Страница 2: ДБН Г.1-8-2000. Норми розрахунку витрат палива, теплової та електричної енергії при виробництві вапна, цегли і каменів силікатних (29918)

4.17 Експертиза встановлених норм витрат ПЕР, контроль за їх наявністю та виконанням здійснюється Державною інспекцією з енергозбереження, на яку покладається також контроль за станом обліку і використання ПЕР на підприємствах, зокрема в частині їх нераціонального, у тому числі марнотратного, споживання та інших порушень, пов'язаних з режимами використання ПЕР, а також експлуатацією паливо- і енергоспоживаючого устаткування, споруд та інженерних об'єктів.

С. 4 ДБН Г.1-8-2000

4.17.1 Нераціональне використання ПЕР зумовлюється застосуванням застарілих технологій та обладнання.

4.17.2 До марнотратних (неефективних) відносяться витрати ПЕР, зумовлені недотриманням вимог державних стандартів, режимних та технологічних карт, затвердженої проектної документації на енерго- та теплопостачання, а також споруди в частині погіршення їх теплоізоляційних властивостей в опалювальний сезон, паспортів на діюче обладнання, в тому числі систематичне, без виробничої потреби використання палива, недовантаження або використання на холостому ходу силових трансформаторів, електродвигунів, електропечей та іншого паливо- та енерговикористовуючого обладнання і машин, не обумовлене вимогами надійності і технічної або екологічної безпеки.

5 МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМИХ ВИТРАТ ПАЛИВА,

ТЕПЛОВОЇ ТА ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

5.1 Питомі витрати палива, теплової та електричної енергії при виробництві вапна та цегли і каменів силікатних можуть бути визначені за допомогою таких методів:

- розрахунково-аналітичного;

- дослідного;

- розрахунково-статистичного;

- комбінованого.

5.1.1 Основним методом визначення питомих витрат теплової та електричної енергії при виробництві вапна та цегли і каменів силікатних є розрахунково-аналітичний метод, методичні положення якого викладені в даному документі.

5.1.2 Розрахунково-аналітичний метод передбачає визначення питомих витрат теплової та електричної енергії за умов використання прогресивних технологічних рішень виробництва і може бути перевірений дослідним методом.

5.1.3 Дослідний метод полягає у визначенні питомих витрат на підставі даних, одержаних у результаті випробувань технологічного та енергетичного обладнання з урахуванням заходів з економії енергії.

5.1.4 Розрахунково-статистичний метод полягає у визначенні питомих витрат на основі використання статистичних даних про фактичні витрати ПЕР та про значення чинників, що впливають на їх величину, з урахуванням прогресивних показників ефективності використання ПЕР, досягнутих на подібних виробництвах, а також запланованих заходів з економії ПЕР.

5.1.5 Комбінований метод поєднує в собі дослідний та розрахунково-аналітичний методи визначення питомих витрат ПЕР.

5.2 На базі розрахованих за наведеними методами питомих витрат ПЕР визначають норми енерговитрат при виробництві вапна, цегли і каменів силікатних, у тому числі в умовах неритмічної роботи підприємства.

5.3 Технічно обгрунтовані індивідуальні норми витрат ПЕР встановлюються розрахунково-аналітичним або комбінованим методами.

5.4 Групові норми витрат ПЕР визначаються, як правило, розрахунково-аналітичним методом як середньозважені показники на підставі індивідуальних норм і відповідних обсягів виробництва одноіменної продукції та розрахунково-статистичним методом.

5.5 Основними вихідними даними для визначення питомих витрат теплової та електричної енергії є:

- нормативна, технічна та технологічна документація;

- технічні та енергетичні характеристики устаткування;

- технологічна характеристика палива.

5.6 Витрати на планові розігрівання і пуск агрегатів та устаткування безперервної дії як витрати на допоміжні потреби виробництва розраховуються окремо.

ДБН Г. 1-8-2000 С. 5

5.7 Розраховані підприємствами норми питомих витрат ПЕР для підприємств, які не вийшли з підпорядкування центральних органів виконавчої влади, підлягають затвердженню цими органами влади, а для всіх інших підприємств - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.

