4.4.17. Розвантаження вантажів із залізничного рухомого складу проводиться з дотриманням вимог:

– перед розвантаженням під вагонні колеса установлюються гальмувальні башмаки;

– перевіряється стійкість вантажів на рухомому складі і визначається спосіб розвантаження;

– перед початком розвантаження керівник робіт зобов’язаний переконатися у відсутності людей в зоні переміщення вантажу;

– під час відкриття люків піввагонів, хоперів, дверей вагонів і бортів платформ знаходитись в зоні можливого падіння вантажів, а також поблизу бортів і люків не дозволяється. Під час розвантаження сипких вантажів люки відкривають спеціальними пристроями, які дозволяють працюючим знаходитись на безпечній відстані, а під час розвантаження з підвищених колій, розташованих на висоті 2,5 м, – зі спеціальних містиків;

– за одночасного розвантаження декількох платформ лісу розвантаження проводиться через одну платформу чи платформи розташовують на відстані 5 м одна від одної.

4.4.18. Підіймання та переміщення вантажів ручним способом проводиться з урахуванням таких умов:

– переміщення, кантування важких штучних вантажів, ящиків з вантажами проводиться за допомогою ломів, домкратів, лебідок, котків;

– перенесення працівниками балок, рейок, труб великого діаметра, бруса, колод та інших довгомірних матеріалів допускається за допомогою спеціальних пристроїв, а перенесення шпал, просочених креозотом, – за допомогою шпалоносок;

– газові балони дозволяється переміщувати на спеціальних візках, не припускаючи ударів і поштовхів;

– перенесення сулій з кислотою, різноманітних матеріалів у скляній тарі дозволяється у кошелях і обов’язково двома особами, без ударів і поштовхів. Підіймання цих вантажів на висоту проводиться у спеціальних контейнерах, не дозволяється їх підіймання ручним способом.

4.5. Вимоги безпеки до перевезення людей

4.5.1. Перевезення людей на автомобільних транспортних засобах, які спеціально призначені для цього, здійснюється з дотриманням вимог “Правил дорожнього руху України”.

4.5.2. На кожний маршрут перевезення людей складається схема руху з позначенням небезпечних ділянок руху.

4.5.3. Вантажні бортові автомобілі, що призначені для перевезення людей, обладнуються відповідно до вимог “Правил дорожнього руху” і СНиП ІІІ-4-80*.

4.6. Забезпечення загальної електробезпеки

4.6.1. Електробезпека на будівельно-монтажному майданчику забезпечується дотриманням вимог ГОСТ 12.1.013-78 і СНиП III-4-80*.

Улаштування, розміщення і експлуатація електроустановок має відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98 і ПУЭ.

4.6.2. Засоби захисту, що застосовуються для обслуговування електроустановок на будівельно-монтажних роботах, підлягають випробуванню в установлені строки.

4.6.3. Електрозварювальні роботи та обслуговування електроустановок проводиться згідно з вимогами ГОСТ 12.3.003-86*.

До виконання електрозварювальних робіт допускаються працівники, які пройшли атестацію згідно з ДНАОП 0.00-1.16-96.

4.6.4. Використання ручного електричного інструменту проводиться з дотриманням вимог ГОСТ 12.2.013.0-91.

4.6.5. Захисне заземлення металевих частин машин з електроприводом, корпусів електродвигунів, трансформаторів, пускових апаратів виконується згідно з СНиП 3.05.06-85 і ПУЭ. Експлуатація електричного обладнання проводиться згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.21-98.

4.6.6. Рейки кранової (підкранової) колії заземлюються.

Стики рейок з’єднуються зваркою чи приварюванням перемичок, які утворюють безперервний електричний ланцюг. Приварювання виконується на рівні нейтральної осі рейки.

4.6.7. У разі встановлення крана на відкритому повітрі рейки кранової колії з’єднуються по краях двома перемичками, одна з яких приєднується до додаткового заземлювача, розташованого поблизу крана.

4.6.8. Металеві прогінні будови на будь-якій стадії монтажу і спеціальні допоміжні металеві конструкції підлягають заземленню.

4.6.9. Металеві і дерев’яні спеціальні допоміжні споруди і будови, металеві пірси забезпечуються грозозахисним улаштуванням.

4.6.10. Зона електропрогріву і установка для електропрогріву бетонної суміші повинні мати захисне огородження і обладнуватися попереджувальною світлосигналізацією, яка автоматично вмикається з подачею напруги на електроди. На огородженні встановлюються попереджувальні написи і знаки безпеки.

4.6.11. Монтаж установки, приєднання її до мережі живлення проводить персонал з кваліфікаційною групою з електробезпеки не нижче III.

4.6.12. Установка для електропрогріву обладнується аварійним вимикачем для зняття напруги під час проведення робіт усередині огородження, а корпуси установки заземлюються згідно з ДНАОП 0.00-1.21-98.

