Страница 21: НПАОП 40.1-1.02-01. Правила безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій і теплових мереж 1. галузь застосування (32413)

Під час перерв у роботі і після закінчення їх забруднені засоби індивідуального захисту слід ретельно вимити гарячою водою з милом або тринатрійфосфатом.

У разі попадання вогнестійкого мастила на шкіру це місце слід витерти серветкою, а потім вимити кілька разів теплою водою з милом.

1. Працівники, які виконують роботи із застосуванням вогнестійкого мастила ОМТИ, повинні працювати у спецодязі (комбінезоні або брюках з курткою з бавовняної тканини) і спецвзутті (черевиках).

Під час розбирання окремих дуже забруднених мастилом вузлів слід працювати у фартухах з текстовініту.

Працівники, які зачищають баки з мастилом і прибирають велику кількість мастила, яке витекло внаслідок порушення герметичності мастилосистеми, повинні працювати в гумових чоботях і рукавицях.

1. У процесі експлуатації системи регулювання турбіни, що працює на вогнестійкому мастилі, слід дотримуватись таких вимог:

• щодня протирати підлогу мийними розчинами з використанням волосяних щіток на відмітці обслуговування і нульовій відмітці всередині огородження мастилобака системи;
• щотижня протирати мийним розчином поручні, штурвали засувок, а також проміжні площадки і сходові переходи турбінного відділення;
• періодично, не рідше одного разу на місяць, у приміщенні турбінного відділення проводити контроль повітряного середовища на вміст вогнестійкого мастила;
• деталі, вузли, контрольно-вимірювальні прилади і пристрої автоматики, що передаються для ремонтних і налагоджувальних робіт в інші цехи або для зберігання, слід ретельно відмивати від вогнестійкого мастила;
• ремонтувати, налагоджувати і перевіряти в лабораторії контрольно- вимірювальних приладів прилади контролю параметрів вогнестійкого мастила слід окремо від інших приладі. Ці роботи повинні виконувати спеціально проінструктовані працівники із застосуванням окремого від спільного інструментального господарства комплекту необхідних інструментів, який після закінчення роботи слід відмити від мастила.
• 1. Відмивати деталі та інструмент від вогнестійкого мастила слід 5 %-ним розчином тринатрійфосфату або емульгатором ОП-7.

1. Вимоги безпечного обслуговування систем водопостачання
2. 1. Обслуговування споруд та систем технічного водопостачання
   2. 1. На приводах і пускових пристроях насосних агрегатів, що перебувають у ремонті, слід вивішувати плакати про заборону подавання напруги і оперування запірною арматурою.

Електрична схема електроприводів повинна бути розібрана.

Працівники повинні спускатись у водоприймальні камери з дотриманням вимог підрозділу 4.10 цих Правил. Перед спусканням в камеру слід переконатись у тому, що вхідні затвори щільно закриті і застопорені, в камері немає води, а у повітрі відсутні шкідливі речовини і достатньо кисню (вміст кисню повинен бути понад 20 % від об’єму).

Працівники, які спускаються у камеру, повинні бути забезпечені рятувальними поясами.

1. Ремонтувати всмоктувальну лінію насосів за наявності на дні водоймища мулу завтовшки понад 30 см слід із засобів підмощування.
2. 1. Обігрівання замерзлих трубопроводів і приймачів насосів та видалення намерзлого льоду за допомогою гарячої води слід проводити з дотриманням необхідних заходів безпеки праці, — щоб уникнути опіків працівників.

Якщо намерзлий лід розчищають на низовому боці затворів, роботу слід проводити з підвісної люльки, що спускається у нижній б’єф, з використанням запобіжного пояса.

1. Під час прибирання сміття на обертових сітках або очищення їх від льоду працівники, які виконують цю роботу, повинні перебувати на відстані не менше 1 м від цих сіток.
2. 1. Внутрішній огляд трубопроводу дозволяється проводити за умови відокремлення ділянки, яку оглядають, повного спорожнення її і відкривання повітряних клапанів у верхніх точках трубопроводу.
   2. 1. Не дозволяється використовувати підвідні канали водозабірних споруд для розміщення плавних засобів, що не призначені для обслуговування цих споруд, а також скидати забруднені стічні води у ці канали.
      2. Галереї напірних трубопроводів повинні бути освітлені. Проходи між трубопроводами не повинні бути захаращені.
      3. Зону скидання відпрацьованої води у річку (водоймище) необхідно відгородити до урізу річки (водоймища), а схили закріпити — вимощенням, дерном тощо.
   3. Експлуатація водоймищ-охолодників, бризкальних установок та

градирень

1. Поблизу місць забирання води з водоймищ-охолодників і її скидання слід вивішувати застережні знаки безпеки про заборону купання.
2. 1. По периметру градирень слід улаштувати огородження заввишки не менше 1 м. На поручнях слід вивішувати застережні знаки безпеки про заборону купання в градирнях.
   2. 1. Для забезпечення проходу працівників через кювети, що відводять воду з території градирень і бризкальних установок, слід передбачати містки з поручнями.
      2. Вентилятори градирень слід обгородити.

