1. Загальна місткість приміщень на поверсі, призначених для перебування інвалідів і розташованих між сходовою кліткою і торцевою частиною коридору, з якої немає безпосередньоговиходу назовні або на другу сходову клітку (пандус), не повинна перевищувати 30 людей.
  2. Кабелі і електричні мережі в будинках закладів соціального захисту населення повиннібути стійкими до розповсюдження полум'я, а при прокладанні в об'ємах сходових кліток і коридоріввони повинні виготовлятися з матеріалів, що мають помірну димоутворювальну здатність, малонебезпечних за токсичністю продуктів горіння відповідно до ГОСТ 12.1.004 (групи Д2, Т1 згідно зДБН В.1.1-7).

Кабельні лінії, передбачені для живлення спеціальних ліфтів, установок пожежогасіння, систем підпору повітря, димовидаляння і протипожежних насосів повинні мати межу вогнестійкості не менше 90 хв згідно з ДСТУ Б В.1.1-4, а евакуаційного освітлення, систем оповіщення про пожежу керування евакуацією людей - не менше 15 хв.

7.16Полімерні матеріали, що застосовуються для опорядження будинків, повинні відповідативимогам СанПиН 6027.А та інструкції № 6035.А.

7.17. Підвали, техпідпілля, а за їх відсутності цокольні та перші поверхи слід обладнувати сигналізацією довибухонебезпечної концентрації паливних газів згідно з вимогами ДБН В.2.5-20 та передбачати герметизацію вводів інженерних комунікацій.

8 ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ

Будинки закладів соціального захисту населення повинні бути обладнані системами холодного та гарячого водопостачання, каналізації і водостоків, опалення та вентиляції, електропостачання та електрообладнання, зв'язку та сигналізації, автоматичної пожежної й охоронної сигналізації. Газопостачання будинків слід проектувати відповідно до вимог ДБН В.2.5-20.

8.1Водопостачання і каналізація

  1. Господарсько-питне, протипожежне та гаряче водопостачання, каналізацію і водостокиу будинках слід проектувати згідно з вимогами СНиП 2.04.01.
  2. Якість води у системі водопостачання повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874 іДСанПіН 136/1940. У разі забруднення води в зовнішніх трубопроводах водопостачання слід навводах водопроводу до будинку встановлювати колективні системи очищення води, які маютьпозитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Усі матеріали, що контактують з питною і гарячою водою, можуть застосовуватися в проектах за умови позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Допустимий рівень шуму, що створюється у житлових приміщеннях системами водопостачання та каналізації, слід приймати на 5 дБА нижче відповідних гігієнічних нормативів.

  1. Температура води у кранах системи гарячого водопостачання, доступних для використаннямешканцями (клієнтами) закладів соціального захисту населення, не повинна перевищувати 50°С.
  2. Система гарячого водопостачання повинна проектуватися з циркуляцією води через руш-никосушильники, які повинні встановлюватися у ванних кімнатах (або суміщених санвузлах) іобігріватися протягом усього року. Рушникосушильники повинні встановлюватися з байпасноюлінією і з запірною арматурою на обох підвідних трубопроводах.
  3. При проектуванні водопостачання і каналізації приміщень культурно-дозвіллєвого і фізкультурно-оздоровчого призначення, їдалень, пралень, медпунктів та гаражів слід виконувати вимогинорм проектування цих будинків і приміщень.

8.2Опалення та вентиляція

  1. Системи опалення та вентиляції у будинках закладів соціального захисту населення слідпроектувати з дотриманням вимог СНиП 2.04.05 відповідно до нормативів даного розділу, а такожзгідно з вимогами щодо енергозбереження, викладеними у ДБН В.2.2-9 і ДБН В.2.6-31. Пристрої дляопалення та вентиляції приміщень культурно-видовищного призначення, медичного обслуговування,їдальні, пральні та гаража повинні відповідати вимогам норм проектування відповідних будинків.
  2. Теплопостачання слід передбачати від теплових мереж або місцевих котелень. При теплопостачанні від теплових мереж відповідно до вимог СНиП 2.04.07 слід проектувати індивідуальнітеплові пункти з пристроями обліку та регулювання теплоспоживання. При проектуванні місцевихкотелень необхідно керуватися СНиП ІІ-35 і "Рекомендаціями по проектуванню дахових, вбудованихі прибудованих котельних установок та встановлення побутових теплогенераторов, працюючих наприродному газі" (Посібник до СНиП ІІ-35-76). Температура теплоносія у системах опалення неповинна перевищувати 90°С. У системах слід застосовувати опалювальні прилади з гладенькоюповерхнею тепловіддачі.
  3. Припливно-витяжну вентиляцію з механічним спонуканням слід передбачати у приміщеннях:

