КОМІТЕТ З НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВА ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
від 17 червня 1999 року № 112
Про затвердження Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 червня 1999 р. за № 424/3717
Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 1 жовтня 2007 року № 224
На виконання пункту 11 Положення про Комітет по нагляду за охороною праці України, затвердженого Указом Президента України від 9 березня 1998 р. № 182/98, і на підставі рішення редакційної комісії, створеної наказом Комітету від 06.12.96 № 211 «Про підсумки розгляду остаточної редакції проекту Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій і доцільність його затвердження», НАКАЗУЮ:
Голова КомітетуС.П.Ткачук
ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 17 червня 1999 р. № 112
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 30 червня 1999 р. за № 424/3717
ПОЛОЖЕННЯ
ЩОДО РОЗРОБКИ ПЛАНІВ ЛОКАЛІЗАЦІЇ ТА ЛІКВІДАЦІЇ АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЙ І АВАРІЙ
(У тексті слово «Держнаглядохоронпраці» замінено словом «Держгірпромнагляд» у відповідному відмінку згідно з наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 1 жовтня 2007 року № 224)
Цей нормативний акт поширюється на потенційно небезпечні підприємства (далі — підприємства), потенційно небезпечні об’єкти (далі — об’єкти), на яких можливі аварії із залповими викидами вибухонебезпечних і токсичних продуктів, вибухами й загоряннями (пожежами) в апаратурі, виробничих приміщеннях і зовнішніх спорудах, які можуть призвести до зруйнування будинків, споруд, технологічного устаткування, ураження людей, негативного впливу на довкілля.
Нормативний акт встановлює порядок розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (далі — ПЛАС), вимоги до їх складу, змісту та форми, процедуру затвердження й перегляду ПЛАС.
Вимоги цього нормативного акта обов’язкові для всіх міністерств, відомств, підприємств, організацій, юридичних і фізичних осіб незалежно від їхньої галузевої та/або відомчої належності й форми власності.
Вимоги даного нормативного акта не поширюються на:
ядерні установки та підприємства з переробки радіоактивних речовин, за винятком тих об’єктів на цих підприємствах, де є обіг нерадіоактивних речовин;
військові об’єкти;
підприємства гірничодобувної промисловості (шахти);
на всі види транспорту, крім трубопровідного.
Аварійна ситуація — стан потенційно небезпечного об’єкта, що характеризується порушенням меж та/або умов безпечної експлуатації, але не перейшов в аварію, при якому всі несприятливі впливи джерел небезпеки на персонал, населення та навколишнє середовище утримуються у прийнятних межах за допомогою відповідних технічних засобів, передбачених проектом.
Аварія — раптова подія, така як потужний викид небезпечних речовин, пожежа або вибух, внаслідок порушення експлуатації підприємства (об’єкта), яка призводить до негайної та/або наступної загрози для життя та здоров’я людей, довкілля, матеріальних цінностей на території підприємства та/або за його межами.
Блок технологічний — апарат (устаткування) або група (з мінімальною кількістю) апаратів (устаткування), які в заданий час можна відключити (ізолювати) від технологічної системи без небезпечних змін режиму, що можуть призвести до розвитку аварії в суміжній апаратурі.
Відділення — структурний підрозділ підприємства чи цеху, що містить декілька виробничих дільниць, займає відокремлену територію та здійснює частку виробничого процесу з перероблення предмета праці.
Дільниця виробнича — структурний підрозділ підприємства чи цеху, що об’єднує групу робочих місць, організованих за предметним, технологічним чи предметно- технологічним принципом спеціалізації.
Критичні значення параметрів — граничні значення одного або кількох взаємопов’язаних параметрів (щодо складу матеріального середовища, тиску, температури, швидкості руху, часу перебування в зоні із заданим режимом, співвідношення компонентів, що змішуються, роз’єднування суміші і т. і.), при яких можливе виникнення вибуху в технологічній системі або розгерметизація технологічної апаратури та викиди горючої або токсичної речовини в атмосферу.
