Додаток Е (довідковий)

Таблиця E.I - Характеристики вогнегасних порошків

Марка ВП, номер ТУ

Клас пожежі заГОСТ27331-87

Основний компонент

Насипна густина ущільненого ВП, кг • м-3, не менше

Температурний діапазон експлуатації, °С

Термін зберігання, років, не менше

Виготовлювач

ПСБ-3, ТУ 6-18-139-78

В,С

Бікарбонат натрію

1100

від мінус 50 до 50

5

BO "Хімпром" М.Слов'янськ

Пірант-АН, ТУ 6-35-02044894-09-90

А, В, С

Фосфорно-амоніині солі, сульфат амонію

900

5

Пірант-А, ТУ 301-11-10-90

А,В,С

-"-

900

-"-

5

BO "Фосфорит" м.Кінгісепп (Росія)

П-2АП, ТУ У6-35-05766362-001-97

А,В,С

Амофос

960

-"-

10

Хімічний завод, м.Костянтинівка

Примітка. Забороняється змішувати порошок ПСБ-3 з порошками інших марок.

Додаток Ж (рекомендований)

Методика розрахунку установок порошкового пожежогасіння з розподільною мережею

Визначення основних параметрів установок порошкового пожежогасіння при проектуванні включає такі етапи:

І. Визначення характеристик пожежної небезпеки об'єкта, що захищається.

2. Вибір способу гасіння.

3. Вибір способу подавання вогнегасного порошку (далі - ВП).

4. Вибір типу й марки ВП.

5. Визначення мінімальних значень маси, витрати і тривалості подавання ВП і вибір установки. яка забезпечує зберігання й подавання необхідної кількості ВП з потрібною витратою.

6. Вибір конструкції розподільного трубопроводу та типу застосованих розпилювачів, які забезпечують найбільш ефективне розподілення вогнегасного порошку, що подається, у зоні, яка захищається (в об'ємі або на площі).

Визначення характеристик пожежної небезпеки об'єкта, що захищається

На даному етапі мають бути виявлені всі потенційні джерела загорянь, наявність і розміщення горючих рідин. З урахуванням особливостей технологічного процесу та об'ємно-компонувальних характеристик об'єкта, що захищається, повинні бути визначені передбачуваний характер розвитку й клас можливої пожежі (за ГОСТ 27331-87), розміри та місце розташування пожежонебезпечних зон, а також отворів в огорожах, що не зачиняються.

Вибір способу гасіння

В залежності від характеристик об'єкта, що захищається, особливостей технологічного процесу вибирається один із таких способів:

- об'ємний;

- локальний по об'єму;

- локальний по площі.

Вибір способу подавання ВП

Подавання ВП у зону, що захищається, може здійснюватися згори або збоку. Подавання ВП згори здійснюється, як правило, з розпилювачів, установлених стаціонарно в розподільному трубопроводі під стелею приміщення, що захищається (об'ємне гасіння) або над устаткуванням, яке захищається, поверхнею можливого розливання горючої рідини тощо (локальне гасіння).

Подавання ВП збоку застосовується, як правило, для гасіння пожеж у відкритих резервуарах за рахунок використання розпилювачів, які формують плоский широкий струмінь, встановлених по периметру їхніх стінок, а також для захисту панелей керування або площі підлоги під технологічним устаткуванням і т.ін.

Вибір типу і марки ВП

Для гасіння пожеж рідких і газоподібних речовин (пожежі класів В і С за ГОСТ 27331 -87) можуть застосовуватись ВП марок ПСБ-3, П-2АП, Пірант-А, Пірант-АН. Ці самі порошки, за винятком ПСБ-3, можуть застосовуватись для гасіння пожеж класу А (горіння твердих речовин). Всі перелічені вогнегасні порошки можуть застосовуватись для гасіння електричного обладнання, що знаходиться під напругою до 1000 В.

Визначення основних параметрів установки об'ємного пожежогасіння

Мінімальна маса ВП, кг, необхідна для захисту даного приміщення, розраховується за формулою

Ммін=М1+М2+М3, (Ж.1)

де М1 - основна маса ВП, пропорційна об'єму приміщення, що захищається, кг;

М2 - додаткова маса ВП для компенсації винесення частини порошку через відкриті отвори, площа кожного з яких Sот1, менше 5% від загальної площі огороджувальних будівельних конструкцій - Sог, причому сумарна площа таких отворів більше 1%. але менше 15% від Sог, кг;

М3- додаткова маса ВП для компенсації винесення порошку через отвори, площа кожного з яких Sот2 більше 5% від Sог, а сумарна площа таких отворів не перевищує 15% від Sог, кг.

