Будинки і споруди заклади соціального захисту населення

Загальні коридори будинків та споруд закладів соціального захисту населення повинні мати виходи не менше ніж на дві евакуаційні сходові клітки (пандуси). Пандус, що слугує шляхом евакуації, повинен бути зв'язаний з виходом назовні.

Відстань по коридору з найбільш віддалених приміщень (крім вбиралень, умивальних, ванних, душових та інших підсобних приміщень) до сходових кліток або виходу назовні повинна бути не більше:

- 35 м для будинків І і II ступенів вогнестійкості та 25 м для будинків III ступеня вогнестійкості (зазначених у 7.2 цих Норм), якщо приміщення розташовані між сходовими клітками, між сходовою кліткою і пандусом або зовнішніми виходами;

- 15м для будинків І і II ступенів вогнестійкості та III ступеня вогнестійкості (зазначених у 7.2 цих Норм), якщо приміщення розташовані між сходовою кліткою і торцевою частиною коридору, з якої немає безпосереднього виходу назовні або на другу сходову клітку (пандус).

Загальна місткість приміщень на поверсі, призначених для перебування інвалідів і розташованих між сходовою кліткою і торцевою частиною коридору, з якої немає безпосереднього виходу назовні або на другу сходову клітку (пандус), не повинна перевищувати 30 людей.

Кабелі і електричні мережі в будинках закладів соціального захисту населення повинні бути стійкими до розповсюдження полум'я, а при прокладанні в об'ємах сходових кліток і коридорів вони повинні виготовлятися з матеріалів, що мають помірну димоутворювальну здатність, малонебезпечних за токсичністю продуктів горіння відповідно до ГОСТ 12.1.004 (групи Д2, Т1 згідно з ДБН В.1.1-7).

Кабельні лінії, передбачені для живлення спеціальних ліфтів, установок пожежогасіння, систем підпору повітря, димовидаляння і протипожежних насосів повинні мати межу вогнестійкості не менше 90 хв згідно з ДСТУ Б В.1.1-4, а евакуаційного освітлення, систем оповіщення про пожежу керування евакуацією людей - не менше 15 хв.

7.16 Полімерні матеріали, що застосовуються для опорядження будинків, повинні відповідати вимогам СанПиН 6027.А та інструкції № 6035.А.

7.17. Підвали, техпідпілля, а за їх відсутності цокольні та перші поверхи слід обладнувати сигналізацією довибухонебезпечної концентрації паливних газів згідно з вимогами ДБН В.2.5-20 та передбачати герметизацію вводів інженерних комунікацій.

8 ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ

Будинки закладів соціального захисту населення повинні бути обладнані системами холодного та гарячого водопостачання, каналізації і водостоків, опалення та вентиляції, електропостачання та електрообладнання, зв'язку та сигналізації, автоматичної пожежної й охоронної сигналізації. Газо­постачання будинків слід проектувати відповідно до вимог ДБН В.2.5-20.

8.1 Водопостачання і каналізація

Господарсько-питне, протипожежне та гаряче водопостачання, каналізацію і водостоки у будинках слід проектувати згідно з вимогами СНиП 2.04.01.

Якість води у системі водопостачання повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874 і ДСанПіН 136/1940. У разі забруднення води в зовнішніх трубопроводах водопостачання слід на вводах водопроводу до будинку встановлювати колективні системи очищення води, які мають позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Усі матеріали, що контактують з питною і гарячою водою, можуть застосовуватися в проектах за умови позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Допустимий рівень шуму, що створюється у житлових приміщеннях системами водопоста­чання та каналізації, слід приймати на 5 дБА нижче відповідних гігієнічних нормативів.

Температура води у кранах системи гарячого водопостачання, доступних для використання мешканцями (клієнтами) закладів соціального захисту населення, не повинна перевищувати 50°С.

Система гарячого водопостачання повинна проектуватися з циркуляцією води через руш- никосушильники, які повинні встановлюватися у ванних кімнатах (або суміщених санвузлах) і обігріватися протягом усього року. Рушникосушильники повинні встановлюватися з байпасною лінією і з запірною арматурою на обох підвідних трубопроводах.

При проектуванні водопостачання і каналізації приміщень культурно-дозвіллєвого і фіз­культурно-оздоровчого призначення, їдалень, пралень, медпунктів та гаражів слід виконувати вимоги норм проектування цих будинків і приміщень.

