6.4.2. Вибір вогнегасних речовин і засобів пожежогасіння для суден здійснює підприємство - розробник технічного проекту судна.
6.4.3. Відповідальним за справність первинних засобів пожежогасіння на судні, що ремонтується, є капітан судна, а на судні, що будується, - старший будівельник.
6.4.4. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння, як правило, повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди, шафи).
На пожежних щитах повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, що можуть застосовуватися в цьому приміщенні, спорудженні тощо.
6.4.5. Вогнегасники слід установлювати (розміщувати) в легкодоступних та помітних місцях, а також поблизу пожежонебезпечних місць, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі. При цьому вогнегасники повинні бути захищені від попадання прямих сонячних променів, атмосферних опадів та безпосередньої дії опалювальних приладів або інших джерел тепла.
6.4.6. Вогнегасники встановлюють на штатних місцях у спеціальних кронштейнах-утримувачах, що забезпечують надійне кріплення і швидке знімання вогнегасника, на висоті не більше 1,5 метра від палуби до ручки вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відкривання.
6.4.7. Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння, виду системи і вогнегасної речовини на суднах слід установлювати вказівні знаки відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальне и знаки безопасности" на видних місцях, зручних для прочитання.
Навішення вогнегасників на кронштейни, розміщення їх у тумбах або пожежних шафах повинні забезпечувати зручність і оперативність користування ними.
6.4.8. Переносні вогнегасники повинні мати сертифікат відповідності і відповідати вимогам ДСТУ 3675-98 "Пожежна техніка. Вогнегасники переносні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань".
Вогнегасники повинні бути споряджені й упаковані відповідно до інструкції заводу-виробника. Забороняється проводити доопрацювання або змінювання конструкцій вогнегасників, а також знімати з вогнегасників будь-які складові частини.
6.4.9. Вогнегасники, допущені до експлуатації, повинні мати:
облікові (інвентарні) номери за прийнятою на судні системою нумерації;
пломби на пристроях ручного пуску;
бирки та маркувальні написи на корпусі, червоне сигнальне пофарбування.
6.4.10. Використані вогнегасники, вогнегасники, у яких відбувся витік вогнегасної речовини або газу-витискувача більше допустимої величини, вогнегасники з механічними пошкодженнями, у тому числі із зірваними пломбами, повинні бути замінені на справні з числа резервних. Зняті із судна вогнегасники повинні бути направлені на технічне обслуговування.
6.4.11. Забороняється використовувати засоби пожежогасіння і пожежний інвентар для господарських, виробничих і інших потреб, не зв'язаних з пожежогасінням.
6.4.12. На зовнішньому і, за необхідності, на внутрішньому будівельному риштуванні пожежні крани тимчасової системи водяного пожежогасіння повинні встановлюватися на відстані не більше 40 метрів один від одного по горизонталі і через ярус по вертикалі, при цьому обов'язкове установлення їх на першому і верхньому ярусах. Проект розміщення пожежних кранів, установок і систем водяного та пінного гасіння на будівельному місці має бути погоджений з пожежною охороною.
6.4.13. Пожежні крани повинні бути захищені від будь-яких пошкоджень у повсякденних умовах будівництва і ремонту судна.
6.4.14. У зимовий період до пожежних кранів, розташованих на верхній палубі і на зовнішньому риштуванні, для запобігання замерзанню вода не підводиться. На цей період розпорядженням керівника підприємства призначаються особи, відповідальні за забезпечення подачі води у разі необхідності.
6.4.15. Кожний пожежний кран тимчасової системи пожежогасіння повинен бути вкомплектований пожежним рукавом з відповідними з'єднальними головками однакового з ним діаметра, стволом, а також важелем для полегшення відкриття вентиля.
Пожежний рукав необхідно утримувати сухим, складеним "у гармошку" або подвійну скатку і не рідше одного разу на шість місяців розгортати та згортати наново.
Пожежні рукави тимчасової системи пожежогасіння на відкритих частинах палуб, надбудов повинні бути захищені від впливу сонячних променів та атмосферних опадів (зберігатися в металевих ящиках).
6.4.16. Один раз на рік проводити гідравлічні випробування пожежних рукавів на максимальний тиск, що створюється в пожежній магістралі, але не менше 1,2 робочого тиску. Рукава, що не витримали випробування, на судні застосовувати забороняється. Результати випробувань необхідно заносити до журналу реєстрації ЧВС.
