Розрахункову масу вантажного поїзда приймають середньозваженою із загальної кількості вантажних поїздів.

  1. Потужність тягових підстанцій у режимі тяги визначається, як правило, без ураху-вання рекуперації. Для приймання надлишкової енергії рекуперації на ділянках постійногоструму в обґрунтованих випадках передбачаються випрямноінверторні агрегати або іншіпристрої.
  2. Площа поперечного перерізу проводів контактної мережі перевіряється за допусти-мим нагріванням. Вихідними даними для перевірки площі поперечного перерізу проводів ємаси поїздів і технологія їх пропуску (графік руху) на ділянці.

Перевірка здійснюється:

а)на одноколійних ділянках - у режимі пропуску поїздів при частково-пакетному графікуруху з трьох поїздів у напрямку найбільшого електроспоживання із заданим інтервалом іодного — в зворотному напрямку;

б)на двоколійних ділянках - у режимі пропуску поїздів із заданим інтервалом руху прироздільному живленні контактних підвісок колій.

С. 86 ДБН В.2.3-19-2008

Кількість поїздів максимальної маси в пакеті приймається:

- при частці поїздів максимальної маси від кількості вантажних, %:

  • до 5- 1 поїзд;
  • від 5 до 25 - 2 поїзди;
  • понад 25- усі поїзди.

Розрахункова маса інших поїздів у пакеті встановлюється середньою з 25 % загальної кількості поїздів, у які повинні входити поїзди найбільшої маси.

Найбільша допустима температура нагрівання проводів визначається відповідно до даних таблиці 23.

21.10Розрахунковий рівень напруги на струмоприймачах рухомого складу на будь-якійблок-ділянці магістральних залізниць повинен бути не менше 21 кВ при змінному струмі і2,7 кВ при постійному струмі.

На ділянках з максимальною швидкістю руху пасажирських поїздів понад 160 км/год рівень напруги на струмоприймачах визначається без урахування одночасного пропуску з'єднаних поїздів і має бути не нижче 24 кВ при змінному струмі і 2,9 кВ при постійному струмі.

На залізничних лініях IV-VII категорій за узгодженням з Державною адміністрацією залізничного транспорту України допускається приймати розрахунковий рівень напруги на струмоприймачах не менше 19 кВ при змінному струмі і 2,4 кВ при постійному струмі.

Розрахунковий рівень напруги на струмоприймачі визначається за час ходу під струмом по блок-ділянці відповідно розрахунковому режиму пропуску поїздів, прийнятого відповідно до п. 21.9, та схемі живлення контактної мережі, прийнятої в п. 21.6.

21.11На ділянках, електрифікованих для приміського руху, параметри пристроїв елек-тропостачання визначаються, виходячи з кількості пар приміських поїздів у години макси-мального руху з мінімальним міжпоїзним інтервалом.

У випадку руху приміських та інших поїздів одними і тими самими коліями перевіряються параметри пристроїв електропостачання за умовами даного пункту і пунктів 21.7, 21.9, 21.10 і вибирається найважчий з цих двох режимів.

На багатоколійних ділянках розрахунки виконують залежно від прийнятої спеціалізації колій.

21.12У розрахунках нагрівання проводів, рівня напруги і струмів короткого замиканняпри тязі на постійному струмі враховується спрацювання контактного проводу на величину15 % від повної площі поперечного перерізу.

ДБН В.2.3-19-2008 С. 87

21.13На тягових підстанціях змінного струму і постійного струму з подвійною трансфор-мацією встановлюється не менше двох головних знижувальних трансформаторів із забезпе-ченням можливості як паралельної, так і роздільної їх роботи.

При відключенні одного із знижувальних трансформаторів на підстанціях постійного і змінного струму або перетворюючого агрегата на підстанціях постійного струму, електропостачання тяги при заданих розмірах руху і прийнятій у проекті схемі живлення контактної мережі відповідно до розрахункового режиму, встановленому згідно з п. 21.7 чип. 21.11, а також живлення електроприймачів першої і другої категорій повинні забезпечуватися за рахунок трансформаторів, агрегатів, що залишилися в роботі.

  1. При електрифікації залізниць необхідно передбачити захист від небезпечного і зава-жаючого впливу тягової мережі на лінії провідного зв'язку і провідного мовлення, а також захист від радіоперешкод як у пристроях електропостачання, так і в самих пристроях зв'язку.Необхідність та спосіб захисту приймаються після відповідних розрахунків.
  2. Система електропостачання повинна бути захищена від перенапруги, струмів ко-роткого замикання, а також від перевантажень понад установлених норм.
  3. Тягові підстанції, пости секціонування, пункти паралельного з'єднання і основнісекційні роз'єднувачі контактної мережі обладнують пристроями автоматики, телемеханіки ідистанційного управління.

