Барабан розчиномішалки необхідно закривати захисною сіткою з вічками розміром не більше 70 х 70 мм.
Під час роботи розчиномішалки просувати руки у барабан, а також розвантажувати його на ходу заборонено.
Очищати приямок для завантажувального ковша розчиномішалки дозволяється тільки після фіксації ковша у піднятому положенні.
Не дозволяється працівникам перебувати під піднятим і незафіксованим ковшем.
- Під час продування і чищення розчинопроводу необхідно працювати у захисних окулярах.
Під час продування розчинопроводу стисненим повітрям необхідно вивести із зони продувки на відстань понад 10 м усіх працівників, крім тих, хто безпосередньо виконує цю роботу.
- Під час нанесення ізоляції на обладнання напилюванням слід вживати заходів, що унеможливлюють забруднення розміщеного поруч обладнання.
- Експлуатацію і ремонт компресорних установок і повітропроводів слід проводити відповідно до вимог «Правил устройства и безопасной эксплуатации стационарных компрессорных установок, воздухопроводов и газопроводов», затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 07.12.71, та Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
- Відповідальним за надійну і безпечну експлуатацію компресорної установки і повітропроводів повинен призначатись працівник зі складу спеціалістів.
- До самостійної роботи з обслуговування компресорних установок слід допускати працівників віком не молодше 18 років, які пройшли навчання за відповідною програмою і мають право обслуговувати компресорні установки.
- Не дозволяється залишати без нагляду діючі компресори, — крім повністю автоматизованих.
- Входити у приміщення компресорної установки стороннім особам заборонено.
Ззовні біля вхідних дверей компресорної установки необхідно установити сигналізацію — для виклику працівників, які обслуговують установку, а також вивісити заборонний плакат «Вхід стороннім заборонено».
4.15. Земляні роботи
- Земляні роботи на території енергопідприємств, а також в охоронних зонах підземних комунікацій (електрокабелів, газопроводів тощо) слід проводити згідно з вимогами цих Правил, Правил безпечної експлуатації електроустановок, з використанням плану (схеми) із зазначенням розміщення і глибини закладання комунікацій.
Перед початком проведення земляних робіт слід установити знаки або зробити написи, що показують розташування підземних комунікацій на місцевості.
- Земляні роботи у зоні діючих підземних комунікацій необхідно проводити під безпосереднім наглядом керівника робіт за нарядом, а в охоронній зоні кабеля, що перебуває під напругою, діючого газопроводу, теплотраси, крім того, — під наглядом представника організації, що здійснює експлуатацію цього кабелю, газопроводу або теплотраси.
- Розробляти ґрунт у безпосередній близькості (до 0,3 м) від діючих підземних комунікацій дозволяється тільки лопатами — без різких ударів.
- У разі виявлення на місці проведення земляних робіт вибухонебезпечних матеріалів або боєприпасів роботу необхідно негайно припинити, працівників вивести у безпечну зону, вжити заходів щодо запобігання проникненню сторонніх осіб у небезпечну зону.
Роботу дозволяється відновлювати тільки після отримання дозволу відповідних організацій.
- У разі виявлення у траншеях або котлованах шкідливого газу земляні роботи в них слід негайно припинити, а працівників вивести з небезпечної зони.
Роботу дозволяється відновити тільки після припинення надходження газу у зону проведення робіт і видалення з неї наявного газу.
У разі необхідності проведення робіт у загазованій зоні слід дотримуватись вимог підрозділу 4.10 цих Правил.
- Використовувати відкритий вогонь і палити у траншеях на відстані до 50 м від газопроводу або місця можливого накопичення газу заборонено.
- Котловани і траншеї, що розробляються у місцях пересування людей або транспорту, необхідно обгородити і на огородженні установити застережні знаки безпеки, а вночі — сигнальне освітлення.
- Дозволяється рити котловани і траншеї з вертикальними стінками без кріплень у нескельних і незамерзаючих ґрунтах вище рівня ґрунтових вод і за відсутності поблизу підземних споруд на глибину до:
1 м — в насипних, піщаних та великоуламкових ґрунтах;
1,25 м — в супісках;
1,5 м — в суглинках та глинах.
- Дозволяється рити котловани і траншеї із схилами без кріплень в нескельних ґрунтах вище рівня ґрунтових вод (з урахуванням капілярного підняття) або в ґрунтах, що осушені за допомогою штучного водозниження, у разі глибини виймання і крутості схилів згідно з табл. 4.6.
