Страница 9: НПАОП 20.0-1.02-05. Правила охорони праці в деревообробній промисловості (32398)

електрофарбувальних камер допускається встановлення загального пульта керування.

1. Установки для оздоблювання у полі струму високої напруги мають бути оснащені приборами, які інформують про порушення технологічного процесу, та автоматичноюзвуковою і світловою сигналізаціями. Електрофарбувальнаустановка

повинна мати аварійну кнопку «Стоп».

1. Крім стаціонарнихшунтувальних пристроїв електродита інше

високовольтне обладнання мають бути заземлені за допомогою ізолювальної штанги.

1. Електрофарбувальнакамера, конвеєр, стійки електророзпилювачів,

вентиляційна система та інші металеві конструкції, що не перебувають під напругою, мають бути заземлені. Надійність дії автоматичного розрядження електрофарбувальної камери необхідно перевіряти десятикратним пробним зняттям залишкового заряду не рідше одного разу на тиждень.

1. Електрофарбувальна камера повинна мати блокувальні пристрої, які забезпечують:

подавання звукового сигналу протягом 10 — 15 с перед пуском конвеєра;

неможливість вмикання системи розпилювання, якщо відключені вентиляція і конвеєр;

неможливість подавання високої напруги, якщо відключений місцевий відсмоктувач.

1. Електростатичні розпилювачі необхідно промивати не рідше двох разів за

зміну.

1. Контактні з’єднання шинопроводу і пускорегулювальної апаратури в електрофарбувальній камері необхідно перевіряти не рідше одного разу на місяць.
2. Перед очищенням електрофарбувальної камери необхідно вимкнути високу напругу та ввімкнути вентиляцію. Оператор повинен заходити в камеру після її провітрювання.
3. Підлогу камери дозволяється захищати від лакофарбових матеріалів, що осідають, папером, просоченим вогнезахисними речовинами.
4. Ванни для занурення необхідно розташовувати у спеціальних камерах, обладнаних витяжною вентиляцією.
5. Висота від підлоги до верхньої кромки ванни повинна бути не менше 0,8 м.
6. Ванни для занурення ємністю до 0,5 м3 необхідно обладнувати бортовими відсмоктувачами і кришками, які щільно закриваються під час перерви в роботі.
7. Ванни ємністю більше 0,5 м3 (конвеєрні та неконвеєрні) повинні мати спеціальні огородження, обладнані місцевими відсмоктувачами.
8. Під час ручного оздоблення методом занурення мають застосовуватися спеціальні пристрої, що запобігають дотиканню рук працівників до лакофарбових матеріалів.
9. Переміщення оздоблюваних деталей у ваннах для занурення ємністю більше 0,5 м3 повинне бути механізоване.
10. Для аварійного зливання лакофарбового матеріалу, що міститься у ванні для занурення ємністю більше 1,0 м3, повинен бути встановлений підземний резервуар, який розташовують за межами цеху на відстані не менше 1 м від глухої стіни будівлі і не менше 5 м за наявності прорізів у стіні. Діаметр зливної труби та ухил її в бік резервуара має забезпечувати зливання лакофарбових матеріалів з ванни не довше 5 хв.
11. Сушіння деталей після оздоблення методом занурення повинне здійснюватися в сушильних камерах, обладнаних витяжною вентиляцією.
12. Конструкція огороджень сушильних камер повинна запобігати виділенню шкідливих (токсичних, вибухонебезпечних) випаровувань у виробничі приміщення. Сушильні камери мають бути теплоізольовані вогнетривкими матеріалами. Температура зовнішньої поверхні стінок не повинна перевищувати 35° C.
13. Сушильні камери мають бути обладнані відповідними контрольно- вимірювальними приладами (термопари, терморегулятори, газоаналізатори тощо). На ділянках трубопроводів, які підводять теплоносії, мають бути встановлені манометри і регулятори тиску.