4.6.13. Трансформатори для електропрогріву бетонної суміші і розподільчі щити електроустановок огороджуються і захищаються від атмосферних опадів. Біля трансформаторів і розподільчих щитів укладаються на ізоляторах дерев’яні настили або решітки, покриті гумовими килимками згідно з ДНАОП 0.00-1.21-98.

4.6.14. Контроль температури електропрогрівання бетонної суміші здійснюється дистанційно.

4.6.15. Подавання напруги на електроди установки дозволяється після того, як персонал покине зону огородження.

4.6.16. Огородження ділянки електропрогріву бетонної суміші напругою 127–220 В від системи із заземленою нейтраллю встановлюється на відстані не менше 3 м від суміші, з обов’язковим улаштуванням світлової і звукової сигналізації і блокування.

З персоналом проводиться інструктаж з електробезпеки особою, що відповідає за електрогосподарство.

4.6.17. Бетонну суміш, що прогрівається, допускається поливати водою після зняття напруги.

4.7. Експлуатація машин і обладнання

4.7.1. Машини та обладнання, що експлуатуються містобудівельними підрозділами, повинні мати паспорти та інструкції з експлуатації. Ті, що підлягають реєстрації в органах Держнаглядохоронпраці, враховуються в журналі інженерно-технічних працівників (далі – ІТП) по нагляду після їх реєстрації, а всі інші вантажопідіймальні машини реєструються в журналі ІТП по нагляду за вантажопідіймальними машинами згідно з ДНАОП 0.00-5.20-94.

4.7.2. Персонал, що обслуговує машину, керується інструкцією заводу-виготовлювача з монтажу та експлуатації машини та ДНАОП 0.00-1.03-93.

4.7.3. Машини і обладнання, на які вимоги ДНАОП 0.00-1.03-93 не поширюються (палебійне устаткування, обладнання для спорудження стовпових фундаментів, спеціальні крани і агрегати для монтажу прогінних будов, спеціалізовані крани загального призначення та ін.), повинні відповідати в частині загальних технічних вимог ДНАОП 0.00-1.03-93 за винятком випадків, окремо обумовлених в інструкції з експлуатації.

Їхня експлуатація проводиться відповідно до вимог інструкції з монтажу і експлуатації заводу-виготовлювача.

4.7.4. Сталеві канати, такелажні пристрої, знімні вантажозахоплювальні пристрої (траверси, стропи і т.ін.) і тара мають відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.03-93 і ГОСТ 12.3.010-82.

4.7.5. Установлення і робота машин та обладнання в зоні повітряної лінії електропередачі або в її охоронній зоні проводиться відповідно до вимог ГОСТ 12.1.013-78 і ДНАОП 0.00-1.03-93.

4.7.6. Металеві частини машин на ізолювальному (гумовому) ходу, підключені до зовнішніх джерел електропостачання, та вантажопідіймальні крани заземлюються згідно з вимогами СНиП 3.05.06-85.

4.7.7. Переміщення і встановлення будівельних і вантажопідіймальних машин на споруджуваних будовах чи трубах (з незначною висотою засипки) допускається за наявності ПВР.

4.7.8. Підіймання вантажів, що мають масу, близьку до вантажопідіймальності крана для даного вильоту стріли, проводиться у два прийоми: спочатку на висоту 20–30 см (в такому положенні перевіряють правильність стропування і надійність дії гальм), потім – на повну висоту.

4.7.9. Переміщення вантажу в горизонтальному напрямі здійснюється на висоті 0,5 м вище зустрічних на шляху предметів, над конструкціями риштувань – не менше ніж на 1 м.

4.7.10. Підіймання, переміщення і встановлення вантажів (конструкцій) двома кранами проводиться відповідно до ПВР, ДНАОП 0.00-1.03-93 під керівництвом особи, що відповідає за проведення робіт.

4.7.11. У разі, якщо зона, що обслуговується двома кранами, з кабіни кранівника повністю не оглядається, для передачі сигналів стропальника призначаються сигнальники.

4.7.12. Крани встановлюються на площадці з ухилом, що не перевищує вказаного в їх паспорті.

4.7.13. Вантажопідіймальні операції, що виконуються двома кранами, проводяться послідовно мінімальними циклами. Новий цикл підіймання (опускання, переміщення) відбувається після приведення вантажних поліспастів у вертикальне положення.

4.7.14. Навантаження на кожний із кранів не повинно перевищувати зазначеного в паспорті крана для даного вильоту.

4.7.15. Переміщення крана-дерика на нову стоянку зі спущеними або знятими анкерами допускається у разі забезпечення його стійкості.

Переміщення крана-дерика проводиться під наглядом особи, що відповідає за безпечну експлуатацію крана, у присутності старшого виконавця робіт.