Для оперативного телеобслуговування об'єктів у аварійних ситуаціях та попереджуючого вияву їх передаварійного стану до системи телемеханіки включаються схеми пристроїв тягових підстанцій, постів секціонування, трансформаторних підстанцій та інших пристроїв електрифікації та електропостачання.

Телемеханіка, як правило, не повинна дублювати операції, виконання яких забезпечується засобами автоматики.

Телеуправління і телеконтроль здійснюються із приміщення енергодиспетчера, яке розміщується, як правило, поблизу приміщення поїзних диспетчерів, у межах загального диспетчерського кола.

Пульти централізованого управління освітленням та дистанційного управління секційними роз'єднувачами і стійками телемеханіки дозволяється встановлювати у службових приміщеннях чергових по станції.

Пульти дистанційного управління електрообігрівом стрілочних переводів допускається встановлювати у приміщеннях чергових по станціях у виняткових випадках з дозволу начальника дирекції залізничних перевезень (начальника залізниці).

21.17На електрифікованих ділянках слід передбачати устаткування та апаратуру для ре-гулювання рівня напруги на шинах тягового струму і, у необхідних випадках, у тяговій ме-режі для підтримки необхідного рівня напруги на струмоприймачах рухомого складу.

Автоматичне регулювання рівня напруги слід передбачати тільки в обґрунтованих випадках.

  1. Зворотня тягова рейкова мережа повинна бути електрично-безперервною відбудь-якої ділянки колії до місця приєднання відсмоктуючих ліній тягових підстанцій і матипараметри, що забезпечують термічну стійкість у розрахунковому режимі руху поїздів. Від-смоктуючі лінії тягових підстанцій підключаються до всіх головних колій.
  2. При електрифікації на змінному струмі необхідно передбачати заходи щодовирівнювання (симетрування) навантажень центрів живлення.

У необхідних випадках у пристроях тягового електропостачання встановлюються пристрої компенсації реактивної енергії, вибір потужності і розташування яких виконуються відповідно до діючих інструкцій.

С. 88 ДБН В.2.3-19-2008

21.20До тягової підстанції проектується під'їзна залізнична колія, яка примикає до колійроздільного пункту із колійним розвитком. В особливих випадках за умови обов'язкового по-годження з Державною адміністрацією залізничного транспорту України може бути прийня-то рішення примикання під'їзної колії тягової підстанції на перегоні з демонтажем стрі-лочного переводу на період постійної експлуатації.

На тяговій підстанції з під'їзною колією передбачається можливість установки і підключення пересувних резервних засобів.

В обґрунтованих випадках допускається розташування пересувних резервних засобів на станції.

На ділянках залізниці, де можливі снігові замети, відкриті ділянки тягових підстанцій, пункти паралельного з'єднання, пункти групування на станціях стикування захищаються від снігових заметів відповідно до розділу 8 і чинних документів.

  1. При одиничній потужності знижуючих (тягових) трансформаторів більше 25 MB Aна території підстанції проектуються дві тупикові колії.
  2. До тягових підстанцій слід передбачати автодорожній під'їзд у тих випадках, коливідстань від воріт підстанції до існуючої автодороги з твердим покриттям не перевищує 500 м.
  3. Кількість і розміри приміщень тягових підстанцій визначаються відповідно до тех-нології обслуговування. Як правило, обслуговування виконується виїзними бригадами.

Експлуатація опорних тягових підстанцій, підстанцій на станціях стикування різних систем струму і підстанцій з випрямно-інверторними перетворювачами здійснюється постійним чергуванням на підстанції.

Рекомендується забезпечувати мінімальні розміри будівель за рахунок застосування інвентарних і пересувних пристроїв.

21.24Тип контактної підвіски і марки проводів вибирається залежно від прийнятої швид-кості руху поїздів, загального перерізу проводів контактної мережі, кліматичних та іншихмісцевих умов.

Для ділянках, де струмоприймачем електровоза при тяговому режимі (крім пуску) знімається струм понад 1000 А, проектується два контактних проводи перерізом по 100 мм2. При електрифікації на постійному струмі напругою 3 кВ конструкція контактної підвіски та опорних пристроїв повинні забезпечувати можливість підвішування над кожною головною колією двох контактних проводів перерізом по 100 мм .

На головних коліях перегонів і проміжних станцій при швидкості руху поїздів більше 120 км/год до 160 км/год застосовується компенсована ресорна ланцюгова підвіска.