14. Температура виробів на виході їх із сушильних камер не повинна перевищувати 35° C.
15. Під час сушіння лакофарбових плівок у терморадіаційних камерах, а також ультрафіолетовій установці спостереження за ходом процесу необхідно проводити за допомогою телевізійного устаткування або телеоптики.
16. Персонал, який обслуговує ультрафіолетову установку, повинен користуватися захисними окулярами зі світлофільтрами.
17. Якщо в сушильних камерах використовуються нагрівальні електричні прилади температурою 250 — 350° C і вище, необхідно використовувати автоматичний контроль процесу сушіння, який виключає можливість утворення вибухонебезпечних концентрацій.
18. У терморадіаційних камерах необхідно здійснювати дистанційний контроль за температурою нагрівання виробів.
19. Робота вентиляційних установок повинна забезпечувати в сушильних камерах тиск нижчий, ніж у виробничому приміщенні, де встановлена сушильна камера. Вентиляційні установки сушильних камер не повинні бути з’єднані з цеховою вентиляцією.
20. У конвекційних і радіаційних сушильних камерах вентиляційні установки мають бути зблоковані з пристроями подавання сушильного агента і конвеєрами, якщо вимкнена вентиляція, подавання сушильного агента повинне припинятися, а конвеєр зупинятися. Одночасно має вмикатися аварійна вентиляція.
21. Для запобігання розповсюдженню пожеж у повітроводах вентиляційних установок сушильних камер мають влаштовуватися вогнезатримувальні затвори, заслінки, засувки, мембрани тощо.
22. Концентрація парів розчинників у сушильних камерах не повинна перевищувати 5% величини нижньої концентрації межі займання.
23. Граничнодопустима температура нагрівальних приладів повинна бути не більше 80% величини температури самозаймання лакофарбових матеріалів, які застосовуються у процесі оздоблення деталей і виробів з деревини.
24. Електрообладнання сушильних камер повинне бути виконане відповідно до вимог ПВЕ.
25. Лінії шліфування і полірування лакофарбових покриттів мають бути обладнані пиловловлювачами, які зблоковані з пусковим пристроєм лінії.
26. Полірувальні барабани необхідно обладнувати огородженнями, які одночасно є уловлювачами пилу, що утворюється у процесі полірування.
27. Аспіраційні системи шліфувальних верстатів мають забезпечувати допустиму концентрацію пилу у повітрі робочої зони і бути виконані у вибухобезпечному виконанні.
28. Полірувальні верстати необхідно обладнувати пристроями для закріплення деталей та приладами, які показують дозволене робоче навантаження.
29. Під час виконання операцій на шліфувальних і полірувальних верстатах, лініях полірування і шліфування повинен бути забезпечений захист від статичної електрики.
30. Наносити лакофарбові матеріали на деталі вручну під час опоряджування покриттів допускається на робочих місцях, обладнаних місцевими відсмоктувачами.
31. У шліфувальних цехах (дільницях) необхідно обов’язково проводити вологе прибирання не рідше одного разу за зміну.
32. Складальні конвеєри мають відповідати вимогам підпунктів 4.1.1 —4.1.7 цих Правил.
33. Пневматичні підіймачі та перекидачі конвеєрів мають бути обладнані автоблокуванням, яке запобігає переміщенню конвеєра під час їх роботи.
34. Обладнання для складання меблевих виробів повинне мати пристрої, які запобігають затисканню рук працівника.
35. Пневмо- і гідросистеми вайми мають бути забезпечені контрольно- вимірювальною і запобіжною апаратурами.
36. На виході стисненого повітря в атмосферу слід встановлювати шумопоглинальні пристрої.
37. Вайма з підігріванням має бути обладнана місцевим відсмоктувачем.
38. Органи керування мають запобігати довільному або випадковому вмиканню

