а) не нижче 60 °С - для систем централізованого гарячого водопостачання, які приєднуються до відкритих систем теплопостачання;

б) не нижче 50 °С - для систем централізованого гарячого водопостачання, які приєднуються до закритих систем теплопостачання;

в) не вище 75 °С - для всіх систем.

Для інших споживачів води (потреб громадського харчування тощо), яким необхідна гаряча вода з температурою, вище вказаної в а, б, в, рекомендується встановлювати місцеві водонагрівачі.

Температура гарячої води, яка подається нагрівачами в розподільні трубопроводи систем централізованого гарячого водопостачання, повинна відповідати вимогам СНиП 2.04.01.

  1. Проектування вузлів обліку споживання води для висотних будинків є обов’язковим і повинно виконуватись у відповідності зі СНиП 2.04.01. Вузли обліку споживання холодної і гарячої води необхідно встановлювати на кожному вводі в квартиру.

Вузли обліку споживання гарячої води (крім квартирних) слід виконувати у відповідності із завданням на проектування та за погодженням міських служб, відповідальних за постачання гарячої води. При влаштуванні лічильників споживання холодної і гарячої води необхідно передбачати можливість передачі показників витрат до центрального пункту управління будинком (диспетчерської) за допомогою автоматизованої системи моніторингу та управління будинком.

  1. Рівні шуму і вібрації в приміщеннях висотного будинку від роботи насосних агрегатів та іншого обладнання не повинні перевищувати допустимих значень, встановлених у санітарних нормах СН № 3077 і наведених у розділі 8 даного нормативного документа.
  2. Для кріплення опор трубопроводів і обладнання до будівельних конструкцій висотного будинку необхідно застосовувати віброізолюючі прокладки.
  3. Для забезпечення безперебійного гарячого водопостачання у період літніх відключень гарячої води (або у разі аварій) можуть бути використані резервні автономні електричні накопичувальні водонагрівачі, сонячні колектори тощо, що визначається в завданні на проектування.
  4. Приміщення ванних кімнат, санвузлів, душових, кухонних блоків тощо рекомендується облаштовувати датчиками на рівні підлоги для виявлення води і своєчасної сигналізації та попередження аварійних ситуацій і автоматичного перекриття подачі води.
  5. Системи каналізації нежитлових приміщень громадського призначення, вбудованих і вбу- довано-прибудованих у житлові висотні будинки та прибудованих до них, необхідно передбачати окремими від систем каналізації житлової частини із самостійними випусками в зовнішню мережу (дозволяється в один колодязь).
  6. Стояки каналізації для малоповерхової стилобатної частини, а також трубопроводи каналізації, що відводять стоки із санітарно-технічних приладів (квартирні відведення), допускається виконувати з полімерних матеріалів.
  7. Каналізаційні стояки повинні бути прямолінійними (вертикальними) на всій висоті. Зміна прямолінійності стояка (влаштування відступів та перекидок) допускається як виняток при влаштуванні вентиляційного трубопроводу (байпаса), який з’єднує першу (над місцем перегинання) та другу (під місцем перегинання) ділянки стояка. Діаметр вентиляційного трубопроводу необхідно приймати 100 мм.
  8. Діаметр каналізаційного стояка приймається в залежності від величини розрахункових витрат стічної рідини та параметрів системи, але не менше 125 мм.

Величину розрахункових витрат стічної рідини для стояків та горизонтальних відвідних трубопроводів необхідно визначати згідно зі СНиП 2.04.01.

Гідравлічний розрахунок самопливних відвідних трубопроводів необхідно виконувати у відповідності з таблицями, які враховують коефіцієнт жорсткості матеріалу труб згідно зі СНиП 2.04.01.

  1. Пропускна спроможність каналізаційних стояків для висотних будинків при висоті гідравлічних затворів санітарно-технічних приладів 60 мм наведена в табл. 5.1.

Таблиця 5.1 - Пропускна спроможність каналізаційних стояків для висотних будинків

1

1 Діаметр поверхових відведень, мм

Кут приєднання поверхових відведень до стояка, град.

