і) пристроєм, що сигналізує машиністу про положення площадок, що гойдаються, і посадочних кулаків;
ї) автоматичним дзвінком, що сигналізує про початок періоду уповільнення (за винятком вантажних підйомних установок, що працюють в автоматичному режимі);
й) іншими захистами і блокуваннями, що мають дозвіл Держгірпромнагляду на експлуатацію відповідно до постанови КМУ від 15.10.2003 № 1631.
6. Шківи з литими або штампованими ободами, для яких не передбачається застосування футеровки, мають замінюватися новими у разі зношення реборди або обода на 50 % початкової їх товщини і у всіх випадках, коли оголюються торці спиць.
Дозволяється наплавлення жолоба шківа при зношенні його в глибину не більше ніж на 50 % початкової товщини суб’єктами господарювання, які мають дозвіл Держгірпромнагляду на виконання вказаних робіт відповідно до постанови КМУ від 15.10.2003 № 1631.
7. На випадок аварії на підйомній машині або застрявання підйомних посудин у стволі мають бути обладнані аварійно-ремонтні підйомні установки.
За наявності в одному стволі двох підйомних установок або однієї підйомної установки і драбинного відділення додаткова аварійно-ремонтна установка може бути відсутня.
Для кожної підйомної установки мають бути складені заходи з урахуванням рекомендацій спеціалізованих галузевих інститутів відповідно до проведених НДР щодо евакуації працівників з підйомної посудини, що застрягла (зависла). При цьому час евакуації не повинен перевищувати 10 годин.
Допускається відсутність стаціонарної аварійно-ремонтної підйомної установки за наявності на озброєнні ДАРС (ДВГРС), яка обслуговує шахту, пересувної підйомної установки та наявності відповідного проекту на її застосування.
Для шахт глибиною до 100 м допускається застосування з цією метою ручних лебідок, обладнаних гальмами і храповим зупинником.
Під час проходження та поглиблення стволів на випадок аварії з підйомом необхідно мати підвісну аварійно-рятувальну драбину довжиною, яка забезпечує розміщення на ній одночасно всіх працівників найбільшої за чисельністю зміни. Драбина прикріплюється до каната лебідки, яка обладнана гальмами і має комбінований привід (механічний і ручний). Ручний привід лебідки має забезпечувати підіймання драбини у випадку аварійного відключення електроенергії.
На нижньому поверсі робочого помосту мають знаходитися аварійна канатна драбина необхідної довжини для виходу працівників із вибою ствола на прохідницький поміст. У разі можливості проходження рятувальної драбини через поміст до вибою наявність на помості аварійної канатної драбини не обов’язкова.
При проходженні стволів глибиною до 100 м лебідки для підвіски аварійно-рятувальних драбин можуть мати тільки ручний привід і повинні бути обладнані гальмами і храповим зупинником.
8. Забороняється перехід працівників через підйомні відділення ствола. На всіх горизонтах шахти перед стволами мають бути встановлені запобіжні ґрати для попередження переходу працівників через підйомні відділення. На проміжних горизонтах не допускається застосування посадочних кулаків.
Під час підіймання та опускання працівників, а також під час роботи підйому в режимі «Ревізія» механізми обміну вантажів (вагонеток) на всіх приймальних майданчиках ствола і стопорні пристрої на в’їзді в надшахтну будівлю мають автоматично вимикатися.
Дозволяється на діючих шахтах застосування на верхньому приймальному майданчику дверей гільйотинного типу за наявності додаткової огорожі, яка перешкоджає доступу працівників до ствола до повної зупинки кліті та в період її відправлення.
Вимоги сигналу «стоп», передбаченого підпунктом «є» пункту 5 глави 7 цього розділу цих Правил, не поширюються на підйомні установки, обладнані дверима гільйотинного типу.
9. У стволах шахт, якими не передбачене спускання і підіймання працівників, користуватися підйомними установками дозволяється тільки особам, зайнятим оглядом і ремонтом цих стволів, за винятком аварійних ситуацій.
При проходженні стволів під час спускання-підіймання обладнання прохідницькими лебідками робота підйому дозволяється тільки для переміщення працівників і технічного персоналу, який спостерігає за виконанням цих робіт.
10. Усі проміжні, нижні та верхні приймальні майданчики вертикальних стволів, якими проводиться підіймання та спускання вантажів у вагонетках, а також майданчики перед перекидачем мають бути обладнані стопорними пристроями, що забезпечують разове дозування і запобігають довільному скочуванню вагонеток.