Маси М1 і М2 за час подавання повинні рівномірно розподілятися по об'єму, що захищається. Маса М3 повинна подаватися уздовж відповідного отвору пропорційно його площі Sот2.

М1=qvo V3, (Ж.2)

М2= 2,5 Sот1. (Ж.З)

М3= 5,0 Sот2, (Ж.4)

де qvo - норма подачі ВП для об'ємного гасіння, кг • м-3;

V3, - об'єм приміщення, що захищається, м3;

Sот1 - площа отворів, площа кожного з яких менше 5% від загальної площі огороджувальних конструкцій, м2;

Sот2 - площа отворів, площа кожного з яких більше 5% від загальної площі огороджувальнихконструкцій, м2;

2,5 - норма подачі додаткової кількості ВП для компенсації його винесення через отвори площею Sот1 , кг • м-2;

5,0 - норма подачі додаткової кількості ВП для компенсації його

винесення через отвори площею Sот2, кг • м-2.

В разі використання вогнегасних порошків, перелічених у рекомендованому додатку Е, приймається норма подавання

qvo = 0,6 кг • м-3.

Мінімальна витрата ВП, кг • c-1, яку повинна забезпечити установка, визначається за формулою

Gмін=Ммін/30

Тривалість подавання ВП - ty, під час роботи установки об'ємного гасінняповинна становити

в межах від 20 до ЗО c.

На підставі значень Ммін,Gмін та ty добирається установка, що забезпечує зберігання відповідної кількості ВП і подавання його з потрібною витратою. При цьому трубопровідна розподільна мережа установки з розпилювачами повинна забезпечити максимальну рівномірність розподілу ВП, який подається в об'ємі приміщення, що захищається.

Визначення основних параметрів установки локального гасіння по площі

Мінімально необхідна для гасіння маса порошку в разі використання ВП, що перелічені в рекомендованому додатку Е, визначається на основі норми подачі, яка розраховується за формулою

qs = 0.45 ку (ксп+ 1,44 ) (Ж.6)

де qs - норма подачі ВП для локального гасіння по площі, кг • м-2 ;

S - площа гасіння (наприклад, максимальна площа розливання горючої рідини під час пожежі), м2;

Kсп- коефіцієнт, який залежить від способу подавання ВП;

Ку - коефіцієнт, який залежить від умов гасіння, - всередині приміщення ("всередині") або на відкритому майданчику ("ззовні").

В таблиці наведені значення коефіцієнтів Kсп і Ку, а також формули для визначення норми подавання qs.

Таблиця Ж. 1

Спосіб

подавання ВП

Умова гасіння

Значення ко

ефіціентів

Формула розрахунку норми

подачі ВП qs.кг м-2

Ксп

Ку

Зверху

всередині

4

1

qs=0,45(4+1,44)

Зверху

ззовні

4

1,5

qs =0,7 (4+1,44 )

Збоку

всередині,

S < 20 м2;

S > 20 м2

0

0

1

1

qs=2,6

qs= 0,6

Збоку

ззовні,

S < 25 м2

S > 25 м2

0

0

1,5

1,5

qs =4,5

qs= 0,9

Примітка. Значення коефіцієнтів і формули для розрахунку норми подачі вогнегасного порошку для гасіння "ззовні" дійсні тільки для застосування установок, коли швидкість вітру не перевищує 3 м • с-1 .

Мінімальна кількість ВП, кг, визначається за формулою

Ммін = qs• S.(Ж.7)

Мінімальна витрата ВП, кг • с-1, визначається на основі експериментально встановленого для кожної марки ВП значення мінімальної інтенсивності - Is, кг • с-1 м-2 ,

Gмін=Vмін•Is/qs (Ж.8)

(Ж.9)

Мінімальна тривалість подавання ВП, с, розраховується за формулою

tмін = 0,67 Ку•qs/Is

На підставі значень Ммін,Gмін та tмін здійснюється вибір установки з відповідними технічними характеристиками. При цьому повинні задовольнятися умови:

Мз>кзалМмін, (Ж.10)

Gy?? Gмін, (Ж. 11)

ty??tмін, (Ж. 12)

де Мз - маса заряду ВП в резервуарі установки, кг;

кзал - коефіцієнт залишку, який визначається на підставі регламентованої в паспорті або ТУ на установку граничної величини залишку ВП після спрацювання (за регламентованим 5%-м залишком - кзал=1,05, за 10%-м залишком -кзал=1,1 і т.ін.);

Gy - витрата ВП, яка забезпечується установкою, кг • с-1;

ty- тривалість подавання ВП під час роботи установки, с.