вайми.

1. Упаковані пачки складальних одиниць меблів мають бути міцно обв’язані металевою стрічкою, джгутами тощо.
2. Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати за допомогою електронавантажувачів, кранів та інших машин. Установлення і знімання великогабаритних виробів із транспортних засобів мають здійснювати не менше двох працівників.
3. Листи скла необхідно подавати на стіл для різки по черзі. Одночасне знімання зі столу для різання декількох листів скла різних розмірів не дозволяється.
4. Розмір листа скла, яке знімається вручну одним працівником зі стола для різання, не повинен перевищувати 1,2 х 1,6 м. Підіймання і опускання листів скла площею більше 2,8 м2 на стіл для різання мають бути механізованими.
5. Листи скла необхідно встановлювати в стелажі, кабіни і піраміди. Ставити скло в проходах, проїздах і біля колон забороняється.
6. Під час транспортування електронавантажувачами стопи скла мають бути укладені в ящики, пенали. Між листами скла необхідно укладати прокладки з паперу.
7. Ящики зі склом необхідно встановлювати в один ярус під кутом 10-15° і опирати тільки на передбачені для цього опори. Приставляти ящики до стін будівель або колон не дозволяється.
8. Для складання бою під час різання скла біля кожного стола мають бути встановлені бункер, ящик, візок або контейнер. Конструкції та розташування їх повинні запобігати попаданню скалок скла в працюючих поруч робітників. Бій скла з підлоги необхідно прибирати.
9. Зберігання розбитих листів скла, які йдуть на перерізання, має проводитися у спеціальних коморах.
10. Лінія фацетування повинна мати підведену воду та експлуатуватися тільки з її використанням.
11. Шліфувальні та полірувальні верстати для оброблення фацета повинні мати конструкцію, яка запобігає биттю і вібрації шайби.
12. Абразивні, алмазні та полірувальні круги повинні мати маркування з вказівкою терміну їх випробувань.
13. У зоні обслуговування конвеєра фацетної лінії повинна бути аварійна кнопка зупинки.
14. Вакуум-присмоктувачі конвеєра фацетування не повинні мати дефектів. Робочий вакуум повинен відповідати даним технічної характеристики експлуатаційної документації.
15. Робочі місця на дільницях оброблення фацета і кромки скла мають бути обладнані покладеними на підлогу деревними ґратами або гумовими килимками.
16. Столи для сріблення необхідно обладнувати бортами і стоками зі збірниками, які перешкоджають попаданню розчинів на підлогу. Зливання у каналізацію відпрацьованих розчинів без їх нейтралізації забороняється.
17. Готувати і зберігати срібні розчини необхідно в ізольованому приміщенні. Посудини для зберігання повинні герметично закриватися.
18. Перед подаванням срібної суміші на вироби необхідно перевірити кріплення сопла в шлангах та затискачі.
19. У приміщеннях для сріблення забороняється зберігати побутовий посуд, продукти харчування, вживати їжу і курити.
20. Захисні покриття повинні наноситися в пульверизаційних камерах або на лаконаливних машинах, обладнаних місцевими відсмоктувачами.
21. Під час експлуатації вакуумних установок для алюмінування дзеркал необхідно дотримуватися вимог з охорони праці та технічної експлуатації електроустановок споживачів.
22. Під час сушіння дзеркал у камері, яка обігрівається лампами інфрачервоного випромінювання або розжарювання, повинні бути забезпечені заходи щодо захисту обслуговуючого персоналу від опіків, теплового і світлового випромінювання.
23. Оглядові вікна камер мають бути закриті склом зі світлофільтрами, а вхідні і вихідні отвори камери — відкидною завісою з вогнетривкої тканини.
24. Очищення касет і захисних екранів від алюмінію повинне проводитися у ваннах з лугом, розташованих в окремому приміщенні, обладнаному витяжною вентиляцією. Під час очищення необхідно використовувати захисні окуляри і гумові рукавиці.
25. Вимоги безпеки під час виробництва м’яких елементів меблів
26. Транспортування, підіймання бухт дроту, металевої стрічки, а також пружин і пружинних блоків масою більше 15 кг мають бути механізованими.
27. Зона розмотування бухт і подавання дроту у верстати повинна бути огороджена.
28. Бухти дроту і металевої стрічки повинні бути застопорені за допомогою спеціальних чалочно-захватних пристосувань. Звільнення від чалочних пристосувань повинне проводитися тільки після встановлення бухт на вісь вертушки (барабана).
29. Під час розмотування останніх витків дроту з вертушки необхідно використовувати спеціальні пристосування для запобігання викиданню кінця дроту.
30. Під час рубання та відкушування металевої стрічки і дроту необхідно використовувати відповідні інструменти, а також працювати у захисних окулярах.
31. Стілець працівника, який обслуговує установки для термооброблення металевих пружинних блоків і верстати для закручування пружин, повинен бути поворотним.
32. Педаль вмикання верстата для закручування кінців пружин не повинна виходити за станину.
33. Операції протягування стрічки або дроту на обладнанні для виготовлення двоконусних пружин повинні виконуватися з працюючими місцевими відсмоктувачами. Пружини необхідно укладати у спеціальну тару.
34. Установка для термооброблення пружин повинна бути забезпечена механізмом завантаження, який запобігає попаданню рук працівника у небезпечну зону.
35. На дільницях виготовлення пружин, гнучких рамок, кріплення рамок скобами мають бути передбачені заходи щодо зниження рівня шуму (будівельні, конструктивні рішення).
