6.5. У випадку виникнення ознак відкритого нафтогазопрояву після перфорації необхідно геофізичний кабель підрубати, а свердловину загерметизувати.
7. Заключні роботи на свердловині
Після проведення ПВР та перевірки якості виконаних робіт працівники перфораторного (каротажно-перфораторного) загону (партії) повинні виконати такі заключні роботи на свердловині:
залишки ВМ, що залишились у ПВА у результаті неповного вибуху, та ПВА і ВМ, що відмовили, повинні бути вилучені з ПВА та знищені протягом робочого дня з дотриманням вимог правил;
ПВА повинні бути очищені (обмиті) від бруду;
знаки, що встановлені на межі небезпечної зони, повинні бути зняті.
|
Директор Департаменту промислової безпеки, охорони праці, цивільного та фізичного захисту, трудової та соціальної політики |
О. Онищенко |
|
|
Додаток 1 до Технічних правил ведення вибухових робіт на денній поверхні (пункт 1.4 глави 1 розділу V) |
Таблиця 5.1. Величина розрахункової питомої витрати вибухових речовин
|
Найменування породи |
Група (категорія) ґрунтів і порід за міцністю |
Коефіцієнт міцності ƒ за шкалою проф. М.М. Протод'яконова |
Середня об'ємна вага породи, кг/м-3 |
Розрахункова питома витрата ВР, кг/м-3 |
|
|
|
|
|
|
для зарядів розпушування q |
для зарядів викиду qв |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Пісок |
I |
- |
1500 |
- |
1,6 - 1,8 |
|
Пісок щільний або вологий |
I - II |
- |
1650 |
- |
1,2 - 1,3 |
|
Суглинок важкий |
II |
- |
1750 |
0,35 - 0,4 |
1,2 - 1,5 |
|
Глина ломова |
III |
- |
1950 |
0,35 - 0,45 |
1,0 - 1,4 |
|
Лес |
III - IV |
- |
1700 |
0,3 - 0,4 |
0,9 - 1,2 |
|
Крейда, вилужений мергель |
IV - V |
0,8 - 1,0 |
1850 |
0,25 - 0,3 |
0,9 - 1,2 |
|
Вапно |
IV |
1,0 - 1,5 |
2250 |
0,35 - 0,45 |
1,1 - 1,5 |
|
Вапняк-черепашник |
V - VI |
1,5 - 2,0 |
2100 |
0,35 - 0,6 |
1,4 - 1,8 |
|
Опока, мергель |
IV - VI |
1,0 - 1,5 |
1900 |
0,3 - 0,4 |
1,0 - 1,3 |
|
Туфи тріщинуваті, щільні, важка пемза |
V |
1,5 - 2,0 |
1100 |
0,35 - 0,5 |
1,2 - 1,5 |
|
Конгломерат, брекчії на вапняному і глинистому цементі |
IV - VI |
2,3 - 3,0 |
2200 |
0,35 - 0,45 |
1,1 - 1,4 |
|
Пісковик на глинистому цементі, сланець глинистий, слюдястий, серицітовий мергель |
VI - VII |
3,0 - 6,0 |
2200 |
0,4 - 0,5 |
1,2 - 1,6 |
|
Доломіт, вапняк, магнезит, пісковик на вапняному цементі |
VII - VIII |
5,0 - 6,0 |
2700 |
0,4 - 0,5 |
1,2 - 1,8 |
|
Вапняк, пісковик, мармур |
VII - IX |
6,0 - 8,0 |
2800 |
0,45 - 0,7 |
1,2 - 2,1 |
|
Граніт, гранодіорит |
VII - X |
6,0 - 12,0 |
2800 |
0,5 - 0,7 |
1,7 - 2,1 |
|
Базальт, діабаз, андезит, габро |
IX - I |
6,0 - 18,0 |
3000 |
0,6 - 0,75 |
1,7 - 2,2 |
|
Кварцит |
X |
12,0 - 14,0 |
3000 |
0,5 - 0,6 |
1,6 - 1,9 |
|
Порфірит |
X |
16,0 - 20,0 |
2800 |
0,7 - 0,75 |
2,0 - 2,2 |
|
|
Додаток 2 до Технічних правил ведення вибухових робіт на денній поверхні (пункт 1.4 глави 1 розділу V) |
Таблиця 5.2. Перевідні коефіцієнти e для розрахунку еквівалентних зарядів для деяких ВР за ідеальною роботою вибуху (еталон - амоніт № 6-ЖВ)
|
ВР |
e |
|
Емульсійні ВР |
0,76 - 0,92 |
|
Грамоніт 50/50 |
1,11 |
|
Грамоніт 79/21 |
1,00 |
|
Ігданіт |
1,13 |
|
Грануліт АС-8 |
0,89 |
|
|
Додаток 3 до Технічних правил ведення вибухових робіт на денній поверхні (пункт 1.5 глави 1 розділу V) |
Рис. 5.1. Різноманітні конструкції свердловинних зарядів: а - суцільна колонка заряду; б - розосереджена інертним проміжком колонка заряду; в - комбінований заряд з різних типів ВР; г - заряд у рукаві.