8.2 Опалення та вентиляція

Системи опалення та вентиляції у будинках закладів соціального захисту населення слід проектувати з дотриманням вимог СНиП 2.04.05 відповідно до нормативів даного розділу, а також згідно з вимогами щодо енергозбереження, викладеними у ДБН В.2.2-9 і ДБН В.2.6-31. Пристрої для опалення та вентиляції приміщень культурно-видовищного призначення, медичного обслуговування, їдальні, пральні та гаража повинні відповідати вимогам норм проектування відповідних будинків.

Теплопостачання слід передбачати від теплових мереж або місцевих котелень. При тепло­постачанні від теплових мереж відповідно до вимог СНиП 2.04.07 слід проектувати індивідуальні теплові пункти з пристроями обліку та регулювання теплоспоживання. При проектуванні місцевих котелень необхідно керуватися СНиП ІІ-35 і "Рекомендаціями по проектуванню дахових, вбудованих і прибудованих котельних установок та встановлення побутових теплогенераторов, працюючих на природному газі" (Посібник до СНиП ІІ-35-76). Температура теплоносія у системах опалення не повинна перевищувати 90°С. У системах слід застосовувати опалювальні прилади з гладенькою поверхнею тепловіддачі.

Припливно-витяжну вентиляцію з механічним спонуканням слід передбачати у примі­щеннях:

для лежачих хворих та інвалідів-колясочників;

для куріння;

душових і вбиралень при кількості приладів три і більше;

лікувальних, клізмових;

дозвіллєвих і фізкультурно-оздоровчих;

для приготування та приймання їжі;

- пральних та виробничих майстерень;

- з виділенням шкідливих та з неприємним запахом речовин.

Для всіх інших приміщень слід передбачати природні системи вентиляції.

Повітря з житлових кімнат необхідно видаляти через витяжні канали санвузлів, що примикають до цих кімнат. При розміщенні санвузла на групу житлових кімнат слід проектувати витяжні канали з кожної житлової кімнати.

Вікна, оснащені герметичним притулом, у житлових кімнатах і приміщеннях громадського призначення з природною вентиляцією повинні проектуватися з провітрювачами, що забезпечують можливість припливу свіжого повітря. За неможливості встановлення провітрювачів приміщення повинні проектуватися з припливно-витяжною вентиляцією при механічному спонуканні.

Розрахункову температуру взимку й обмін повітря в приміщеннях слід приймати за таблицею 11.

Таблиця 11 - Розрахункова температура повітря і вимоги до повітрообміну в приміщеннях

Приміщення

Розрахункова

температура

взимку, °С

Вимоги до повітрообміну

Приплив

Витяжка

1 Житлова кімната:

- для осіб вільного і спостережного утримання

20

однократн.¹⁾

однократн.

- для громадян похилого віку та інвалідів, спро­можних до часткового самообслуговування

21

однократн.¹⁾

однократн.

- для лежачих хворих і тих, хто пересувається на кріслах-колясках

22

двократн.

двократн.

2 Вітальня

20

однократн.¹⁾

однократн.

3 Ванна кімната, душова кабіна

25²⁾

-

за повітряним

балансом, але

не менше,

м³/год

25

4 Вбиральня

20

-

50

5 Суміщений санвузол

25²⁾

-

50

6 Бібліотека-читальня, кімната відпочинку, гурткова

20

однократн.¹⁾

однократн.

7 Приміщення для куріння

18

однократн.¹⁾

10-кратн.

8 Зал лікувальної фізкультури, кімнати лікувально-трудових майстерень

20

(50 м³/год на одну людину)

9 Кухня-буфетна, кухня-роздавальна в житлових групах

18

однократн.¹⁾

1,5

10 Приміщення для побутових потреб

20

однократн.¹)

однократн.

11 Вестибюль, загальний коридор, гардеробна

18

-

-

12 Перукарня

20

однократн.¹⁾

однократн.

13 Зал для глядачів

Згідно з нормами проектування культурно-видо- вищних та дозвіллевих закладів (ДБН В.2.2-16)

14 Обідній зал, кухня

Згідно з вимогами для підприємств громадського харчування

15 Приміщення медичного обслуговування

Згідно з нормами проектування закладів охорони здоров'я (ДБН В.2.2-10)

16 Сміттєзбірна камера

5

-

однократн.³⁾

17 Машинне відділення ліфтів

5

-

однократн.

18 Приміщення побутового обслуговування

Згідно з нормами проектування підприємств побутового обслуговування (ДБН В.2.2-11)

¹⁾ Припливне повітря в об'ємі однократного повітрообміну повинно подаватися через вікна. При встанов­ленні вікон без кватирок і з герметичним притулом слід застосовувати модифікації вікон із вбудованими провітрювачами.

²⁾ Температура повітря у ванних кімнатах і суміщених санвузлах, що не примикають до зовнішніх огород-жувальних конструкцій, не нормується у разі встановлення в них рушникосушильників, приєднаних до системи гарячого водопостачання, або електричних.