Пропускна спроможність (л/с) каналізаційних стояків діаметром, мм

125

150

і

45

12,5

19,9

50

1

60

11,1

17,6

90

7,4

11,7

45

9,4

14,5

100

60

8,3

12,8

90

5,5

8,62

45

8,58

13,6

125

60

7,57

11,87

90

5,05

7,77

45

-

12,6

150

60

-

11,0

90

-

7,2

  1. Проектування системи каналізації висотного будинку, визначення діаметра каналізаційного стояка та кута приєднання до нього поверхових відвідних трубопроводів у залежності від робочої висоти стояка і секундної витрати стічної рідини необхідно виконувати згідно зі СНиП 2.04.01.
  2. Приєднання стояків до горизонтальних трубопроводів необхідно виконувати плавно, за допомогою трьох відводів по 30° або чотирьох по 22,5°, або відведенням із уповільнюючим відрізком і двома відводами по 45°.
  3. В основі стояків необхідно передбачати бетонні упори або інше надійне кріплення.
  4. Необхідно передбачити компенсацію лінійних подовжень каналізаційних стояків, застосовуючи, як правило, з’єднання стиків каналізації (труб та фасонних частин) на гумових ущільнювальних кільцях або манжетах із зазорами між трубами.
  5. Трубопроводи для систем каналізації (стояків), як правило, слід приймати з високоміцних чавунних труб з гладкими кінцями, що з’єднуються між собою спеціальними муфтами або манжетами. Квартирні відведення допускається виконувати із полімерних труб.
  6. Для запобігання самосифонуванню гідравлічних затворів санітарно-технічних приладів, розташованих на значному віддаленні від каналізаційного стояка, в усіх випадках, коли добуток ухилу (вираженого у мм/м) трубопроводу на його довжину перевищує висоту гідравлічного затвору цього приладу, необхідно встановлення вентиляційного клапана на початку цього трубопроводу (за напрямком руху стоків).
  7. При встановленні у підвальних приміщеннях висотного будинку санітарно-технічних приладів на відмітках, які не дозволяють виконувати випуски каналізації самопливом, необхідно встановлювати герметичні насосні установки, які працюють в автоматичному режимі.
  8. При розташуванні санітарно-технічних приладів нижче рівня люка найближчого оглядового колодязя на внутрішніх каналізаційних мережах необхідно встановлювати спеціальні каналізаційні затвори або зворотні клапани різних конструкцій, які розроблені спеціально для систем - каналізації.
  9. Внутрішні водостоки повинні забезпечувати відвід дощових та талих вод із покрівель висотних будинків, а також відведення води з технічних поверхів при гасінні пожежі.

Для відведення води з проміжних технічних поверхів необхідно передбачити установку трапів і окремих стояків із підключенням до системи водостоків у підвалі будинку.

  1. Воду з систем внутрішніх водостоків необхідно відводити в зовнішні мережі дощової каналізації.
  2. Не дозволяється влаштування відкритих випусків водостоків на поверхні землі.
  3. Трубопроводи водостоків необхідно розраховувати на тиск не менше величини гідростатичного напору при їх засміченні та переповненні згідно з ДБН В.2.6-14.
  4. Покриття будинків, а також водостічних воронок та водостоків слід передбачати з електро- підігрівом.
  5. Випуски водостоків від стилобатної і підземної частин висотного будинку не дозволяється об’єднувати із стояками висотної частини. Воронки слід приєднувати до стояків через компенсаційні патрубки з еластичними манжетами.
  6. У нижньому підземному поверсі рекомендується влаштовувати приямки із насосними установками для відкачування опадової води або води при гасінні пожежі.
  7. Розрахункові витрати дощової води з водозбірної площі даху слід визначати згідно зі СНиП 2.04.01 та ДБН В.2.6-14.
  8. Трубопроводи водостоків для висотних будинків слід передбачати, як правило, з високоміцних чавунних безрозтрубних труб, що з’єднуються між собою за допомогою спеціальних манжет, ущільнювачів та муфт, які витримують статичний тиск води трубопроводу, або з труб сталевих із внутрішнім антикорозійним покриттям.
  9. Водостічні стояки та воронки необхідно розташовувати поза межами житлових квартир і інших приміщень із можливістю вільного доступу обслуговуючого персоналу до них.
  10. Для запобігання підвищенню тиску води у водостічному трубопроводі при засміченні і переповненні його поряд з основним стояком слід передбачати встановлення другого резервного стояка з улаштуванням між ними горизонтальних перемичок, які необхідно передбачати на технічних поверхах (у тому числі обов’язково верхньому і нижньому поверхах).

