Про затвердження правил пожежної безпеки в україні


8.1.5.11. Не дозволяється: залишати котли без нагляду в процесі розігрівання (варіння); встановлювати котли в горищних приміщеннях та на покриттях будівель і споруд; продовжувати топлення котлів з бітумами (смолами) у разі появи виті-кання. У цьому випадку необхідно негайно припинити опалення, очистити котел та відремонтувати або замінити його.

8.2. Фарбувальні роботи

8.2.1. Об’ємно-планувальні і конструктивні рішення фарбувальних цехів (ділянок, приміщень) повинні відповідати вимогам чинних будівельних норм. У загальних виробничих корпусах вони мають розміщуватися біля зовнішніх стін з віконними отворами, у багатоповерхових будівлях - на верхніх поверхах. Розміщення фарбувальних виробництв у підвальних чи цокольних приміщеннях не дозволяється.

8.2.2. У разі розміщення дільниць фарбувального обладнання в загальному потоці виробництва (в окремих обґрунтованих випадках, коли загальна площа фарбувальних камер або ґрат не перевищує 200 кв. м або 10% площі приміщення) їх слід вважати вибухонебезпечними в радіусі в усі боки від меж фарбувальних установок (відкритих отворів фарбувальних камер).

8.2.3. Вогневі роботи (зварювальні тощо) дозволяється проводити на відстані не ближче 15 м від відчинених отворів фарбувальних та сушильних камер. Місце зварювання слід обгороджувати захисним екраном.

8.2.4. На підприємствах лакофарбувальні матеріали дозволяється зберігати: у коморі при фарбоприготувальному відділенні - у кількості не більше тридобової потреби (дозволяється зберігання лакофарбових матеріалів безпосередньо в приміщенні фарбоприготування без улаштування окремої комори, якщо добова витрата цих матеріалів не перевищує ); у цеховій коморі - у кількості, що не перевищує змінну потребу; на робочих місцях - у кількості, яка не перевищує ємкість фарбонагнітального бака чи стандартної фляги (), причому тара має бути щільно закрита.

8.2.5. На кожній діжці, бідоні та іншій тарі з лакофарбовим матеріалом, розчинником тощо повинна бути наклейка або бирка з їх точною назвою та зазначенням пожежонебезпечних властивостей. Порожня тара з-під лакофарбових матеріалів має бути щільно закритою 3 зберігатися на спеціально відведених майданчиках.

8.2.6. Фарбувальні та сушильні камери, інше обладнання приміщень для ведення фарбувальних та фарбоприготувальних робіт повинні виготовлятися з негорючих матеріалів.

8.2.7. Внутрішні поверхні стін фарбувальних приміщень на висоту не менше повинні бути облицьовані негорючим матеріалом, який допускає легке очищення від забруднень.

8.2.8. Приміщення фарбувальних та фарбоприготувальних підрозділів мають бути обладнані самостійною примусовою припливно-витяжною вентиляцією та системами місцевих відсосів з фарбувальних камер, ванн занурення, установок обливання, постів ручного пофарбування, сушильних камер тощо. Забороняється здійснювати фарбувальні роботи, коли відключені системи вентиляції. Слід передбачати захисне блокування, що виключає можливість подавання матеріалів (або стисненого повітря) до розпилюючих пристроїв у разі припинення роботи вентиляції. Витяжні вентиляційні установки фарбувальних приміщень повинні мати звукову або світлову сигналізацію, яка сповіщає про припинення їх роботи.

8.2.9. Влаштування підпільних припливних та витяжних вентиляційних каналів не дозволяється, за винятком каналів для камер з нижнім відсмоктуванням та установок безкамерного фарбування на ґратах у підлозі. У цих випадках очищення відсмоктуваного повітря у гідрофільтрах, розташованих на вході до каналу, обов’язкове. При цьому ділянки підпільних каналів мають бути в разі безкамерного фарбування мінімальної (технічно обґрунтованої) довжини, а для камер канали повинні виводитися нагору безпосередньо по їх стінах. У всіх випадках мають бути передбачені заходи, які виключають можливість створення в каналах вибухонебезпечних концентрацій. Приямок під ґратами повинен бути заповнений шаром води заввишки не менше з автоматичним підтриманням її постійного рівня.

8.2.10. Вентилятори витяжних систем від фарбувальних дільниць, фарбувального та сушильного обладнання слід застосовувати у вибухобезпечному виконанні.

8.2.11. У разі використання в одній камері різних лакофарбових матеріалів (нітроцелюлозних, олійних, алкідних тощо) перед зміною фарби камеру необхідно старанно очищати від осілої фарби іншого типу.

8.2.12. Фарбувальні та сушильні камери, установки струминного обливання й занурення тощо, а також дільниці безкамерного фарбування на ґратах повинні бути обладнані автоматичними установками пожежогасіння (вуглекислотними, пінними, порошковими, парогасіння тощо).

