Забороняється виготовлення деталей виробів, що контактують з ВР, з міді, цинку, кадмію, свинцю або їх сплавів.

  1. Вузли з деталями тертя та деталями, які співударяються, що не мають прямого контакту з ВР, але виконані з матеріалів, що дають іскру, повинні бути гумовані, або покриті пластиком, або щільно закриті кожухом, який виготовляється з матеріалів, що не дають іскор.
    1. У всіх вузлах і деталях, де ВР можуть підлягати навантаженню тертя, середній нормальний тиск між поверхнями тертя незалежно від матеріалів, з яких вони виготовлені, не повинен перевищувати 40 кг/см , а розігрів поверхонь тертя не повинен перевищувати 60°С.

У найбільш відповідальних місцях повинні бути встановлені контрольно- вимірювальні прилади або автоматичні пристрої виключення приводу в разі перевищення вказаних параметрів.

  1. Усі теплові комунікації та ємності з температурою поверхні понад 45°С, з якими можуть контактувати люди, повинні бути надійно відгороджені або покриті теплоізоляційним негорючим матеріалом.
    1. Тракти проходження ВР не повинні мати заглиблень, перемичок, карманів, де можливе накопичення ВР.
    2. У всіх випадках, якщо тільки це не зумовлено спеціально регламентованими умовами експлуатації вузлів, конструкція устаткування повинна виключати потрапляння ВР у зазори між деталями тертя або деталями, що співударяються. Останнє може бути досягнуто використанням відповідних ущільнень, виносних підшипників, відбійних витків на шнеках і подібних рішень.
    3. Конструкції подрібнювальних, перемішувальних, дозувальних і транспортувальних пристроїв у трактах проходження ВР не повинні мати кріпильних деталей (болтів, шпильок, шпонок, пальців, шплінтів).
    4. Болтові з'єднання за межами тракту проходження ВР повинні надійно фіксуватися від відкручування за допомогою шплінтів або іншими надійними засобами. Матеріал шплінтів не повинен підлягати корозії від дії ВР і його компонентів або мати захисне антикорозійне покриття. Застосування пружинних шайб забороняється.
    5. Мастильні матеріали повинні добиратися з урахуванням швидкостей, навантажень і робочих температур деталей тертя. Марка мастильних матеріалів повинна вказуватись у паспорті (формулярі) на устаткування та у відповідній експлуатаційній документації, що затверджена в установленому порядку.
    6. Конструкція вузлів устаткування повинна виключати потрапляння мастильних матеріалів і піску до ВР.
    7. Зовнішні поверхні вузлів і деталей не повинні мати гострих кромок, задирок або будь-яких гострих виступів.
    8. Уся замикаюча арматура на апаратах, резервуарах і трубопроводах заряджаючих пристроїв, а також виступаючих деталей (рукоятки управління тощо) повинні бути виконані з хромонікелевої сталі та мати конструкцію, яка унеможливлює вузли тертя. Металеві частини виступаючих деталей необхідно гумувати або покривати пластиком, який не вміщує твердих наповнювачів.
    9. Усі рухомі частини устаткування повинні бути огороджені або мати конструктивне виконання, за якого виключаються випадковий доступ і травмування об- слуговувального персоналу.
    10. Вузли та механізми устаткування, безпека роботи яких залежить від дотримання встановлених оптимальних режимів, повинні оснащуватися контрольно- вимірювальною, регулювальною та захисною апаратурою. Системи контролю та управління повинні забезпечувати можливість настроювання устаткування та апаратури на заданий режим роботи, підтримування заданих параметрів технологічного процесу. Ручки, кнопки та рукоятки управління повинні мати позначки, що вказують на їх призначення. На шкалах контрольно-вимірювальних приладів повинні бути чітко означені показники граничнодопустимих рівнів заданих параметрів (червона риска, червона стрічка тощо).
    11. Устаткування з дистанційним керуванням повинно мати дублюючі пристрої для його вимикання (зупинки), що розміщуються безпосередньо на устаткуванні.
    12. Органи ручного керування повинні розміщуватись в оптимальній зоні роботи оператора відповідно до вимог державних стандартів «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования» (ГОСТ 12.2.03278) при роботі сидячи і «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования» (ГОСТ 12.2.033-78) при роботі стоячи. Органи керування повинні розміщуватися згідно з вимогами державного стандарту «Система "человек-машина" (ГОСТ 22269-76). Рабочее место оператора. Взаимное расположение элементов рабочего места. Общие эргономические требования». У цьому разі повинен забезпечуватись вільний доступ оператора до органів керування, а також його вільний вихід з небезпечної зони у випадку виникнення аварійної ситуації.
