Страница 3: НПАОП 24.1-1.34-13. Про затвердження правил охорони праці на об’єктах з виробництва основної неорганічної продукції та мінеральних добрив (крім азотної продукції) (32245)

Кільцева піч у разі зупинення для ремонту повинна бути відключена від загальної газової комунікації шляхом встановлення заглушок.

1. Температура зовнішніх поверхонь кільцевої печі не повинна перевищувати 430С відповідно до ДСТУ EN 563-2001 «Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних до дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь (EN 563:1994, IDT)», якому надано чинності в Україні наказом Держстандарту України від 14 вересня 2001 року № 454 (далі - ДСТУ EN 563-2001).
2. 1. Печі та інше тепловипромінювальне обладнання необхідно розміщувати вздовж зовнішніх стін виробничих приміщень на відстані, що забезпечує розсіювання теплових потоків до рівня параметрів мікроклімату на робочих місцях, встановлених ДСН 3.3.6.042-99.
   2. Перед введенням в експлуатацію печі для обпалення сировини (каоліну) працівники, які її обслуговують, повинні провести огляд футеровки, починаючи з верху печі, видалити зруйновану цеглу та вмурувати нову, перевірити герметичність печі і комунікацій та стан змащення всіх механізмів, що забезпечують обертання печі.
   3. Реактор, у якому проводиться кислотне розкладання каоліну сульфатною кислотою, повинен бути обладнаний системою захисту, яка унеможливлює введення його в дію при відкритій кришці завантажувального люка.

Подавати із печі обпалений каолін у реактор сульфатування необхідно механізованим способом, а сульфатну кислоту - трубопроводом через ваговий пристрій зі складу.

Для уникнення можливого потрапляння сірчаного газу в повітря робочої зони і утворення кислого туману, сульфатну кислоту необхідно подавати до реактора зі швидкістю, зазначеною в технологічному регламенті.

1. Алюміній сульфат із реактора сульфатування необхідно подавати на відведений майданчик транспортером або іншими засобами транспортування для природного охолодження та кристалізації.
2. 1. За обсягів виробництва понад 1000 т/рік розпушування алюміній сульфату на майданчику може здійснюватися бульдозером, грейферним краном, ковшовим навантажувачем, а завантаження у вагони, автомашини - завантажувальною машиною та іншими механізмами.
   2. У разі необхідності одержання чистого алюміній сульфату продукт, одержаний у реакторі сульфатування, повинен проходити систему очищення, передбачену технологічним регламентом.
   3. Плавлення мідного брухту та попередньо брикетованого дроту, стружки і висічок міді необхідно проводити в полум’яній печі, футерованій вогнестійкою шамотною цеглою.
   4. Спінювання плаву міді необхідно проводити введенням до плаву

сірки.

1. Гранулювання міді необхідно проводити в сталевому кошику з дірчастими стінками, встановленому в заповненому водою басейні.

Для одержання гранул встановленого розміру введення плаву міді в кошик необхідно здійснювати тонкою цівкою з обраною швидкістю.

1. Поглинальна башта повинна бути футерована кислотостійкою цеглою та діабазовою плиткою і обладнана турбінкою для зрошення гранул пористої міді бризками маточного розчину і сульфатної кислоти.
2. 1. Перекачування розчину, що витікає з поглинальної башти, в обертовий кристалізатор безперервної дії необхідно здійснювати відцентровим насосом із хромонікелевої сталі.
   2. Живлення центрифуг маточним розчином з кристалами міді сульфату необхідно здійснювати через проміжну ємність - збірник з мішалкою.
   3. Сушіння міді сульфату необхідно проводити в барабанній сушарці або сушарці іншої конструкції за температури 90-1000С з дотриманням вимог ДСТУ EN 563-2001.
   4. Розвантажування сушарки необхідно проводити в закриті посудини після герметичного з’єднання їх з люком сушарки.

Висота падіння пилоутворювальних матеріалів на дільницях їх перевантаження не повинна перевищувати 0,5 м.

Вивантаження порошкоподібних матеріалів відкритим способом забороняється.

1. Механічна муфельна сульфатна піч для виготовлення натрій сульфату повинна бути футерована вогнетривкими і кислотостійкими шамотними плитками та обладнана завантажувальною лійкою і димоходами зверху та знизу.

Завантаження печі натрій хлоридом необхідно здійснювати безперервно шнековим живильником, а купоросним олієм - трубопроводом через розподільник кислоти, встановлений на валу. Перемішування реакційної суміші необхідно проводити хрестоподібною мішалкою з чавунними гребками з керамічними кінцівками.