|
|
Додаток 4 до Технічних правил ведення вибухових робіт на денній поверхні (пункт 2.1 глави 2 розділу V) |
Рис. 5.2. Схема дії зосередженого заряду: bн - ширина навалу; hн - висота навалу; HТ - видима глибина виїмки; W - ЛНО; Rст - радіус зони стиснення.
|
|
Додаток 5 до Технічних правил ведення вибухових робіт на денній поверхні (пункт 3.1 глави 3 розділу V) |
Рис. 5.3. Параметри розташування свердловинних зарядів: H - висота уступів; L - глибина свердловини; W - ЛНО; Wп - ОПУ; a - відстань між свердловинами у ряді; b - відстань між рядами свердловин; lзар - довжина заряду; lпб - довжина перебуру; lзаб - довжина забивки; β - кут нахилу схилу уступу.
|
|
Додаток 6 до Технічних правил ведення вибухових робіт на денній поверхні (пункт 3.5 глави 3 розділу V) |
Рис. 5.4. Схема розташування похилих свердловин.
|
|
Додаток 7 до Технічних правил ведення вибухових робіт на денній поверхні (пункт 4.3 глави 4 розділу V) |
Рис. 5.5. Схема роботи подовженого заряду викиду.
|
|
Додаток 8 до Технічних правил ведення вибухових робіт на денній поверхні (пункт 5.1 глави 5 розділу V) |
Рис. 5.6. Послідовність операцій при котловому методі підривання: lпр - довжина першого прострільного заряду; Dк - діаметр котла.
|
|
Додаток 9 до Технічних правил ведення вибухових робіт на денній поверхні (пункт 5.2 глави 5 розділу V) |
Таблиця 5.3. Орієнтовні значення показника прострілюваності nпр
|
Гірська порода |
Класифікація ґрунтів і порід за міцністю |
Границі показника прострільності, nпр |
|
1 |
2 |
3 |
|
Глина пластична моренна |
II |
900 - 1400 |
|
Глина чорна |
III |
400 - 600 |
|
Глина моренна |
III |
220 - 530 |
|
Глина жовто-бура жирна |
III |
220 - 270 |
|
Глина темно-червона жирна |
III |
170 - 250 |
|
Мергель м'який тріщинуватий |
IV |
100 - 170 |
|
Мергель м'який сильно тріщинуватий |
IV |
180 - 280 |
|
Глина ломова темно-синя |
IV |
100 - 150 |
|
Суглинок важкий, глина піскувата |
IV |
70 - 190 |
|
Крейда м'яка, вапняк-черепашник |
V |
35 - 65 |
|
Мергель середньої міцності, доломіт мергелястий, вапняк м'який сильно тріщинуватий |
V - VI |
Близько 20, велике розсіювання значень |
|
Гіпс щільний, дрібнозернистий, сланці глинисті міцні, граніт сильно тріщинуватий, фосфорити середньої міцності, сіліцити, вапняки середньої тріщинуватості |
VI - VIII |
3 - 15 |
|
Граніт середньої тріщинуватості, кварцити щільні залізисті, кварцити щільні сірі, апатито-нефелінова руда, вапняк щільний, змійовики з включенням азбесту, пісковик, доломіт |
VII - IX |
2 - 10 |
|
Роговики, скарни, мармур, гранітоїди, кремінь пластовий, вапняки міцні, граніт грубозернистий і середньозернистий, фосфорити міцні, доломіт міцний |