В залежності від геометричних розмірів площі гасіння та можливостей забезпечення монтажу, здійснюється розміщення розпилювачів та трасування розподільного трубопроводу у відповідності з рекомендаціями, наведеними в паспортах відповідних установок.

Визначення основних параметрів установки локального гасіння по об'єму

Мінімально необхідна маса ВП, кг, розраховується за формулою

Mмін=qvл•Vзл, (Ж. 13)

де qvл - норма подачі ВП для локального гасіння по об'єму для ВП, які перелічені в додатку Е, приймається qvл = 1,2 кг • м-3 ,

Vзл - розрахунковий об'єм, що захищається, м3.

Величина Vзл, визначається на підставі геометричних розмірів устаткування, яке захищається, збільшених на 1,5 м кожний.

Мінімальна витрата ВП, кг • с-1, визначається аналогічно установкам об'ємного гасіння

Gмін=Mмін/30 (Ж. 14)

Тривалість подавання ВП - ty також повинна бути в межах від 20 до ЗО с.

Після вибору установки, яка забезпечує дані характеристики, здійснюють розміщення розпилювачів з тим, щоб газопорошкові струмені, що витікають, зрошували зовнішні поверхні устаткування, яке захищається.

Для підвищення ефективності даного способу гасіння рекомендується встановлювати довкола устаткування, яке захищається, щити з негорючих матеріалів з ненормованою межею вогнестійкості для затримання ВП, який подається, в об'ємі, що захищається.

Розраховуючи параметри установок з використанням марок ВП, наведених у додатку Е, слід приймати такі мінімальні значення інтенсивності подавання ВП:

- для об'ємного гасіння - І = 0,02 кг • с-1• м-3;

- для локального гасіння по об'єму - І = 0,04 кг • с-1• м-3;

- для локального гасіння по площі "всередині" - І = 0,30 кг • с-1• м-2;

- для локального гасіння по площі "ззовні" - І = 0,45 кг •с-1• м-2.

Додаток К (рекомендований)

Вибір автоматичних пожежних сповіщувачів в залежності від призначення приміщень*

Таблиця К. 1

Перелік характерних приміщень, виробництв, технологічних процесів

Автоматичний пожежний сповіщувач

1. Виробничі будівлі

1.1. 3 виробництвом і зберіганням:

- виробів з деревини, синтетичних смол, синтетичних волокон, полімерних матеріалів, текстильних, трикотажних, текстильно-галантерейних, швейних, взуттєвих, шкіряних, тютюнових, хутрових, целюлозно-паперових виробів, целулоїду, гуми, гумотехнічних виробів, синтетичного каучуку, горючих рентгенівських, кіно- і фотоплівок, бавовни;

- лаків, фарб, розчинників, ЛЗР, СР, мастильних матеріалів, хімічних реактивів, спиртогорілчаної продукції;

- лужних металів, металевих порошків, каучуку природного;

- борошна, комбікормів і інших продуктів та матеріалів з виділенням пилу.

Тепловий або димовий

Тепловий або полум'я

Полум'я Тепловий

1.2. 3 виробництвом: паперу, картону, шпалер, тваринницької та птахівницької продукції.

Тепловий або полум'я

1.3. Із зберіганням:

негорючих матеріалів у горючій упаковці, твердих горючих

матеріалів.

Тепловий або димовий

2. Спеціальні споруди:

- приміщення (споруди) для прокладання кабелів, приміщення для трансформаторів, розподільних); пристроїв та щитові;

- приміщення електронно-обчислювальної техніки, електронних регуляторів, керуючих машин, АТС, радіоапаратних;

- приміщення для обладнання і трубопроводів по перекачуванню горючих рідин і мастил, для випробування двигунів внутрішнього згоряння і паливної апаратури, наповнення балонів горючими газами;

- приміщень підприємств з обслуговування автомобілів.

Тепловий або димовий

Димовий

Тепловий або полум'я

Тепловий або димовий

3. Адміністративні, побутові і громадські будівлі та споруди:

- зали для глядачів, репетиційні, лекційні, читальні і конференц-зали, артистичні, кулуарні, костюмерні, реставраційні майстерні, кіносвітлопроекційні, апаратні, фойє, холи, коридори, гардеробні, книгосховища, архіви, фотолабораторії, простори за підвісними стелями, приміщення з персональними комп'ютерами;

Димовий