36. Установлення бухт проволоки і металевої стрічки на обладнання повинне здійснюватись за допомогою підйомних механізмів і пристосувань. Перевищувати навантаження, яке встановлене для вантажопідіймальних засобів, не дозволяється.
37. Виготовлені пружинні блоки мають бути укладені на висоту не більше 1,5 м від рівня підлоги.
38. Дільниця для зберігання тканин і крою повинна обладнуватись стелажами, розташування яких повинне забезпечувати вільний прохід працівника з візком.
39. Операції транспортування тканин і крою, розмотування, промірювання, розбракування, настилання та розкрою пакетів мають бути механізованими.
40. Розкрійні столи слід обладнувати пристроями для підіймання рулонів матеріалу.
41. Під час виконання роботи на розкрійній стрічковій машині руки працівника мають бути на безпечній відстані від бокових сторін стрічкового полотна (30 — 50 мм).
42. Розкрійні машини мають бути забезпечені пристроями, які запобігають захопленню валиками одягу і рук працівника.
43. Стрічкові розкрійні машини повинні мати гальма і автоматично діючі уловлювачі стрічок, які забезпечують одночасну зупинку електродвигунів під час обривання стрічки.
44. Розкрійні машини повинні мати пристрої для механічного загострювання різального інструменту. Ручне загострювання забороняється. Для уловлювання пилу, який утворюється під час загострювання стрічки, розкрійні машини мають бути забезпечені пиловловлювачами.
45. Розкрійні стрічкові машини повинні мати підніжки, висота встановлення яких регулюється відповідно до антропометричних показників працівника.
46. Різальні інструменти і рухомі частини електромеханічних кінцевих лінійок на розкрійних столах мають бути огороджені.
47. Під час виконання роботи на відрізній лінійці необхідно користуватися запобіжним пристосуванням, яке забезпечує надійність притискного пристрою.
48. Ручні механізовані машини для розрізування губчастої гуми, штучної шкіри, плівки, гумованих матеріалів, пінополіуретану тощо повинні мати пристрої, які захищають руки працівника від порізів.
49. Під час розкроювання пінополіуретанового поропласту на верстатах з ручним подаванням необхідно використовувати притискні колодки.
50. У місцях розкрою оздоблювальних і настильних матеріалів мають бути встановлені місцеві вентиляційні відсмоктувачі для видалення пилу та ємності для відходів.
51. Машина для променевого різання матеріалу повинна бути розташована в захисній камері, обладнаній місцевою витяжною вентиляцією.
52. Технологічні процеси розкроювання повинні передбачати заходи, які захищають від статичної електрики.
53. Робочі поверхні столів, окантовка лекал і притискних лінійок мають бути гладкими.
54. Зварювання і склеювання поліуретанового поропласту необхідно виконувати в окремому приміщенні. Верстати для зварювання поліуретанового поропласту мають бути обладнані місцевими відсмоктувачами.
55. Дільниці розкроювання оздоблювальних і настильних матеріалів мають бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією.
56. Вантажно-розвантажувальні роботи, перекачування компонентів із бочок мають бути механізованими. Під час перекачування компонентів повинна забезпечуватись герметичність.
57. Відділення термостатування, заливання, спінення композиції пінополіуретанів (далі — 111 ІУ), визрівання, зберігання, перероблення бракованих виробів, склади сировини, готової продукції та лабораторія мають бути розташовані в ізольованих приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією і місцевими вентиляційними відсмоктувачами.
58. Приготування і нанесення антиадгезиву, миття деталей обладнання розчинником, зберігання пустої тари повинні проводитися на дільницях, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією.
59. Пуск машини для заливання має бути зблокований з пуском витяжної вентиляції вузла заливання і укриття конвеєрної лінії.
60. Під час прибирання розлитих компонентів, з яких виготовляють 111 ІУ, необхідно використовувати засоби індивідуального захисту органів дихання.
61. Прибирання стелі та стін виробничих приміщень необхідно проводити вологим методом не рідше одного разу на місяць. Приміщення для подрібнення ППУ необхідно прибирати промисловими установками для видалення пилу. Залишки робочих сумішей, відходи виробництва, які містять ізоціонати, необхідно знешкоджувати.
62. Швейні машини необхідно обладнувати пристроями, які запобігають проколюванню голкою пальців рук працівників.
63. Ниткопротягувачі мають бути огородженими.
64. Працівники, які виконують роботи ручною голкою, мають бути забезпечені відповідними розмірами наперстків і прокладками.
65. Під час виконання оббивних робіт на конвеєрі за допомогою ручного пневмо- і електроінструменту необхідно дотримуватись вимог безпеки згідно з ДНАОП 0.00-1.2198, ГОСТ 12.2.013.0-91, ГОСТ 12.2.010-75.
66. Конвеєр, на якому проводяться оббивні роботи, має бути обладнаний попереджувальною сигналізацією, яка спрацьовує за 8-10 с до вмикання конвеєра.
67. Цвяхи перед використанням мають бути оброблені в галтовочному барабані.
68. Цвяхи і скоби, що упали на підлогу під час роботи, мають регулярно збиратися за допомогою магніту.
69. Приміщення, де виконуються оббивні роботи, мають бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією.
70. Вимоги безпеки під час виробництва фанери
71. Вантажно-розвантажувальні роботи слід виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.009-76.
72. Експлуатаціявантажопідіймальних машин імеханізмів, а також