Xd=kmnd^~,(7-14)

де X*. - характеристичне значення характеристики міцності; у м - коефіцієнт надійності за характеристикою матеріалу;

kmod~ перехідний коефіцієнт, що враховує вплив тривалості навантаження та вологості. Примітка 1. Величини kmo(j наведені у таблиці 8.1.

Примітка 2. Рекомендовані коефіцієнти надійності для характеристик матеріалу у м наведені у таблиці 7.3.

Таблиця 7.3 - Рекомендовані коефіцієнти надійності у м для характеристик матеріалів і опорів

Основні сполучення:

Ум

Цільна деревина

1,3

Дощато-клеєна деревина

1,25

Фанеровані пиломатеріали, фанера, OSB

1,2

Деревно-стружкові плити (ДСП)

1,3

ДВП тверді

1,3

ДВП середньої твердості

1,3

ДВП (MDF)

1,3

ДВП м’які

1,3

З’єднання

1,3

З’єднання перфорованими металевими пластинами

1,25

Аварійні сполучення

1,0

  1. Розрахункова характеристика жорсткості елемента Ej або Gj повинна визначатись, як

ЕЛ=ЬіШL,(7.15)

Ум

G(7.16)

Ум

де Етеап - середнє значення модуля пружності;

Gmean ~ середнє значення модуля зсуву.

  1. Розрахункові значення геометричних даних
  2. Геометричні дані для поперечних перерізів та систем можуть прийматись як номінальні величини за специфікаціями на вироби або робочих креслень.
  3. Розрахункові величини допусків за геометричними розмірами, які встановлено у цих стандартах, охоплюють впливи від:
  • геометричних неточностей елементів;
  • дефектів конструкцій від виготовлення та зведення;
  • неоднорідності матеріалів (наприклад, сучків).
  1. Розрахункові опори
  2. Розрахункова величина опору Rd (несучої здатності) повинна визначатись, як

R<i = bm0d — >(7Л7)

Ум

де Rk - характеристичне значення несучої здатності;

у м - коефіцієнт надійності для характеристики матеріалу;

kmod ~ перехідний коефіцієнт, що враховує вплив тривалості навантаження та вологості.

Примітка 1. Величини kmod наведені у 8.1.3.

Примітка 2. Коефіцієнти надійності для характеристик матеріалу наведені в 7.4.1.

  1. Перевірка статичної рівноваги

Форми для перевірки статичної рівноваги відповідним чином застосовуються для розрахунку дерев’яних конструкцій, наприклад, для розрахунку анкерних болтів або перевірки опор, що зазнають підйому від нерозрізних балок.

8 ВЛАСТИВОСТІ МАТЕРІАЛІВ

  1. Загальні положення
  2. Характеристики міцності і жорсткості

Характеристики міцності і жорсткості повинні визначатись на основі випробувань для типів дій, впливу яких зазнаватиме матеріал у конструкції, або на основі порівнянь із такими ж зразками деревини і сортами або матеріалами на основі деревини, або на основі належним чином встановлених залежностей між різними властивостями.

  1. Залежність "напруження-деформації"
  2. Оскільки нормативні значення визначаються за умови лінійної залежності між напруженнями і деформаціями до руйнування, перевірка міцності окремих елементів також повинна базуватись на такій лінійній залежності.
  3. Для елементів або їх окремих частин, що зазнають стиску, може застосовуватись нелінійна залежність (пружно-пластична).
  4. Перехідні коефіцієнти міцності для експлуатаційних класів і класів за тривалістю навантаження
  5. Повинні застосовуватись перехідні коефіцієнти kmod, наведені у таблиці 8.1.
  6. Якщо сполучення навантажень складається із дій, що належать до різних класів за тривалістю навантаження, необхідно вибирати значення kmod , яке відноситься до дії з най- коротшою тривалістю, наприклад, для сполучення навантаження від власної ваги та якогось короткотривалого, повинно застосовуватись значення kmod, що відноситься до короткотривалого навантаження.
  7. Перехідні коефіцієнти деформацій для експлуатаційних класів

Повинні застосовуватись значення коефіцієнтів деформації kdej> які наведено у таблиці 8.2.

  1. Цільна деревина
  2. Дерев’яні елементи круглого перерізу повинні відповідати вимогам ГОСТ 9463 і ГОСТ 9462.
  3. Може враховуватись вплив розміру елемента на міцність.
  4. Для прямокутної цільної деревини з нормативною густиною < 700 кг/м3 базова висота

перерізу при згині або ширина (максимальний розмір перерізу) при розтягу приймається 150 мм. Для висот перерізів із цільної деревини при згині або ширини при розтягу менше 150 мм нормативні значення fm k , /(>0>fc можуть бути збільшені застосуванням коефіцієнта kh, що визначається, як

150Л°>2

ТІ ,(8.1)

kh - min

1,3

де h - висота перерізу при згині або ширина при розтягах елемента, мм. Таблиця 8.1 - Значення kmod

Експлуатаційний клас

Класи за тривалістю навантаження

Матеріал

.