11. У процесі експлуатації підйомної установки за згодою з органами Держгірпромнагляду підлягають зміні такі параметри і функціональні характеристики:
а) збільшення кінцевого навантаження та швидкості руху;
б) збільшення глибини ствола або пуск нових горизонтів;
в) зміна системи управління гальмом;
г) зміна типу підйомної машини;
ґ) зміна функцій підйому*;
д) зміна типу електропривода, схеми його управління, електропостачання;
е) зміна обладнання стволової сигналізації;
є) зміна конструкції армування ствола.
На вказані зміни мають бути проекти, що пройшли відповідну експертизу.
8. Армування стволів шахт
1. Сумарний зазор між напрямними башмаками ковзання підйомної посудини (противаги) та провідниками при їх установленні має складати:
а) на базовій позначці:
для рейкових провідників — 10 мм;
для дерев’яних — 20 мм;
б) за глибиною ствола:
для рейкових провідників 10 ± 8 мм;
для дерев’яних — 20 ± 10 мм.
При застосуванні на підйомних посудинах пружних робочих напрямних пристроїв кочення обов’язкова наявність запобіжних башмаків, що встановлюються безпосередньо на несучій конструкції підйомної посудини і конструктивно не пов’язані з робочими напрямними пристроями.
Сумарний зазор між контактними поверхнями запобіжних башмаків ковзання та провідників при їх встановленні має складати на базовій позначці:
для рейкових провідників — 20 мм;
для провідників прямокутного перерізу — 30 мм.
Башмаки ковзання або їх змінні вкладиші підлягають заміні за зношення контактних поверхонь понад 8 мм на один бік.
Сумарне зношення провідників і башмаків на один бік не може перевищувати:
для рейкових провідників — 10 мм;
для дерев’яних — 18 мм.
При цьому допускається загальне зношення бокових поверхонь башмака і рейкового провідника двобічного розташування до 20 мм.
Глибина зіва робочих напрямних башмаків ковзання відкритого типу при їх встановленні має бути:
для рейкових провідників — 60 мм;
для дерев’яних — 80 мм.
Глибина зіва запобіжних башмаків ковзання при їх встановленні має бути:
для рейкових провідників — 65 мм;
для провідників прямокутного перерізу — 110 мм.
Внутрішній діаметр нових вкладишів робочих напрямних пристроїв ковзання для канатних провідників при їх установці має бути на 10 мм більше діаметра провідникового каната. Глибина канавки роликів у разі застосування напрямних роликоопор має бути не менше ніж 1/3 діаметра провідникового каната. Для запобіжних напрямних пристроїв при застосуванні канатних провідників різниця в діаметрах нового вкладиша і провідникового каната повинна складати 20 мм, а допустиме зношення вкладишів напрямних — 15 мм за діаметром.
2. Провідники підлягають заміні при зношенні на один бік:
рейкові — понад 8 мм;
дерев’яні — понад 15 мм;
коробчасті — понад половину товщини стінки.
При цьому допускається сумарне бокове зношення рейкових провідників за їх двобічного розташування відносно посудини до 16 мм.
Зношення полиці, яка з’єднує голівку рейкових провідників з підошвою, допускається не більше ніж на 25 % номінальної її товщини.
При парашутах різання дерев’яні провідники в стволі підлягають заміні при сумарному їх зношенні понад 20 мм.
Допускається експлуатація провідників при зношенні, що перевищує вказані вище значення, на підставі експертного висновку суб’єктами господарювання, що виконують експертизи відповідно до статті 21 Закону України «Про охорону праці».
3. Експлуатаційні зазори між максимально виступаючими частинами підйомних посудин, кріпленням і розпорами у вертикальних стволах, обладнаних стаціонарними підйомними установками, повинні відповідати величинам, наведеним у таблиці 5 додатка 11 до цих Правил.
Для гнучкого армування проектні зазори визначаються відповідно до вимог чинного законодавства.
4. На прохідницькому підйомі величина зазору між середніми напрямними канатами повинна бути не менше 300 мм. При глибині ствола понад 400 м обов’язкове встановлення відбійних канатів або інших пристроїв, які унеможливлюють зіткнення баддей. Ці пристрої не потрібні, якщо зазори між середніми напрямними канатами дорівнюють 250 + Н/3, мм (Н — глибина ствола, м).
Зазор між рухомими баддями і кріпленням ствола або виступними частинами обладнання, розташованого в стволі (трубопроводами, балками), повинен бути не менше 400 мм.
Зазор між стінками розтруба прохідницького помосту і виступними частинами рухомої напрямної рамки бадді має бути не менше 100 мм.
