---

тань видiлення будiвництву ектроенергiї, води, газу в

необхiдних кiлькостях i необхiдних параметрiв.

При цьому електропостачання будiвництва необхiдно проектувати,

як правило, вiд дiючих систем або з використанням для потреб

будiвництва запроектованих постiйних споруд. Тимчасовi джерела

(пересувнi електростанцiї, енергопотяги) слiд використовувати

тiльки в початковий перiод будiвництва до введення в експлуа-

тацiю постiйних об'єктiв енергопостачання основного виробничого

призначення. Тимчасовi мережi високої та низької напруги необ-

хiдно проектувати, як правило, повiтряними.

При тимчасовому електропостачаннi повиннi застосовуватися пе-

реважно пересувнi трансформаторнi пiдстанцiї, переноснi опори та

штепсельнi з'єднання дротiв.

Водопостачання будiвництва необхiдно проектувати з урахуван-

ням дiючих систем водопостачання, розмiщених поблизу будiвельно-

го майданчика. При влаштуваннi мереж тимчасового водопостачання в

першу чергу необхiдно прокладати i використовувати мережi зап-

роектованого постiйного водопроводу.

Для забезпечення будiвництва стисненим повiтрям необхiдно пе-

редбачити використання дiючих стацiонарних або пересувних компре-

сорних установок в залежностi вiд обсягiв та характеру

будiвельно-монтажних робiт.

Схеми енергопостачання, водопостачання, газопостачання та

зв'язку повиннi бути вирiшенi комплексно в ув'язцi з усiма етапа-

ми виконання робiт i з урахуванням наступного розвитку будiвниц-

тва в даному районi.

4.7. Оцiнку ефективностi рiзних варiантiв будгенплану слiд

проводити за його технiкоекономiчними показниками:

- довжина i вартiсть тимчасових шляхiв;

- довжина i вартiсть тимчасових енергетичних лiнiй та мереж,

вiднесених до одиницi площi забудови (1 га);

- вартiсть енергетичних ресурсiв;

- питома вага вартостi тимчасового будiвельного господар-

ства ( у вiдсотках) в загальнiй вартостi будiвництва i в

спiвставленнi її з кошторисними лiмiтами на тимчасове

будiвництво.

Окрiм цих основних технiко-економiчних показникiв, будгенплан

повинен також оцiнюватися з точки зору iнших факторiв, не врахо-

ваних системою загальноприйнятих показникiв. Так, необхiдно

оцiнювати вiдповiднiсть прийнятої схеми влаштування пiд'їзних

шляхiв, зручнiсть роботи транспорту, найбiльшi вiдстанi пере-

ходiв вiд побутовок до робочих мiсць.

4.8. В тих випадках, коли органiзацiйними i технiчними рiшен-

нями охоплюється територiя за межами майданчика будiвництва, а

також для об'єктiв, матерiально-технiчна база яких знаходиться за

межами будiвельного майданчика, в розробцi будгенплану в складi

проекту органiзацiї будiвництва використовується ситуацiйний план

району будiвництва.

На ситуацiйному планi району будiвництва показується роз-

мiщення: пiдприємств матерiально-технiчної бази; населених

пунктiв; зовнiшнiх шляхiв сполучення та дорiг; станцiй примикан-

ня до залiзничних колiй; лiнiй зв'язку i електропередачi; промис-

лових та енергетичних пiдприємств магiстральних лiнiй водо-i га-

зопостачання, каналiзацiї; основних об'єктiв, що проектуються,

трас пiд'їзних шляхiв; пiдвiдних мереж електропостачання, зв'яз-

ку та мiсць їх приєднання до зовнiшних магiстральних лiнiй; кор-

донiв територiї об'єкта, що будується, вирубки лiсу та дiлянок,

тимчасового вiдведених для потреб будiвництва.

Ситуацiйний план складається на основi даних, отриманих в ре-

зультатi технiко-економiчних вишукувань та обстеження природних

умов району будiвництва, а також за матерiалами проекту районно-

го планування та по окремих проектах промислових пiдприємств, пе-

редбачених до будiвництва в даному районi.

В залежностi вiд ступеня розосередженостi вказаних об'єктiв,

величини району, який вони займають, ситуацiйний план може скла-

датися в масштабi 1:5000; 1:10000.

5. ГЕОДЕЗИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БУДIВНИЦТВА

Основнi вимоги до мiсця розташування знакiв,

закрiплення розбивочних осей будiвель i споруд

5.1. Для перенесення проектних параметрiв будiвель (споруд) в

натуру, виконання детальних розбивочних робiт i виконавчих зйо-

мок на будiвельному майданчику створюється зовнiшня розбивочна

мережа будiвлi (споруди), пункти якої закрiплюють на мiсцевостi

(основнi, головнi i промiжнi розбивочнi осi).