Постійна

Довго

тривала

Середньо- тривала

Коротко

тривала

Миттєва

Цільна деревина

1

0,60

0,70

0,80

0,90

1,10

2

0,60

0,70

0,80

0,90

1,10

3

0,50

0,55

0,65

0,70

0,90

Дощато-

1

0,60

0,70

0,80

0,90

1,10

клеєна деревина

2

0,60

0,70

0,80

0,90

1,10

3

0,50

0,55

0,65

0,70

0,90

Фанеровані матеріали

1

0,60

0,70

0,80

0,90

1,10

LVL

2

0,60

0,70

0,80

0,90

1,10

І

3

0,50

0,55

0,65

0,70

0,90

1 Фанера

1

1

0,60

0,70

0,80

0,90

1,10

2

0,60

0,70

0,80

0,90

1,10

3

0,50

0,55

0,65

0,70

0,90

OSB

1

0,30

0,45

0,65

0,85

1,10

1

0,40

0,50

0,70

0,90

1,10

2

0,30

0,40

0,55

0,70

0,90

ДСП, ДСТУ EN312 Частина 4, Частина 5

1

0,30

0,45

0,65

0,85

1,10

Частина 5

2

0,20

0,30

0,45

0,60

0,80

Частина 6, Частина 7

1

0,40

0,50

0,70

0,90

1,10

Частина 7

2

0,30

0,40

0,55

0,70

0,90

ДВП тверда

1

0,30

0,45

0,65

0,85

1,10

ДСТУ EN 622-2

2

0,20

0,30

0,45

0,60

0,80

ДВП,

1

0,20

0,40

0,60

0,80

1,10

Середньої твердості [ ДСТУ EN 622-3

1

0,20

0,40

0,60

0,80

1,10

2

-

-

-

0,45

0,80

ДВП, MDF

1

0,20

0,40

0,60

0,80

1,10

і ДСТУ EN 312-5

2

-

-

-

0,45

0,80

  1. Для деревини, яка встановлена на межі гігроскопічності і яка вірогідно висушена під навантаженням, значення kdef, наведені у таблиці 8.2, повинні збільшуватись до 1,0.
  2. Шипові з’єднання повинні відповідати ДСТУ prEN385.
  3. Дощато-клеєна деревина
  4. Дощато-клеєні елементи повинні відповідати вимогам ГОСТ 20850.
  5. Вплив розмірів елемента на міцність може враховуватись.
  6. Для дощато-клеєної деревини прямокутного перерізу за базову висоту при згині або ширину при розтягу приймають 600 мм. Для висоти при згині або ширини при розтягу дощато- клеєної деревини менше ніж 600 мм нормативні значення fmj. і /(0 можуть збільшуватись на коефіцієнт kh , прийнятий, як

,0,1

600 у

kh = min <

h J ,(8.2)

1,1

де h - висота для згинальних елементів або ширина для розтягнутих елементів, мм.

  1. Крупні шипові з’єднання не повинні застосовуватись для виробів, які використовуються в експлуатаційному класі 3, де напрям волокон змінюється у вузлі.
  2. Необхідно враховувати вплив розмірів елемента на міцність при згині перпендикулярно до волокон.

Таблиця 8.2 - Значення к^^дпя деревини і матеріалів на основі деревини

Матеріал

Експлуатаційний клас

1

2

3

Цільна деревина

0,60

0,80

2,00

Дощато-клеєна деревина

0,60

0,80

2,00

Фанеровані матеріали, LVL

0,60

0,80

2,00

Фанера

0,80

-

-

0,80

1,00

0,80

1,00

2,50

OSB

2,25

-

-

1,50

2,25

-

ДСП, ДСТУ EN312 Частина 4

2,25

Частина 5

2,25

3,00

-

Частина 6

1,50

-

-

Частина 7

1,50

2,25

-

ДВП тверда ДСТУ EN 622-2

2,25

-

-

2,25

3,00

-

ДВП середньої твердості ДСТУ EN 622-3

3,00

-

-

3,00

4,00

-

ДВП, MDF ДСТУ EN 312-5

2,25

-

-

2,25

3,00

-

  1. Фанеровані пиломатеріали (LVL)
  2. Для LVL прямокутного перерізу з орієнтацією всіх волокон шпону в одному напрямі повинен враховуватись вплив розміру елемента на міцність при згині і розтягу.
  3. Базовою при згині є висота 300 мм. Для висот при згині, які не дорівнюють 300 мм, характеристичне значенняfnk повинно збільшуватись на коефіцієнт kh, що визначається, як

(8.3)

1,2

де /і - висота елемента, мм.

s - експоненціальна залежність впливу розміру (8.4.5).

  1. При розтягу базовою є довжина 3000 мм. Для довжин при розтягу, які не дорівнюють 3000 мм, характеристичне значення ft 0 ^ повинно збільшуватись на коефіцієнт kj , що визначається, як

(8.4)

1,1

де / - довжина елемента, мм.

  1. Експоненціальна залежність впливу розміру 5 для LVL повинна прийматись як заявлена у відповідності з нормативними документами.
  2. Крупні шипові з’єднання згідно з ДСТУ EN 387 не повинні застосовуватись для виробів, які використовуються в експлуатаційному класі 3, де напрям волокон змінюється у вузлі.
  3. Для LVL з орієнтацією всіх волокон шпону в одному напрямі повинен враховуватись вплив розміру елемента на міцність при розтягу перпендикулярно до волокон.
  4. Плити на основі деревини
  5. Плити на основі деревини і LVL повинні відповідати технічним специфікаціям.
  6. При застосуванні м’яких ДСП вони повинні розкріплятись вітровими в’язями і проектуватись із випробуванням.
  7. Клеючі речовини
  8. Клеючі матеріали для конструкцій повинні забезпечувати з’єднання такої міцності та довговічності, щоб цілісність з’єднання підтримувалась на рівні визначеного експлуатаційного класу протягом передбаченого строку експлуатації конструкції.
  9. Клеючі речовини, які відповідають класу 1 технічних вимог, можуть застосовуватись для всіх експлуатаційних класів.
  10. Клеючі речовини, які відповідають класу 2 технічних вимог, повинні застосовуватись тільки для експлуатаційних класів 1 або 2 при нетривалому впливі температури, що перевищує