На період проведення огляду і поточного ремонту градирень вентилятори необхідно вимкнути і застопорити. Дозволяється входити у дифузор тільки вимкненого вентилятора.

1. Проходи через бризкальну установку між секціями повинні бути чистими.

Звільняти від льоду замерзлі сопла слід лише після того, як вимкнено лінію

живлення.

1. Очищати сопла бризкальних установок слід з містків, переносних драбин або

плотів.

1. Працівники, які очищують бризкальні установки, повинні бути забезпечені рукавицями і гумовими чоботами.
2. 1. Внутрішній огляд водорозподільної системи або зрошувача градирні повинні проводити не менше двох працівників.
   2. 1. Для очищення від утворених мулу, шламу, накипу та інших відкладень зливні насади, тарілочки і розбризкувальні сопла градирень слід зняти, занурити у10 —15%-й

розчин соляної або сірчаної кислоти, а потім промити чистою водою.

Виконувати ці роботи необхідно в одязі з кислотозахисної тканини, в прогумованих фартухах, гумових чоботях, гумових кислото— і лугостійких рукавицях і захисних окулярах.

Працівники, які виконують цю роботу, повинні знати властивості кислот, що використовуються, згідно з додатком 4 до цих Правил.

1. Замінювати дерев’яні щити і азбестоцементні листиобшивкивитяжної

башти градирні необхідно з допомогою вантажопідіймального крана або лебідки.

Приймання дерев’яних щитів або азбестоцементних листів, що розбираються, і складування нових слід проводити на дерев’яному настилі, установленому в площині верхньої відмітки водорозподільної системи.

Щити обшивки витяжної башти слід установлювати знизу догори.

1. Елементи зрошувача і дерев’яні щити обшивки, що замінюються під час проведення ремонту, повинні оброблятись антисептиками, які не вимиваються (кислим хроматом міді, хромат-арсенатом або аміачним арсенатом міді).

Антисептування деревини повинно проводитись на спеціалізованих заводах під тиском в автоклавах.

1. Під час просочування азбестоцементних листів, що використовуються для виготовлення щитів, кам’яновугільним пеком, попередньо розігрітим до температури плюс 95° С, необхідно дотримуватись вимог «Санитарных правил при транспортировании и работе с пеками», затверджених МОЗ СРСР у 1973 р. за № 1131.
2. 1. Працівники, які обробляють воду мідним купоросом, повинні знати його властивості; вони повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту: закритими захисними окулярами, гумовими рукавицями, респіраторами типу ШБ-1 «Лепесток», «Астра-2» та ін., головними уборами.

Після закінчення роботи з мідним купоросом слід прийняти душ.

1. Вимоги безпечного обслуговування хлораторних установок
2. 1. Загальні вимоги
   2. 1. Для запобігання біологічному обростанню водоводів, градирень, трубок конденсаторів турбін та інших теплообмінників системи водопостачання циркуляційну воду необхідно хлорувати. Хлорування слід проводити з подаванням хлорного розчину по черзі в охолоджувальну воду, яка надходить в один-два конденсатори, — щоб запобігти присутності активного хлору у воді каналів та в водоймищах-охолодниках.

Залежно від схем, що застосовуються для хлорування води, найчастіше використовують рідкий хлор і хлорне вапно.

1. У випадку попадання хлорного розчину на тіло працівника цю ділянку шкіри слід негайно промити водою з милом.
2. 1. Робота з рідким хлором
   2. 1. Рідкий хлор, що надходить в залізничних цистернах, контейнерах-бочках та балонах, повинен задовольняти вимогам Правил безпеки при виробництві, зберіганні, транспортуванні та застосуванні хлору (ПБХ-93), затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.10.93 № 105, зі змінами та доповненнями, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці України від 08.02.95 № 14.
      2. За порядком отримання, зберігання, транспортування і експлуатації балонів з хлором необхідно встановити суворий контроль.
      3. Схеми приєднання балонів слід регулярно контролювати, — щоб запобігти попаданню хлору у балони, що призначені для аміаку, і тим самим уникнути утворення сполук хлору і аміаку, — що може спричинити вибух балонів.
      4. Усі роботи, пов’язані із приєднанням арматури і подаванням хлору, зніманням заглушок з обладнання ємкостей та трубопроводів, слід виконувати із застосуванням засобів захисту органів дихання.