За узгодженням з Державною адміністрацією залізничного транспорту України допускається використання напівкомпенсованої ланцюгової підвіски з подвійним контактним проводом для швидкості до 140 км/год.

При швидкості руху поїздів від 71 км/год до 120 км/год на перегонах проектується компенсована підвіска, на головних коліях станцій - напівкомпенсована.

При швидкостях більше 160 км/год до 200 км/год встановлюються спеціальні види контактних підвісок.

На станційних коліях (крім головних) при швидкості до 70 км/год проектується напівкомпенсована ланцюгова підвіска з простими опорними струнами. На цих коліях при швидкості до 50 км/год, а також коліях депо допускається застосування простої підвіски без несучого троса.

У місцях, особливо підданих дії вітру, необхідно передбачати заходи, що підвищують вітростійкість, а там, де спостерігаються автоколивання проводів на повітряних лініях зв'язку й електропередачі - заходи щодо зменшення автоколивань контактної підвіски, включаючи застосування вітростійких типів ромбоподібних підвісок.

ДБН В.2.3-19-2008 С. 89

  1. Кількість станційних колій, які підлягають електрифікації, визначається при проек-туванні залежно від видів руху, переведених на електричну тягу, розмірів і прийнятоїорганізації руху, спеціалізації колій.
  2. Відстань від рівня верху головки рейки до контактного проводу при його безпровис-ному положенні на перегонах і станціях повинна бути, як правило, 6250 мм.

Відстань від рівня верху головки рейки до контактного проводу в будь-якій точці між опорами повинна бути не менше 5750 мм (а на переїздах - не менше 6000 мм) і не більше 6800 мм.

У виняткових випадках на існуючих лініях ця відстань у межах штучних споруд, розташованих на коліях станцій, на яких не передбачається стоянка рухомого складу, а також на перегонах при відповідному обґрунтуванні в проекті і з дозволу Державної адміністрації залізничного транспорту України може бути зменшена до 5675 мм при електрифікації на змінному струмі і до 5550 мм при електрифікації на постійному струмі.

Відстань від полоза струмоприймача і частин контактної мережі, що знаходяться під напругою, до конструкцій штучних споруд встановлюється відповідно до вимог ГОСТ 9238.

21.27Конструкція контактної мережі розраховується за спеціальними нормами.Кліматичні навантаження при розрахунках контактної мережі приймаються за метеоро-логічними режимами повторюваністю один раз на 10 років.

21.28Горизонтальне відхилення контактного проводу при вітровому впливі від осі стру-моприймача з довжиною робочої частини полоза 1270 мм із урахуванням пружного прогинуопор повинне бути не більше, мм:

  • на прямих ділянках колії - 500;
  • на кривих ділянках колії - 450.

21.29Довжини анкерних ділянок контактної підвіски визначаються, виходячи з умови,щоб відхилення від прийнятого номінального натягу в проводах не перевищували:

  • для контактних проводів ± 15 %;
  • для несучих тросів ± 10 %.

21.30Контактні підвіски кожної головної колії на перегонах двоколійних ділянок маютьбути механічно відокремлені. На багатоколійних перегонах і на станціях передбачаються ме-талеві жорсткі або гнучкі поперечини при відповідному обґрунтуванні.

Опори контактної мережі допускається, при необхідності, використовувати для підвіски повітряних ліній електропостачання нетягових споживачів, направляючих проводів поїзного радіозв'язку, приладів освітлення (крім опор із ізольованими консолями), а також номерів пікетів, сигнальних знаків і покажчиків та інше за умови забезпечення безпечної експлуатації цих пристроїв без зняття напруги з контактної мережі.

21.31Опори контактної мережі виготовляються з попередньо-напруженого залізобетону.Анкерні залізобетонні опори проектуються тільки з відтяжками.

Сталевими допускається проектувати опори живлячих ліній, гнучких поперечин і ригелі жорстких поперечин. Застосування сталевих труб для цих цілей допускається при умові виключення накопичення вологи у внутрішній порожнині труби і наявності відповідного захисту від корозії.

У районах поширення ґрунтів зі складними геологічними умовами передбачаються заходи щодо захисту фундаментної частини опор контактної мережі від впливу морозного зди-мання та просідань ґрунтів основи і забезпечення стійкості.

С. 90 ДБН В.2.3-19-2008

21.32Відстань від осі колії до найближчого до колії краю опор контактної мережі і фунда-ментів (габарит) приймається відповідно до вимог ГОСТ 9238.

Опори у виїмках і на нульових місцях встановлюються поза існуючими водовідводами (кюветами, кюветами-траншеями, лотками, дренажами), як правило, з польової сторони.