Верх земляного полотна станційних площадок зі скельних, великоуламкових і піщаних дренуючих ґрунтів слід проектувати горизонтальним.
6.14Для земляного полотна із глинистих ґрунтів усіх видів, крім супісків, що містятьпіщані частки розміром від 2 мм до 0,05 мм у кількості більше 50 % за масою, слід передбачатипідсилення конструкції в зоні основної площадки: улаштування під баластною призмою захисного шару з дренуючого ґрунту в комбінації з геотекстилем чи без нього. Укладання гео-текстилю без захисного шару з дренуючого ґрунту не допускається.
Товщину шару дренуючого ґрунту під баластною призмою встановлюють залежно від виду ґрунту земляного полотна та його стану з урахуванням глибини промерзання ґрунтів у районі будівництва згідно з розрахунком.
При проектуванні захисних шарів із дренуючого ґрунту без застосування геотекстилю в основі товщина його повинна визначатися розрахунком, але бути не меншою 0,8 - 1,0 м для суглинків і глин та 0,5 - 0,7 м для супісків, залежно від кліматичних умов.
Поверхню глинистого ґрунту в основі захисного шару на нових лініях слід планувати двосхилою з ухилом 0,04 від осі полотна в польовий бік; при будівництві других колій планування має бути односхилим з ухилом 0,04 від існуючої колії.
На ділянках примикання захисних шарів до земляного полотна зі скельних та інших дренуючих ґрунтів, а також примикання до штучних споруд для усунення нерівномірності морозного здимання необхідно передбачати сполучення, які забезпечують плавний перехід у поздовжньому напрямку і відповідають нормам поточного утримання колії.
6.15 Крутизну укосів насипу і виїмок слід визначати залежно від виду ґрунту, висоти насипу і глибини виїмки за нормами таблиць 11 і 12 із урахуванням геологічних, гідрогеологічних, гідрологічних та кліматичних умов місцевості, а також намічуваних способів виконання робіт.
6.16 Укоси насипу, виїмок і всіх захисних та водовідвідних земляних споруд і пристроїв, які зводяться з ґрунтів або споруджуються в ґрунтах, схильних до руйнування від природних впливів, а також тих, що можуть підтоплюватись, повинні бути укріплені.
ДБН В.2.3-19-2008 С. 33
Тип укріплення необхідно вибирати залежно від конструкції споруд, інтенсивності впливу природних факторів і фізико-механічних властивостей ґрунтів земляних споруд.
Тип укріплення укосів і підошов конусів, насипу і берм у межах підтоплення, укосів і дна водотоків, водойм і берегових схилів біля підошви, а також регуляційних і захисних споруд необхідно встановлювати залежно від умов льодоходу, впливу хвиль і течій.
Відмітка верху укріплення укосів земляного полотна, які підтоплюються, огороджуваль-них дамб повинна бути не нижче відміток, установлених при розрахунку брівок відповідно до п. 5.10.
Типи укріплення укосів, які піддаються впливу хвиль і водяного потоку, слід визначати, виходячи з імовірності перевищення витрати повені і відповідних їм рівнів води на піку па-водків із урахуванням підпору, накату хвилі на укіс і вітрового нагону:
Висоту вітрового нагону і величину вітрових хвиль необхідно визначати за СНиП 2.06.04 для забезпечення розрахункових рівнів води, зазначених вище.
Типи укріплення укосів від впливу інших природних явищ (лід, сель, флуктуація берегової лінії та ін.) повинні мати надійність, яка відповідає імовірності виникнення піку повені, прийнятої при визначенні типу укріплення укосів від впливу водяного потоку.
При чітко визначеному ухилі місцевості, коли надходження води до земляного полотна можливе тільки з верхової сторони, водовідвідні канави потрібно проектувати тільки з нагірної сторони.
У виїмках, які прорізають масиви глинистих ґрунтів або великоуламкових із глинистим заповнювачем, у районах із надмірним зволоженням необхідно будувати нижче дна кюветів дренажі, розташовані в зоні сезонного промерзання-відтавання.