8.2.13. У разі ручного фарбування внутрішніх поверхонь великогабаритних виробів (типу цистерн тощо) необхідно передбачати в них не менше двох отворів (люків) з протилежних боків: один - для витяжки, другий - для підсмоктування свіжого повітря. Пофарбування слід починати з боку отворів (люків) для витяжки повітря. Об’єм вентильованого повітря розраховується на розведення парів розчинників у середньому до гранично допустимих концентрацій (ГДК).

8.2.14. Повітря, відсмоктуване від місця фарбування розпиленням (камери, кабіни, грати на підлозі), повинне очищатися від часток горючих фарб і лаків за допомогою гідро фільтрів (“мокрий” спосіб) або інших ефективних пристроїв очищення.

8.2.15. Під час фарбування розпиленням фарбонагнітальні бачки повинні розміщатися поза фарбувальними камерами. Фарборозпилювачі повинні бути заземлені.

8.2.16. Фарборозпилювачі та шланги в кінці зміни слід очищати й промивати від залишків лакофарбових матеріалів. Фарбувальні камери очищаються від осілої фарби в міру її накопичення, але не рідше одного разу на тиждень після закінчення зміни (коли працює вентиляція). Ванни гідрофільтрів фарбувальних камер слід в міру накопичення фарби, але не рідше одного разу на тиждень, очищати від осілої фарби та не рідше одного разу за зміну - від фарби, що плаває на поверхні води. Огляд форсунок гідрофільтрів слід здійснювати регулярно один раз на добу і за необхідності очищати їх.

8.2.17. При застосуванні фарбування методом безповітряного розпилення забороняється включати в роботу електронагрівник установки з підігрівом до повного заповнення гідросистеми. Фарборозпилювач, який перебуває під високим тиском лакофарбового матеріалу, повинен мати на робочому місці попереджувальний напис “Вогненебезпечно! Високий тиск”. Сіткові фільтри установок безповітряного розпилення слід вилучати та промивати не рідше одного разу на тиждень.

8.2.18. У разі фарбування виробів у електростатичному полі високої напруги роботи мають проводитись у спеціальній обгородженій електрофарбувальній камері. Відкриті отвори в огорожі камери можуть влаштовуватися лише для проходження транспортних засобів з виробами, що фарбуються. Конструкція підвісок для виробів на конвейєрі має бути такою, щоб вироби, які фарбуються, під час роботи не розгойдувалися. В електрофарбувальних установках необхідно мати захисне блокування, що виключає можливість увімкнення розпилюючи пристроїв, коли вимкнена вентиляція або конвейєр нерухомий, а також яке відключає електростатичне поле в разі припинення роботи вентиляції.

8.2.19. Для аварійного відключення електрофарбувальної камери і конвейєра поблизу камери слід встановлювати кнопки “Стоп”. Місце розміщення аварійних кнопок повинно бути відоме усьому персоналу, який обслуговує дільницю електростатичного фарбування.

8.2.20. Підвіски для деталей у разі конвейєрного виробництва слід очищати в міру забруднення, але не рідше двох разів на тиждень. Очищення всередині електрофарбувальної камери повинне проводитися після кожної зміни, коли працює вентиляція.

8.2.21. Робота з ручною електростатичною установкою має здійснюватися відповідно до вказівок та інструкції з експлуатації цієї установки. Після закінчення роботи слід проводити промивання системи відповідним розчинником, коли відключена висока напруга.

8.2.22. У разі фарбування виробів засобом занурення ванни місткістю до 0,5 куб. м обладнуються бортовими відсмоктувачами та кришками, які закривають ванну на період перерви в роботі. Ванни місткістю понад 0,5 куб. м (як конвейєрні, так і неконвейєрні) повинні мати спеціальне укриття, обладнане витяжною вентиляцією, що забезпечує розведення парів розчинника, які виділяються, до концентрацій, що не перевищують 20% нижньої межі вибуховості.

8.2.23. Ванни занурення місткістю понад повинні мати аварійне зливання лакофарбового матеріалу до підземного резервуара, який розміщається за межами цеху на відстані не менше від глухої стіни будівлі і не менше - за наявності в стіні отворів. Діаметр зливної труби та похил її в бік резервуара має бути таким, щоб зливання всього лакофарбового матеріалу з ванни відбувалося за 3-5 хвилин.

8.2.24. У разі конвеєрного занурення витяжна вентиляція повинна блокуватися з конвеєром таким чином, щоб при відключенні вентиляції конвеєр зупинявся.

8.2.25. В установках струминного обливання за великих витрат за зміну лакофарбового матеріалу слід передбачати також підземні резервуари для аварійного зливання всього лакофарбового матеріалу з системи (коли місткість бака перевищує 1м³). Пульт (щит) управління установкою струминного обливання повинен розміщатися на відстані не ближче 5м від її отворів. У разі вимкнення вентиляції обливання виробів повинне припинятися. Щоб уникнути іскро-утворення, коли виріб упаде, дно “парового” тунелю установки необхідно викладати кольоровим металом (алюмінієм тощо).