6 СТРУКТУРА ТА СКЛАД ПИТОМИХ ВИТРАТ ПАЛИВА НА ВИРОБНИЦТВО ВАПНА

6.1 При виробництві вапна у печах випалювання для технологічних потреб використовується безпосередньо паливо. Для загальних цехових і загальних заводських потреб використовується теплова енергія. Для зручності виконання розрахунків у даному документі базовою, універсальною сучасною одиницею виміру теплових витрат прийнято кДж з перерахунком кінцевих результатів розрахунків в кг умовного палива.

Показники для взаємних перерахунків різних видів енергетичних витрат наведені в додатку А.

6.2 Питому витрату палива (теплової енергії) визначають як наскрізний показник, що складається з витрат на реалізацію технологічного процесу, додаткових витрат на потреби цеху та на потреби всього заводу.

Визначення витрати палива (теплової енергії) на виробництво вапна виконують методом теплового балансу згідно з розділом 9.

6.3 Технологічну питому витрату палива, в, кг ум.п., (теплової енергії , тис. кДж/т), визначають з урахуванням конкретних технологічних умов:

;

,

де В ,Q - витрати палива (теплової енергії) на випалювання вапна, кг ум.п. (тис. кДж);

- обсяг виробництва вапна за розрахунковий період, т.

Для початкової орієнтовної оцінки витрати умовного палива на діючих підприємствах та для виробництв, що проектуються, питому витрату палива визначають з урахуванням даних таблиці 8.1.

Визначення витрати палива для підприємств з тепловими установками великої продуктивності виконують за допомогою теплотехнічного розрахунку з урахуванням позонного режиму обробки сировинної суміші та конструктивних характеристик теплових агрегатів.

6.4 Загальновиробничу цехову питому витрату теплової енергії qцех., тис. кДж/т, на виробництво вапна визначають:

,

де - витрата теплової енергії на загальні потреби цеху за виключенням технологічних потреб, тис. кДж.

- витрата теплової енергії на опалення, тис. кДж;

- витрата теплової енергії на вентиляцію, тис. кДж;

- витрата теплової енергії на гаряче водопостачання, тис. кДж.

Витрати теплової енергії на ці потреби можуть бути частково компенсовані використанням вторинних теплоносіїв.

Загальновиробничу цехову питому витрату умовного палива , кг ум.п./т, визначають

, (6.3)

де - нижча теплотворна здатність умовного палива, тис. кДж/кг ум.п.

С. 6 ДБН Г.1-8-2000

6.5 Загальновиробничу заводську питому витрату теплової енергії , тис. кДж/т, визначають:

; (6.4)

де Q - витрата теплової енергії на загальні потреби заводу за виключенням цехових потреб, тис. кДж;

- витрата теплової енергії на виробничі потреби в допоміжних цехах, адміністративних будинках, насосних тощо, тис. кДж;

- втрата теплової енергії в заводських мережах, тис. кДж.

Загальнозаводську питому витрату умовного палива , кг ум.п./т, визначають

(6.5)

7 СТРУКТУРА ТА СКЛАД ПИТОМИХ ВИТРАТ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ НА ВИРОБНИЦТВО ВАПНА

7.1 Витрату електричної енергії визначають як наскрізний показник, що складається з витрат на всіх стадіях технологічного процесу виробництва вапна, додаткових витрат у виробничих, допоміжних цехах і дільницях підприємства.

7.2 Технологічну витрату електроенергії на виробництво вапна у загальному вигляді , кВт ?? год, визначають

, (7.1)

де - витрата електроенергії на добування вапняку, кВт · год.,

,

- витрата електроенергії технологічним устаткуванням, кВт · год;

- витрата електроенергії транспортним устаткуванням, кВт · год;

- витрата електроенергії на складування вапняку, кВт · год;

- витрата електроенергії технологічним устаткуванням, кВт · год;

- витрата електроенергії транспортним устаткуванням, кВт · год;

- витрата електроенергії у подрібнювально-млиновому відділенні, кВт · год.,

- витрата електроенергії технологічним устаткуванням, кВт · год;

- витрата електроенергії транспортним устаткуванням, кВт · год;

- витрата електроенергії на випалювання вапна, кВт · год,

- витрата електроенергії технологічним устаткуванням, кВт · год;

- витрата електроенергії транспортним устаткуванням, кВт · год.