Верхня частина резервного стояка повинна закінчуватися на верхньому технічному поверсі з установкою вентиляційного клапана. Основний і резервний водостічні стояки повинні мати самостійні випуски у зовнішню водостічну мережу (допускається в один колодязь).

  1. При об’ємно-планувальних рішеннях, що не дозволяють виконувати прокладання горизонтальних трубопроводів від приймальних воронок до стояків із необхідним ухилом або при значній площі даху, рекомендується влаштування водостоків з примусовим відведенням (вакуумних, напірних, сифонових тощо).

Теплопостачання, опалення, вентиляція і кондиціонування

Теплопостачання та опалення

  1. Проектування систем теплопостачання, опалення, вентиляції і кондиціонування для висотних будинків виконується згідно зі СНиП 2.04.05, ДБН В.2.5-39 та іншими чинними нормативними документами з урахуванням положень даного документа.
  2. Приєднання систем теплопостачання та опалення висотних будинків передбачається, як правило, від теплових мереж централізованого теплопостачання через теплові пункти. Теплопостачання від автономного, в тому числі і відновлювального джерела тепла, допускається з урахуванням вимог нормативних документів в області охорони здоров’я людей і навколишнього середовища відповідно до завдання на проектування та на підставі технічних умов.

Автономне джерело теплопостачання необхідно вибирати на підставі техніко-економічного обґрунтування з погодженням із органами державного пожежного та санітарно-епідеміологічного нагляду.

  1. В окремих випадках при спеціальному обгрунтуванні та погодженні з державними органами промислової безпеки і охорони праці, пожежного та санітарно-епідеміологічного нагляду в якості автономного джерела тепла дозволяється застосовувати дахові газові котельні установки. При цьому проектування дахових котельних установок необхідно виконувати згідно зі СНиП ІІ-35, ДБН В.2.5-20 і "Рекомендаціями з проектування дахових вбудованих і прибудованих котельних установок".

Котельні установки рекомендується розташовувати на даху найвищої частини висотного будинку. Число встановлених котлів (теплогазогенераторів) повинно бути не менше трьох. При виході з ладу одного з них інші котли повинні забезпечувати не менше 100 % розрахункової кількості тепла для висотного будинку.

  1. У разі виникнення пожежі у будь-якому приміщенні висотного будинку постачання газу до дахової котельні повинно бути автоматично заблоковано. Крім того, на рівні землі необхідно передбачати ручне відключення подачі газу до котельної установки.

Навколо приміщення дахової котельні необхідно встановлювати огорожі заввишки не менше 3 м для недопущення розкидання конструкцій дахової котельні внаслідок вибуху на прилеглу до будинку територію.

  1. Згідно з завданням на проектування та технічними умовами енергопостачальної організації допускається проектувати резервні електропідігрівачі для системи гарячого водопостачання.
  2. У теплових пунктах необхідно передбачати вузли обліку споживання тепла, яке надходить від централізованого джерела тепла. Для різних споживачів необхідно передбачати окремі прилади обліку споживання тепла (теплолічильники).
  3. Комплекси автоматизації теплових пунктів повинні забезпечувати надійну роботу всіх систем теплопостачання висотного будинку без постійної присутності обслуговуючого персоналу та з автоматичним регулюванням теплових і гідравлічних режимів роботи різних систем теплопостачання згідно з ДСТУ-Н Б В.2.5-37 та завданням на проектування.

Моніторинг за роботою обладнання та параметрами теплоносіїв, аварійно-попереджувальної сигналізації та дистанційне управління обладнанням теплових пунктів повинно здійснюватись із центрального пункту управління будинком (диспетчерської).

  1. Приміщення теплових пунктів, а також схеми розташування обладнання, запірно-регулювальної арматури та трубопроводів повинні відповідати вимогам ДБН В.2.5-39 і забезпечувати можливість монтажу та демонтажу обладнання в процесі експлуатації.
  2. Системи внутрішнього теплопостачання висотного будинку необхідно приєднувати:
  • при централізованому" джерелі тепла - за незалежною схемою.
  • при автономному джерелі тепла - за залежною або незалежною схемами.

Допускається приєднання за залежною схемою обладнання для опалення, вентиляції, кондиціонування та теплоповітряних завіс, яке встановлюється в підземній та стилобатній частинах висотного будинку.