5.2. На будiвельному майданчику вказуються мiсця розташування

знакiв, якi закрiплюють такi розбивочнi осi:

- основнi, якi визначають габарити будiвлi, споруди (крайнi

координацiйнi осi за ГОСТ 21.101-79, рис. 4 а,б);

- головнi осi симетрiї будiвлi (споруди), технологiчного

устаткування (рис. 5-7);

- промiжнi в мiсцях температурних (деформацiйних) швiв,

розташованих через 50-60 м (див. рис. 4а).

Кiлькiсть розбивочних осей, закрiплених осьовими знаками, за-

лежить вiд конфiгурацiї i розмiрiв будiвель (споруд) (рис. 5-7).

У виключних випадках, коли немає можливостi показати закрiплення

усiх розбивочних осей, для невеликих будiвель (споруд) припусти-

мий показ закрiплення двох розбивочних осей - поздовжньої i попе-

речної.

5.3. При будiвництвi виробничих будiвель (споруд) значної дов-

жини (понад 100 м) з потоковими i автоматичними лiнiями, промис-

лових будiвель з комплексами агрегатiв, технологiчно зв'язаних

мiж собою, а також будiвель (споруд) складної конфiгурацiй пока-

зуються осьовi знаки, якi закрiплюють головнi розбивочнi осi

(див. рис. 5-7).

5.4. При спорудженнi будiвель (споруд), що стоять окремо,

простої конфiгурацiї, не пов'язаних технологiчними лiнiями i та-

кими, що не мають складного технологiчного устаткування, пока-

зуються осьовi знаки, якi закрiплюють основнi осi (див. рис. 4).

Для цехiв з механiзмами великої довжини, якi потребують точної

спiвосностi, головнi розбивочнi осi сумiщуються з осями ме-

ханiзмiв.

5.5. Знаки закрiплення розбивочних осей баштових споруд зав-

вишки до 100м доцiльно розмiщувати у напрямках головних осей вiд

їх проектного центра (див.рис. 5)

Для споруд з великим поперечним перерiзом як, наприклад, теле-

башти, градирнi, доцiльно застосовувати схему розмiщення знакiв у

виглядi радiально-кiльцевої мережi. Осьовi знаки розташовуються

на концентричних колах рiзних радiусiв з центром, який спiвпадає

з центром башти. Величина радiуса-вектора залежить вiд розмiру

перерiзу споруди i висоти башти.

5.6. Кожна основна i промiжна розбивочнi осi закрiплюються

двома осьовими знаками - по одному знаку з кожної сторони будiвлi

(споруди) (див. рис. 4).

Головнi розбивочнi осi закрiплюються чотирма знаками - по два

знаки з кожної сторони будiвлi (споруди) (див. рис. 5-7).

Вiдстань мiж парними осьовими знаками повинна бути в межах 15-50

м, для лiнiйних споруд - до 100 м.

У тих випадках, коли неможливо закрiпити головнi розбивочнi

осi чотирма знаками, показують два знаки - по одному з кожної

сторони будiвлi (споруди).

5.7. Основнi вимоги до мiсця розташування знакiв закрiплення

розбивочних осей (осьових знакiв) наступнi:

- повинна бути видимiсть вiд знака до будiвлi, для чого

необхiдно передбачати вiльнi смуги завширшки 1 м;

незмiннiсть положення знака на весь перiод будiвництва,

особливо на перiод будiвництва пiдземної частини будiвлi,

споруди;

- можливiсть виконання геодезичних вимiрiв з урахуванням ви-

мог технiки безпеки при виконаннi будiвельно-монтажних

робiт.

5.8. Осьовi знаки не повиннi попадати в зону порушення грунту

при виконаннi будiвельномонтажних робiт. Розмiщення їх узгод-

жується з проектними рiшеннями з органiзацiї земляних i

будiвельно-монтажних робiт. Складування будiвельних конструкцiй,

матерiалiв дозволяється не ближче 2 м вiд центра знака.

Ділянки, зайняті осьовими знаками, позначаються умовними знаками або , якщо осьовий знак співпадає з репером.

Рис.4 Схема закрiплення основних i промiжних

осей промислових споруд простої (а)

та ускладненої (б) конфiгурацiї.

Рис.5 Схема закрiплення головних розбивочних

осей споруд баштового типу.

Рис.6 Схема закрiплення головних розбивочних

осей лiнiйних споруд.

Рис.7 Схема закрiплення розбивочних осей

кутiв повороту лiнiйних споруд.

Осьовi знаки, як правило, показуються на вiдстанi 15-30 м вiд

контуру будiвлi. Найменша вiдстань дозволяється 3 м вiд бровки

котловану, межi призми обвалення грунту, найбiльша - пiвтори ви-

соти будiвлi (споруди), але не бiльше 50 м.

Вiдстань мiж осьовими знаками, якi закрiплюють промiжнi попе-

речнi осi, може досягати 50-100 м.

5.9. Для кривих лiнiйних споруд показуються мiсця закрiплен-

ня головних точок.

При закрiпленнi розбивочних осей тунелiв, естакад, пiдпiрних

стiн, якi мають значну довжину поздовжнiх осей, показуються

промiжнi знаки через 50-100 м.