Таблиця 4.6
Вид ґрунту
|
Крутість схилу (відношення його висоти до закладання) у разі глибини виймання, м, не більше
|
|
1,5
|
3
|
5
|
Насипні неущільнені
|
1:0,67
|
1:1
|
1:1,25
|
Піщані і гравійні
|
1:0,5
|
1:1
|
1:1
|
Супісок
|
1:0,25
|
1:0,67
|
1:0,85
|
Суглинок
|
1:0
|
1:0,5
|
1:0,75
|
Глина
|
1:0
|
1:0,25
|
1:0,5
|
Лес і лесовидні
|
1:0
|
1:0,5
|
1:0,5
|
У разі нашарування різних видів ґрунту крутість схилів для всіх пластів слід визначати за найслабкішим видом ґрунту.
- За ППР слід визначати крутість схилів виїмок завглибшки: понад 5 м — в усіх випадках; до 5 м — за гідрологічними умовами і видами ґрунтів, що не передбачені пунктом 4.15.9 цих Правил і табл. 4.6.
- Під час проведення земляних робіт слід застосовувати інвентарні кріплення стінок котлованів або траншей, а у разі неможливості використання таких кріплень — кріплення, виготовлені за затвердженими в установленому порядку індивідуальними проектами.
- Установлювати кріплення стінок котлованів або траншей необхідно у напрямку зверху вниз — у міру розробки ґрунту поступово на глибину до 0,5 м, а розбирати — у напрямку знизу вгору — у міру зворотного засипання ґрунту.
- Під час установлення кріплень стінок котлованів або траншей верхня частина кріплень повинна виступати над бровкою виїмки понад 15 см.
- Ґрунт, що виймають із котлована або траншеї, слід розміщувати на відстані понад 0,5 м від бровок виїмки.
- Не дозволяється розробляти ґрунт у котлованах і траншеях «підкопом».
- Валуни та каміння, а також відшарування ґрунту, виявлені на схилах, необхідно видалити.
- Дозволяється розробляти роторними і траншейними екскаваторами у зв’язаних ґрунтах (суглинках, глинах) траншеї з вертикальними стінками без кріплення на глибину до 3 м. Місця, що потребують перебування в них працівників, необхідно облаштовувати кріпленнями траншей або схилів.
- Проводити роботи в котлованах і траншеях із схилами, що зазнали зволоження, дозволяється тільки після ретельного огляду керівником і виконавцем робіт стану ґрунту цих схилів і обвалення нестійкого ґрунту у місцях, де виявлені «козирки» або тріщини (відшарування).
- Перед допуском працівників у котлован або траншеї завглибшки понад 1,3 м необхідно перевірити надійність схилів або кріплень стін.
- Спускатись у котловани і траншеї слід тільки по драбинах з поручнями або по приставних драбинах, що відповідають вимогам Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями і пункту 4.2.4 цих Правил.
- Взимку з настанням відлиги котловани і траншеї, що розробляються, слід оглядати і за результатами огляду вживати заходів щодо забезпечення надійності їхніх схилів або кріплень.
- У разі виймання ґрунту з виїмок за допомогою бадді слід влаштувати захисні навіси-козирки — для захисту працівників, які виконують роботу у виїмці.
- Під час розроблювання виїмок у ґрунті екскаватором з прямою лопатою висоту вибою слід визначати з таким розрахунком, щоб у процесі роботи не утворювались «козирки» з ґрунту.
- Під час розроблювання, транспортування, розвантажування, планування і ущільнення ґрунту двома або більшою кількістю самохідних або причіпних машин (скреперів, грейдерів, котків, бульдозерів тощо), що рухаються одна за одною, відстань між ними повинна бути понад 10 м.
- Однобічно засипати котловани біля свіжозмурованих підпірних стін і фундаментів дозволяється тільки після вжиття заходів щодо забезпечення стійкості конструкції.
- Роботи, пов’язані з електропрогріванням ґрунту, необхідно проводити лише у виняткових випадках (у разі аварій, надзвичайних ситуацій тощо) відповідно до вимог ГОСТ 12.1.013 і ГОСТ 12.1.030.
Під час проведення цих робіт ділянку ґрунту, що підлягає прогріванню, слід обгородити, встановити на огородженні застережні знаки безпеки, а вночі — освітлювати.
Відстань між огородженням і контуром ділянки, що прогрівається, повинна бути понад 3 м.
Не дозволяється перебування людей на ділянці ґрунту, що прогрівається і перебуває під напругою.