Під час проходження стволів з паралельним або подальшим армуванням зазори між частиною бадді, що найбільше виступає, або напрямної рамки і розпорами повинні бути такі:
при канатних провідниках, розташованих у площині, перпендикулярній розпорам, мають бути не менше 350 мм;
при канатних провідниках, розташованих у площині, паралельній розпорам,— не менше 400 мм;
при жорстких провідниках між найбільш виступною частиною стояка напрямної рамки і провідником — не менше 30 мм.
5. Перед пуском новонавішеної або відремонтованої підйомної посудини (противаги), а також після ремонтних робіт у стволі, пов’язаних з рихтуванням армування, провідників або кріплення, після падіння в ствол предметів, що могли вплинути на стан армування, повинна провадитися перевірка зазорів. Після ремонту в стволі, пов’язаного із заміною армування та провідників, має проводитися профілювання провідників.
Зазори між двома підйомними посудинами в похилих виробках за всіх кутів нахилу повинні бути не менші ніж 200 мм. Зазор між кріпленням виробки і найбільш виступною кромкою габариту підйомної посудини повинен бути не меншим ніж 250 мм при дерев’яному, металевому кріпленнях та із залізобетонних стояків і не меншим ніж 200 мм — при бетонному і кам’яному.
6. Армування стволів шахт має відповідати проекту будівництва. Кожен шахтний ствол повинен мати паспорт технічного стану, який складається на основі акта державної приймальної комісії будівельно-монтажних робіт відповідно до постанови КМУ від 08.10.2008 № 923 або спеціалізованої налагоджувальної організації після обстеження ствола. Усі змінення армування, кріплення та заміни обладнання, які сталися у період експлуатації, повинні вноситися до паспорта ствола.
9. Підйомні машини і прохідницькі лебідки
1. У схемі управління асинхронним приводом з реостатним керуванням підйомних установок має бути передбачений режим динамічного гальмування. Відмова системи динамічного гальмування повинна призводити до спрацьовування запобіжного гальма.
Лебідки, що служать для спускання та підіймання працівників у клітях і вагонетках похилими і вертикальними виробками, мають відповідати всім вимогам, що пред’являються до підйомних машин.
2. Під час проходження вертикальних стволів, шурфів, свердловин для навішування прохідницького обладнання та здійснення спуско-підйомних операцій з різним обладнанням і матеріалами мають застосовуватися прохідницькі лебідки, що відповідають вимогам чинного законодавства та цих Правил.
3. Підйомні машини і лебідки повинні бути оснащені апаратом (індикатором), що показує машиністу положення посудин у стволі.
Під час роботи підйомної машини при проходженні або поглибленні ствола на реборді барабана має наноситися позначка верхнього зрізу розтруба прохідницького підвісного помосту.
На лебідках, призначених для підвішування обладнання під час проходки вертикальних стволів, індикатор глибини не потрібен.
Кожна підйомна машина повинна мати справно діючі:
а) самописець швидкостемір (для машин зі швидкістю понад 3 м/с, встановлених на поверхні). Тахограми мають зберігатися протягом 3 місяців;
б) вольтметр і амперметр;
в) манометри, що показують тиск стисненого повітря або масла в гальмівній системі.
Підйомні установки, що вводяться в експлуатацію, мають оснащуватися реєстратором основних параметрів роботи.
4. Кожна підйомна машина і лебідка повинні мати систему механічного робочого гальмування і систему запобіжного гальмування з незалежним один від одного вимиканням приводу. Загальний виконавчий орган гальмування має діяти на орган намотування.
У прохідницьких лебідках і лебідках для рятувальних драбин (швидкість руху кінцевого вантажу не більше відповідно 0,2 і 0,35 м/с) має бути маневрове гальмо на валу двигуна або на проміжному валу, запобіжне гальмо, що впливає на орган намотування, стопорний пристрій на барабані (храповий зупинник) і пристрій блокування, що унеможливлює пуск електродвигуна у напрямку опускання вантажу при включених запобіжному гальмі та стопорному пристрої.
5. У загальмованому (нерухомому) стані підйомної машини (лебідки) відношення величин гальмівних моментів, які створюються як запобіжним гальмом, так і робочими гальмами, до статичних моментів мають бути не менші за наведені в таблиці 6 додатка 11 до цих Правил.
Для виробок із змінними кутами нахилу гальмівний момент повинен розраховуватися для кожної з ділянок шляху з постійним кутом нахилу і прийматися за найбільшим із набутих значень.
Робоче гальмо для машин із шківами тертя (пружинно-пневматичним з вантажною частиною приводу гальма) може настроюватися на створення гальмівного моменту, меншого за той, що утворюється запобіжним гальмом, але не меншого за двократний статичний момент.