Ліквідація наслідків аварії — режим функціонування, під час якого підприємство (об’єкт) після аварії переводиться в режим нормальної експлуатації або перетворюється в екологічно безпечну природно-технологічну систему.
Небезпечні режими роботи устаткування — режими, які характеризуються такими відхиленнями технологічних параметрів від регламентних значень, при яких може виникнути аварійна ситуація та/або статися зруйнування обладнання, будинків, споруд.
Об’єкт потенційно небезпечний — будь-яке джерело потенційної шкоди життєво важливим інтересам людини.
Підприємство потенційно небезпечне — промислове підприємство, що використовує в своїй діяльності або має на своїй території потенційно небезпечні об’єкти (2).
Підприємство (промислове) — статутний суб’єкт, який має право юридичної особи та здійснює виробництво і реалізацію продукції певних видів із метою одержання відповідного прибутку.
Підрозділ структурний — ланка організації (підприємства), яка включає колектив виконавців або/і робочих, яка має відокремленні, чітко визначені функції в процесі керівництва або виробничому процесі, які відрізняються від функцій інших ланок, і в силу цього входить, як організаційно відокремлена від інших підрозділів частка організації (підприємства), в його структуру або в структуру підрозділів організації (підприємства). Наприклад: виробництво, цех, відділення, виробнича дільниця.
Складовою частиною виробництва можуть бути цехи, відділення, виробничі дільниці. Складовою частиною цеху можуть бути відділення і виробничі дільниці. Складовою частиною відділення є виробничі дільниці.
Процес технологічний — сукупність фізико-хімічних перетворень речовин і змін значень параметрів матеріального середовища, які проводяться з певною метою в апараті (системі взаємопов’язаних апаратів, агрегаті, машині і т. інш.).
Спеціалізовані підрозділи — гірничо-газорятувальні і пожежні частини, медична служба, підрозділи формувань органів Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Уражальні чинники аварії — фактори, що виникають під час аварії, які здатні у разі досягнення певних значень завдати збитків здоров’ю людей, довкіллю, матеріальним цінностям (надлишковий тиск на фронті ударної (вибухової) хвилі, теплове навантаження від полум’я, концентрація небезпечних речовин у атмосфері, воді, ґрунті тощо).
Установка — сукупність устаткування (апаратів), яка виконує певну функцію в технологічному процесі.
Цех — організаційно та/або технологічно відокремлений структурний підрозділ, що прямо чи побічно бере участь у переробленні предмета праці на готову продукцію та складається із сукупності виробничих дільниць.
(пункт 4.2 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
від 01.10.2007р. № 224)
4.3. Аварії в залежності від їх масштабу можуть бути трьох рівнів: А, Б і В.
Дозволяється не включати в оперативну частину ПЛАС дії персоналу під час аварійних ситуацій, які регламентуються проектно-технологічною документацією (технологічний регламент, інструкція з експлуатації, інші). У такому випадку в ПЛАС повинні бути посилання на документи, в яких ці дії регламентовані.
ПЛАС розробляється з урахуванням усіх станів підприємства (об’єкта): пуск, робота, зупинка і ремонт.
(абзац перший пункту 4.5 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
від 01.10.2007р. № 224)
Відмова в узгодженні має бути мотивованою і надаватись у письмовому вигляді.
Розробка ПЛАС може виконуватися власником самостійно або із залученням спеціалізованих організацій, за умови, що вони мають дозвіл на виконання такої роботи, отриманий в установленому порядку.
на прогнозуванні сценаріїв виникнення аварій;
на постадійному аналізі сценаріїв розвитку аварій і масштабів їх наслідків;
на оцінці достатності існуючих заходів, які перешкоджають виникненню і розвитку аварії, а також технічних засобів локалізації аварій;
на аналізі дій виробничого персоналу та спеціальних підрозділів щодо локалізації аварійних ситуацій (аварій) на відповідних стадіях їх розвитку.