    13. Устаткування, крім органів керування, повинно оснащуватися запобіжними пристроями, що відмикають привід у разі навантаження, що перевищує номінальне.
    14. Устаткування та розміщена на ньому контрольно-вимірювальна апаратура та органи керування повинні надійно працювати за відносної вологості повітря до 90% у діапазоні температур від +40 до -10°С для підземних робіт і від +40 до -50 °С для відкритих робіт відповідно до вимог державних стандартів «Машины, приборы и другие технические изделия. Исполнение для различных климатических районов. Категории, условия эксплуатации, хранения и транспортирования в части воздействия климатических факторов внешней среды» (ГОСТ 15150-69), «Климат СССР.

Районирование и статистические параметры климатических факторов для технических целей» (ГОСТ 16350-80), «ЕСЗКС. Покрытия лакокрасочные. Общие требования и методы ускоренных испытаний на стойкость к воздействию климатических факторов» (ГОСТ 9.401-91).

  1. Посудини, що працюють під тиском і є складовою частиною устаткування, повинні розроблятися, виготовлятися, випробуватися та експлуатуватися відповідно до вимог чинного законодавства. Для виготовлення таких посудин необхідно використовувати лише хромонікелеві сталі, що відповідають вимогам цих Правил.
    1. Шумовібраційні характеристики устаткування повинні відповідати вимогам державного стандарту «ССБТ. Шум. Общие требования безопасности» (ГОСТ 12.1.003-83).
    2. Санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони повинні відповідати вимогам державного стандарту «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» (гОсТ 12.1.005-88).
    3. У конструкції устаткування треба застосувати пневматичні, гідравлічні, електричні у вибухобезпечному виконанні та механічні приводи. Підшипники приводу повинні бути виносними або захищеними від потрапляння в них матеріалу, що транспортується.
    4. Як транспортну базу устаткування необхідно використовувати шасі автомобілів, самохідні шасі, автопричепи, залізничні платформи, шахтові вагони та ручні візки тощо.
    5. Устаткування, що розміщується на автомобільних шасі, повинно відповідати Правилам дорожнього перевезення небезпечних вантажів.
    6. Конструкція устаткування повинна забезпечувати контроль за кількістю ВР, що переміщуються, з використанням вагового або об'ємного способу дозування. Точність дозуючих пристроїв повинна бути вказана у технічній документації.
    7. Устаткування, що призначене для приготування ВР у процесі заряджання, повинно мати дозуючі пристрої, живильники та змішувачі для забезпечення відповідності складу ВР вимогам стандартів (ТУ) на такі ВР.
    8. Робота живильників, змішувачів, вивантажувальних та інших пристроїв аналогічного призначення повинна бути синхронною. Система управління приводами не повинна допускати можливості порушення заданої послідовності вмикання- вимикання виконавчих органів. Також повинно бути забезпечено відмикання (блокування роботи) таких органів у випадку аварійної зупинки одного з них.
    9. У конструкції устаткування повинна бути передбачена можливість очищення від залишків ВР або його компонентів.
  2. Вимоги до конструкції основних вузлів устаткування
    1. Підготовка ВР і її компонентів перед завантаженням у змішувально-зарядне устаткування повинна проводитись на стаціонарних пунктах або на спеціальному пересувному обладнанні за місцем проведення підривних робіт відповідно до вимог цього розділу.
    2. Відновлення сипучості гранульованих ВР необхідно проводити на подріб- нювачах барабанного або щекового типу, що допущені до використання Держгір- промнаглядом України.
    3. Розмір щілини подрібнювача щекового типу повинен регулюватися відповідно до прийнятого розміру комірки сит. Поверхня щок подрібнювача повинна бути гладкою або з вертикальними ребрами.
    4. Відновлення сипучості або подрібнення аміачної селітри допускається виконувати на подрібнювачах валкового типу, що допущені до використання Держгір- промнаглядом України.
    5. Валки такого подрібнювача можуть бути гладкими, зубчатими або рифле- ними. Забороняється використовувати валки з різною швидкістю обертання. Валки або їх робочі органи повинні бути виконані з алюмінію або нержавіючої сталі.
    6. Конструкції подрібнювачів валкового типу повинні виключати можливість торкання валків один об одного. Крім того, підшипники одного з валків повинні бути забезпечені амортизаторами. Регулюючий пристрій амортизаторів повинен мати пристосування для пломби.
    7. Забороняється використовувати подрібнювачі, в яких розпушення або просіювання ВР здійснюється протиранням.
    8. Лінійна швидкість робочих органів подрібнюючих пристроїв відносно ВР не повинна перевищувати 1 м/с.