При проектуванні додаткових головних колій, а також розвитку існуючих станцій, роз'їздів і обгінних пунктів необхідно максимально використовувати існуючі водовідвідні, укріплюючі і захисні споруди.
На багатоколійних лініях для відведення води з основної площадки у випадку глинистих ґрунтів між другою і третьою коліями необхідно встановлювати поздовжній дренаж або закритий лоток з ухилом не менше 0,002 з поперечними випусками через колію у польову сторону. Такі пристрої мають розміщуватись у місцях найбільшого пониження поздовжнього профілю, але не рідше ніж через 500 м.
6.19Ширину природної берми між підошвою укосу насипу і брівкою резерву або во-довідвідної канави слід приймати не менше 3 м, а для ліній І і II категорій - не менше 8,0 м збоку майбутньої другої колії.
Для насипів висотою до 2 м, які відсипаються з резервів, при сприятливих кліматичних та інженерно-геологічних умовах допускається зменшувати ширину берми до 1 м.
С. 34 ДБН В.2.3-19-2008
Розміри поперечного перерізу нагірних канав і кюветів, а також водовідвідних канав у межах нульових місць і водоскидів необхідно визначати за витратами води імовірністю перевищення 1:100 (1 %) - на лініях швидкісних, І—III категорій, 1:50 (2 %) - на лініях IV-VII категорій, а поздовжніх канав біля насипу і поперечних водовідвідних канав:
Брівка канави повинна підніматися не менше ніж на 0,2 м над рівнем води, що відповідає витраті води зазначеної імовірності перевищення.
Глибина водовідвідних і нагірних канав та ширина їх по дну повинна бути не менша 0,6 м, на болотах - не менша 0,8 м.
6.22Кювети, лотки і дренажі у виїмках, а також водовідводи у виїмках і на насипах міждругою і третьою коліями на багатоколійних лініях необхідно проектувати з поздовжнім ухи-лом, прийнятим для земляного полотна. У виїмках, розташованих на горизонтальних пло-щадках і на дільницях із ухилом меншим, ніж 0,002, ухил цих водовідводів повинен бутине менше 0,002. Кюветам передтунельних виїмок слід надавати ухил не менше 0,002 у бік відтунелю. Крутизну укосів кюветів слід призначати з польового боку рівною крутизні укосіввиїмки, аз боку колії-1:1,5. Глибину кюветів слід приймати не менше 0,6 м, а ширину по дну -0,4 м. Для коротких (до 100 м) і неглибоких (до 2 м) виїмок у районах із сухим кліматом, привідповідному обґрунтуванні, допускається зменшувати глибину кюветів до 0,4 м.
У виїмках, при розташуванні колій на ухилах менших ніж 0,002 і на площадках, глибину кюветів у точках вододілу допускається зменшувати до 0,2 м при збереженні ширини кюветів по дну і ширини виїмки на рівні брівки земляного полотна.
У виїмках, які проектуються у скельних породах, що слабо вивітрюються, замість кюветів можна влаштовувати бордюри з каменю чи бетонних блоків. Кювети в скельних породах, що вивітрюються, якщо не потрібно будувати кювети-траншеї, допускається проектувати глибиною не менше 0,4 м.
6.23При проектуванні виїмок глибиною більше 2 м у глинистих ґрунтах, у дрібних та пи-луватих пісках і в скельних ґрунтах, що легко вивітрюються, за кюветами слід передбачатиполиці шириною 2 м; при глибині виїмок більше 6 м у скельних ґрунтах, що легко вивітрю-ються, слід передбачати кювет-траншею шириною понизу 4 м, глибиною 0,6 м.
Для виїмок у районах надмірного зволоження в зазначених ґрунтах, а також у виїмках із крутими укосами в сухих лесах закюветні полиці мають передбачатися для усіх висот укосів.
На насипах, які затоплюються і підтоплюються, у разі необхідності будуються незатоплю-вані берми шириною не менше 3 м із відміткою брівки, обумовленої згідно з п. 5.10.