4.7.16. Закріплення крана-дерика перевіряється на початку кожної зміни і перед роботою крана на кожній новій стоянці.

4.7.17. Після закріплення крана-дерика на новій стоянці проводиться пробне підіймання вантажу, яке відповідає граничній вантажопідіймальності крана, на граничному вильоті стріли і повороті, вказаному в проекті.

4.7.18. Переміщення вантажопідіймальних кранів дозволяється після щозмінної перевірки стану підкранової колії.

4.7.19. Монтаж прогінних будов шлюзовими кранами проводиться відповідно до вимог ПВР з урахуванням фактичної несучої здатності прогінних будов та інших конструкцій споруди.

4.7.20. Консольні залізничні крани повинні відповідати вимогам “Правил технічної експлуатації залізниць України”.

4.7.21. Особи, що обслуговують консольний залізничний кран, мають пройти медичний огляд на предмет придатності їх до робіт на висоті та робіт, що пов’язані з рухом потягів.

4.7.22. Виконання робіт консольним краном проводиться під керівництвом особи, відповідальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами.

4.7.23. Експлуатація консольного крана, в якого прострочений строк технічного огляду, не допускається.

4.7.24. Перед транспортуванням консольного крана після приведення його у транспортне положення проводиться пробна обкатка його локомотивом із перевіркою дії гальм і зчеплення.

4.7.25. Переміщення консольного крана в робочому положенні проводиться з дотриманням умов:

– на електрифікованих дільницях – після зняття напруги в контактній мережі;

– на станційних коліях, що розташовані на кривих, – після звільнення суміжних колій від рухомого складу;

– після усунення всіх перешкод на шляху руху крана.

4.7.26. Під час пересування консольного крана в робочому стані присутність на крані сторонніх осіб не дозволяється.

4.7.27. Під час транспортування консольних кранів не допускається опускати їх з гірки і проводити маневри поштовхами.

4.7.28. Перед пропуском консольного крана колії, що знаходяться в тимчасовій експлуатації, обкатуються нормальним рухомим складом.

4.7.29. Проведення робіт консольним краном на раніше зведених насипах допускається після перевірки фактичної щільності верхнього шару насипу.

4.7.30. Після підготовки кранових колій в робочій зоні крана проводиться контрольний пропуск консольного крана в межах робочої зони.

4.7.31. Контрольний пропуск крана з тиском на вісь до 42 т проводиться в два етапи:

– в нижньому робочому положенні з тиском на вісь передньої опорної платформи, рівним 32 т;

– з тиском на вісь передньої опорної платформи, рівним робочому тискові.

Після контрольного пропускання крана перевіряється стан колій та усуваються виявлені дефекти.

4.7.32. Під час пропускання консольного крана з вантажем по кривих його розрахункова вантажопідіймальність знижується в залежності від підвищення зовнішньої рейки. Рух консольних кранів з вантажем по кривих з підвищенням зовнішньої рейки понад 80 мм не допускається.

4.7.33. Під час опускання і підіймання вантажів не допускається знаходитися на вантажі чи під ним. Допуск працівників на опори моста для точного встановлення вантажу дозволяється після того, як відстань від низу конструкцій до поверхні спирання становитиме не більше 10 см.

4.7.34. Установка сухопутних кранів на плавучі засоби допускається згідно з вимогами робочої документації щодо експлуатації плавучої установки.

4.7.35. Під час експлуатації плавучих установок, крім документації з експлуатації, слід керуватися:

– “Правилами технической эксплуатации речного транспорта”;

– “Правилами плавания по внутренним водным путям УССР”;

– інструкціями по експлуатації і паспортами загальнобудівельного та іншого обладнання, яке встановлюється на плавзасоби.

4.7.36. Не дозволяється працювати плавучим краном з опиранням плашкоута на грунт дна.

Плавучі крани експлуатуються відповідно до інструкцій з експлуатації та ПВР.

4.7.37. Між зоною повороту кранової установки і палубними надбудовами улаштовується прохід не менше 0,7 м або леєрне огородження цієї зони та встановлюються попереджувальні знаки.

Кранова установка обладнується і укомплектовується згідно з вимогами п. 4.8.25 цих Правил.

4.7.38. Робота сухопутних кранів, установлених на плавзасобах, в умовах мінусових температур здійснюється у випадках, що передбачені проектом плавучої кранової системи.

Установку необхідно очищати від снігу і льоду, палубу посипати піском, не допускати вмерзання плашкоута в товщу льодового покриву.

4.7.39. Монтаж і демонтаж копрів, бурових верстатів та ін., що включає наступне технічне випробування і складання акта прийняття в експлуатацію, виконується за існуючою в інструкції заводу-виготовлювача схемою чи згідно з ПВР (технологічною картою) під керівництвом особи, відповідальної за технічний стан обладнання.