  • для лежачих хворих та інвалідів-колясочників;
  • для куріння;
  • душових і вбиралень при кількості приладів три і більше;
  • лікувальних, клізмових;
  • дозвіллєвих і фізкультурно-оздоровчих;
  • для приготування та приймання їжі;

- пральних та виробничих майстерень;

- з виділенням шкідливих та з неприємним запахом речовин.

Для всіх інших приміщень слід передбачати природні системи вентиляції.

  1. Повітря з житлових кімнат необхідно видаляти через витяжні канали санвузлів, що примикають до цих кімнат. При розміщенні санвузла на групу житлових кімнат слід проектувати витяжніканали з кожної житлової кімнати.
  2. Вікна, оснащені герметичним притулом, у житлових кімнатах і приміщеннях громадськогопризначення з природною вентиляцією повинні проектуватися з провітрювачами, що забезпечуютьможливість припливу свіжого повітря. За неможливості встановлення провітрювачів приміщенняповинні проектуватися з припливно-витяжною вентиляцією при механічному спонуканні.
  3. Розрахункову температуру взимку й обмін повітря в приміщеннях слід приймати за таблицею 11.

Таблиця 11 - Розрахункова температура повітря і вимоги до повітрообміну в приміщеннях

Приміщення

Розрахункова

температура

взимку, °С

Вимоги до повітрообміну

Приплив

Витяжка

1 Житлова кімната:

- для осіб вільного і спостережного утримання

20

однократн.1)

однократн.

- для громадян похилого віку та інвалідів, спроможних до часткового самообслуговування

21

однократн.1)

однократн.

- для лежачих хворих і тих, хто пересуваєтьсяна кріслах-колясках

22

двократн.

двократн.

2 Вітальня

20

однократн.1)

однократн.

3 Ванна кімната, душова кабіна

252)

-

за повітряним

балансом, але

не менше,

м3/год

25

4 Вбиральня

20

-

50

5 Суміщений санвузол

252)

-

50

6 Бібліотека-читальня, кімната відпочинку, гурткова

20

однократн.1)

однократн.

7 Приміщення для куріння

18

однократн.1)

10-кратн.

8 Зал лікувальної фізкультури, кімнати лікувально-трудових майстерень

20

(50 м3/год на одну людину)

9 Кухня-буфетна, кухня-роздавальна в житлових групах

18

однократн.1)

1,5

10 Приміщення для побутових потреб

20

однократн.1)

однократн.

11 Вестибюль, загальний коридор, гардеробна

18

-

-

12 Перукарня

20

однократн.1)

однократн.

13 Зал для глядачів

Згідно з нормами проектування культурно-видо-вищних та дозвіллевих закладів (ДБН В.2.2-16)

14 Обідній зал, кухня

Згідно з вимогами для підприємств громадськогохарчування

15 Приміщення медичного обслуговування

Згідно з нормами проектування закладів охорони здоров'я (ДБН В.2.2-10)

16 Сміттєзбірна камера

5

-

однократн.3)

17 Машинне відділення ліфтів

5

-

однократн.

18 Приміщення побутового обслуговування

Згідно з нормами проектування підприємств побутового обслуговування (ДБН В.2.2-11)

1) Припливне повітря в об'ємі однократного повітрообміну повинно подаватися через вікна. При встановленні вікон без кватирок і з герметичним притулом слід застосовувати модифікації вікон із вбудованими провітрювачами.

2) Температура повітря у ванних кімнатах і суміщених санвузлах, що не примикають до зовнішніх огород-жувальних конструкцій, не нормується у разі встановлення в них рушникосушильників, приєднаних до системи гарячого водопостачання, або електричних.

3) Сміттєзбірну камеру слід вентилювати через стовбур сміттєпроводу та жалюзійні грати, що встановлені у нижній частині дверей.