    9. Подрібнювачі повинні забезпечуватися пристроями, що відключають привід у разі перенавантаження.
    10. Конструкція подрібнювачів має бути зручною для очистки їх від залишків ВР або аміачної селітри.
    11. Під час роботи з гранульованими ВР приймальні лійки бункерів, шлюзових камер тощо повинні бути облаштовані кришками з сітками для виключення потрапляння сторонніх предметів у тракт проходження ВР. Кришки та сітки повинні бути надійно закріплені, не змішуватись під час транспортування або роботи устаткування, виключати можливість потрапляння до тракту проходження ВР кріпильних деталей. Розміри комірок дротяних сіток визначаються в технічній документації з урахуванням властивостей ВР або їх компонентів та характеристик і вимог устаткування.
    12. Кришки та сітки повинні бути виконані з матеріалів, що не дають іскри під час удару та тертя. У разі використання металів місця стику повинні армуватися гумою або пластиком.
    13. Конструкція устаткування повинна виключати можливість зависання ВР у бункерах, камерах та інших накопичувальних і перепускних вузлах.
    14. Для переміщування гранульованих ВР або їх твердих компонентів по внутрішніх трактах устаткування можуть застосовуватись шнекові живильники, віброживильники, пневмодіафрагми та інші механізми, конструкція яких виключає руйнування та розшарування гранул від механічних навантажень. Використання для цього колісних, ланцюгових та інших подібних пристроїв забороняється.
    15. Робота шнекового транспортера повинна бути плавною, без вібрацій. Частота обертання шнека-гвинта діаметром понад 200 мм при горизонтальному та похилому розміщенні не повинна перевищувати 90 об/хв, при вертикальному - 150 об/хв. Довжина шнеків повинна бути такою, щоб виключити можливість тертя його ребер по корпусу за рахунок прогинання.
    16. Шнеки-гвинти повинні бути виконані таким чином, щоб виключити можливість запресовування ВР або їх компонентів у торцевих частинах шнеків шляхом встановлення гвинтовідсікачів, зніманням частини витків тощо.
    17. Приводи шнекових транспортерів повинні підключатись до шнеків через муфти, що запобігають передачі обертового моменту, що перевищує номінальний у 1,3 разу. Крім того, повинні бути передбачені пристрої, що відключають привід у випадку утворення пробки.
    18. Віброживильники, віброднища дозволяється застосовувати лише в роботі з ВР, що не розшаровуються під час дії на них вібрації.
    19. Продуктивність віброконвеєра, який працює в парі з дозувальним або зарядним пристроєм, повинна відповідати їх продуктивності. В іншому випадку повинен бути передбачений захист віброконвеєра від ущільнення в ньому матеріалу, що транспортується. У місцях стикування віброконвеєра з завантажувальним пристроєм, а також окремих секцій конвеєра між собою треба передбачати надійну герметизацію, що виключала б пиління та втрату матеріалу.
    20. Для приготування окислювача, емульсії та інших рідких компонентів водо- наповнених ВР і переміщення їх внутрішніми трактами устаткування треба використовувати відцентрові насоси з нержавіючої сталі або інші, допущені у встановленому порядку.
    21. Трубопроводи, якими транспортуються водонаповнені ВР, повинні мати діаметр, що не перевищує критичного діаметра детонації для вказаних продуктів.
    22. Стрічкові конвеєри повинні обладнуватись захистом від пробуксовування та системою, що забезпечує дубльоване відключення транспортера в будь-якій точці по довжині. Транспортерна стрічка повинна бути виготовлена з важкозаймистих матеріалів згідно з вимогами державного стандарту «ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности» (ГОСТ 12.2.022-80). Ширина стрічки повинна бути не меншою за полуторну ширину мішка з ВР або його компонентів. Під час транспортування гранульованих ВР насипом ширина стрічки повинна бути в 3 рази ширшою за навал ВР на стрічці.
    23. Конструкція стрічкових конвеєрів повинна виключати можливість потрапляння ВР на натяжні барабани та опорні ролики, а також забезпечувати очищення транспортерної стрічки від налипання ВР шляхом використання спеціальних пристроїв.
    24. Як дозуючі пристрої для гранульованих ВР треба застосовувати шнекові, об’ємні (камерні) та вагові дозатори; для водонаповнених ВР - об’ємні дозатори, відцентрові або інші насоси заданої продуктивності.
    25. Для виключення викидів пилу в атмосферу на випускних отворах дозуючих камер, що працюють з надмірним тиском, треба встановлювати фільтри.