8.2.26. У фарбувальних цехах (дільницях) можуть застосовуватися конвекційні та терморадіаційні сушильні камери, а також камери з комбінованим обігріванням з використанням як джерела тепла пари, електроенергії та газу. Застосовування пальників інфрачервоного випромінення (безполум’яного горіння газу) у сушильних камерах не дозволяється. У конвекційних і терморадіаційних сушильних камерах повинне передбачатися захисне блокування для припинення подачі теплоносія та зупинення конвейєра в разі відключення вентиляції.

8.2.27. Сушильні камери слід теплоізолювати негорючими матеріалами (температура зовнішньої поверхні стінок не повинна перевищувати 45 град.C). Нагрівні прилади повинні бути захищені від потрапляння на них крапель лакофарбового матеріалу.

8.2.28. Конвейєри, що застосовуються на фарбувальних дільницях, необхідно забезпечувати сигналізацією пуску й зупин-ки, а біля вихідних дверей з приміщення та біля пультів керування слід встановлювати кнопки термінового зупинення конвейєрів.

8.2.29. Приміщення для проведення фарбувальних робіт забезпечуються автоматичними сигналізаторами, які поперед-жають про виникнення в повітрі небезпечних концентрацій розчинників.

8.2.30. Не дозволяється: проводити у фарбоприготувальному відділенні будь-які роботи, крім приготування фарби; об’єд-нувати між собою спільною витяжною системою місцеві відсмоктувачі повітря від фарбувальних камер, ванн занурення та іншого технологічного фарбувального устаткування, а також вентиляційні системи фарбувальних приміщень та фарбопри-готувальних відділень (між собою та з вентиляційними системами інших виробництв); захаращувати фарбоприготувальні відділення та фарбувальні камери бідонами, відрами з фарбою та розчинниками, обтиральним ганчір’ям тощо; залишати працюючі фарбувальні установки без нагляду; готувати фарби і лаки безпосередньо на робочому місці; застосовувати лакофарбові матеріали та розчинники невідомого складу, а також речовини й матеріали, на які відсутні характеристики їх пожежної небезпеки.

8.3. Робота з мастиками, клеями та іншими подібними горючими речовинами й матеріалами

8.3.1. Наносити горючі покриття на підлогу слід, як правило, за природного освітлення. Роботи необхідно починати з місць, найбільш віддалених від виходів з приміщень, а в коридорах – після завершення робіт у приміщеннях.

8.3.2. Наносити епоксидні смоли, клеї, мастики, у тому числі лакофарбові на основі синтетичних смол, наклеювати плиточні й рулонні полімерні матеріали слід після закінчення всіх будівельно-монтажних і санітарно-технічних робіт перед остаточним пофарбуванням приміщень.

8.3.3. При приготуванні бітумної мастики розігрів розчинників не дозволяється. Під час змішування розігрітий бітум слід уливати в розчинник (бензин, скипидар тощо), перемішуючи його дерев’яною кописткою. Температура бітуму в момент приготування суміші не повинна перевищувати 70 град. С. Забороняється користуватися відкритим вогнем у радіусі менше 20м від місця змішування смоли з розчинниками (бензином, скипидаром тощо).

8.3.4. У разі використання імпортних речовин і матеріалів необхідно суворо дотримуватися вказівок та інструкцій, що додаються, на виконання робіт. Не дозволяється використовувати речовини, матеріали та вироби, які не мають харак-теристик пожежної небезпеки, а також вказівок або інструкцій з безпечного виконання робіт.

8.3.5. Для виконання робіт з використанням мастик, клеїв та інших горючих речовин (далі - горючих речовин) повинен застосовуватись інструмент, виготовлений з матеріалів, які не дають іскор (алюміній, мідь, пластмаса, бронза тощо). Промивати інструмент і обладнання, що застосовується під час виконання робіт з горючими речовинами, необхідно на відкритому майданчику або в приміщенні, що має вентиляцію.

8.3.6. У разі використання горючих речовин їх кількість на робочому місці не повинна перевищувати змінної потреби. Ємкості з горючими речовинами треба відкривати лише перед використанням, не тримати їх відкритими і після закінчення роботи здавати на склад. Тара з-під их речовин повинна зберігатися в спеціально відведеному місці поза приміщеннями.

8.3.7. Приміщення та робочі зони, в яких працюють з горючими речовинами (приготування суміші, нанесення її на вироби), що виділяють вибухопожежонебезпечні пари, мають бути забезпечені природною або примусовою припливно-витяжною вентиляцією. Кратність повітрообміну для безпечного ведення робіт повинна визначатися проектом виконання робіт згідно з розрахунком. У цих приміщеннях не повинні виконуватися роботи, пов’язані з використанням вогню, або що викликають іскроутворення, не допускається перебування осіб, які не беруть участі в безпосередньому виконанні робіт. Перед входом у такі приміщення повинні вивішуватися попереджувальні знаки й написи. Приміщення мають бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння з розрахунку: два вогнегасники та покривало з негорючого тепло-ізоляційного матеріалу або повсті на кожні приміщення.