³⁾ Сміттєзбірну камеру слід вентилювати через стовбур сміттєпроводу та жалюзійні грати, що встановлені у нижній частині дверей.

Викид повітря систем витяжної вентиляції слід передбачати на відстані не менше 10 м по горизонталі і 6 м по вертикалі від вікон житлової частини і від ґрат забору повітря для приплив­ них систем. Викиди від витяжних систем природної вентиляції необхідно передбачати за зоною вітрового підпору.

При проектуванні центральних систем витяжної вентиляції з механічним спонуканням слід керуватися 5.35 ДБН В.2.2-15.

Заходи щодо енергозбереження необхідно передбачати згідно з вимогами ДБН В.2.2-9.

8.3 Електропостачання та електрообладнання

Електропостачання, електрообладнання і штучне освітлення у будинках закладів соціаль­ного захисту населення необхідно проектувати згідно з ПУЭ, ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32, ДБН В.2.5-23 і ДБН В.2.5-27.

За ступенем забезпечення надійності електропостачання будинки закладів соціального захисту населення слід відносити до другої категорії. Категорія надійності енергопостачання може бути уточнена завданням на проектування. Системи протипожежного захисту повинні бути першої категорії надійності щодо енергопостачання.

У житлових приміщеннях відділень лежачих хворих будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів і відділень інтенсивного медичного догляду психоневрологічних інтернатів повинні встановлюватися стельові світильники із суцільними розсіювачами (у будинках-інтернатах можливе встановлення настінних комбінованих світильників загального та місцевого освітлення над кожним ліжком) і передбачати по одній двохполюсній штепсельній розетці із заземлювальним контактом для підключення переносної медичної апаратури.

У житлових приміщеннях будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, територіальних центрів, закладів соціального захисту для бездомних та осіб, звільнених з місць позбавлення волі (за винятком нічліжних будинків), на стінах біля кожного ліжка і кожного столу повинні бути встановлені штепсельні розетки на висоті 0,8 м від рівня підлоги. У психоневрологічних інтернатах штепсельні розетки, а також вимикачі освітлення житлових кімнат і кімнат відпочинку повинні встановлюватися в спеціальних шафах із дверима, що замикаються.

Керування електроосвітленням загальних місць (залів, фойє, коридорів, вестибюлів, сходів тощо) та іншим інженерним обладнанням, контроль за його роботою слід здійснювати з приміщення постійного перебування обслуговуючого персоналу, розміщеного на першому поверсі.

Евакуаційне освітлення слід передбачати в залах для глядачів та обідньому, фойє, вести­бюлях, сходових клітках, ліфтових холах, коридорах, пандусах, на постах чергового персоналу, а також у гарячому цеху обробки і приготування їжі, кухнях-роздавальних. Світлові покажчики "Вихід" повинні бути передбачені біля входів у сходові клітки, виходів із залів для глядачів та обіднього, виходів з будинку.

8.4 Системи зв'язку і сигналізації

Будинки закладів соціального захисту населення повинні бути обладнані мережами та пристроями для організації зв'язку, телевізійного і проводового мовлення.

Кінцеві пристрої телефонного зв'язку передбачаються у кабінетах адміністративного, Службового та чергового персоналу.

Слід передбачати можливість встановлення таксофонів з розрахунку один-два таксофони на 25 мешканців, в вестибюлях будинків закладів соціального захисту населення, а також на поверхах:

житлових відділень будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів;

відділень медико-педагогічної корекції, соціо-реабілітаційного профілю, для осіб з високим рівнем адаптації та автономної активності психоневрологічних інтернатів;

стаціонарних відділень територіальних центрів;

будинків, призначених для тимчасового притулку бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі.

Необхідність і обсяг додаткових пристроїв визначається завданням на проектування.

8.4.3 У будинках територіальних центрів слід передбачати локальні комп'ютерні мережі. Пристроями підключення до локальних комп'ютерних мереж обладнуються автоматизовані робочі місця в службових та адміністративних приміщеннях.

Вимоги щодо влаштування локальних комп'ютерних мереж регламентуються нормативними актами державних інформаційних служб.

8.4.4 Розрахунок домових розподільних мереж (ДРМ) телебачення будинків соціального захисту населення слід виконувати з урахуванням можливості встановлення приєднувальних розеток. адміністративних і житлових приміщеннях:

будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів;

відділень медико-педагогічної корекції, соціо-реабілітаційного профілю, для осіб з високим рівнем адаптації та автономної активності психоневрологічних інтернатів;