VII - IX |
0,2 - 5 |
|
|
Додаток 10 до Технічних правил ведення вибухових робіт на денній поверхні (пункт 7.3 глави 7 розділу V) |
Таблиця 5.4. Розрахунковий коефіцієнт Ks для руйнування подовжених предметів амонітом № 6-ЖВ
|
Матеріал |
Ks, г/см-2 |
|
1 |
2 |
|
М'яке дерево (осика, вільха): |
|
|
сухе |
1,0 - 1,2 |
|
сире |
1,3 - 1,4 |
|
Дерево середньої міцності (сосна, ялина): |
|
|
сухе |
1,1 - 1,3 |
|
сире |
1,6 - 1,8 |
|
Тверде дерево (дуб, ясен, береза, модрина тощо): |
|
|
сухе |
1,7 - 1,2 |
|
сире |
2,4 - 3,2 |
|
В'язке дерево (в'яз, карагач, берест): |
|
|
сухе |
1,9 - 2,4 |
|
сире |
2,6 - 3,4 |
|
Сталь: |
|
|
крихка гартована |
18 - 20 |
|
в'язка |
22 - 25 |
|
Чавун: |
|
|
сірий |
12 - 14 |
|
білий |
15 - 17 |
|
|
Додаток 11 до Технічних правил ведення вибухових робіт на денній поверхні (пункт 1.7 глави 1 розділу VI) |
Рис. 6.1. Схеми комутації свердловинних зарядів при короткоуповільненому ініціюванні.
|
|
Додаток 12 до Технічних правил ведення вибухових робіт на денній поверхні (пункт 1.7 глави 1 розділу VI) |
Рис. 6.2. Схема для розрахунку фактичної величини коефіцієнта зближення.
|
|
Додаток 13 до Технічних правил ведення вибухових робіт на денній поверхні (пункт 1.8 глави 1 розділу VI) |
Рис. 6.3. Схема підривання на підпірну стінку.
|
|
Додаток 14 до Технічних правил ведення вибухових робіт на денній поверхні (пункт 1.9 глави 1 розділу VI) |
Рис. 6.4. Схема підривання із застосуванням контурного ряду: 1 - контурні заряди; 2 - заряди розпушування.
|
|
Додаток 15 до Технічних правил ведення вибухових робіт на денній поверхні (пункт 1.12 глави 1 розділу VI) |
Таблиця 6.1. Дані про відстані між свердловинами для методу попереднього щілиноутворення при діаметрі заряду (амоніт № 6-ЖВ)
|
Характеристика гірських порід |
Напрямок щілини відносно до основної системи тріщин |
Відстані між свердловинами |
|
|
|
|
см |
у діаметрах заряду |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Вапняк VI і VII категорій горизонтального залягання з глинистими прошарками і вертикальними тріщинами, розбитий на блоки розміром 20 - у найбільшому ребрі |
Паралельне |
90 |
28 |
|
Те саме |
Під кутом 30 - 70° |
70 |
22 |
|
Вапняк VII категорії, пласти перем'яті, сильно тріщинуваті |
Паралельне |
80 |
25 |
|
Те саме |
Під кутом 30 - 70° |
70 |
22 |
|
Пісковик тонкозернистий VI категорії, великоблочний |
Вертикальної тріщинуватості немає |
60 - 70 |
19 - 22 |
|
Граніт дрібнозернистий X категорії, тріщинуватий |
Панівна система тріщинуватості відсутня |
60 |
19 |
|
Діабаз X категорії, тріщинуватий, великоблочний |
Паралельне |
70 |
22 |
|
Те саме |
Під кутом 30 - 70° |
50 |
16 |