6.24Насипи, які зводяться на болотах, проектуються з урахуванням виду ґрунту, що вико-ристовується, висоти насипу, типу болота і торфовища, ухилу мінерального дна, осіданнямерзлого торфу при відтаванні, рельєфу місцевості. Проектні рішення повинні бути обґрун-тованими техніко-економічними розрахунками.
ДБН В.2.3-19-2008 С. 35
Для спорудження насипу слід застосовувати дренуючі ґрунти або дрібні і пилуваті піски, легкі супіски.
За наявності поперечного ухилу дна болота треба перевіряти розрахунком стійкість насипу і, в разі необхідності, передбачати відповідні протидеформаційні заходи.
При зведенні насипу на слабких основах у разі збереження слабкого ґрунту під насипом (для перерозподілу навантаження, вирівнювання осідання і попередження локального продавлювання ґрунту в основі) у необхідних випадках використовується геотекстиль, що укладається безпосередньо на поверхню болота, або шар ґрунту, що вирівнює основу. Висота насипу над поверхнею болота має задовольняти вимогам п. 5.13.
6.25При проектуванні земляного полотна на ділянках, де імовірні прояви здимання, не-обхідно передбачати протидеформаційні заходи, спрямовані на попередження нерівномірного здимання в поздовжньому і поперечному напрямках колії.
6.26Конструкцію земляного полотна в районах поширення засолених ґрунтів необхіднопроектувати з урахуванням найвищого рівня ґрунтових вод, ступеня, характеру і глибини за-солення ґрунтів у періоди найбільшого накопичення солі у верхніх горизонтах.
6.27Для захисту земляного полотна від здимання і просідання слід заміняти ґрунти і про-водити інші заходи, що забезпечують необхідне підвищення брівки земляного полотна надрівнем довготривалого стояння поверхневих вод або над рівнем ґрунтових вод.
Величина підвищення визначається залежно від виду ґрунтів, висоти капілярного підняття води і глибини промерзання.
Ґрунтові води в межах основної площадки на нульових місцях і у виїмках повинні бути дреновані і відведені від земляного полотна з таким розрахунком, щоб їхній рівень був нижче межі промерзання-відтавання ґрунту по осі колії.
6.28При проектуванні земляного полотна в районах, де імовірні зсувні процеси, не-обхідно передбачати протидеформаційні заходи.
Укріплення великих зсувних ділянок для зведення на них земляного полотна потрібно узгоджувати з протизсувними заходами, що здійснюються чи розробляються іншими організаціями.
6.29Для ділянок ліній, що проходять біля підніжжя крутих скельних косогорів, чи розта-шованих у скельових виїмках, у разі необхідності мають передбачатися протиобвальні за-хисні споруди і пристрої.
Земляне полотно, що зводитиметься в районах кам'яних розсипів і скельних обвалів, слід проектувати, як правило, насипами, у необхідних випадках слід передбачати заходи щодо закріплення обвальних місць.
Для ділянок ліній, де спостерігаються снігові лавини, повинні передбачатися протилавинні заходи і засоби відповідно до п. 8.19.
У межах ділянок, розташованих у місцях розвитку ярів, слід передбачати відповідні протидеформаційні заходи.
6.32Земляне полотно, що зводитиметься в районах із розвитком карстових процесів, не-обхідно проектувати переважно у вигляді насипу в комплексі з протидеформаційними захо-дами, у тому числі з такими, які виключають можливість активізації карстових процесів.
С.36 ДБН В. 2.3-19-2008
6.33 Для виїмок, що прорізають масиви глинистих ґрунтів текучої і м'якопластичної консистенції, повинні передбачатися заходи щодо забезпечення стійкості укосів і міцності основної площадки земляного полотна (улаштування дренажів, заміна глинистих ґрунтів основи дренуючими, теплова і гідравлічна ізоляція, уположування укосів і їх відповідне укріплення тощо).
7 ВЕРХНЯ БУДОВА КОЛІЇ
Верхня будова колії на перегонах
При проектуванні залізничних ліній V-VII категорій рішення щодо використання того або іншого типу верхньої будови колії приймається на стадії ТЕО. Якщо ТЕО не розроблялось, то рішення приймається замовником.