Чищення печі необхідно проводити один раз на 2,5-3 місяці.

1. Сушіння натрій сульфату необхідно здійснювати в трубчатому шаровому млині з водяною сорочкою або в обладнанні іншої конструкції, в якому необхідно підтримувати температуру, визначену технологічним регламентом.

Для повного звільнення млина від пилоутворювальних матеріалів необхідно встановлювати механічні чи інші пристрої, що виключають необхідність використання ручної праці.

Для з’єднання розвантажувальних люків з приймачами порошків необхідно використовувати рукава з м’якої пилонепроникної міцної тканини.

1. Транспортування натрій сульфату на фасування та на склад необхідно здійснювати транспортерами або іншими механізованими засобами.
2. 1. Виділення заліза сульфату з травильних розчинів (відходів металургійних та металообробних підприємств), що утворилися під час обробки сталевих виробів сульфатною кислотою, необхідно здійснювати шляхом кристалізації в обладнанні різної конструкції і принципу дії відповідно до обсягів виробництва.
   2. Кристалізацію заліза сульфату у вакуум-кристалізаторах необхідно здійснювати з використанням багатоступеневих пароструменевих інжекторів.
   3. У разі використання технології отримання заліза сульфату із ільменітового концентрату його завантаження в кислотостійкий реактор необхідно здійснювати механічним способом, а подачу сульфатної кислоти - трубопроводом через ваговий пристрій.
   4. Для проведення розкладання ільменітового концентрату сульфатною кислотою за температури 180-2000С необхідно використовувати герметичний реактор, обладнаний системою відведення оксидів сірки.
   5. Апарат для відновлення заліза сульфату повинен бути герметичним і обладнаним системою захисту, яка унеможливлює його введення в дію при відкритій кришці люка під час завантаження чавунного пилу або залізних обрізків.
   6. Тверді відходи після фільтрування заліза сульфату необхідно вивантажувати з центрифуги механізованим способом і направляти на утилізацію.
   7. Тонкоподрібнений барій сульфат для промислового використання необхідно попередньо очищати від домішок (сполук алюмінію, заліза, кальцію).

Для очищення барій сульфату необхідно повільно вводити його до кислотостійкого реактора, оснащеного мішалкою і заповненого сульфатною кислотою або розтопом натрій (кальцій) хлориду.

1. Суспензію барій сульфату необхідно спрямовувати кислотостійким трубопроводом до центрифуги (гідравлічного преса, фільтрпреса) і багаторазово промивати або кип’ятити у воді, неодноразово міняючи воду. Паста барій сульфату із вмістом 20-30% води повинна відповідати ГОСТ 5694-77 «Барий сернокислый для баритования бумаг. Технические условия», затвердженому постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 11 лютого 1977 року № 370.
2. 1. Висушування барій сульфату необхідно здійснювати за температури 110-1200С, а потім - 300-3500С у спеціальному устаткуванні, обладнаному системою забезпечення температурного режиму, передбаченого технологічним регламентом. Температура зовнішньої поверхні обладнання повинна відповідати ДСТУ EN 563-2001.
   2. Вилуговування попередньо подрібненої цинкової сировини або суспензії мідистого пилу з малою концентрацією міді необхідно проводити сульфатною кислотою в резервуарі, футерованому кислотостійким матеріалом, за температури 900С і при постійному барботуванні повітря.

Реакційний резервуар має бути приєднаний до вентиляційної системи з кількістю повітрообміну, що унеможливлює накопичення водню в повітрі виробничого приміщення.

1. Пульпу цинк сульфату після очищення від міді сульфату необхідно направляти до двоступеневої випарної батареї, що працює за температури 140-1200С та тиску 0,3 і 0,15 МПа відповідно.
2. 1. Суспензію цинк сульфату необхідно фільтрувати або охолоджувати у фільтрпресі на поверхні барабана, в якому циркулює вода, для одержання твердого продукту - гідрату цинк сульфату.
3. Вимоги до охорони праці під час виробництва калійних добрив
4. 1. Подрібнення каїнітових руд необхідно здійснювати в млинах, дробарках або іншому обладнанні, що розташоване в окремому приміщенні, оснащеному системою вентиляції.
   2. Температура зовнішньої поверхні обладнання, яке використовують для приготування гарячих зворотних розчинів магній хлориду (для отримання калій хлориду) та магній сульфату (для отримання калій сульфату), не повинна перевищувати 430С відповідно до ДСТУ EN 563-2001. Обладнання повинно мати антикорозійний захист.
   3. Транспортування зворотних розчинів необхідно здійснювати насосами по трубопроводах, виготовлених із корозійностійких матеріалів.
   4. Завантаження подрібненої руди до розчинника необхідно проводити механізованим способом відповідно до ГОСТ 12.3.020-80. Просипи сировини необхідно збирати і спрямовувати у виробництво.
   5. Розчин каїнітової руди в магній хлориді після охолодження необхідно направляти трубопроводом до центрифуги для відділення калій хлориду, а маточний розчин повертати у виробництво.
   6. У гарячий розчин каїнітової руди необхідно додавати калій хлорид та лангбейніт (до насичення) і спрямовувати на фугування для відділення натрій (калій) хлоридів.