6.4.17. Розташування пожежних кранів тимчасової водяної системи пожежогасіння має сприяти легкому і швидкому приєднанню до них пожежних рукавів, а кількість їх повинна забезпечувати подавання не менше двох струменів води в будь-яку частину трюму, палуби, приміщення судна.
6.4.18. Пожежні крани тимчасової системи пожежогасіння в приміщеннях судна необхідно розміщувати один від одного на відстані не більше 15 - 20 метрів, а на відкритих частинах палуб - на відстані не більше 40 метрів.
Установлення пожежних кранів систем пожежогасіння повинно виконуватися на висоті від 0,3 метра до 1,35 метра від палуби.
6.4.19. З'єднувальні головки пожежних кранів і рукавів повинні мати ущільнювачі.
6.4.20. Пожежні крани не рідше одного разу на шість місяців підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки в спеціальному журналі обліку технічного обслуговування.
Пожежні крани повинні постійно бути справними і доступними для використання.
6.4.21. Монтаж тимчасових систем пожежогасіння на суднах повинен бути закінчений до початку насичення судна горючими матеріалами.
6.4.22. Випробування і приймання змонтованих тимчасових систем пожежогасіння проводиться комісією, призначеною розпорядженням головного інженера підприємства з обов'язковим залученням представників пожежної охорони.
6.4.23. Тимчасові системи й установки пожежогасіння повинні відповідати проектній документації та вимогам нормативно-технічних документів. Унесення будь-яких змін у конструкцію установки, перекомпонування суднових приміщень, які захищаються, та інші переобладнання допускається здійснювати за згодою з проектною організацією з інформуванням про це пожежної охорони.
6.4.24. Експлуатація тимчасових систем і установок пожежогасіння повинна проводитись відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004. Усі установки повинні бути в справному стані та утримуватися в постійній готовності. Обслуговувальний і черговий персонал, який виявив несправність установки, зобов'язаний негайно повідомити про це особу, відповідальну за експлуатацію установки, і вжити необхідних заходів щодо усунення виявлених пошкоджень.
(пункт 6.4.24 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 25.06.2007 р. N 444)
6.4.25. Елементи та вузли установок пожежогасіння повинні бути пофарбовані відповідно до вимог чинних стандартів.
6.4.26. Тимчасова система водяного або пінного пожежогасіння повинна забезпечувати необхідний натиск і пропускати розрахункову кількість води або розчину піноутворювача для пожежогасіння в будь-якому районі судна. У разі недостатнього тиску необхідно встановлювати насоси, що підвищують тиск. Насоси-підвищувачі повинні мати основне і резервне живлення. Тимчасове відключення ділянок водопровідної мережі з установленими на них пожежними кранами, а також зменшення натиску мережі нижче необхідного допускається за погодженням з пожежною охороною.
6.4.27. Трубопроводи системи водяного і пінного пожежогасіння, прокладені в місцях, де можливе їх пошкодження, повинні бути захищені знімними металевими кожухами. Прокладка трубопроводу на прохідній частині трапів, сходів і риштування забороняється.
6.4.28. Один раз на квартал повинні проводитись контрольні перевірки стаціонарних систем пожежогасіння відповідно до НАПБ А.01.001-2004.
(абзац перший пункту 6.4.28 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 25.06.2007 р. N 444)
Результати перевірки повинні записуватися в журнал ЧВС.
6.4.29. У середині станції пожежогасіння на видному місці повинна бути схема гасіння з указівкою пускових пристроїв, приміщень, що захищаються. Станція пожежогасіння повинна мати аварійне освітлення і бути обладнана прямим телефонним зв'язком з пожежною охороною.
6.4.30. Забороняється у процесі експлуатації установок пожежогасіння:
переводити установки пожежогасіння з автоматичного керування на ручне, за винятком випадків, обумовлених у нормативних документах;
використовувати трубопровід установок для підвішування або кріплення будь-якого устаткування;
приєднувати виробниче, санітарно-технічне устаткування до живильних трубопроводів установки;
установлювати запірну арматуру та фланцеві з'єднання на живильних трубопроводах.
7. ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ВОГНЕВИХ І ВОГНЕНЕБЕЗПЕЧНИХ РОБІТ
7.1. Вогневі роботи. Загальні вимоги. Підготовка та проведення вогневих робіт
7.1.1. Вогневі роботи на суднах є тимчасовими і дозволяються тільки після оформлення наряду-допуску на виконання вогневих робіт (додаток 9).
