Значення маси, до якої необхідно зволожити зразок mWρ , що відповідає wA або wБ , визначають за формулою:

Після досягнення необхідного значення вологості зразок загортають у поліетиленову плівку, яку запаюють по всіх гранях, та розміщують на горизонтальній поверхні. Щогодини, протягом 4 год зразок перевертають із однієї сторони на іншу. Після цього зразок встановлюють вертикально і витримують у такому положенні протягом не менше ніж 2 доби для матеріалів на основі мінеральної або скляної вати.

Процедуру зволоження виконують для всієї вибірки зразків.

В.4.1.8 Дослідні зразки вважаються підготовленими для випробувань після виконання вимог В.4.1.7 та за умови:

де і - черговий номер дослідного зразка.

В.4.2 Підготовку зразків до випробувань паропроникності та зміни паропроникності мембранних матеріалів проводять згідно з вимогами ГОСТ 25898.

В.4.3 Підготовка зразків фіксується в протоколі.

В.5 Проведення випробувань

В.5.1 Зразки для випробувань розміщують рівномірно по всьому робочому об'єму кліматичної камери із проміжками між ними так, щоб забезпечити рух повітряних потоків і виключити утворення застійних зон. Загальний об'єм зразків, що випробовуються, не повинен перевищувати 50 % робочого об'єму кліматичної камери.

В.5.2 Зразки піддають циклічному температурному впливу заморожування - відтавання - нагрівання.

В.5.3 Температуру заморожування зразків встановлюють залежно від температурної зони експлуатації виробів відповідно до значень розрахункової температури зовнішнього повітря tзp згідно додатком Ж ДБН В.2.6-31. Швидкість охолодження зразків не повинна перевищувати З0 град/год.

В.5.4 Тривалість заморожування зразків встановлюється залежно від типу матеріалу, що випробовується:

  • для групи теплоізоляційних матеріалів тривалість заморожування повинна складати 3 год за температури tзp ;
  • для повітрозахисних матеріалів на основі мембранних плівок тривалість заморожування повинна складати 1,5 год за температури tзp .

В.5.5 Відтавання зразків відбувається за температури повітря від 18 °С до 22 °С. Тривалість часу відтавання встановлюється залежно від типу матеріалу, що випробовується:

  • для групи теплоізоляційних матеріалів тривалість відтавання повинна складати 4 год за температури tзp;
  • для повітрозахисних матеріалів на основі мембранних плівок тривалість заморожування повинна складати 2 год за температури tзp .

В.5.6 Нагріванють зразки в кліматичній камері в умовах примусової конвекції за температури навколишнього середовища tн = (60 ± 1) °С. Тривалість часу нагрівання визначають залежно від типу матеріалу, що випробовується:

  • для групи теплоізоляційних матеріалів тривалість нагрівання повинна складати 6 год за температури tн ;
  • для повітрозахисних матеріалів на основі мембранних плівок тривалість заморожування повинна складати 1,5 год за температури tзp .

В.5.7 Один цикл випробувань складається із заморожування - відтавання - нагрівання.

В.5.8 Кількість циклів випробувань повинна становити не менше ніж 60.

В.5.9 Через кожних десять циклів випробувань відбирають із числа зразків, що випробовуються, по 3 зразки. Відібрані зразки висушують згідно з В.4.2 і проводять випробування теплофізичних характеристик у залежності від призначення матеріалів згідно з ДСТУ Б В.2.7-105 (ГОСТ 7076).

В.5.10 Кінцева кількість циклів випробувань встановлюється в залежності від характеру зміни експлуатаційного теплофізичного параметра. При виникненні нелінійної ділянки зміни теплофізичного параметра, що встановлюється за результатами випробувань не менше як трьох експериментальних точок після лінійної ділянки, випробування завершуються. Якщо після 75 циклів випробувань не зафіксовано нелінійної ділянки зміни теплофізичного параметра, випробування можуть бути завершені.

В.5.11 Результати випробувань фіксуються в протоколі.

В.6 Обробка результатів вимірювань та оцінка похибки

В.6.1 Встановлюють середнє значення за результатами вимірювань експлуатаційного теплофізичного параметра:

де - середньоарифметичне значення за результатами випробувань;

ε - довірча межа випадкової похибки результатів вимірювань, що визначається за формулою:

де t - коефіцієнт Стьюдента, який залежно від довірчої ймовірності Р та числа результатів

спостережень n знаходять за таблицею додатка 2 ГОСТ 8.207;

S - оцінка середнього квадратичного відхилення результату вимірювання, що розраховується за формулою:

де уі - і-й результат спостереження;

n - число результатів спостережень.

В.6.2 Оброблення масиву експериментальних даних при визначенні терміну ефективної служби ізолюючих матеріалів згідно з формулою (В.5) проводять методами регресійного аналізу та математичної статистики для області лінійної зміни кожного експлуатаційного параметра, на підставі чого одержують залежність у вигляді:

де у - чисельне значення параметра, що визначався відповідно до формули (В.5);

х - кількість циклів випробувань;

ε - довірча межа випадкової похибки результатів вимірювань для рівня забезпеченості 95 %;

b - коефіцієнт регресії.

В.7 Оцінювання результатів випробувань

В.7.1 Для кожного з експлуатаційних теплофізичних параметрів встановлюється чисельне значення показника ресурсу для рівня забезпеченості 0,92, що обчислюється за формулою:

де х* - найбільше значення кількості циклів, що відповідає лінійній ділянці зміни експлуатаційного теплофізичного параметра.

В.7.1.1 При визначенні показника ресурсу зміни теплопровідності r λe теплоізоляційних матеріалів довірча межа ε в рівнянні (В.9) має знак "плюс".

В.7.1.2 При визначенні показника ресурсу зміни повітропроникності rіе повітрозахисних матеріалів довірча межа ε у рівнянні (В.9) має знак "плюс".

В.7.1.3 При визначенні показника ресурсу зміни паропроникності rμe повітрозахисних матеріалів довірча межа ε у рівнянні (В.9) має знак "мінус".

В.7.1.4 При визначенні показника ресурсу х* може бути прийнятим х* = 75, якщо після 75 циклів випробувань не зафіксовано нелінійної ділянки зміни теплофізичного параметра.

В.7.2 Термін ефективної експлуатації для теплоізоляційних та конструктивно-теплоізоляційних матеріалів приймається не менше 25 років при виконанні умови:

де kz - масштабний коефіцієнт, що враховує відповідність експериментальних циклів тепло-вологісних умов експлуатації матеріалу в конструкції. Для конструкцій з вентильованим повітряним прошарком kz = 8.

В.7.3 При виникненні нелінійної ділянки зміни експлуатаційного теплофізичного параметра після кількості циклів х < 75 масштабний коефіцієнт збільшується на значення .

В.7.4 Оцінка результатів випробувань мембранних матеріалів за показниками паропроникності та повітропроникності здійснюється відповідно до вимог 5.2.2.6.

УКНД 91.120.10

Ключові слова: вентильований повітряний прошарок, захисні елементи, каркас кріпильний, личкувальний елемент, несуча частина стіни, система фасадна теплоізоляційно-опоряджувальна