Розділення хлоридів необхідно проводити за неодноразового охолодження.

1. Маточні розчини з центрифуги самопливом необхідно спрямовувати на оброблення вторинного лангбейніту для отримання шеніту і в подальшому, після оброблення водою, - виділення калій сульфату.
2. 1. Концентрування розчинів натрій карбонату - побічного продукту, що утворюється під час виробництва глинозему із нефеліну, необхідно здійснювати у вакуум-випарних апаратах за підвищених температур.
   2. Завантаження та вивантаження розчинів на всіх стадіях упарювання необхідно здійснювати насосами. Трубопроводи і частини насосів, які стикаються з розчинами карбонатів, необхідно використовувати з корозійностійкого матеріалу або матеріалу з антикорозійним покриттям.
   3. Калій карбонат можна використовувати зволоженим після відтиснення на центрифузі без висушування.
3. ВИМОГИ ДО БЕЗПЕКИ МАШИН, МЕХАНІЗМІВ ТА УСТАТКОВАННЯ
4. Загальні вимоги
5. 1. Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання повинні відповідати ДСТУ 7234:2011 «Дизайн і ергономіка. Обладнання виробниче. Загальні вимоги дизайну та ергономіки», затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 02 лютого 2011 року № 37 (далі - ДСТУ 7234:2011), ГОСТ 12.1.004-91 «ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования», затвердженому постановою Державного комітету СРСР з управління якістю продукції та стандартів від 14 червня 1991 року № 875, і ГОСТ 12.1.010-76 «ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования», затвердженому постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 28 червня 1976 року № 1581.
   2. Розміщення технологічного обладнання необхідно здійснювати відповідно до класу вибухонебезпечних зон та ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам», введеного наказом Держспоживстандарту України від 22 грудня 2008 року № 495 (далі - ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009).
   3. Монтаж, експлуатацію та технічне обслуговування пневматичних систем необхідно проводити відповідно до ГОСТ 12.3.001-85 «ССБТ. Пневмоприводы. Общие требования безопасности к монтажу, испытаниям и эксплуатации», затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 10 листопада 1985 року № 3559.

Експлуатацію та технічне обслуговування гідравлічних систем необхідно проводити відповідно до ГОСТ 12.2.086-83 «ССБТ. Гидроприводы объемные и системы смазочные. Общие требования безопасности к монтажу, испытаниям и эксплуатации», затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 05 січня 1983 року № 4.

1. На кожну одиницю машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки відповідно до Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 687, повинні бути технічні та експлуатаційні документи, в яких визначені граничний строк експлуатації або величина ресурсу з урахуванням конкретних умов експлуатації.
2. 1. Посудини, що працюють під тиском, повинні відповідати вимогам Технічного регламенту безпеки обладнання.

Запобіжні клапани, які встановлені на посудинах, що працюють під тиском, повинні відповідати ДСТУ ГОСТ 12.2.085:2007 «Посудини, що працюють під тиском. Клапани запобіжні. Вимоги щодо безпеки», якому надано чинності в Україні наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 17 жовтня 2007 року № 267.

1. Обертові й рухомі частини устаткування, приводних механізмів, двигунів повинні бути огороджені відповідно до ГОСТ 12.2.062-81 «ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные», затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 30 жовтня 1981 року № 4772.

На зовнішній поверхні огорожі повинні бути нанесені або закріплені попереджувальні знаки відповідно до ДСТУ ISO 6309:2007.

Під час експлуатації обладнання необхідно здійснювати контроль за утворенням конденсату на внутрішній поверхні огорожі.

1. Фланцеві з’єднання на трубопроводах для сульфатної кислоти необхідно накривати захисними кожухами.

Забороняється замуровувати в стіни, перекриття або фундаменти фланцеві з’єднання трубопроводів.