    26. Конструкція дозуючих пристроїв повинна забезпечувати швидкість руху часточок гранульованих ВР відносно нерухомої або рухомої поверхонь не більше ніж 5 м/с.
    27. У тих випадках, коли вал рухає виконавчі органи подрібнювальних, пе- ремішувальних, транспортувальних або дозувальних пристроїв, що розміщені в камерах або порожнинах разом з ВР, підшипники вала повинні бути виносними. Видимий розрив між підшипниками і стінкою, за якою знаходяться ВР або тракт їх проходження, повинен бути не менше ніж 40 мм.
    28. У місцях проходження вала через стінку треба передбачати ущільнення. Ущільнювальні матеріали не повинні вступати в хімічну реакцію з ВР та їх компонентами.
    29. Виносні підшипники повинні герметизуватися встановленням у кришках підшипників сальників. Підшипникові вузли та редуктори повинні мати таке конструктивне виконання, яке б надійно запобігало витоку масел і виключало потрапляння в них вологи, бруду та пилу.
    30. Зарядні рукави повинні бути морозостійкими та гнучкими. Змотування рукавів у бухти та намотування на барабани не повинно супроводжуватись руйнуванням стінок або прохідного перерізу.
    31. Зарядні рукави, що використовуються під час пневмозаряджання, повинні мати на зовнішній поверхні розпізнавальні знаки (виступ, кольорові смуги), а також заводське маркування, що відповідає вимогам технічних умов.
    32. Зарядне устаткування нагнітального типу повинно мати запірні пристрої з боку підведення стисненого повітря і з боку транспортного трубопроводу. Конструкція такого устаткування повинна передбачати пристрої для стравлювання стисненого повітря, манометри, запобіжні клапани (регулятори тиску) відповідно до вимог державного стандарту «Посудини, що працюють під тиском. Клапани запобіжні. Вимоги щодо безпеки» (ДСТУ ГОСТ 12.2.085:2007).
    33. Запобіжні клапани повинні бути захищені від забруднення та пошкоджень ВР і мати пристосування для примусового їх відкривання.
    34. Ємності для горючих і легкозаймистих рідин на зарядних машинах повинні бути обладнані гасильними перегородками, повітряниками або запобіжними мембранами, що розраховані на видавлювання вмісту при тиску на 0,5 кг/см "2 більшого за граничнодопустимий.
    35. Ступінь наповнювання ємності для горючих і легкозаймистих рідин і розчинів окислювачів не повинна перевищувати 90% їх місткості.
    36. Доступ до вантажно-розвантажувального пристрою повинен забезпечуватись за допомогою драбини, яка у верхній частині закінчується площадкою сходів з перилами.
    37. Електроустаткування вибухонебезпечних зон має бути заземленим і відповідати вимогам Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 06 жовтня 1997 року № 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 січня 1998 року за № 11/2451, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017 (далі - Правила технічної експлуатації електроустановок) та Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21 -98).
    38. Рівні вибухозахисту електроустаткування зарядного, доставного та змішувального устаткування треба приймати відповідно до вимог державних стандартів «ССБТ. Электробезопасность. Термины и определения» (ГОСТ 12.1.009-76), «сСбТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление» (ГОСТ 12.1.030-81), «ССБТ. Электрооборудование взрывозащищенное. Порядок согласования технической документации, проведения испытаний, выдачи заключений и свидетельств» (ГОСТ 12.2.021-76).
    39. Ступінь захисту оболонки електродвигунів повинен відповідати вимогам державного стандарту «Степени защиты, обеспечиваемые оболочками (Код ІР)» (ГОСТ 14254-96 (МЭК 529-89)).
  3. Загальні вимоги до експлуатації устаткування
    1. Експлуатація зарядного, доставного та змішувального устаткування повинна проводитись згідно із цими Правилами і вимогами інструкцій заводів-виробників.
    2. До експлуатації устаткування допускаються особи, які пройшли навчання за відповідною програмою. Програма навчання складається відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05), і повинна затверджуватись керівником суб'єкта господарювання за узгодженням з територіальним органом Держгірпромнагляду України.
    3. Для механізованого приготування, доставки та заряджання ВР повинні використовуватись устаткування та ВР, що допущені для цього в установленому порядку.
    4. Забороняється використовувати для механізованого приготування або заряджання розсипані ВР. Розсипані ВР повинні бути зібрані та повернені на склад вибухових матеріалів для їх знищення в установленому порядку.
    5. Забороняється вести роботу на несправному або забрудненому обладнанні і приладах.
    6. У разі механізованого заряджання необхідно вживати заходів щодо запобігання виділенню пилу або частин ВР у навколишній простір. Вміст пилу в по-