Працівники, які проводять зливання рідкого хлору, повинні проходити спеціальний інструктаж; вони повинні бути забезпечені фільтрувальними протигазами (на випадок аварії), захисними герметичними окулярами, гумовими рукавицями і прогумованими фартухами.

1. Для захисту органів дихання від хлору слід використовувати промислові фільтрувальні протигази — за умови, що концентрація пари хлору у повітрі буде менше 0,5 % від об’єму, а у випадку більш високої або неконтрольованої концентрації хлору — ізолювальні дихальні апарати, саморятівники та ізолювальні костюми.
2. 1. На дверях приміщень складу хлору і хлораторної установки слід вивішувати застережні знаки безпеки «Обережно! Отруйні речовини» і «Працювати з використанням засобів захисту органів дихання!».

Ці приміщення необхідно оснастити автоматичними системами виявлення хлору відповідно до вимог пункту 4.11 Правил безпеки при виробництві, зберіганні, транспортуванні та застосуванні хлору (ПБХ-93).

Перед тим, як працівники увійдуть у приміщення, необхідно увімкнути вентиляцію.

1. У приміщенні складу хлору і хлораторної установки виконувати роботи, не пов’язані з обслуговуванням цієї установки, а також роботи із застосуванням відкритого вогню заборонено; в таких приміщеннях заборонено також палити — оскільки під час паління зменшується чутливість до хлору та збільшується можливість отруєння ним.
2. 1. Усі робочі місця у приміщеннях складу хлору і хлораторної установки необхідно забезпечити інструкціями з обов’язковим описом в них властивостей хлору та способів захисту від отруєння ним, а також дій працівників під час аварійних ситуацій.
   2. 1. На робочих місцях повинні бути розчини для нейтралізації хлору: 2 %-ний розчин гіпосульфіту і 0,5 %-ний розчин питної соди.
      2. Ремонтувати хлорні апарати під тиском газу заборонено; якщо їх необхідно відремонтувати, слід попередньо припинити подавання хлору і видалення його залишків.
      3. Обладнання хлораторних установок перед початком ремонту слід очистити інтенсивним промиванням гарячою водою і продути сухим повітрям — до повного видалення хлору.
      4. У разі надходження балонів різних марок і різної довжини під’єднувати їх до одного колектора заборонено.
      5. В хлораторних установках для недопущення попадання води у хлор слід дотримуватись таких вимог:

• повітря, що надходить від компресора для перекачування хлору, повинно бути висушене;
• посудини після проведення гідравлічного випробування повинні бути сухими;
• у спрацьованих посудинах і хлоропроводах повинен зберігатись надлишковий тиск газу.

Під час вимкнення ежекторів слід уникати попадання води в газову лінію.

1. Місця витікання хлору можуть бути виявлені:

• газоаналізатором;
• за обмерзанням місця витікання;
• за низькою температурою посудини, — що визначається дотиком;
• за густою білою хмарою, — що утворюється у разі наближення до місця витікання хлору вати, змоченої нашатирним спиртом (аміачною водою).
• 1. У разі виявлення витікання хлору в приміщенні слід вимкнути вентиляцію.
  2. 1. Розшукувати місця витікання хлору і ліквідовувати їх повинні не менше ніж два працівники. Цю роботу вони повинні виконувати у протигазах — за умови відкритих виходів з приміщень.
     2. Усі працівники хлораторних установок зобов’язані під час чергування мати при собі справний, відповідного розміру протигаз. Решту часу протигаз слід зберігати в особистій закритій шафі.
     3. Біля входу у приміщення складів хлору і хлораторної установки в опечатаному заскленому ящику необхідно зберігати 2 — 4 резервних протигази найбільш поширених розмірів.
     4. Тривалість захисної дії фільтрувальних коробок протигазів слід визначати за графіком, але не рідше двох разів на місяць. Результати перевірки слід записувати в спеціальний журнал.
     5. Як допоміжний засіб індивідуального захисту органів дихання працівників, якщо вони раптово потрапили в середовище з підвищеним вмістом хлору, слід використовувати змочені у воді хустки або частини одягу.
  3. Робота з хлорним вапном
  4. 1. Хлорне вапно слід зберігати в спеціальному складському приміщенні, під навісом.
     2. Приміщення, в якому виготовляють вапняне молоко, повинно мати вентиляцію, що забезпечує шестикратний обмін повітря на годину.
     3. Хлорування необхідно проводити в окремому сухому приміщенні з достатньою вентиляцією і освітленістю.