  1. Викид повітря систем витяжної вентиляції слід передбачати на відстані не менше 10 мпо горизонталі і 6 м по вертикалі від вікон житлової частини і від ґрат забору повітря для припливних систем. Викиди від витяжних систем природної вентиляції необхідно передбачати за зоноювітрового підпору.
  2. При проектуванні центральних систем витяжної вентиляції з механічним спонуканнямслід керуватися 5.35 ДБН В.2.2-15.
  3. Заходи щодо енергозбереження необхідно передбачати згідно з вимогами ДБН В.2.2-9.

8.3 Електропостачання та електрообладнання

  1. Електропостачання, електрообладнання і штучне освітлення у будинках закладів соціального захисту населення необхідно проектувати згідно з ПУЭ, ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32, ДБН В.2.5-23і ДБН В.2.5-27.
  2. За ступенем забезпечення надійності електропостачання будинки закладів соціальногозахисту населення слід відносити до другої категорії. Категорія надійності енергопостачанняможе бути уточнена завданням на проектування. Системи протипожежного захисту повинні бутипершої категорії надійності щодо енергопостачання.
  3. У житлових приміщеннях відділень лежачих хворих будинків-інтернатів для громадянпохилого віку та інвалідів і відділень інтенсивного медичного догляду психоневрологічних інтернатівповинні встановлюватися стельові світильники із суцільними розсіювачами (у будинках-інтернатахможливе встановлення настінних комбінованих світильників загального та місцевого освітленнянад кожним ліжком) і передбачати по одній двохполюсній штепсельній розетці із заземлювальнимконтактом для підключення переносної медичної апаратури.
  4. У житлових приміщеннях будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів,територіальних центрів, закладів соціального захисту для бездомних та осіб, звільнених з місцьпозбавлення волі (за винятком нічліжних будинків), на стінах біля кожного ліжка і кожного столуповинні бути встановлені штепсельні розетки на висоті 0,8 м від рівня підлоги. У психоневрологічнихінтернатах штепсельні розетки, а також вимикачі освітлення житлових кімнат і кімнат відпочинкуповинні встановлюватися в спеціальних шафах із дверима, що замикаються.
  5. Керування електроосвітленням загальних місць (залів, фойє, коридорів, вестибюлів, сходівтощо) та іншим інженерним обладнанням, контроль за його роботою слід здійснювати з приміщенняпостійного перебування обслуговуючого персоналу, розміщеного на першому поверсі.
  6. Евакуаційне освітлення слід передбачати в залах для глядачів та обідньому, фойє, вестибюлях, сходових клітках, ліфтових холах, коридорах, пандусах, на постах чергового персоналу, атакож у гарячому цеху обробки і приготування їжі, кухнях-роздавальних. Світлові покажчики "Вихід"повинні бути передбачені біля входів у сходові клітки, виходів із залів для глядачів та обіднього,виходів з будинку.

8.4 Системи зв'язку і сигналізації

  1. Будинки закладів соціального захисту населення повинні бути обладнані мережами тапристроями для організації зв'язку, телевізійного і проводового мовлення.
  2. Кінцеві пристрої телефонного зв'язку передбачаються у кабінетах адміністративного,Службового та чергового персоналу.

Слід передбачати можливість встановлення таксофонів з розрахунку один-два таксофони на 25 мешканців, в вестибюлях будинків закладів соціального захисту населення, а також на поверхах:

  • житлових відділень будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів;
  • відділень медико-педагогічної корекції, соціо-реабілітаційного профілю, для осіб з високимрівнем адаптації та автономної активності психоневрологічних інтернатів;
  • стаціонарних відділень територіальних центрів;
  • будинків, призначених для тимчасового притулку бездомних громадян та осіб, звільнених змісць позбавлення волі.

Необхідність і обсяг додаткових пристроїв визначається завданням на проектування.

8.4.3У будинках територіальних центрів слід передбачати локальні комп'ютерні мережі. Пристроями підключення до локальних комп'ютерних мереж обладнуються автоматизовані робочі місцяв службових та адміністративних приміщеннях.

Вимоги щодо влаштування локальних комп'ютерних мереж регламентуються нормативними актами державних інформаційних служб.