- Прокладати лінію тимчасового електропостачання до ділянок ґрунту, що підлягають прогріванню, необхідно ізольованим проводом, і після кожного переміщування електрообладнання і перекладання електропроводки слід візуально перевіряти їхню справність.
- У разі відігрівання ґрунту пропарюванням або димовими газами необхідно вжити заходів щодо запобігання опікам і отруєнню працівників шкідливими газами.
- Стоянка і рух будівельних машин і автотранспорту, розміщення лебідок, обладнання, матеріалів тощо у межах призми обвалювання ґрунту біля виїмок з кріпленнями стінок виямок дозволяється тільки після проведення попередньої перевірки розрахунком відповідності міцності кріплення, вказаній у ППР, з урахуванням значення динамічного навантаження.
За відсутності кріплення стінок виїмок стоянка, рух і розміщення вищезазначених машин і механізмів, а також розміщення матеріалів у межах призми обвалювання ґрунту заборонені.
- Переміщування, установлення і робота машин поблизу котлованів, траншей з неукріпленими схилами дозволяється тільки за межами призми обвалювання ґрунту на відстані, встановленій ППР, або на відстані по горизонталі від основи схилу виїмки до ближніх опор машини згідно з табл. 4.7.
Глибина виїмки, м
|
Ґрунт
|
|
піщаний
|
супіщаний
|
суглинистий
|
глинистий
|
|
Відстань, м
|
1
|
1,5
|
1,25
|
1,0
|
1,0
|
2
|
3,0
|
2,40
|
2,0
|
1,5
|
3
|
4,0
|
3,60
|
3,25
|
1,75
|
4
|
5,0
|
4,40
|
4,0
|
3,0
|
5
|
6,0
|
5,30
|
4,75
|
4,5
|
- Працівники, які виконують роботи із застосуванням землерийних машин, повинні розрізняти звукові сигнали, що подає водій (машиніст).
- Під час роботи екскаватора слід дотримуватись таких вимог:
- екскаватор слід закріплювати тільки інвентарними упорами;
- необхідно перебувати на відстані понад 5 м від зони дії екскаватора;
- очищати ківш екскаватора дозволяється тільки тоді, коли він опущений.
- Організаційні заходи
- Загальні вимоги. Працівники, які відповідають за забезпечення проведення робіт, їхні права та обов’язки
- Для безпечного проведення робіт слід уживати таких організаційних заходів:
- призначення працівників, відповідальних за безпечне проведення робіт;
- видавання наряду або розпорядження;
- видавання дозволу на підготовку робочих місць;
- підготовка робочих місць;
- видавання дозволу на допуск до роботи;
- допуск до роботи;
- нагляд під час виконання роботи;
- переведення на інше робоче місце;
- оформлення перерв у роботі та її закінчення.
- Відповідальними за безпечне проведення робіт є:
- працівник, який видає наряд, віддає розпорядження;
- працівник, який дає дозвіл на підготовку робочого місця та на допуск;
- працівник, який готує робоче місце;
- працівник, який допускає до роботи (допускач);
- керівник робіт;
- виконавець робіт;
- працівник, який наглядає за безпечним виконанням робіт (наглядач);
- член бригади.
- Працівник, який видає наряд (віддає розпорядження), встановлює необхідність і можливість безпечного виконання даної роботи і відповідає за достатність і правильність вказаних у наряді (розпорядженні) заходів безпеки бригади. Крім того, він відповідає за призначення керівника робіт відповідно до списків, затверджених в установленому порядку, а також за призначення наглядача.
Керівник робіт призначається у разі виконання робіт за нарядами. Необхідність призначення керівника робіт, що виконуються за розпорядженнями, визначає працівник, який віддає розпорядження.
- Працівник, який дає дозвіл на підготовку робочого місця та на допуск, несе відповідальність за достатність технічних заходів, передбачених нарядом або розпорядженням, і можливість їх здійснення.
- Керівник робіт відповідає за:
- призначення виконавця робіт (наглядача) — відповідно до затверджених списків;
- кількісний склад бригади, що визначається з умов забезпечення можливості нагляду за бригадою з боку виконавця робіт (наглядача);
- достатність кваліфікації працівників, які включені до складу бригади;
- чіткість та вичерпність інструктажу виконавцю робіт (наглядачу) та членам бригади;
- виконання заходів безпеки, передбачених нарядом або розпорядженням, та за їхню достатність;
- наявність і придатність використання засобів захисту, інструменту, інвентарю та пристроїв, необхідних для проведення робіт;
- щоденний огляд риштувань перед допуском бригади до роботи;
- організацію та безпечне виконання роботи і дотримання вимог цих Правил.