Крім струмененапрямних дамб при відповідних особливостях мостових переходів (притискні течії, перекриття проток тощо) улаштовують траверси (шпори або буни).
На підставі гідравлічних розрахунків для труб і малих мостів слід передбачати поглиблення і укріплення русла, улаштування будови, які попереджають накопичення наносів, а також гасять швидкості води на вході і виході із отвору споруди.
9.8Збільшення площі живого перерізу зрізанням ґрунту на заплавних частинах отворумосту допускається передбачати тільки на рівнинних річках. Розміри і конфігурація зрізанняґрунту визначаються розрахунком залежно від частоти затоплення заплави і ступеня стис-нення потоку мостовим переходом при розрахунковому рівні високої води.
На існуючих мостових переходах підмостове русло зрізується у тих випадках, коли зрізання ґрунту, передбачене проектом, не було виконане під час будівництва або якщо внаслідок розвитку рослинності на позарусловій частині отвору мосту почали відкладатися наноси.
Для того, щоб водний потік вписувався в зрізання ґрунту, воно повинно бути продовжено вверх і вниз від мосту, а площина зрізання має плавно сполучатися із природною поверхнею заплави. Рівень зрізання призначається таким, щоб була забезпечена можливість виконання робіт, тобто на 0,3... 0,4 м вище рівня середньої межені. В тих випадках, коли різниця між відмітками заплави і межені велика, площина зрізання ґрунту призначається не горизонтальною, а нахиленою до русла. У тому разі, коли середня відмітка заплави близька до
ДБН В.2.3-19-2008 С. 47
середньої межені, замість зрізання ґрунту виконується розчищення площі не менше тієї, яку б займало зрізання ґрунту.
Зрізання в руслі мілин у разі розрахунку площі живого перерізу річки під мостом не враховується,
9.9Розвідні мости під залізничний і суміщений рух проектуються, як правило, вертикально-підйомної системи з розвідними прогінними будовами на основі типових рішень.
9.10Водопропускні труби, як правило, проектуються на безнапірний режим роботи.Напівнапірний режим роботи труб допускається тільки при розрахунку на пропусканнянайбільших витрат водотоку, улаштуванні протифільтраційних екранів під ланками та ого-ловками фундаментів і виконанні спеціальних конструктивно-технологічних вимог, що забезпечують захист від фільтрації води під фундаментами споруд.
Застосування труб не допускається за наявності на водотоках льодоходу і корчеходу, а також у місцях можливого виникнення селів.
Для пропускання селевих потоків слід передбачати однопрогонові мости з отворами не менше 4,0 м чи селеспуски з мінімальним стисненням потоку.
9.11Отвір і висоту труби, за виключенням водопропускних труб біля переїздів череззалізничні колії та автодороги, призначаються, як правило, не менше:
Підвищення вищої точки внутрішньої поверхні труби в будь-якому поперечному перерізі над поверхнею води в трубі при максимальних витратах розрахункового паводка і безнапірному режимі роботи повинні бути у світлі: у круглих і склепінних трубах висотою до 3,0 м - не менше 1/4 висоти труби, висотою понад 3,0 м - не менше 0,75 м; у прямокутних трубах висотою до 3,0 м - не менше 1/6 висоти труби, висотою понад 3,0 м - не менше 0,50 м.
9.123а наявності поблизу штучних споруд населених пунктів, промислової чи іншої забу-дови необхідно перевірити безпеку будівель і угідь від додаткового підтоплення з причинипідпору води перед спорудами.
З метою скорочення кількості переїздів і переходів в одному рівні допускається збільшувати отвір мостів і труб для використання їх як пішохідних переходів, скотопро-гонів, а у випадку техніко-економічної доцільності - для пропуску автомобільного транспорту і сільськогосподарських машин.
Габарити споруд, використаних у зазначених цілях, слід приймати відповідно до вимог ДБНБ.2.3-14.
9.13Відсипання конусів мостів, а також насипу за опорами мостів на довжину по верху -не менше висоти насипу за опорою плюс 2,0 м і по низу (у рівні природної поверхні ґрунту) -не менше 2,0 м слід передбачати з піщаного чи іншого дренуючого ґрунту з коефіцієнтомфільтрації (після ущільнення) не менше 2,0 м/добу.