ДБН Г.1-8-2000 С. 7

7.3 Технологічну питому витрату електроенергії на виробництво вапна , кВт · год/т, визначають

(7.2)

7.4 Загальновиробничу цехову питому витрату електроенергії на виробництво вапна , кВт · год/т, визначають

, (7.3)

де - витрата електроенергії на загальні потреби цеху за виключенням технологічних потреб, кВт · год;

- витрата електроенергії на опалення та вентиляцію цеху, кВт · год;

- витрата електроенергії на освітлення цеху, кВт ?? год;

W - витрата електроенергії на внутрішньоцеховий транспорт, кВт ?? год.;

W- втрати в цехових електромережах, кВт ?? год.

7.5 Загальновиробничу заводську питому витрату електроенергії на виробництво вапна w, кВт ?? год /т, визначають:

, (7.4)

,

де W - витрата електроенергії на загальні потреби заводу за виключенням цехових потреб, кВт · год;

W - витрата електроенергії в допоміжних цехах, гаражах, адміністративних будинках, кВт · год;

W - витрата електроенергії заводським транспортом, кВт ?? год;

W - витрата електроенергії насосними станціями, кВт · год;

W - витрата електроенергії на виготовлення стиснутого повітря, кВт · год;

W - витрата електроенергії в котельні, кВт · год;

W - витрата електроенергії на зовнішнє освітлення, кВт · год;

W - втрата електроенергії в заводських електромережах та трансформаторних підстанціях, кВт · год.

У випадку підключення кар'єру до енергосистеми підприємства загальновиробничу заводську питому витрату електроенергії з урахуванням витрати кар'єром wзав.+кар., кВт · год., визначають

Wзав.+кар.= wзав.+Wкар./Пвап. (7.5)

де Wкар -. витрата електроенергії в кар'єрі, кВт · год.

7.6 Визначення витрат електроенергії на виробництво вапна виконують згідно з розділом 11.

8 ТЕХНОЛОГІЧНІ ПАРАМЕТРИ ТЕПЛОВИХ ПРОЦЕСІВ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ ВАПНА

8.1 При випалюванні вапняку може застосовуватись природний газ будь-якого складу. Можливість застосування штучного газу визначається в кожному конкретному випадку.

8.2 Як тверде паливо для шахтних пересипних печей використовується антрацит або пісне кам'яне вугілля з вмістом горючих летких компонентів не більше 12 % та зольністю за сухою масою не більше 16 %.

С. 8 ДБН Г.1-8-2000

8.3 Орієнтовну питому витрату умовного палива при виробництві вапна з вмістом у вапняку активних (СаО + MgO) в кількості 80 % приймають за таблицею 8.1.

8.4 Питому витрату умовного палива в, кг ум.п./т, при виробництві вапна з вмістом у вапняку активних (СаО + MgO), що відрізняється від 80 %, визначають за формулою

, (8.1)

де во. - питома витрата умовного палива при виробництві вапна, кг/т, з вмістом активних

(СаО + MgO) в кількості 80 % (таблиця 8.1);

Аф. - фактичний вміст активних (СаО + MgO), %.

8.5 Вапно, яке вивантажують з шахтних печей, охолоджують до температури нижче 100°С.

8.6 Усі обертові печі для випалювання вапна обладнуються пристроями для охолодження випаленого вапна: шарові, барабанні, багатобарабанні (рекуператорні) холодильники або холодильники "киплячого шару". Теплоту повітря, яке охолоджує вапно, використовують при спалюванні палива.

8.7 Коефіцієнт надлишку повітря для забезпечення горіння палива в шахтних та обертових печах, що працюють на газовому паливі, дорівнює 1,15-1,25, в шахтних пересипних печах - 1,06-1,15.

Таблиця 8.1 - Орієнтовна питома витрата умовного палива при виробництві вапна

8.8 При використанні високомагнезіальної сировини, вапняку фракцією менше 10 мм застосовують печі "киплячого шару".

8.9 Види палива, які можуть бути застосовані при випалюванні вапна, наведені в таблиці 8.2.

Таблиця 8.2- Види палива та рекомендовані типи агрегатів для виробництва вапна