На судні, що ремонтується, проведення вогневих робіт дозволяє з видачею наряду-допуску старший будівельник, призначений наказом керівника підприємства, за наявності екіпажу - капітан судна або вповноважені ним особи. На судні, що будується, - старший будівельник (будівельник).
На суднах, що ремонтуються, де Замовником є іноземний судновласник, наряд-допуск видається відповідно до умов контракту.
7.1.2. Наряд-допуск на вогневі роботи оформлюється безпосереднім керівником вогневих робіт у двох примірниках і подається для погодження представнику пожежної охорони напередодні дня їх проведення. Як виняток, за рекомендацією старшого будівельника судна допускається оформлення наряду-допуску протягом робочої зміни. Представник пожежної охорони до початку робіт повинен оглянути місце проведення вогневих робіт і суміжні приміщення. За наявності екіпажу на судні, що ремонтується, вогневі роботи повинні бути погоджені із капітаном судна або уповноваженою ним особою і представником пожежної охорони.
7.1.3. Наряд-допуск на виконання вогневих робіт видається тільки на одну зміну і на кожне місце виконання вогневих робіт. Видача виконавцю повністю оформленого наряду-допуску проводиться на судні в день проведення робіт безпосереднім керівником проведення вогневих робіт. Виправлення в наряді-допуску не допускаються.
7.1.4. У разі виконання одних і тих самих вогневих робіт на одному і тому самому місці і одним і тим самим виконавцем протягом декількох змін або днів (але не більш 5 діб) наряд-допуск продовжується за погодженням з пожежною охороною щодня у залежності від ступеня пожежної небезпеки місць виконання вогневих робіт. Під час проведення вогневих робіт одного виду в одному приміщенні декількома виконавцями оформлюється один наряд-допуск, у якому вказуються всі прізвища виконавців. Після закінчення п'яти діб наряд-допуск повинен бути оформлений знову.
7.1.5. До початку насичення судна горючими матеріалами наряд-допуск на вогневі роботи не оформлюється.
7.1.6. Для упорядкування обліку проведення вогневих робіт і видачі наряду-допуску на їх виконання на суднах повинен вестися Журнал реєстрації нарядів-допусків на виконання вогневих робіт (додаток 10).
7.1.7. Керівник проведення вогневих робіт на судні відповідає за наявність у виконавця оформленого наряду-допуску на ці роботи, забезпечення пожежної безпеки на місці проведення робіт, інструктаж з пожежної безпеки всіх учасників робіт, забезпечення місця проведення вогневих робіт засобами пожежогасіння.
7.1.8. Виконавець вогневих робіт відповідає за справність обладнання, що застосовується, дотримання правил пожежної безпеки і не має права приступати до роботи без наявності оформленого наряду-допуску (крім випадку, зазначеного у пункті 7.1.5).
7.1.9. Проведення вогневих робіт допускається лише після вжиття заходів, які унеможливлюють виникнення пожежі: очищення робочого місця від горючих матеріалів, захисту горючих конструкцій, забезпечення первинними засобами пожежогасіння, а за необхідності, тимчасовими системами пожежогасіння. Вид і кількість первинних засобів пожежогасіння, якими має бути забезпечене місце робіт, визначається з урахуванням можливості виникнення і розвитку пожежі та вказується в наряді-допуску.
7.1.10. Під час підготовки суден до вогневих робіт необхідно передбачити можливість перенесення вогневих робіт з небезпечних у пожежному плані місць судна на берег або на відкриту палубу.
7.1.11. Електрозварювальне обладнання (переносні або пересувні електрозварювальні установки) під час ремонту і будівництва суден повинно встановлюватися на березі (пірсі, стапелі, стапель-палубі доку) або тільки на верхній палубі судна поза районами навантажувально-розвантажувальних робіт і падінням іскор. Установки повинні мати технічну документацію, що пояснює призначення агрегатів, апаратури, приладів, та електричні схеми.
7.1.12. Газозварювальне обладнання повинно розташовуватися таким чином, щоб виключити попадання на нього відкритого вогню та іскор, які виділяються у процесі роботи.
Тимчасове газопостачання суден може здійснюватися від балонів і по газових магістралях з установленням на борту індивідуальних газорозбірних постів, установка і монтаж яких дозволяється тільки за наявності проекту тимчасового газопостачання. На суднах шириною 30 метрів і більше допускається установка постів по двох бортах.
7.1.13. Експлуатація, зберігання та транспортування балонів на суднах повинні проводитися у відповідності до вимог інструкції підприємства, затвердженої у встановленому порядку.