Примітка. При відповідному техніко-економічному обґрунтуванні та при погоджені з Державною адміністрацією залізничного транспорту України, у разі особливих місцевих умов, можуть бути використані піски з коефіцієнтом фільтрації меншим ніж 2,0 м/добу. При цьому, за допомогою додаткових конструктивних і технологічних заходів необхідно забезпечити стійкість, надійність та довговічність устоїв, конусів та насипу за устоями.
На насипу із ґрунтів, які здатні до здимання, необхідно додатково проектувати сполучення з дренуючими ґрунтами відсипки за опорою. Підошва шару дренуючого ґрунту на сполученні в місці примикання до відсипки повинна бути в рівні межі промерзання-відтавання цього ґрунту. На другому кінці сполучення цю підошву слід розміщувати в рівні низу захисного шару земляного полотна (див. п. 6.13). Довжину сполучення необхідно визначати розрахунком у залежності від допустимої величини здимання і приймати рівною не менше 25 м. За стоянами мостів повинні передбачатися дренажі.
С. 48 ДБНВ.2.3-19-2008
Крутість укосів конусів насипу у площині сполучення з бічними гранями необсипних масивних опор мостів на висоті до 6 м нижче бровки насипу необхідно приймати не крутіше 1:1,25, на висоті наступних 6 м - не крутіше 1:1,5; при висоті насипу понад 12 м крутість укосу слід визначати розрахунком стійкості конуса (з перевіркою основи) і призначати не менше 1:1,75 у межах усього конуса або до більш положистої його частини.
Укоси конусів обсипних опор рамних і пале-естакадних мостів, а також усіх мостів у межах підтоплення при рівні води розрахункового паводка повинні мати ухили не крутіше 1:1,5, а при висоті насипів понад 12 м повинні визначатися розрахунком на стійкість (з перевіркою основи).
Для сейсмічних районів ухили конусів слід призначати відповідно до вимог ДБН В.1.1-12.
Укоси земляних дамб регуляційних споруд з боку річки повинні бути не крутіше 1:2, а з протилежного боку ця величина визначається розрахунком, але повинна бути не крутіше 1:1,5. Ширина дамб зверху повинна бути не менше 3 м.
9.14У місцях примикання земляного полотна до опор мостів необхідно проектувати спо-лучення, конструкції яких будуть забезпечувати стабільність конфігурації баластної призми іверхньої частини земляного полотна, а на швидкісних і залізничних лініях І та II категорій,крім того, забезпечувати поступову зміну жорсткості основи колії.
Земляне полотно у місці примикання до опор мостів необхідно проектувати з урахуванням п. 6.11.
9.15При проектуванні залізничних мостів треба дотримуватися габаритів наближенняконструкцій і споруд згідно з ГОСТ 9238.
Підвищення низу конструкцій шляхопроводів і пішохідних мостів над залізничними коліями призначається зі збільшенням габаритів наближення згідно з ГОСТ 9238, на 20 - 30 см для забезпечення можливості піднімання залізничної колії.
При проектуванні шляхопроводів через автомобільні дороги і міські вулиці дотримуються габаритів наближення конструкцій і споруд згідно з ДБН В.2.3-14. При цьому слід враховувати можливість підвищення рівня автопроїзду після ремонту проїзної частини дороги на товщину нового (додаткового) шару дорожнього покриття.
9.16Габарити підмостових судноплавних прогонів мостів на внутрішніх водних шляхахприймаються відповідно до ДСТУ Б В.2.3-1.
В окремих обґрунтованих випадках при будівництві нових мостів поряд із існуючими капітальними мостами дозволяється призначати підмостові судноплавні габарити відповідними за шириною і висотою габаритам існуючих мостів (при реконструкції- зберігати).
9.17Розрахунки мостів і труб на вплив водного потоку виконуються за гідрографами і во-домірними графіками для розрахункових і найбільших повеней. Імовірність перевищеннявитрат повеней і відповідних їм рівнів води на піку повеней слід приймати:
Для штучних споруд на лініях VI, VII категорій, на яких з технологічних причин не допускається перерва у русі поїздів, імовірність перевищення розрахункових витрат і відповідних їм рівнів води приймається 1:100 (1 %).