5.10. При будiвництвi пiдприємств i групи будiвель (споруд) на

будiвельному майданчику показують один нiвелiрний репер для кож-

ної будiвлi (споруди). Вiдстань мiж реперами 200- 300м.

При будiвництвi будiвель (споруд), що будуються окремо, пока-

зуються два репери для кожної будiвлi.

При будiвництвi iнженерних мереж показується один репер через

0,5 км. Репери, як правило, сумiщуються з осьовими знаками.

5.11. Визначення рацiональної схеми розмiщення геодезичних

знакiв, яка передбачає їх стiйкiсть, збереження i доступнiсть, є

необхiдною умовою своєчасного i якiсного виконання геодезичних

робiт на будiвельному майданчику.

Основнi особливостi побудови геодезичної розбивчої основи

при будiвництвi складних об'єктiв

5.12 Побудова геодезичної розбивочної основи виконується за

спецiальним проектом, розробленим спецiалiзованою проектною ор-

ганiзацiєю, пiсля закiнчення вертикального планування.

Геодезична розбивочна основа для будiвництва складається з

розбивочної мережi будiвельного майданчика i зовнiшньої розбивоч-

ної мережi будiвлi (споруди), якi включають плановi i висотнi ме-

режi.

До складу геодезичної розбивочної основи складних об'єктiв по-

винна входити зовнiшня розбивочна мережа будiвлi (споруди), зна-

ки яких закрiплюють головнi або основнi осi.

5.13. Для вибору рацiональної схеми, методiв, точностi побудо-

ви геодезичної розбивочної основи в проектi органiзацiї будiвниц-

тва вказуються особливостi геодезичних i природних умов будiвниц-

тва об'єкта, нова технологiя робiт, новi будiвельнi конструкцiї,

наявнiсть унiкального технологiчного устаткування, а також

будiвлi ( споруди), з'єднанi технологiчними зв'язками, особли-

востi конфiгурацiї i черговiсть спорудження окремих будiвель

(споруд).

5.14. При будiвництвi об'єктiв сторони розбивочної мережi

будiвельного майданчика розташовуються паралельно головним або

основним осям будiвель (споруд), а знаки мережi - по периметру

будiвельного майданчика за його межами.

5.15. Для будiвель (споруд) з складними геометричними формами

в планi, в залежностi вiд їх конфiгурацiї, побудова розбивочної

мережi виконується у виглядi мережi трикутникiв, багатокутникiв,

центральних фiгур.

5.16. При будiвництвi об'єктiв з унiкальним технологiчним ус-

таткуванням знаки зовнiшньої розбивочної мережi будiвлi (споруди)

розташовуються на головних технологiчних осях або лiнiях, їм па-

ралельних, в мiсцях, зручних для геодезичного контролю кон-

струкцiй i устаткування, якi монтуються.

За вихiдний напрямок при проектуваннi i побудовi розбивочної

мережi приймається головна технологiчна вiсь устаткування або

лiнiя, їй паралельна. У пояснювальнiй записцi проекту органiзацiї

будiвництва вказується технологiчна вiсь, яка приймається як роз-

бивочна. Знаки встановлюються на твердiй основi. В конструкцiї

знакiв повиннi бути передбаченi особливостi геологiчних i природ-

них умов.

Технологiчнi осi закрiплюються фундаментними знаками з глиби-

ною закладки до корiнних порiд.

5.17. Точнiсть геодезичної розбивочної основи повинна задо-

вольняти точнiсть будiвництва об'єкта в цiлому, а також окремих

будiвель (споруд) i приймається за ГОСТ 21779-82 та СНиП

3.01.03-84 "Геодезические работы в строительстве" або розрахову-

вати на основi технiчних умов i проектних вимог.

5.18. Нiвелiрна мережа будується з таким розрахунком, щоб за-

безпечити передачу висот (вiдмiток) вiд реперiв, розташованих на

вiдстанi не бiльша 200-300 м.

Вiдмiтки висот повиннi визначатися в єдинiй системi.

Для стiйкостi знакiв нiвелiрної мережi на будiвельному майдан-

чику закладаються фундаментнi репери i про це застерiгається в

пояснювальнiй записцi ПОБ.

Кiлькiсть фундаментних реперiв визначається розмiрами

будiвельного майданчика, складнiстю об'єкта, конфiгурацiєю

будiвлi, споруди та iншими факторами.

Геодезичний контроль в процесi будiвництва

5.19. Геодезичний контроль точностi геометричних параметрiв

будiвель (споруд), в тому числi виконавчi зйомки є основною час-

тиною виробничого контролю якостi. Геодезичний контроль включає

визначення дiйсного планового i висотного положення i положення

вiдносно вертикалi елементiв, конструкцiй i частин будiвель (спо-

руд) як на стадiї тимчасового закрiплення (операцiйний контроль),

так i пiсля остаточного їх закрiплення (приймальний контроль).

5.20. Методи геодезичного контролю точностi геометричних пара-