під час розроблювання, транспортування, розвантажування, планування і ущільнення ґрунту двома або більшою кількістю самохідних або причіпних машин (скреперів, грейдерів, котків, бульдозерів тощо), що рухаються одна за одною, відстань між ними повинна бути понад 10 м.
  16. Однобічно засипати котловани біля свіжозмурованих підпірних стін і фундаментів дозволяється тільки після вжиття заходів щодо забезпечення стійкості конструкції.
  17. Роботи, пов’язані з електропрогріванням ґрунту, необхідно проводити лише у виняткових випадках (у разі аварій, надзвичайних ситуацій тощо) відповідно до вимог ГОСТ 12.1.013 і ГОСТ 12.1.030.

Під час проведення цих робіт ділянку ґрунту, що підлягає прогріванню, слід обгородити, встановити на огородженні застережні знаки безпеки, а вночі — освітлювати.

Відстань між огородженням і контуром ділянки, що прогрівається, повинна бути понад 3 м.

Не дозволяється перебування людей на ділянці ґрунту, що прогрівається і перебуває під напругою.

  1. Прокладати лінію тимчасового електропостачання до ділянок ґрунту, що підлягають прогріванню, необхідно ізольованим проводом, і після кожного переміщування електрообладнання і перекладання електропроводки слід візуально перевіряти їхню справність.
  2. У разі відігрівання ґрунту пропарюванням або димовими газами необхідно вжити заходів щодо запобігання опікам і отруєнню працівників шкідливими газами.
  3. Стоянка і рух будівельних машин і автотранспорту, розміщення лебідок, обладнання, матеріалів тощо у межах призми обвалювання ґрунту біля виїмок з кріпленнями стінок виямок дозволяється тільки після проведення попередньої перевірки розрахунком відповідності міцності кріплення, вказаній у ППР, з урахуванням значення динамічного навантаження.

За відсутності кріплення стінок виїмок стоянка, рух і розміщення вищезазначених машин і механізмів, а також розміщення матеріалів у межах призми обвалювання ґрунту заборонені.

  1. Переміщування, установлення і робота машин поблизу котлованів, траншей з неукріпленими схилами дозволяється тільки за межами призми обвалювання ґрунту на відстані, встановленій ППР, або на відстані по горизонталі від основи схилу виїмки до ближніх опор машини згідно з табл. 4.7.

Глибина виїмки, м

Ґрунт

піщаний

супіщаний

суглинистий

глинистий

Відстань, м

1

1,5

1,25

1,0

1,0

2

3,0

2,40

2,0

1,5

3

4,0

3,60

3,25

1,75

4

5,0

4,40

4,0

3,0

5

6,0

5,30

4,75

4,5

  1. Працівники, які виконують роботи із застосуванням землерийних машин, повинні розрізняти звукові сигнали, що подає водій (машиніст).
  2. Під час роботи екскаватора слід дотримуватись таких вимог:
  • екскаватор слід закріплювати тільки інвентарними упорами;
  • необхідно перебувати на відстані понад 5 м від зони дії екскаватора;
  • очищати ківш екскаватора дозволяється тільки тоді, коли він опущений.
  1. Організаційні заходи
    1. Загальні вимоги. Працівники, які відповідають за забезпечення проведення робіт, їхні права та обов’язки
      1. Для безпечного проведення робіт слід уживати таких організаційних заходів:
  • призначення працівників, відповідальних за безпечне проведення робіт;
  • видавання наряду або розпорядження;
  • видавання дозволу на підготовку робочих місць;
  • підготовка робочих місць;
  • видавання дозволу на допуск до роботи;
  • допуск до роботи;
  • нагляд під час виконання роботи;
  • переведення на інше робоче місце;
  • оформлення перерв у роботі та її закінчення.
    1. Відповідальними за безпечне проведення робіт є:
  • працівник, який видає наряд, віддає розпорядження;
  • працівник, який дає дозвіл на підготовку робочого місця та на допуск;
  • працівник, який готує робоче місце;
  • працівник, який допускає до роботи (допускач);
  • керівник робіт;
  • виконавець робіт;
  • працівник, який наглядає за безпечним виконанням робіт (наглядач);
  • член бригади.
    1. Працівник, який видає наряд (віддає розпорядження), встановлює необхідність і можливість безпечного виконання даної роботи і відповідає за достатність і правильність вказаних у наряді (розпорядженні) заходів безпеки бригади. Крім того, він відповідає за призначення керівника робіт відповідно до списків, затверджених в установленому порядку, а також за призначення наглядача.

Керівник робіт призначається у разі виконання робіт за нарядами. Необхідність призначення керівника робіт, що виконуються за розпорядженнями, визначає працівник, який віддає розпорядження.

  1. Працівник, який дає дозвіл на підготовку робочого місця та на допуск, несе відповідальність за достатність технічних заходів, передбачених нарядом або розпорядженням, і можливість їх здійснення.
    1. Керівник робіт відповідає за:
  • призначення виконавця робіт (наглядача) — відповідно до затверджених списків;
  • кількісний склад бригади, що визначається з умов забезпечення можливості нагляду за бригадою з боку виконавця робіт (наглядача);
  • достатність кваліфікації працівників, які включені до складу бригади;
  • чіткість та вичерпність інструктажу виконавцю робіт (наглядачу) та членам бригади;
  • виконання заходів безпеки, передбачених нарядом або розпорядженням, та за їхню достатність;
  • наявність і придатність використання засобів захисту, інструменту, інвентарю та пристроїв, необхідних для проведення робіт;
  • щоденний огляд риштувань перед допуском бригади до роботи;
  • організацію та безпечне виконання роботи і дотримання вимог цих Правил.