При проектуванні штучних споруд на додаткових головних коліях, реконструкції, технічному переоснащенні діючої лінії слід враховувати досвід експлуатації існуючих водопропускних споруд.
ДБН В.2.3-19-2008 С. 49
9.18Із баластового корита прогінних будов вода повинна відводитися через водовідвіднітрубки, вода із яких не повинна попадати на конструкції, що знаходяться нижче, а також на залізничні колії і проїжджу частину автомобільних доріг, розташованих під шляхопро-водами.
Для попередження періодичного зволоження нижніх поверхонь залізобетонних і бетонних конструкцій (консольних плит крайніх балок, тротуарних блоків, оголовків опор тощо) необхідно влаштовувати захисні виступи і сльозники. Відвід води із-за стоянів мостів здійснюється за допомогою надійно діючої дренажної системи.
Водовідвідні трубки повинні мати внутрішній діаметр не менше 150 мм, і влаштовуватися в баластових коритах залізничних мостів із розрахунку не менше 5 см2 поперечного перерізу трубки на 1 м2 площі водостоку.
9.19Всі частини прогінних будов, видимі поверхні опор і водопропускних труб маютьбути доступними для огляду, у зв'язку з чим слід влаштовувати проходи, люки драбини, пе-рильні огородження висотою не менше 1,10 м, спеціальні оглядові пристрої.
Біля кожного кінця мосту або труби при висоті насипу понад 2,0 м, як правило, на укосах насипів влаштовують постійні сходи шириною 0,75 м для спуску до підошов насипів.
9.20На залізничних мостах і в шляхопроводах тунельного типу, довших за 50 м, слід пере-дбачати площадки-сховища в рівні залізничного проїзду через 50 м з кожного боку проїзду,які розташовують у шаховому порядку. Для мостів або шляхопроводів довжиною до 100 мплощадки-сховища допускається влаштовувати по одній з кожного боку проїзду.
На лініях, де передбачена швидкість руху поїздів понад 140 км/год, відстань між площад-ками-сховищами повинна бути не більше 25 м.
На мостах не допускається прокладання нафтопроводів, газопроводів, каналізаційних трубопроводів, ліній водопроводів, трубопроводів для нафтопродуктів і, як правило, ліній високовольтної електропередачі напругою понад 1 кВ.
9.23Мости з розвідними прогонами повинні бути огороджені з обох боків сигналами при-криття, які встановлюються на відстані не менше 50 м від в'їзду на них. Відкривання сигналівприкриття має бути можливим тільки при нерозведеному положенні розвідного прогону.
Мости з розвідними прогонами, а також одноколійні мости на двоколійних ділянках залізниці повинні бути захищеними запобіжними або вловлюючими тупиками, а також пристроями колійного загородження.
С. 50 ДБН В.2.3-19-2008
10 ТУНЕЛІ
При розташуванні порталу тунелю у межах затоплюваної заплави, дно водовідвідного лотка тунелю біля порталу слід розташовувати не менше ніж на 1 м (з урахуванням підпору і висоти хвилі) вище найвищого рівня високих вод, встановленого за найбільшою витратою з імовірністю перевищення 1:300 (0,33 %).
10.3Керівний ухил або ухил посиленої тяги, прийнятий для відкритих ділянок траси, до-пускається зберігати в тунелі при довжині його менше 300 м. При довжині тунелю 300 м ібільше значення ухилу в тунелі і на підходах до нього з боку підйому на відстані, що дорівнюєприйнятій на лінії довжині приймально-відправних колій, не повинне перевищувати значен-ня керівного ухилу (або ухилу посиленої тяги), помноженого на коефіцієнти зм'якшення,значення яких обґрунтовується розрахунком.
Поздовжній профіль колії в тунелі слід проектувати односхилим чи двосхилим з ухилами не менше 3 %о, у виняткових випадках не менше 2 %о; горизонтальні ділянки довжиною до 400 м допускається передбачати в двосхилих тунелях лише як роздільні площадки між двома ухилами, спрямованими в різні боки.
10.4Розташування тунелів у плані повинно задовольняти вимогам, які пред'являютьсядо відкритих ділянок залізничної лінії. Перевагу слід віддавати розташуванню тунелю напрямих ділянках колії.
